Справа № 700/515/25
2/700/295/25
15 жовтня 2025 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого-судді: Пічкура С.Д., за участю секретаря судового засідання: Нетребенко В.О., представника позивача: адвоката Євича С.П., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу з спадкоємиці,
установив:
В провадженні Лисянського районного суду Черкаської області перебуває вказана справа.
В ході підготовчого розгляду представник відповідачки, адвокат Прядка В.М. заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
На експертизу просить поставити питання виконання підпису у розписці про отримання 1400 доларів США ОСОБА_3 чи іншою особою з наслідуванням підпису.
Представник позивача заперечував щодо задоволення клопотання, зокрема вказуючи, що представник відповідача перекладає обов'язок по збиранню доказів на суд та позивача .
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Ч. 3 ст. 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені Міністерством юстиції України 08 жовтня 1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року №1950/5), (далі-Науково-методичні рекомендації у відповідних відмінках), передбачають, що для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Позивачем було надано оригінал розписки, який долучений до справи, при цьому суд переконався, що позивач має оригінал вказаного документа і він може бути наданий експерту. Однак, для проведення досліджень орган, який призначив експертизу, повинен надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.
Відповідно до п.1.8 Науково-методичних рекомендацій, вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.
Згідно з частиною першою ст.107 ЦПК матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.
У даному випадку за замовленням відповідача почеркознавча експертиза проведена бути не може з об'єктивних причин, а може бути проведена лише за призначенням суду, але суд має надати експертній установі матеріали, які необхідні для проведення почеркознавчої експертизи, тобто вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку та підпису ОСОБА_3 .
Представником відповідачки не надано суду жодного документа, як того вимагає Інструкція, на яких міститься підпис особи, або документів де міститься вільний почерк спадкодавця. Експериментальні зразки підпису та почерку надати не можливо у зв'язку із смертю особи, разом з тим, без надання вільних зразків, проведення експертизи неможливе.
Враховуючи, що представник відповідача не надав суду вільних та умовно-вільних зразків рукописних текстів та підписів, виконаних ОСОБА_3 , тому відсутність з вини сторони відповідача необхідних для проведення почеркознавчої експертизи документів перешкоджає її призначенню судом.
Отже, оскільки судом не встановлено наявності необхідних для проведення почеркознавчої експертизи документів, тому у задоволенні клопотання про призначення такої експертизи слід відмовити через те, що сама сторона, яка заявила відповідне клопотання, не надала суду обов'язкових матеріалів для проведення почеркознавчої експертизи.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.103, 104, 107ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідачки про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути подані разом із апеляційною скаргою на рішення суду.
Суддя Сергій ПІЧКУР