Іменем України
15 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 826/6585/15
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» (далі - позивач, ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії») до Державної авіаційної служби України (далі - відповідач, Державіаслужба України), в якому позивач просить визнати нечинною і скасувати постанову від 13 березня 2015 року № 3115 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 02 квітня 2015 року ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» отримало постанову Державіаслужба України від 13 березня 2015 року № 3115 про накладення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації.
Позивач вказує, що відповідач не зазначив у постанові, який саме підпункт пункту 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» було порушено позивачем.
Також, у постанові визначено, що головою Державіаслужби України установлено факт правопорушення правил та порядку використання повітряного простору України при виконання 02 липня 2014 року рейсу AFL 1848 о 12 год 48 хв, а саме виконання цього рейсу без відповідного дозволу і заявки на використання повітряного простору України.
Підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації та винесення постанови був протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації від 06 березня 2015 року, який позивач оскаржує в судовому порядку, оскільки останній був складений державним інспектором відповідача без належних на те повноважень, з порушенням вимог порядку і без доказів виявлення факту правопорушення, зазначеного в протоколі.
Станом на 02 липня 2014 року був відсутній факт правопорушення у галузі цивільної авіації, визначений положеннями пунктів 94 та 118 Положення про використання повітряного простору України.
На думку позивача, все викладене вище свідчить про те, що у голови Державіаслужби України були відсутні правові підстави для винесення щодо позивача постанови № 3115 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 13 березня 2015 року.
З урахуванням вказаного позивач просить скасувати постанову Державіаслужби України від 13 березня 2015 року № 3115 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації на позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2015 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2015 року задоволено клопотання представника ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у справі № 826/6585/15 за адміністративним позовом ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6505/15.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року прийняти справу № 826/6585/15 до свого провадження суддею Мазур А. С.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року справу прийнято до провадження та продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії», Державіаслужба України у квітні 2025 року подала відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені статтями 128 та 129 Повітряного кодексу України 13 березня 2015 року розглянуто справу про правопорушення в галузі цивільної авіації авіакомпанією «Аерофлот - російські авіалінії» та відповідно до абзацу четвертого пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України за порушення правил та порядку використання повітряного простору України до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі восьми тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
З 30 квітня 2014 року рейси ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» здійснювали польоти з порушенням порядку перетину державного кордону, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 424-р пункт пропуску через державний кордон та пункт контролю у аеропорту «Сімферополь» закриті.
Отже, при виконанні рейсу ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» усвідомлювало, що порушує своїми діями норми законодавства України та норми міжнародного права, тому Державіаслужбою на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені статтями 128 та 129 Повітряного кодексу України 13 березня 2015 року розглянуто справу про правопорушення в галузі цивільної авіації авіакомпанією ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» та відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України за порушення правил та порядку використання повітряного простору України винесено постанову № 3115, якою позивача притягнуто до відповідальності та застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі восьми тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Вказане свідчить, що підстав для задоволення позовних вимог ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» немає.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року поновлено провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
02 липня 2014 року о 12 год 48 хв повітряне судно позивача, яке виконувало рейс AFL 1848, здійснило політ з порушенням порядку використання повітряного простору України, незважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено статтю 30 Повітряного кодексу України, пункти 94 та підпункти 1,4,6 пункту 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України», про що складено протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації від 06 березня 2025 року № 3115.
Відповідно до постанови Державіаслужба України від 13 березня 2015 року № 3115 установлено порушення ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» правил і порядку використання повітряного простору України при виконанні рейсу AFL 1848 о 12 год 48 хв 02 липня 2014 року без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору України, що є порушенням статті 30 Повітряного кодексу України, пункту 94 та підпунктів 1, 4, 6 пункту 118 Положення про використання повітряного простору, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401, на підставі статей 127, 130 Повітряного кодексу України, а саме абзацу четвертого пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України накладено штраф на ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» у розмірі 136000,00 грн.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Правові основи діяльності в галузі авіації встановлює Повітряний кодекс України від 19 травня 2011 року № 3393-VІ з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 29 ПК України використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України, крім випадків, передбачених пунктами 1-5 частини другої статті 24 цього Кодексу. У разі виконання польотів цивільних повітряних суден та літальних апаратів поза межами контрольованого повітряного простору України заявка на використання повітряного простору України не подається, за винятком випадків, зазначених у Положенні про використання повітряного простору України.
Використання повітряного простору України або його окремої частини може бути частково або повністю обмежено уповноваженим органом з питань цивільної авіації та органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України (стаття 30 ПК України).
Обслуговування повітряного руху в районах польотної інформації, диспетчерських районах, диспетчерських зонах, на маршрутах обслуговування повітряного руху, у тому числі в повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами України покладена на Україну (крім зон та аеродромів, де обслуговування повітряного руху здійснюється відповідними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування), організовується та здійснюється в порядку, встановленому Положенням про використання повітряного простору України (частина перша статті 33 ПК України).
Для виконання польоту необхідно отримати від уповноваженого органу з питань цивільної авіації дозвіл на виліт цивільного повітряного судна з аеродрому України, приліт повітряного судна до аеродрому України або на проліт територією України, за винятком випадків, установлених авіаційними правилами України. Порядок подання запиту щодо видачі такого дозволу, умови та порядок його видачі встановлюються авіаційними правилами України (частина шоста, сьома статті 46 ПК України).
Наказом Державної служби з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, Міноборони від 28 листопада 2005 року № 897/703 затверджено Правила надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України.
Згідно з підпунктом 1.2 вказаних Правил, останні встановлюють порядок отримання дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України ПС, порядок контролю Державної авіаційної служби України за виконанням вимог українськими та іноземними експлуатантами наданих дозволів під час здійснення міжнародних, внутрішніх та транзитних польотів.
Розділ 7 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» (далі - Положення № 401) регулює питання заборон та обмежень використання повітряного простору.
Пунктом 61 Положення № 401 визначено, що органи управління Повітряних Сил Збройних Сил, Украероцентр здійснюють контроль за виконанням регулярних внутрішніх та міжнародних польотів, а також транзитних регулярних польотів та наданням органами ОПР послуг з обслуговування повітряного руху. З цією метою користувачі повітряного простору подають Украероцентру перелік повторюваних планів польотів не пізніше ніж за 14 діб до початку польоту, а зміни до цього переліку - за 7 діб до введення їх у дію. Украероцентр доводить перелік повторюваних планів польотів до РДЦ та органів управління Повітряних Сил Збройних Сил.
Пунктами 74, 75 Положення № 401 передбачено наявність комплексного дозволу, який складається з: дозволу на виконання польотів, який видається Державіаслужбою, Генеральним штабом Збройних Сил і дозволу на використання повітряного простору, який видається Украероцентром, РДЦ на підставі відповідної заявки після отримання дозволу на виконання польотів.
Украероцентр та РДЦ, отримавши заявку на використання повітряного простору, приймають відповідне рішення, про що інформують заявника. У разі затвердження заявки на використання повітряного простору Украероцентр та РДЦ повідомляють про прийняте рішення органи управління Повітряних Сил Збройних Сил (пункт 76 Положення № 401).
Отже, дозвіл на виконання польотів і дозвіл на використання повітряного простору є різними речами (включаючи зміст та суб'єктний склад осіб, які їх видають).
З огляду на вказане, у позивача повинні бути відомості щодо направлення ним відповідних заявок та інформація про прийняті за результатом їх розгляду рішення, що передбачено пунктом 76 Положення № 401.
При цьому, згідно з пунктом 93 Положення № 401 зазначено, що в окремих частинах повітряного простору встановлюються заборона або обмеження на його використання, які публікуються в документах з аеронавігаційної інформації та/або включаються до плану використання повітряного простору. Форма та зміст плану використання повітряного простору визначаються інструкцією з управління використанням повітряного простору.
Заборона використання повітряного простору на постійній основі встановлюється Державіаслужбою за поданням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій і оприлюднюється в документах з аеронавігаційної інформації. Тимчасова заборона використання окремих частин повітряного простору встановлюється в інтересах користувачів, які подали відповідні заявки, з урахуванням пріоритетів, установлених цим Положенням, та принципів гнучкого використання повітряного простору відповідно до Європейської концепції гнучкого використання повітряного простору. Інформація про тимчасову заборону використання повітряного простору доводиться Украероцентром та службою аеронавігаційної інформації до відома всіх користувачів повітряного простору (пункти 101, 102 Положення №401).
Статтею 11 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та частини 1 статті 8 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про повітряне сполучення і співробітництво в галузі повітряного транспорту до повітряних суден авіакомпанії «Аерофлот» під час їх перебування на території України застосовуються закони та правила України, які регулюють приліт і виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію чи навігацію цих повітряних суден.
Так, відповідно до підпункту «п» пункту 5.1.1.1 розділу 5.1 Глави 5 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року «Служби аэронавигационной информации» (далі - Додаток 15) та Doc. 8126 ИКАО «Руководство по службам аэронавигационной информации» (далі - Doc. 8126), які є обов'язковими як для України так і для Російської Федерації згідно зі статтями 37 та 38 вищезазначеної Конвенції, та згідно з абзацом 15 підпункту 3.2.1.2. Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджених наказом Міністерства транспорту України 01 липня 2004 року № 564, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2004 року за № 913/9512 (далі - Правила № 564), інформація щодо встановлення заборонених зон публікується шляхом видання повідомлень NOTAM, які є елементом об'єднаного пакету аеронавігаційної інформації (розділ 1.1 глави 1 Додатку 15).
Так, до управління забезпечення аеронавігаційного обслуговування польотів і до Міжнародної служби NOTAM (NOF) від Украероцентру, який є головним оперативним підрозділом об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (постанова Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року № 1281), мережею авіаційного фіксованого електрозв'язку (AFTN) надійшов запит про встановлення забороненої зони над територією півострова Крим, який був затверджений уповноваженими особами Державіаслужби, що стало підставою для опублікування NOTAM А1391/14 та А1946/14 та в наступному NOTAM А2461/14.
Порядок затвердження Державіаслужбою аеронавігаційної інформації регулюється Порядком подання, розгляду, затвердження та публікації аеронавігаційної інформації, затвердженим наказом Державіаслужби від 29 липня 2011 року № 142 (далі - Порядок № 142).
Розділом 3 Порядку № 142 регламентується порядок обробки запитів та видання NOTAM.
Так, запит на видання NOTAM (далі - запит) подається відповідно до вимог, визначених у підпункті 3.2.2 Правил № 564, на адресу органу міжнародного NOTAM та департаменту аеронавігації та зовнішніх зв'язків.
Запит на видання NOTAM щодо планової інформації необхідно погодити з Державіаслужбою України (підпункт 3.2.2.2. Правил № 564).
Після отримання запиту департаментом аеронавігації та зовнішніх зв'язків аналізується зміст отриманого запиту з метою визначення категорії наданої інформації (пункт 3.4. Порядку № 142).
Згідно з додатком 5 Порядку № 142 запит на встановлення заборонених зон має бути погоджений департаментом аеронавігації та зовнішніх зв'язків Державіаслужби України (пункт 3.6. Порядку № 142).
Погодження здійснюється у якомога найкоротший термін (не пізніше 1 години після отримання запиту) (пункт 3.7. Порядку № 142).
У разі відсутності заперечень з боку відповідних департаментів/управлінь Державіаслужби України протягом 1 години після отримання запиту орган міжнародних NOTAM (NOF) видає NOTAM згідно із запитом. При цьому департамент аеронавігації та зовнішніх зв'язків інформує NOF за допомогою телефону про відсутність заперечень (пункт 3.8. Порядку № 142).
Під час погодження начальник відповідного департаменту/управління Державіаслужби України (чи особа, яка його заміщує) візує текст запиту, що є дозволом для публікації (пункт 3.10. Порядку № 142).
Такий порядок розгляду, затвердження та опублікування аеронавігаційної інформації відповідає додаткам до Конвенції.
Зокрема, відповідно до пункту 2.1.1 розділу 2.1 глави 2 Doc. 8126 «Авиационный полномочный орган государства должен распределить между техническими отделами своего центрального аппарата обязанности по подготовке исходных данных, которые требуются службе аэронавигационной информации (САИ) для NOTAM, предполетные информационные бюллетени (РІВ) Поэтому технические отделы должны обеспечить надежные и скоростные каналы связи с САИ».
Також, відповідно до пункту 1.1.2 розділу 1.1 глави 1 Doc. 8126 «Об обязанности командира воздушного судна ознакомиться со всей имеющейся информацией, относящейся к предстоящему полету, говорится в главе 2 Приложения 2. В отношении международного коммерческого воздушного транспорта существуют жесткие требования ИКАО, соблюдение которых можно обеспечить лишь путем предоставления такой информации, которая обычно подготавливается САИ. Пилоты должны быть знакомы с правилами и процедурами всех государств, которые они будут пролетать. В части I Приложения 6 указано, что на борту воздушного судна должны иметься определенные конкретные виды информационных материалов и что ни один полет не может выполняться до тех пор, пока не будет обоснованной уверенности в том, что необходимые для полета средства и обслуживание имеются в наличии и находятся в рабочем состоянии. Обеспечить соблюдение требований в отношении международной авиации общего назначения и полетов вертолетов (соответственно части II и III Приложения б) также можно лишь путем обеспечения такой информации, которая предоставляется службой аэронавигационной информации».
Тобто, виконуючи міжнародні рейси над територією України, пілоти не вивчають законодавство України та розпорядчі документи Державіаслужби. Вони керуються виключно опублікованою аеронавігаційною інформацією, в тому числі NOTAM.
Вимоги до змісту, правил видачі та опублікування NOTAM уніфіковані для всіх країн, що приєднались до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та містяться у Додатку 15 тa Doc.8126.
Зокрема, пункт 5.1.1 Додатку 15: «NOTAM составляется и издается незамедлительно в тех случаях, когда подлежащая распространению информация носит временный и непродолжительный характер, или в случае введения в срочном порядке важных с эксплуатационной точки зрения постоянных изменений или временных изменений, носящих долгосрочный характер, исключая обширный текстовой и/или графический матеріал». Пункт 5.2.2 Додатку 15: «Текст NOTAM составляется с использованием значений/единообразной сокращенной фразеологии, предписанных для кода NOTAM ИКАО, дополненного за счет сокращений ИКАО, индексов, определителей, указателей, позывных, частот, цифр и открытого текста. Подробный инструктивный материал по подготовке NOTAM, содержится в документе Doc 8126, пункт 5.2.2.1 Додатку 15: «Когда NOTAM отбирается для международной рассылки, в части, содержащие открытый текст, включается текст на английском языке».
NOTAM є складовою частиною об'єднаного пакета аеронавігаційної інформації, визначення якого міститься в розділі 1.1 «Определения» Глави 1 Додатку 15.
Відповідно до підпункту 2.1.2 пункту 2.1 глави 2 Правил № 564, аеронавігаційна інформація затверджується Державіаслужбою України та публікується САІ (Служба аеронавігаційної інформації, яка входить до складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України - пункт 1.4 глави І Правил № 564).
Судом установлено і вбачається із матеріалів справи, що над півостровом Крим встановлена заборонена зона, про що свідчить викладена в наказі від 15 грудня 2014 року № 780 інформація, та у подальшому були внесені зміни в наказ з метою більш ефективного використання повітряного простору України.
Вказане в силу положень Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року зумовлює відсутність підстав у позивача для виконання рейсів в забороненій зоні.
У той же час, позивач допустив порушення, яке полягає в тому, що в закритий авіапростір АР Крим здійснило вхід повітряне судно, яке виконувало рейс AFL 1848, незважаючи на заборону використання повітряного простору.
Оскільки рейс AFL 1848, за наслідком виконання якого складено протокол та винесено рішення, мав місце в забороненій для польотів зоні над півостровом Крим, визначеної наказом від 15 грудня 2014 року № 780, та під час його дії, позивачем допущено порушення норм Положення а про використання повітряного простору України, а відтак і положень ПК України.
При цьому, щодо тверджень позивача про порушення відповідачем Порядку розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації, суд зазначає наступне.
Як встановлено вище, підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації є протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації, складений за формою згідно з додатком 1. Протоколи про правопорушення в галузі цивільної авіації мають право складати Голова Державіаслужби України, його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи Державіаслужби України, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники. Повноваження державних інспекторів підтверджуються посвідченням державного інспектора з авіаційного нагляду у Державіаслужбі України, а уповноважених на проведення перевірок посадових осіб Державіаслужби України - наказом Державіаслужби України про проведення перевірки та службовим посвідченням. Протокол складається за кожним виявленим фактом правопорушення у галузі цивільної авіації (пункти 2.1, 2.2, 2.3, 2.5 Порядку № 637).
Відповідно до пункту 6.1 Положення про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України від 09 лютого 2010 року № 68 державний інспектор на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки має право безперешкодно перевіряти роботу суб'єктів та об'єктів авіаційної діяльності, у тому числі іноземних, на території України, виконання польотів з метою нагляду за забезпеченням безпеки авіації та додержанням авіаційних правил.
Таким чином, оскільки позивач не є суб'єктом авіаційної діяльності, який знаходиться на території України, об'єкти авіаційної діяльності (повітряні судна - порушники) розміщені, як за межами України, так і на анексованій Російською Федерацією території України - АР Крим, що в свою чергу унеможливлює проведення перевірки на місці (як того вимагає абзац другий частини першої статті 16 Повітряного кодексу), суд вважає, що в такій ситуації невидача спеціального завдання на проведення перевірки, як того вимагає законодавство, не є істотним по суті, оскільки фактично відсутня можливість вказати об'єкт та місце перевірки. Разом з тим, відсутність такого завдання, в такій ситуації не перешкоджає інспектору скласти протокол про правопорушення, що передбачено пунктом 2.5 Порядку № 637.
Вказане кореспондується з нормами пункту 5.6 Положення про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України, згідно якого, якщо державному інспектору стає відомо, що діяльність або бездіяльність будь-якої особи загрожує або може загрожувати безпеці авіації, він зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів у межах своїх повноважень для усунення загрози безпеці авіації.
Суд звертає увагу, що політ позивача без дозволу на закритій території України є таким, що створював загрозу безпеці авіації, що зумовлює необхідність реагування державних інспекторів з авіаційного нагляду.
Вказані вище обставини унеможливлюють проведення належної самостійної процедури перевірки та, відповідно, складення акту. Разом з цим, згідно з пунктом 5.3 Порядку № 637 передбачається складення акту відносно суб'єкта авіаційної діяльності. Проте таке, як відносно позивача, з підстав, зазначених вище, так і відносно дій щодо перевірки фактів, є неможливим.
Щодо перевірки факту правопорушення, то вказані обставини встановлюються під час розгляду справи, проте позивачем не було надано відповідачу доказів, які спростовують обставини порушень в галузі цивільної авіації.
У відповідності до положень пункту 10.1 Порядку № 637 встановлено, що усі матеріали, що стосуються одного правопорушення суб'єкта або фізичної особи, посадова особа уповноваженого органу з питань цивільної авіації, яка уповноважена розглядати справи про правопорушення та накладати стягнення, формує в одну справу про правопорушення. Справа формується з протоколу про правопорушення, відповідних актів обстеження об'єкта, висновків експертів, письмових пояснень, повідомлень, постанови про накладення стягнення, листування з порушником та інших документів, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа має бути прошита, сторінки пронумеровані та скріплені печаткою, з описом документів, що в ній зберігаються, з указівкою на номер аркуша (сторінки), завіряється підписом особи, яка винесла постанову, і здається на зберігання до архіву Державіаслужби України.
Вказаний пункт знаходиться в розділі Х Порядку № 637, який регулює не порядок розгляду справ, а питання діловодства у справах про накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у галузі цивільної авіації, та адміністративних правопорушень на повітряному транспорті.
За наслідком розгляду справи суд вбачає відсутність дотримання відповідачем вказаних вимог законодавства щодо ведення діловодства, оскільки відповідних належним чином оформлених справ суду не було надано. Проте вказане не спростовує відсутність наданих відповідачем суду документів, на підставі яких приймалося оскаржуване рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 826/11572/14 і від 07 березня 2018 року у справі № 826/10898/14.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вказане, відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв виключно в межах власних повноважень та в рамках діючого законодавства та, відповідно, до встановлених норм і правил у сфері авіаційної діяльності, а тому спірна постанова є правомірною.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В цьому випадку позивачем у порядку виконання обов'язку, встановленого частиною першою статті 77 КАС України, не доведено суду достовірності своїх доводів, якими обґрунтовано позовні вимоги.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи встановлені обставини справи та вказані вище норми права, якими урегульовані спірні відносини, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити у повному обсязі.
Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» (ідентифікаційний код 7712040126, місцезнаходження: вул. Арбат, 10, м. Москва, Російська Федерація, 119002) до Державної авіаційної служби України (ідентифікаційний код 37536026, місцезнаходження: просп. Берестейський, 14, м. Київ, 01135) про визнання нечинною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль