про відмову у зупиненні провадження та залученні третьої особи
14 жовтня 2025 року Справа №160/26656/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зупинення провадження та залучення третьої особи у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
17.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2025 року із застосуванням коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2025 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням проведених виплат.
Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2025 року із застосуванням коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2025 року зазначена вище справа розподілена та 18.09.2025 року передана судді Пруднику С.В.
22.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов сформований 10.10.2025 року через систему «Електронний суд» відзив, в якому заявлені клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі №160/26656/25 до набрання законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25 та залучення до участі у справі Міністерство соціальної політики України (ЄДРПОУ 37567866, вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601) в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі № 160/26656/25.
В обґрунтування клопотання про зупинення провадження відповідач зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України постанова від 03.01.2025 №1 слугує підставою для перерахунку пенсії позивача. Доводи позивача у позовній заяві зводяться до неправомірності дій Кабінету Міністрів України, що полягають у прийнятті Постанови № 1 у чинній редакції. Згідно з частиною першою статті 49 Закону України “Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Постанова № 1 є чинною, у встановленому законом порядку протиправною чи неконституційною не визнавалася. У позовній заяві позивач не заявляє вимог до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною Постанови № 1 чи її окремих положень. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 30.01.2025 № 320/2229/25 відкрив провадження у справі про визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Вирішення позовних вимог справи №160/26656/25 неможливе без встановлення правомірності постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1.
В обґрунтування клопотання про залучення третьої особи відповідач зазначив, що у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог, його реальне виконання залежатиме від дій Мінсоцполітики, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення, та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2506080 “Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду». Крім того, розробником проєкту постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - постанова № 1) є Мінсоцполітики. Згідно із Пояснювальною запискою до проєкту зазначеної постанови метою прийняття акту є забезпечення реалізації норм Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», спрямованих на оптимізацію видатків на виплату пенсій, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Проєкт постанови № 1 розроблений Мінсоцполітики відповідно до статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» з урахуванням складної макрофінансової ситуації, яка є наслідком збройної агресії Російської Федерації проти України, пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Отже, рішення у цій справі впливатиме на інтереси Мінсоцполітики, а незалучення Мінсоцполітики до участі у справі позбавить його можливості реалізувати права учасника справи. Важливість залучення судом в адміністративних справах третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, підтверджується, зокрема, положеннями частини третьої статті 317 та частини третьої статті 353 КАС України, згідно з якими прийняття судом рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі, є обов'язковою підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення та ухвалення нового рішення суду, а також обов'язковою підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції з направленням справи на новий розгляд. Участь Мінсоцполітики у розгляді справи сприятиме всебічному та повному дослідженню обставин справи та надасть можливість врахувати позицію державного органу, відповідального за цю сферу правовідносин.
Оцінюючи клопотання в частині зупинення провадження справі, суд виходить з наступного.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАСУ суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Так, ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі № 320/2229/25 за позовом особи до Кабінету Міністрів України про визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1.
Разом з тим, приписами частини другої статті 265 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, процесуальним законодавством регламентовано порядок втрати чинності нормативно-правового акту в разі визнання його протиправним, а саме: з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Зважаючи на такі приписи законодавства, нормативно-правовий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням.
Отже, процесуальне законодавство містить імперативне положення, яким по суті визначено повноваження суду при розгляді справи про визнання протиправним та скасування нормативно-правового акту та яке передбачає, що відповідний нормативно-правовий акт може бути визнаний нечинним відповідним рішенням суду лише з моменту набрання ним законної сили.
Спірні правовідносини між сторонами виникли не щодо обмеження виплати пенсії понижуючими коефіцієнтами, а стосовно не здійснення перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок.
За таких обставин, рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/2229/25 на спірні правовідносини не може вплинути.
Відтак, відсутні підстави для зупинення провадження, відповідно, клопотання в цій частині не підлягає задоволенню.
Стосовно клопотання в частині залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача, суд вказує наступне.
Обґрунтовуючи клопотання про залучення третьої особи, відповідач зазначає, що у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог, його реальне виконання залежатиме від дій Мінсоцполітики, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення, та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2506080 “Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду». Крім того, розробником проєкту постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - постанова № 1) є Мінсоцполітики. Згідно із Пояснювальною запискою до проєкту зазначеної постанови метою прийняття акту є забезпечення реалізації норм Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», спрямованих на оптимізацію видатків на виплату пенсій, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Проєкт постанови № 1 розроблений Мінсоцполітики відповідно до статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» з урахуванням складної макрофінансової ситуації, яка є наслідком збройної агресії Російської Федерації проти України, пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Отже, рішення у цій справі впливатиме на інтереси Мінсоцполітики, а незалучення Мінсоцполітики до участі у справі позбавить його можливості реалізувати права учасника справи. Важливість залучення судом в адміністративних справах третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, підтверджується, зокрема, положеннями частини третьої статті 317 та частини третьої статті 353 КАС України, згідно з якими прийняття судом рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі, є обов'язковою підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення та ухвалення нового рішення суду, а також обов'язковою підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції з направленням справи на новий розгляд. Участь Мінсоцполітики у розгляді справи сприятиме всебічному та повному дослідженню обставин справи та надасть можливість врахувати позицію державного органу, відповідального за цю сферу правовідносин.
Разом з тим, в силу ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно з ч 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Положеннями ст. 50 КАС України визначено, що якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
Із аналізу вказаних норм вбачається, що необхідною умовою залучення третіх осіб є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
Суд зауважує, що відповідачем не наведено належного обґрунтування, яким чином рішення суду у цій справі вплине на права, свободи, інтереси або обов'язки Міністерства соціальної політики України.
Відтак, суд доходить висновку про відсутність підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство соціальної політики України та, відповідно, про відмову в задоволенні клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 50, 236, 241-243, 248, 256, 294 суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зупинення провадження та залучення третьої особи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Суддя С. В. Прудник