Іменем України
15 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1648/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Камака Руслана Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
18.08.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Камака Руслана Васильовича (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 або відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я з 26 квітня 2012 року.
В обґрунтування пред'явленого позову зазначено, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 (на даний час є тимчасово окупована територія), та згідно військово-облікового документу був виключений з військового обліку медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 26.04.2012, за гр. II ст. 64 А, розкладу хвороб наказу № 402 від 2008 року (за станом здоров'я).
Відомості про непридатність та виключення з військового обліку були занесені до паперового військово-облікового документа ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , а також в паспорт громадянина на ім'я позивача, де наявний відповідний штамп “невійськовозобов'язаний».
Встановивши мобільний застосунок Резерв+ ОСОБА_1 виявив, що відносно нього уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 досі не внесено відомості про непридатність до військової служби та відповідно про виключення з обліку на підставі висновку ВЛК від 2012 року.
Відповідно до інформації з Резерв +, позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач 06 серпня 2025 року звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якій просив внести інформацію про виключення його з військового обліку згідно паперового військово-облікового документа.
Однак відповідачем на електронну адресу позивача був направлений лист ІНФОРМАЦІЯ_7 № ЩТ/ 1207 про відмову внести інформацію про виключення його з військового обліку згідно паперового військово-облікового документа.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 , з військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач правом надання відзиву не скористався.
Ухвалою суду від 22.08.2025 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно військового квитка серії НОМЕР_1 з 26.04.2012 знятий з обліку медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнаний непридатним до військової служби з виключенням за гр. ІІ ст.64а наказу МО України від 2008р. № 402.
З метою формування електронного військово - облікового документу через застосунок Резерв +, позивачем виявлено, що інформація в реєстрі Оберіг не відповідає даним паперового військово - облікового документу, оскільки зазначено про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 .
06.08.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервісті інформацію стосовно ОСОБА_1 про виключення з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» згідно інформації, наявної у паперовому військово-обліковому документі. До заяви долучено копію паспорта, довідку РНОКПП, військово-обліковий документ та скріншот з Резер+.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 11.08.2025 № ЩТ/1207 повідомлено ОСОБА_1 про автоматичне, рішенням вищого штабу, зарахування позивача на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 . Оскільки ОСОБА_1 на теперішній час перебуває на військовому обліку та підлягає мобілізації, запропоновано для вирішення порушених в заяві питань звернутися до відповідного ТЦК та СП за місцем фактичного проживання та стати на військовий облік. Додатково повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 рішень, щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік не приймалося.
10.08.2025 адвокат Камак Р.В. звернувся до відповідача із адвокатським запитом в інтересах ОСОБА_1 , в якому просив повідомити причину відсутності відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
До заяви позивачем долучено засвідчені копії документів, саме: паспорт громадянина України; довідку РНОКПП; тимчасове посвідчення № НОМЕР_3 ; довідку від 09.02.2021 № 1248-5000339809 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; акт № 4569/221 обстеження стану здоров'я; виписку з історії хвороби № 4569/221; електронний військово - обліковий документ у ПДФ форматі.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 15.08.2025 № ЩТ/1260 відповідачем повідомлено про розгляд заяви ОСОБА_1 та надіслання відповіді на його електронну адресу.
Вважаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент виникнення спірних у цій справі відносин та на час розгляду справи, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.
Згідно пункту 4 Указу №69/2022 визначено призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі Закон №2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Згідно з частиною дев'ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Питання ведення військового обліку громадян України врегульовані Главою VI Закону №2232-ХІІ.
Так, згідно з частинами першою, п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною шостою статті 37 Закону №2232-ХІІ встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які, визнані непридатними до військової служби (пункт 3).
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
На виконання положень частини п'ятої статті 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 грудня 2022 року №1487, якою затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок №1487 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Згідно з абзацом 3 пункту 20 Порядку №1487 для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Пунктом 22 Порядку №1487 встановлено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 29 Порядку №1487 у разі виключення призовників, військовозобов'язаних та резервістів з персонально-первинного військового обліку виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.
Абзацами 3, 19 пункту 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений (пункт 81 Порядку №1487).
23 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі Положення №154 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 Положення №154 встановлено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Згідно з абзацом 5 пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Абзацом 2 пункту 14 Положення №154 передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідає за військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулювання відносин у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти), визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі Закон №1951-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
Згідно з положеннями частин п'ятої, восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Статтею 9 Закону №1951-VIII встановлено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
16 травня 2024 року Кабінетом Міністрів України затверджено постанову №559, якою затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок №559).
Абзацом 1 пункту 3 Порядку №559 встановлено, що відомості, зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Згідно з підпунктом 12 пункту 8 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку).
З наведених норм слідує, що ведення військового обліку покладається, зокрема, на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, органами ведення якого, є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін звертається із відповідною заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 06.08.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервісті інформацію стосовно ОСОБА_1 про виключення з військового обліку.
До вказаної заяви ОСОБА_1 долучив копію паспорта, довідку РНОКПП, військово-обліковий документ та скріншот з Резер+.
З огляду на це, відповідач зобов'язаний був розглянути по суті заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи протягом п'яти робочих днів з дати її надходження.
Разом з цим, як свідчать встановлені обставини справи, за результатами поданої позивачем заяви від 06.08.2025, відповідач листом від 11.08.2025 № ЩТ/1207, повідомив позивача про його автоматичне, рішенням вищого штабу, зарахування на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 , у зв'язку із чим запропонував для вирішення порушених в заяві питань звернутися до відповідного ТЦК та СП за місцем фактичного проживання та стати на військовий облік. Крім того, у своїй відповіді відповідач послався на відсутність сформованої облікової документації на ОСОБА_1 , що виключає прийняття будь-яких рішень.
Суд зауважує, що зміст зазначеного вище листа не містить відомостей щодо поставлених позивачем питань у його заяві від 06.08.2025. Фактично, такі питання відповідачем не були вирішені, інформацію саме про наявність або відсутність правових підстав для внесення/виправлень відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивачу не було надано.
Тобто, відповідачем по суті не було прийнято рішення ані про задоволення, ані про відмову у задоволенні заяви позивача від 06.08.2025 із зазначенням обґрунтованих та визначених законом підстав, а лист від 11.08.2025 №ЩТ/1207 не може вважатись належним результатом розгляду поданої позивачем заяви з наданням обґрунтованої відповіді по суті заданих питань.
Відсутність сформованої облікової документації ОСОБА_1 , на що посилається відповідач у листі, не може слугувати підставою для ухилення від виконання визначених законом обов'язків, адже ІНФОРМАЦІЯ_2 не заперечується у листі факт перебування позивача на військовому обліку саме у нього.
Зазначене свідчить про формальний підхід відповідача до розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.08.2025 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неналежний та формальний розгляд відповідачем заяви ОСОБА_1 від 06.08.2025 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку.
Суд не надає правову оцінку документам, долученим ОСОБА_1 до заяви від 06.08.2025 на адресу відповідача, на підставі яких останній, на думку позивача, повинен був внести відомості до названого вище Реєстру про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку, оскільки вказані документи фактично не були предметом розгляду органом, уповноваженим ухвалювати рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яким у даному випадку є ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я з 26 квітня 2012 року, суд зазначає таке.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 та від 22.01.2020 у справах № 1640/2594/18 та № 826/9749/17 відповідно.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 у справі №640/22426/20, адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Суд зауважує, що у цій справі відповідач здійснив неналежний розгляд заяви позивача від 06.08.2025 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, фактично, не прийнявши рішення за результатами розгляду цієї заяви (ані про її задоволення, ані про відмову).
За таких обставин суд вважає передчасними вимоги позивача, які стосуються зобов'язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я з 26 квітня 2012 року, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Враховуючи викладене у своїй сукупності, з огляду на обставини цієї справи, зважаючи на неналежний розгляд відповідачем заяви ОСОБА_1 від 06.08.2025 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку, а також виходячи з повноважень, визначених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є:
визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_7 , які полягають у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 06.08.2025 та доданих до неї документів про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.08.2025 та додані до неї документи про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, обравши інший спосіб захисту прав позивача, однак судом встановлено, що даний спір виник саме через протиправні дії відповідача, тому витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов адвоката Камака Руслана Васильовича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 06.08.2025 та доданих до неї документів про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.08.2025 та додані до неї документи про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян