02 жовтня 2025 року Справа № 160/12944/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіВрони О. В.
за участі: секретаря судового засіданняХижняк В.В.
представників позивачаСеменіхіної І.С., Акулова Є.В.
представника відповідача Єгорова А.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до суду із позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24 листопада 2020 року, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС, правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків:
- № 0001765013 від 19 березня 2020 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 009 213 284 грн;
- № 0003755013 від 29 вересня 2020 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 450 831 988,75 грн;
- № 0001745013 від 19 березня 2020 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року, залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року, позовні вимоги було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення рішення від 19.03.2020 р. № 0001765013 за формою «П» та від 29.09.2020 р. № 0003755013 за формою «Р», в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 17 травня 2022 року постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року скасована, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2023 року залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року. Також було вирішено питання щодо судових витрат.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.01.2024 року касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків - задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2023 року у справі №160/12944/20 - скасовано, справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №160/12944/20 розподілено судді Вроні О.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 року прийнято до свого провадження позовну справу №160/12944/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
23.04.2024 позивачем подано заяву про призначення у справі судово-економічної експертизи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 зупинено провадження у справі №160/12944/20 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, до одержання результатів судово-економічної експертизи разом з матеріалами справи.
На виконання ухвали суду від судового експерта Приватного підприємства «Галаексперт» надійшов висновок експерта №265/26 від 29.08.2025 за результатами проведення судової економічної експертизи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 поновлено провадження у справі №160/12944/20 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми матеріального і процесуального права, суд встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі -Товариство, ПрАТ"ІнГЗК", позивач ) звернулося до суду із позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24 листопада 2020 року, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС, правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків:
- № 0001765013 від 19 березня 2020 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2009213284 грн;
- № 0003755013 від 29 вересня 2020 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 450831988,75 грн;
- № 0001745013 від 19 березня 2020 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство посилається на допущення контролюючим органом порушення передбаченого статтею 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) під час винесення податкового повідомлення-рішення №0001765013 від 19.03.2020 за формою «П», яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2009213284грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року, залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року, позовні вимоги було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення рішення від 19.03.2020 р. № 0001765013 за формою «П» та від 29.09.2020 р. № 0003755013 за формою «Р», в решті позовних вимог відмовлено. Постановою Верховного Суду від 17 травня 2022 року постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року скасована, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2023 року залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року. Також було вирішено питання щодо судових витрат.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.01.2024 року касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків - задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2023 року у справі №160/12944/20 - скасовано, справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Верховний Суд, зазначив про необхідність з'ясування конкретних обставин у справі та вказав про наступне, а саме:
«64. Розглянувши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не забезпечено повне та всебічне з'ясування обставин у справі та не вжито усіх, визначених законом заходів для цього.
65.Щодо додаткових пояснень, які неодноразово надійшли на адресу Верховного Суду зміст яких стосується преюдиції судового рішення у справі №804/948/17, Суд зазначає наступне.
66. Так, обсяг повноважень суду касаційної інстанції, визначений статтею 341 КАС України, не дозволяє Суду встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
67. Тобто Верховний Суд, своєю чергою, обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваній постанові (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
68. Ураховуючи наведене, з огляду на те, що для правильного вирішення цього спору необхідно додатково дослідити докази та встановити додаткові обставини, Верховний Суд звертає увагу на те, що указані пояснення позивача можуть бути досліджені (надана оцінка) судом під час нового розгляду справи відповідно до вимог процесуального закону. …
73. Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права. Також судам слід врахувати наведене та ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та взаємному зв'язку.»
Таким чином, надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами та враховуючи направлення справи на новий розгляд та висновки Верховного Суду у цій справі, суд виходить з наступного.
Щодо правомірності призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», слід зазначити про таке.
Як встановлено судом, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було направлено запит № 29075/10/28-10-46-15 від 07.06.2019 про надання інформації про врахування у складі фінансового результату до оподаткування курсових різниць за дивідендами нарахованими (виплаченими) на користь акціонерів - нерезидентів за звітні податкові періоди з півріччя 2016 по І квартал 2019.
ПРАТ «ІНГЗК» надано відповідь від 15.07.2019 №10/6179 про те, що запит не містить підстав його направлення ПРАТ «ІНГЗК» в розумінні п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, п. 12 Порядку та Податкового кодексу України в цілому у зв'язку з відсутністю в запиті інформації, яка підтверджує виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих ПРАТ «ІНГЗК» станом на півріччя 2016 - І квартал 2019 (включно).
Наказом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 03.02.2020 №145 на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, 78.1.4 п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ПРАТ «ІНГЗК».
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Натомість, суд звертає увагу, що податковий орган має право звернутися до платників податків із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на податкові органи функцій, завдань та її документального підтвердження.
Такий запит повинен містити: підстави для надсилання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує. Такі підстави викладені у пп. 73.3.1 ПКУ і їхній перелік не може бути розширений податківцями; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку податкового органу.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 11.04.2024 у справі №815/2596/17 (вказані приписи ПКУ дають підстави для висновку про те, що запит органу ДПС про надання відповідної інформації платником податків, повинен визначати конкретні підстави. Тобто мають бути чітко окреслені обставини, які відповідно до п. 73.3 ПКУ є умовою, за якої податковий орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об'єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження.
Таким чином, запит інформації та копій документів у платника податків у порядку п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України є правомірним лише в тому випадку, якщо контролюючим органом встановлено факти порушення цим платником вимог податкового законодавства, які підтверджені податковою інформацією, отриманої в установленому законом порядку або виявлено недостовірні дані в його податкових деклараціях.
В Наказі Офісу великих платників податків ДПС від 03.02.2020 №145 та на сторінці 2 Акту перевірки зазначено, що документальна позапланова виїзна перевірка ПРАТ «ІНГЗК» проводиться на підставі підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Суд проаналізувавши запит від 07.06.2019 №29075/10/28-10-46-15 встановив, що запит не відповідає вимогам ст.73 ПКУ оскільки не містить підстав його направлення, не зазначено включно й в чому полягають недостовірність даних та яким чином Офіс ВПП ДПС даний факт встановив, у запиті не зазначена інформація про порушення саме ПРАТ «ІНГЗК» податкового законодавства.
Таким чином, виходячи з норм п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України обов'язковою умовою для проведення Офісом ВПП ДПС документальної позапланової перевірки ПРАТ «ІНГЗК» є надіслання письмового запиту та ненадання ПРАТ «ІНГЗК» пояснень та документальних підтверджень протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Отже, судом встановлено, що перевірка ПРАТ «ІНГЗК» проводилася в порушення п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України та на підставі податкової інформації, зокрема судового рішення де ПРАТ «ІНГЗК» не є стороною, що зумовлює протиправність складання оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Висновки щодо порушення контролюючим органом вимог законодавства при проведенні такої перевірки викладені у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18.
Щодо недотримання строків давності при винесенні податкових повідомлень - рішень форми «П» №0001765013 від 19.03.2020 та №0003755013 від 29.09.2020 форми «Р» та застосування штрафних санкцій суд зазначає наступне.
Відповідно до п.102.1 ст.102 ПКУ, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
В оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні №0001765013 від 19.03.2020 за формою «П» вказано, що встановлено порушення по декларації з податку на прибуток за 2016 рік за №9269600369, яка зареєстрована в контролюючому органі 08.02.2017.
Граничний строк подання податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік становить 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Таким строком є 09.02.2017.
Отже, з 09.02.2017 по 09.02.2020 (протягом 1095 днів) контролюючий орган мав право провести перевірку податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік, скласти Акт перевірки та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків.
Відповідно обставин справи Акт перевірки був складений 14.02.2020, оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0001765013 за формою «П» складене 19.03.2020, тобто поза межами 1095 днів.
Твердження Відповідача, що дане податкове повідомлення - рішення не передбачає обов'язок платника податків сплатити грошове зобов'язання не відповідає дійсності, оскільки завищення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збиток) впливає на наступні податкові періоди в частині визначення податкових зобов'язань, визначення грошових зобов'язань, які «перебувають» в рамках 1095 днів.
Таким чином, контролюючий орган прийнявши податкове повідомлення - рішення №0001765013 від 19.03.2020 на підставі перевірки декларації з податку на прибуток за 2016 рік визначив грошове зобов'язання за допомогою податкового повідомлення - рішення №0003755013 від 29.09.2020 за формою «Р», яке винесено на підставі перевірки об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства за 1 квартал 2017, на який вплинуло податкове повідомлення - рішення, яким визначено завищення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування. Перевірка проводилась з 04.02.2020 по 07.02.2020, строк давності спливав 09.02.2020, однак податкове повідомлення-рішення було прийнято лише 19.03.2020, тобто поза межами строку, який визначено ст.102 ПКУ - 1095 днів.
Як було встановлено судом спір відносно задекларованих ПРАТ «ІНГЗК» показників в декларації з податку на прибуток за 2016 рік за №9269600369 на сьогоднішній день не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку в зв'язку з закінченням строків давності визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Також, встановлена Офісом ВПП ДПС сума у розмірі 2 009 213 284,11 грн. щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2016 рік за №9269600369, яка була врахована при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства за 1 квартал та півріччя 2017, є протиправною.
Також слід зазначити, що враховуючи п.102.1 ст.102 ПКУ, спір по податковим деклараціям за 1 квартал та півріччя 2017 року (строк подання 10.05.2017 та 09.08.2017 відповідно) у податковому повідомленні-рішенні від 29.09.2020 №0003755013 також не підлягає розгляду в судовому порядку.
В зв'язку з цим, встановлена сума заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2017 рік у розмірі 554 746 529,33 грн. є протиправно нарахованою, а податкове повідомлення-рішення №0003755013 від 29.09.2020 за формою «Р» підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення - рішення №0001765013 від 19.03.2020 за формою «П» та №0003755013 від 29.09.2020 за формою «Р» щодо застосування курсових різниць.
Спірним питання у цій справі є правомірність формування позивачем доходів/витрат від операції платника податку з нарахування до виплати дивідендів операцією в іноземній валюті.
ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Як установлено контролюючим органом, станом на 31.12.2015 у бухгалтерському обліку Товариства рахувалася заборгованість за невиплаченими дивідендами у загальному розмірі 7857120859,59 грн. (обліковувалися за Кт 6460400000 «Короткострокові дивіденди до виплати»).
Загальними зборами акціонерів, що відбулися 28.04.2016р. (протокол річних Загальних зборів акціонерів від 28.04.2016р.), прийнято рішення отримані збитки за 2015 рік у сумі 3498874370,76 грн. покрити за рахунок прибутків Товариства майбутніх періодів (5 питання порядку денного).
Позачерговими загальними зборами акціонерів, що відбулися 22.12.2016 (протокол Позачергових загальних зборів акціонерів №1 від22.12.2016), по другому питанню порядку денного, затверджено наступний порядок розподілу нерозподіленого прибутку Товариства минулих років:
- частину прибутку, отриманого Товариством до 2014 року, в розмірі 1523830000,00 гривень (один мільярд п'ятсот двадцять три мільйони вісімсот тридцять тисяч гривень 00 копійок) (0,552187 гривень на 1 акцію),
- частину прибутку, отриманого Товариством у 2014 році, в розмірі 976170000,00 гривень (дев'ятсот сімдесят шість мільйонів сто сімдесят тисяч гривень 00 копійок) (0,353733 гривень на 1 акцію), направити на виплату дивідендів акціонерам Товариства.
Таким чином акціонерам Товариства згідно з цим рішенням розподіляється чистий прибуток у загальному розмірі 2500000000,00гривень (два мільярди п'ятсот мільйонів гривень 00 копійок). На 1 (одну) просту акцію нараховується сума дивідендів у розмірі 0,90592гривень.
Крім того, загальними зборами затверджений наступний порядок виплати дивідендів акціонерам згідно з Протоколом №77 від22.12.2016:
- акціонерам - юридичним та фізичним особам, що є резидентами України, дивіденди виплачуються в національній грошовій одиниці -гривні шляхом перерахування на їх грошові, банківські реквізити яких зазначені в письмовій заяві акціонера;
- акціонерам - юридичним та фізичним особам, що є нерезидентами України, дивіденди виплачуються в іноземній валюті - доларах США, на їх грошові рахунки, банківські реквізити яких зазначені в письмовій заяві акціонера за офіційним курсом Національного банку України долара США до гривні на 00-00 годин дати прийняття рішення про виплату дивідендів Загальними зборами акціонерів Товариства. На підставі письмового звернення акціонера - нерезидента України виплата йому може бути здійснена в іншій валюті, при цьому сума до виплати в такій валюті буде визначатися, виходячи з суми в доларах США, встановленої у зазначеному вище порядку, з урахуванням крос обмінного курсу долара США до відповідної валюти через офіційний курс гривні Національного банку України на дату платежу на грошовий рахунок, банківські реквізити якого зазначені в заяві акціонера.
Загальними зборами акціонерів, що відбулися 24.04.2017 (Протокол річних Загальних зборів акціонерів 1191 від 24.04.2017), прийнято рішення отримані збитки за 2016 рік у сумі 69264489,45 грн. покрити за рахунок прибутків Товариства минулих періодів (5 питання порядку денного).
Загальними зборами акціонерів, що відбулися 18.05.2018 (протокол річних Загальних зборів акціонерів №1 від 18.05.2018), по шостому питанню порядку денного, затверджено наступний порядок розподілу чистого прибутку, отриманого Товариством у 2017 році в сумі 5711260027,44 грн. (п'ять мільярдів сімсот одинадцять мільйонів двісті шістдесят тисяч двадцять сім гривень 44 копійки):
- 2160000000,00 грн. (два мільярди сто шістдесят мільйонів гривень нуль копійок), направити на виплату дивідендів акціонерам Товариства (0,78271487 гривень на 1 (одну) просту акцію);
- 3551260027,44 (три мільярди п'ятсот п'ятдесят один мільйон двісті шістдесят тисяч двадцять сім гривень 44 копійки) гривень залишити нерозподіленими.
У подальшому загальними зборами затверджений наступний порядок виплати дивідендів акціонерам згідно з Протоколом №142-1 від25.03.2019:
- акціонерам - юридичним особам, що є резидентами України, дивіденди виплачуються в національній грошовій одиниці - гривні шляхом перерахування коштів на їх грошові рахунки, банківські реквізити яких зазначені в письмовій заяві акціонера;
- акціонерам - юридичним особам, що є нерезидентами України, дивіденди виплачуються в іноземній валюті - доларах США на їх грошові рахунки, банківські реквізити яких зазначені в письмовій заяві акціонера, за офіційним курсом Національного банку України долара США до гривні на 00-00 годин дати здійснення виплати дивідендів. На підставі письмового звернення акціонера - нерезидента України виплата дивідендів йому може бути здійснена в іншій валюті, при цьому сума до виплати в такій валюті буде визначатися, виходячи з суми доларів США, встановленої у зазначеному вище порядку, з урахуванням крос обмінного курсу долара США до відповідної валюти через офіційний курс гривні Національного банку України на дату платежу, на грошовий рахунок, банківські реквізити якого зазначені в заяві акціонера.
При цьому зобов'язання з виплати дивідендів акціонерам - нерезидентам, нараховані згідно з протоколом №142-1 від 25.03.2019 року, обліковувалися в бухгалтерському обліку в національній валюті.
Таким чином, судом установлено, що у перевіряємий період (2016 рік - 1 квартал 2019 року) згідно з порядком виплати дивідендів, ухваленим загальними зборами учасників Товариства, належні нерезиденту гривневі суми дивідендів були перераховані в іноземну валюту (в долари США) за офіційним курсом НБУ на дату ухвалення рішення про їх виплату та виплачені у фіксованій сумі в доларах США. У бухгалтерському обліку зобов'язання з виплати дивідендів Товариство класифікувало як монетарну статтю в іноземній валюті з визнанням курсових різниць на дату складання фінансової звітності та на дату розрахунків, які у Звіті про фінансові результати (форма№2) відображало у складі інших операційних доходів (рядок 2120) та/або у складі інших операційних витрат (рядок 2180).
Так, контролюючим органом установлено, що:
- за 2016 рік Товариством за дивідендами на користь акціонерів-нерезидентів всього нараховано позитивних курсових різниць (прибуток)на суму 829202000 грн. та від'ємних курсових різниць (збиток) на суму 2838415284,11 грн.;
- за 2017 рік Товариством за дивідендами на користь акціонерів-нерезидентів всього нараховано позитивних курсових різниць (прибуток)на суму 753306207,84 грн. та від'ємних курсових різниць (збиток) на суму 1308052737,19 грн.;
- за 2018 рік Товариством за дивідендами на користь акціонерів-нерезидентів всього нараховано позитивних курсових різниць (прибуток)на суму 1622808212,97 грн. та від'ємних курсових різниць (збиток) на суму 1322202212,94 грн.;
- за 1 квартал 2019 року Товариством за дивідендами на користь акціонерів-нерезидентів всього нараховано позитивних курсових різниць(прибуток) на суму 259656080,87 грн.
При цьому Товариством включено:
- до рядка 2220 «Інші фінансові доходи» Звіту про фінансові результати (форма №2) доходи у вигляді позитивних курсових різниць по дивідендах за 2016 рік в сумі 829202000 грн. (за 2 квартал 2016 - 829202000грн.); за 2017 рік в сумі 753306207,84 грн. (за 1 квартал 2017року - 149274160 грн.; за 2 квартал 2017 року - 604032047,84 грн.), за 2018 рік в сумі 1622808212,97 грн. (за 1 квартал 2018 року -1016022137,53 грн.; за 2 квартал 2018 року - 236643592,86 грн.; за 4 квартал 2018 року - 370142482,58 грн.); за 1 квартал 2019 року -259656080,87 грн.;
- до рядка 2250 «Фінансові витрати» Звіту про фінансові результати (форма №2) витрати у вигляді від'ємних курсових різниць по дивідендах за 2016 рік в сумі 2838415284,11 грн. (за 1 квартал 2016 - 1348345813,40 грн., за 3 квартал 2016 - 640509910,58 грн., за 4квартал 2016 - 849559560,13 грн.); за 2017 рік в сумі 1308052737,19 грн. (за 3 квартал 2017 року - 278469473,27 грн.; за 4 квартал 2017року - 1029583263,90 грн.); за 2018 рік в сумі 1322202212,94 грн. (за 3 квартал 2018 року - 1322202212,94 грн.).
Українська гривня (UAH) визначена Позивачем як функціональна валюта, оскільки ПРАТ «ІНГЗК» формує та подає у ній фінансову звітність (п. 5.4 Облікової політики).
У бухгалтерському обліку ПРАТ «ІНГЗК» нарахування дивідендів та облік кредиторської заборгованості з виплати дивідендів здійснювався на бухгалтерському рахунку 6460400000 «Короткострокові дивіденди до виплати».
Відповідно до пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПК України дивідендами є платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Відносини між товариством і його учасниками (акціонерами) щодо виконання ними своїх обов'язків врегульовані насамперед ЦК України, ГК України, Законами України «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства» (діяв до 01.01.2023) і внутрішніми (корпоративними) локальними нормами статутів конкретних товариств. Таке врегулювання створює в цих відносинах правовий порядок, який вимагає від їх суб'єктів певної правової поведінки.
За приписами ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів), пропорційне частці кожного з учасників, мають особи, які є учасниками товариства на початку строку виплати дивідендів.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлено, що акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосується акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів.
Статтею 30 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців після закінчення звітного року. У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами.
Отже, у разі прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обов'язок сплатити акціонеру відповідну суму коштів у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у строк, визначений загальними зборами.
Пунктом 9.2. Статуту ПРАТ «ІНГЗК» передбачено, що дивіденди - частина чистого прибутку Товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію. Товариство здійснює виплату дивідендів виключно за рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства у порядку, передбаченому цим Статутом та рішеннями Наглядової ради Товариства. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку минулих років в розмірі, встановленому рішенням Загальних зборів Товариства. Тобто, згідно чинного законодавства та установчих документів ПРАТ «ІНГЗК» загальними зборами акціонерів встановлюється розмір та порядок виплати дивідендів.
Пунктом 3.8. Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. №280, в редакції чинній на час здійснення операцій позивачем визначено, що порядок купівлі (обміну)іноземної валюти з метою повернення за кордон іноземних інвестицій, а також доходів, прибутків, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, визначається нормативно-правовим актом Національного банку України, що регулює порядок та умови торгівлі іноземною валютою.
Торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України (стаття 6 Декрету КМУ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93), який був чинним на час здійснення операцій позивачем та відповідно до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 №281, яке діяло на час здійснення операцій позивачем.
Відповідно до п.п. «б» п. 2 глави 3 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 №281 «Купівля, обмін іноземної валюти за операціями, пов'язаними з рухом капіталу» зазначеного Положення суб'єкти ринку - уповноважені банки мають право здійснити купівлю іноземної валюти для свого клієнта - юридичної особи за операціями щодо повернення іноземному інвестору дивідендів на підставі рішення емітента про виплату дивідендів іноземному інвестору.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 №996-IV (далі - Закон про облік), бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, серед інших, на таких основних принципах:
Обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
Повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.
У періоді, який перевірявся, ПРАТ «ІНГЗК» складав фінансову звітність відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі - МСБО) - відповідно до ст. 121 Закону про облік.
Відповідно до п. 15 МСБО 1 «Подання фінансової звітності», фінансова звітність має достовірно подавати фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб'єкта господарювання. Достовірне подання вимагає правдивого подання впливу операцій, інших подій та умов відповідно до визначень та критеріїв визнання для активів, зобов'язань, доходу та витрат, наведених у Концептуальній основі.
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73:
1. Інформація, яка наводиться у фінансовій звітності, повинна бути дохідлива і зрозуміла її користувачам за умови, що вони мають достатні знання та заінтересовані у сприйнятті цієї інформації.
2. Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.
3. Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.
За нормами Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» (МСБО 21):
- П. 8. Терміни, використані в цьому Стандарті, мають такі значення:
Валюта подання - це валюта, у якій подається фінансова звітність.
Іноземна валюта - валюта, інша, ніж функціональна валюта суб'єкта господарювання.
Курсова різниця - це різниця, яка є наслідком переведення визначеної кількості одиниць однієї валюти в іншу валюту за різними валютними курсами.
Курс "спот" - це валютний курс у разі негайної купівлі-продажу валюти.
Монетарні статті - це утримувані одиниці валюти, а також статті за зобов'язаннями, що їх належить отримати або сплатити у фіксованій або визначеній кількості одиниць валюти.
Функціональна валюта - це валюта основного економічного середовища, у якому суб'єкт господарювання здійснює свою діяльність.
П. 13. Функціональна валюта суб'єкта господарювання відображає основні операції, події та умови, які з нею пов'язані. Після визначення функціональної валюти її не змінюють, якщо не відбувається зміна цих основних операцій, подій та умов.
П. 17. При складанні фінансової звітності кожен суб'єкт господарювання, незалежно від того, чи є він автономним суб'єктом (таким, як материнське підприємство) чи закордонною господарською одиницею (такою, як дочірнє підприємство чи відділення), визначає свою функціональну валюту відповідно до параграфів 9-14. Суб'єкт господарювання переводить статті в іноземній валюті у функціональну валюту та відображає в звітності вплив такого переведення відповідно до параграфів 20-37 та 57.
П. 20 Операція в іноземній валюті - це операція, яка визначається (чи потребує розрахунків) в іноземній валюті, включаючи операції, що виникають, коли суб'єкт господарювання:
а) купує або продає товари чи послуги, ціна на які визначена в іноземній валюті;
б) позичає або надає у борг кошти, якщо суми, які підлягають сплаті або отриманню, визначені в іноземній валюті, або
в) іншим чином купує або ліквідує активи або бере на себе зобов'язання, визначені в іноземній валюті, чи погашає їх.
П.21 Операцію в іноземній валюті слід відображати після первісного визнання у функціональній валюті, застосовуючи до суми в іноземній валюті курс «спот» між функціональною валютою та іноземною валютою на дату операції.
П. 22. Дата операції - це дата, на яку операція вперше кваліфікується для визнання згідно з МСФЗ.
П. 28. Курсові різниці, що виникають при розрахунках за монетарними статтями або при переведенні монетарних статей за курсами, які відрізняються від тих, за якими вони переводилися при первісному визнанні протягом періоду або у попередній фінансовій звітності, визнаються в прибутку або збитку в тому періоді, у якому вони виникають, за винятком наведеного в параграфі 32.
П. 29. Курсова різниця виникає тоді, коли монетарні статті виникають від операцій в іноземній валюті, а зміна у валютному курсі відбувається в період між датою операції і датою розрахунку. Коли розрахунки за операцією здійснюються протягом того самого облікового періоду, в якому операція відбулася, тоді вся курсова різниця визнається в цьому періоді. Проте, коли розрахунок за операцією здійснюється в наступному обліковому періоді, курсова різниця, визнана в кожному періоді до дати розрахунку, визначається на основі зміни у валютних курсах протягом кожного періоду.
П.38. Суб'єкт господарювання може подавати свою фінансову звітність у будь - якій валюті. Якщо валюта подання відрізняється від функціональної валюти суб'єкт господарювання, він переводить свої результати та фінансовий стан у валюту подання.
Згідно з п. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів облік, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
Проаналізувавши Облікову політику ПРАТ «ІНГЗК» за періоди 2013 - 2019 роки вбачається послідовність та незмінність облікової політики щодо нарахування курсових різниць при виплаті дивідендів нерезидентам.
Як встановлено судом сума кредиторської заборгованості із дивідендів була зафіксована в іноземній валюті - доларах США по курсу на дату прийняття рішення про виплату дивідендів - 22.12.2016 року та була зафіксована на рахунках бухгалтерського обліку.
Відповідно така кредиторська заборгованість є:
- монетарною, відповідно до п. 16 МСБО 21, оскільки ПРАТ «ІНГЗК» має обов'язок виплатити визначену суму дивідендів акціонерам - юридичним особам, що є нерезидентами України;
- є операцією в іноземні валюті, відповідно до пп. «в» п. 20 МСБО 21, оскільки ПРАТ «ІНГЗК» взяв на себе зобов'язання у конкретній сумі, визначеній в іноземній валюті в доларах США по курсу на дату прийняття рішення про виплату дивідендів (22.12.2016р.) перед акціонерам - юридичним особам, що є нерезидентами України.
Таким чином, обліковуючи зобов'язання з виплати акціонерам-нерезидентам в іноземній валюті, ПРАТ «ІНГЗК» діяло у повній відповідності до законодавства України, чинного на дату прийняття відповідного рішення, а саме: на кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті переводило у функціональну валюту (гривню), застосовуючи курс при закритті та визнавало курсові різниці у прибутку або збитку в тому періоді, в якому вони виникли відповідно до МСБО 21.
Також судом встановлено, що відповідно до аудиторських звітів незалежних аудиторів за період 2016-2021 роки щодо фінансової звітності фінансова звітність ПРАТ «ІНГЗК» відображає достовірно, в усіх суттєвих аспектах, фінансовий стан Компанії на 31 грудня 2021 року відповідає Міжнародним стандартам фінансової звітності («МСФЗ») та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо складання фінансової звітності. Висновками аудиторів підтверджено, що статті, показані у фінансовій звітності Компанії, оцінюються з використанням валюти основного економічного середовища, в якій Компанія працює (функціональної валюти). Суми у фінансовій звітності оцінені і представлені у національній валюті України, гривні, яка є функціональною валютою і валютою представлення звітності для ПРАТ «ІНГЗК». Операції в іноземній валюті обліковуються за обмінним курсом Національного банку України, встановленим на дату операції. Курсові різниці, що виникають в результаті розрахунку за операціями в іноземній валюті, включаються до звіту про сукупний дохід на підставі обмінного курсу, що діє на дату здійснення операції. Монетарні активи і зобов'язання в іноземній валюті перераховуються в гривні за офіційним курсом обміну, який встановлює НБУ на відповідну звітну дату. Прибутки та збитки від курсових різниць, що вникають в результаті перерахунку активів і зобов'язань, показуються у складі курсових різниць у Звіті про сукупний дохід.
Таким чином, незалежними аудиторами підтверджено правомірність застосування курсових різниць при виплаті дивідендів.
Крім того, ПРАТ «ІНГЗК» діяло у відповідності до Узагальнюючої податкової консультації щодо визначення курсових різниць від перерахунку операцій у іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти, затвердженою Наказом ДПС України від 05.07.2012 № 574, а також у відповідності до позиції Державної фіскальної служби України викладеної у листі від 05.05.2015 №16030/7/99-99-19-07-02-17, а саме: визначені за правилами бухгалтерського обліку курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти для цілей оподаткування податком на прибуток визнаються доходами та/або витратами у звітному періоді їх виникнення відповідно до вимог Кодексу.
Підпункт 134.1.1. ст.134 ПК України передбачає, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
При цьому жодною нормою ПК України не заборонено коригування об'єкта оподаткування на суму курсових різниць, які виникають при перерахунку заборгованості.
Отже, оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, зокрема, у випадку ПРАТ «ІНГЗК» МСБО 21.
Тобто і податкові наслідки від курсових різниць визначаються лише МСБО згідно ст. 134 ПК України.
А тому, з урахуванням викладеного вище, прибуток або збиток від перерахунку курсових різниць за валютними коштами, які в бухгалтерському обліку відносяться до монетарних статей балансу, включаються у податковому обліку до доходів/витрат платника податку.
Позиція контролюючого органу відносно того, що ПК України не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на курсові різниці за монетарними статтями та що такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку підтверджена у листі ДФСУ від 27.11.2015 № 25408/6/99-95-42-03-15. Крім того, листом контролюючого органу від 03.02.2016 № 1896/10/26-15-11-02-11 підтверджено норму ПКУ стосовно об'єкта оподаткування визначається відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПК України.
Також варто наголосити, що згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про режим іноземного інвестування», іноземним інвесторам після сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів гарантується безперешкодний і негайний переказ за кордон їх прибутків, доходів та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій.
Визначення зобов'язання з виплати дивідендів в іноземній валюті є виконанням вимог законодавства в сфері регулювання іноземних інвестицій.
Позивач зазначив, що не міг виплачувати дивіденди у функціональній валюті нерезидентам-акціонерам, оскільки така валюта не є вільно конвертованою у міжнародних відносинах, і вся сума дивідендів не могла бути виплачена одразу у валюті, тобто у період перевірки існували валютні обмеження НБУ на перерахування дивідендів.
При цьому, постановою НБУ від 15 червня 2017 року № 55 до постанови Правління НБУ №281 від 10 серпня 2005 року внесено зміни (набрали чинності 26 червня 2017 року) стосовно використання суми коштів у гривнях, яка не може перевищувати суму дивідендів, що підлягають виплаті іноземному інвестору та визначені у відповідному рішенні емітента в гривнях на дату прийняття.
Крім того, судом встановлено, що під час виплати дивідендів існували валютні обмеження НБУ, а саме згідно постанов НБУ, які регулювали питання виплати дивідендів в іноземній валюті у спірних періодах: постанова від 07.06.2016 №342 із змінами постановами від 13.04.2017, від 14.11.2017 №112 та від 01.03.2018 №19; постанова від 02.01.2019 №5 із змінами постанови №35 від 06.02.2019 та №66 від 07.05.2019. Ліміт на репатріацію дивідендів скасовано Постановою Правління Національного банку № 91 від 9 липня 2019 року "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України".
Позивач для проведення відповідних перерахувань засновнику здійснював придбання іноземної валюти виключно через уповноважені банки, що отримали ліцензію на торгівлю іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ), функції яких, в тому числі, полягають у контролі за операціями купівлі іноземної валюти для виплати дивідендів нерезиденту.
Судом, з урахуванням висновків Верховного Суду, встановлено, що ПРАТ «ІНГЗК» метою виплати дивідендів нерезиденту акціонеру в переважній більшості переказувало власну валюту та купувало валюту, що підтверджуються матеріалами справи, а саме копіями виписок, заявками про купівлю валюти та платіжними дорученнями.
Позивач обліковував зобов'язання з виплати акціонерам-нерезидентам в іноземній валюті, а саме на кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті переводив у функціональну валюту (гривню), застосовуючи курс при закритті та визнавав курсові різниці у прибутку або збитку в тому періоді, в якому вони виникли відповідно до МСБО 21.
Крім того, суд зауважує, що жоден суб'єкт не може тлумачити норми МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів» суб'єктивно, а будь-які неточні визначення чи двозначне розуміння змісту враховується на користь платника податку, відповідно до Податкового кодексу України, як презумпція правомірності рішень платника податку та «Іn dubio pro tributario» (пріоритет із найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права).
До даних правовідносин необхідно застосовувати принцип презумпції рішень платників податків, оскільки в Україні відсутні суб'єкти, які можуть тлумачити МСБО, та є факт відсутності офіційного опублікування Міністерством фінансів України МСБО 21 станом на 2016-2018 звітні роки.
Щодо аргументів позивача на вплив рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/958/17, яким скасовані податкові повідомлення - рішення, прийняті на підставі в акті №15/28-01-51-03/00190905 від 05.08.2016 та підтверджена законність витрат та показників від'ємного значення об'єкта оподаткування від курсових різниць, включені до показників від'ємного значення 2016 року, яке є предметом оскарження у даній справі суд зазначає наступне.
Відповідно до пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 розділу ІІІ ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів.
За результатами планової перевірки, що визначені в акті №15/28-01-51-03/00190905 від 05.08.2016, було встановлено порушення позивачем:
- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134; пп.135.5.4 п.135.5 ст.135; п.137.10 ст.137; п.138.2, п.138.8 ст.138; пп.139.1.1, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139; пп.153.1.3 п.153.1, пп.153.2.6 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України; ст. 1, 3, 9, 11, 12 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування у загальній сумі 3 381 351 629 грн., занижено податок на прибуток всього у розмірі 998 580 441 грн.; п.57.1 ст.57 Податкового кодексу з урахуванням пп.153.3.4 п.153.3 ст.153 Податкового кодексу, в результаті чого завищено від'ємне значення податкового зобов'язання в податковій декларації з податку на прибуток за період рік 2014 (рядок 13 Декларації), що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на 429 334 027 грн.
В даній справі у висновках акту перевірки №17/28-10-50-13/00190905 від 14.02.2020 встановлено: 2016 рік - завищено від'ємне значення фінансового результату до оподаткування (збиток) на суму 2 009 213 284,11 грн.. Зазначене порушення призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2016 рік на суму 2 009 213 284,11 грн.
Таким чином, суми від'ємного значення 2015 року, що увійшли до складу від'ємного значення за 2016 рік у даній справі, вже були предметом судового розгляду та підтверджені судом у справі №804/958/17.
Отже, матеріалами справи підтверджується перенесення від'ємного значення у розмірі 3 381 351 629 грн. за 2015 рік, яке враховано у витратах (різницях) в Додатку РІ стр.3.2.4 податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік та від'ємного значення об'єкта оподаткування у розмірі 2 283 274 827 грн у податковій декларації за 2016 рік, яке враховано у витратах (різницях) в Додатку РІ стр.3.2.4 податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік. Висновок контролюючого органу про завищення від'ємного значення за 2016 рік у частині перенесених сум суперечить преюдиційним обставинам і нормам ПК України та є необґрунтованим. У цій частині акт перевірки та похідні ППР підлягають визнанню протиправними й скасуванню.
Також, за результатами проведення судової економічної експертизи Висновком експерта від 29.08.25 №265/26 спростовано висновки Акту перевірки від 14.02.2020 №17/28-10-50-13/00190905.
Експертом досліджувались наступні питання:
1. Чи підтверджується документально та нормативними актами з питань бухгалтерського та податкового обліку відображення у податковому обліку ПРАТ «ІНГЗК» курсових різниць, які виникли при виплаті дивідендів акціонерам-нерезидентам за період 2016 - 1 квартал 2019 року?
2. Чи підтверджується документально та нормативними актами з питань бухгалтерського та податкового обліку врахування у складі фінансового результату до оподаткування курсових різниць за дивідендами на користь акціонерів нерезидентів - значення показника рядка 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» Податкової декларації з податку на прибуток підприємства:
- 2016 рік - завищено від?ємне значення фінансового результату до оподаткування (збиток) на суму 2 009 213 284,11 грн.;
- 2017 рік - занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) на суму 554 746 529,33 грн.;
- 2018 рік - завищено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) на суму 300 606 000,03 грн.;
- 1 квартал 2019 року - завищено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) на суму 259 656 080,87 грн.?
3. Чи підтверджується документально та нормативними актами з питань бухгалтерського та податкового обліку висновок Східного МУ ДПС, який викладено в Акті перевірки від 14.02.2020 Nє17/28-10-50-13/00190905 про те, що вищенаведені порушення призвели до:
1) завищення від?ємного значення об?єкта оподаткування податком на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2016 рік на суму 2 009 213 284,11 грн.;
заниження об?єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2017 рік на суму 554 746 529,33 грн.;
до завищення об?єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2018 рік на суму 300 606 000,03 грн.; за 1 квартал 2019 року на суму 259 656 080,87 грн.
2) заниження податку на прибуток (рядок 06 Декларації) на загальну суму 808 234 933 грн., у т.ч. у розрізі звітних податкових періодів: І квартал 2017 - 334 789 042 грн., ІІ квартал 2017 - 50 124 505 грн., IV квартал 2017 - 185 324 988 грн.; ІІІ квартал 2018 - 237 996 398 грн.;
3) завищення податку на прибуток (рядок 06 Декларації) на загальну суму 447 569 342 грн., у т.ч. у розрізі звітних податкових періодів: ІІ квартал 2017 - 108 725 769 грн.; І квартал 2018 - 182 883 985 грн.; І квартал 2018 - 42 595 846 грн.; IV квартал 2018 - 66 625 647 грн.; І квартал 2019 - 46 738 095 грн.
4. Чи підтверджується документально та нормами Податкового кодексу України задеклароване перенесення від?ємного значення об?єкта оподаткування у розмірі 3 381 351 629 грн. за 2015 рік, яке враховано у витратах за 2016 рік в Додатку РІ стр.3.2.4. декларації з податку на прибуток та від?ємного значення об?єкта оподаткування у розмірі 2 283 274 827 грн. у декларації за 2016 рік, яке враховано у витратах за 2017 рік в Додатку РІ стр.3.2.4. декларації з податку на прибуток, з урахуванням постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2017 у справі Nє804/958/17 (набрала законної сили 03.08.2018).
У відповідності до Висновків експерта:
По першому питанню: Підтверджено документально та нормативними актами з питань бухгалтерського та податкового обліку, обліковій політиці ПРАТ «ІНГЗК», відображення у податковому обліку ПРАТ «ІНГЗК» курсових різниць, які виникли при виплаті дивідендів акціонерам - нерезидентам за період 2016 - І квартал 2019 року;
По другому питанню: підтверджено документально та нормативними актами з питань бухгалтерського та податкового обліку, врахування у складі фінансового результату до оподаткування Податкової декларації з податку на прибуток підприємств курсових різниць за дивідендами на користь акціонерів нерезидентів - значення показника рядка 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» (згорнутий показник нарахувань курсових різниць Звіту про фінансові результати Форми Nє2 (рядок 2220 «Інші фінансові доходи» мінус рядок 2250 «Фінансові витрати»):
- за 2016 рік нараховані суми курсових різниць (-) 2 011 701 284,69 грн., які враховані в податкових деклараціях з податку на прибуток за період 1 квартал 2017 року, 1 півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік у складі суми за рядком 3.2.4 «сума від' ємного значення об?єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) Додатка РІ «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України»;
- за 2017 рік нараховані суми курсових різниць (-) 557 074 544,19 грн., які враховані в податковій декларації з податку на прибуток за 2017 рік;
- за 2018 рік нараховані суми курсових різниць 297 079 250,40грн., які враховані в податковій декларації з податку на прибуток за 2018 рік як збільшення фінансового результату до оподаткування;
- за 1 квартал 2019 року нараховані суми курсових різниць 259 656 759,24грн., які враховані в податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2019 року як збільшення фінансового результату до оподаткування.
Не підтверджується документально та нормативними актами з питань бухгалтерського та податкового обліку за періодами:
- 2016 рік - завищення від?ємного значення фінансового результату до оподаткування (збиток) на суму 2 009 213 284,11 грн.;
- 2017 рік - заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток) на суму 554 746 529,33 грн.;
- - 2018 рік - завищення фінансового результату до оподаткування (прибуток) на суму 300 606 000,03 грн.;
- - 1 квартал 2019 року - завищення фінансового результату до оподаткування (прибуток) на суму 259 656 080,87 грн.
По третьому питанню: не підтверджується документально та нормативними актами з питань бухгалтерського та податкового обліку висновок Східного МУ ДПС, який викладено в Акті перевірки від 14.02.2020 Nє17/28-10-50-13/00190905 про те, що наведені в Акті перевірки порушення призвели до:
1) завищення від?ємного значення об?єкта оподаткування податком на прибуток рік підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2016 на суму 2 009 213 284,11 грн.;
заниження об?єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2017 рік на суму 554 746 529,33 грн.;
до завищення об?єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2018 рік на- 300 606 000,03 грн.; за 1 квартал 2019 року на суму 259 656 080,87 грн.
2) заниження податку на прибуток (рядок 06 Декларації) на загальну суму грн., у т.ч. у розрізі звітних податкових періодів: І квартал 2017 - 334 789 042 грн, ІІІ квартал 2017 - 50 124 505 грн., IV квартал 2017 - 185 324 988 грн.; ІІІ квартал 2018 - 237 996 398грн;
3) завищення податку на прибуток (рядок 06 Декларації) на загальну суму 447 569 342грн, у т.ч. у розмірі звітних податкових періодів: ІІ квартал 2017 -108 725 769 грн: І квартал 2018-182883985грн; ІІ квартал 2018 - 42 595 846 грн; ІV квартал 2018 - 66 625 647грн; І квартал 2019 - 46 738 095грн.
По четвертому питанню: з урахуванням постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2017 у справі N804/958/17 (набрала законної сили 03.08.2018), підтверджується документально та нормами підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України, задеклароване перенесення від?ємного значення від?ємне об?єкта оподаткування у розмірі 3 381 351 629 грн. за 2015 рік, яке враховано у витратах (різницях) в Додатку РІ стр.3.2.4. податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік, та від?ємного значення об?єкта оподаткування у розмірі 2 283 274 827 грн. у податковій декларації за 2016 рік, яке враховано у витратах (різницях) в Додатку РІ стр.3.2.4. податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік.
З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення №0001765013 від 19.03.2020р. за формою "П" та № 0003755013 від 29.09.2020 року за формою "Р" є протиправними та підлягають скасуванню.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0001745013 від 19.03.2020р. суд виходить із наступного.
Правовою підставою для його винесення стало ненадання Товариством під час проведення перевірки документів, пов'язаних із її проведенням, на запит перевіряючих.
Як встановлено судом 04.02.2020р. Позивачу було вручено запит перевіряючого, в якому зазначено про необхідність надання таких документів: 1) наказу про облікову політику підприємства на 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік з додатками (керівництво до обліку тощо), план рахунків бухгалтерського обліку, який використовує підприємство у 2016, 2017, 2018, 2019 роках із зазначенням номеру рахунку та повного його найменування; 2) головні книги за 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, І квартал 2019 року; 3) статут ПРАТ «ІНГЗК» в редакціях з 2016 - І квартал 2019 року; 4) протоколи загальних зборів акціонерів ПРАТ «ІНГЗК», які відбулися протягом 2016, 2017, 2018 років, І кварталу 2019 року та які стосуються порядку розподілу прибутку за результатами діяльності підприємства; 5) перелік осіб (у розрізі резидентів та нерезидентів), які мають право на отримання дивідендів, суми, порядок та строки їх виплат згідно з рішеннями Наглядової ради ПРАТ «ІНГЗК» за період 2016 рік, І-ІV квартали 2017 року, І-ІV квартали 2018 року, І квартал 2019 року; 6) відомості (розшифровки) нарахування та виплати дивідендів у розрізі осіб (резиденти/нерезиденти) із зазначенням заборгованості станом на кожну дату балансу (31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня); 7) журнали - ордери, обігово-сальдові відомості, розшифровки показників бухгалтерського обліку на рахунках яких було проведено операції з нарахування та виплати дивідендів акціонерам ПРАТ «ІНГЗК», нарахування курсових різниць, з зазначенням періодів, за які здійснювались нарахування/виплата дивідендів; 8) виписки банку/платіжні доручення, касові ордери на виплату дивідендів акціонерам; акти списання заборгованості (у випадках складання); 9) зазначити відповідне відображення курсових різниць у фінансовій звітності та податковій декларації з податку на прибуток за звітні податкові періоди; 10) накази на посадових осіб підприємства щодо прийняття на посаду/звільнення (директора та головного бухгалтера), договори (угоди) з організаціями щодо бухгалтерського супроводження підприємства за період 2016 рік - І квартал 2019 року.
Станом на 07.02.2020р. Товариством вимоги посадових осіб контролюючого органу виконано не у повному обсязі, а саме до перевірки не надано: наказ про облікову політику на 2019 рік; головні книги за 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, І квартал 2019 року; перелік осіб (у розрізі резидентів та нерезидентів), які мають право на отримання дивідендів, суми, порядок та строки їх виплат згідно з рішеннями Наглядової ради ПРАТ «ІНГЗК» за період 2016 рік, 2018 рік; відомості (розшифровки) нарахування та виплати дивідендів у розрізі осіб (резиденти/нерезиденти) із зазначенням заборгованості станом на кожну дату балансу (31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня); журнали - ордери, обігово-сальдові відомості, розшифровки показників бухгалтерського обліку на рахунках яких було проведено операції з нарахування та виплати дивідендів акціонерам ПРАТ «ІНГЗК», нарахування курсових різниць, з зазначенням періодів, за які здійснювались нарахування/виплата дивідендів; виписки банку/платіжні доручення за період з 01.01.2016 по 30.09.2016, касові ордери на виплату дивідендів акціонерам; акти списання заборгованості (у випадках складання); інформацію стосовно відображення курсових різниць у фінансовій звітності та податковій декларації з податку на прибуток за звітні податкові періоди; наказ головного бухгалтера підприємства щодо прийняття на посаду/звільнення, договори (угоди) з організаціями щодо бухгалтерського супроводження підприємства за період 2016 рік - І квартал 2019 року.
Вказаний факт зафіксований в Акті від 07.02.2020 року за №2/28-10-50-13.
В обґрунтування неможливості надання запитуваних документів Товариство посилається на той факт, що перелік запитуваних документів має значний об'єм, а стислий термін проведення перевірки (4 дні) припадає на закриття звітного періоду за січень 2020 року.
Статтею 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Цьому обов'язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Таке право закріплене нормою пункт 85.4 статті 85 Податкового кодексу України.
Отже, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов'язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів.
При цьому, як передбачено п. 85.6 ст. 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Положення п. 121.1 ст. 121 ПК України визначають, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
З урахуванням викладеного, ненадання у повному обсязі запитуваних контролюючим органом документів під час проведення перевірки свідчить про вчинення Товариством податкового правопорушення, передбаченого ст. 121 ПК України, та правомірність податкового повідомлення-рішення №0001745013 від 19.03.2020.
Посилання Товариства на значний обсяг господарської діяльності не виключає обов'язку надання таких документів та не є свідченням відсутності вини у вчиненні податкового правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 21020 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 4500073615 від 06.10.2020р.
З огляду на задоволення позовної заяви, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст.139, 243-246, 250, 255, 295, 297 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат» (вул. Рудна, буд. 47, м. Кривий Ріг, Криворізький район, Дніпропетровська область, 50102, код ЄДРПОУ 00190905) до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (пр.Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС, правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 0001765013 від 19 березня 2020 року за формою "П".
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС, правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 0003755013 від 29 вересня 2020 року за формою "Р".
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат» (вул. Рудна, буд. 47, м. Кривий Ріг, Криворізький район, Дніпропетровська область, 50102, код ЄДРПОУ 00190905) за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (пр.Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 10 жовтня 2025 року.
Суддя О.В. Врона