13 серпня 2025 рокуСправа №160/16797/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Луніної О.С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
09.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, буд. З, м. Тернопіль, Тернопільська область. 46001, код ЄДРПОУ 14035769) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №047050031135 від 18.04.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 14.09.2001 по 17.05.2002;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи за Списком №1 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 03.08.2018 по 02.08.2021, з 01.10.2007 по 16.05.2008 у ВАТ «Баглійкокс» та з 04.12.2012 по 02.08.2016 у АТ «ДНІПРОАЗОТ»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи за Списком №2 з 01.08.2002 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 18.09.2003, з 02.02.2004 по 27.12.2004 у ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 за його заявою від 10.04.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, так як останній має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком №1 та досяг необхідного пенсійного віку.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 10.04.2025р. позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №047050031135 від 18.04.2025 року відмовлено в призначенні такої пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 13.06.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
08.06.2025р. представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надана до суду копія пенсійної справи. Правом на подання відзиву відповідач не скористався.
08.07.2025р. представником Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що 10.04.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення №047050031135 від 18.04.2025 про відмову у призначенні пенсії. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи з 14.09.2001 по 17.05.2002, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. До пільгового стажу не враховано період роботи 03.08.2018 по 02.08.2021 згідно архівної довідки від №В-21/2-09/297 від 03.03.2025, виданої архівним управлінням Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, оскільки згідно даних ЄДРПОУ (05393043) ПАТ «Дніпровський металургійний завод» перебуває в стані припинення. Таким чином, у ГУ ПФУ в Тернопільській області відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
16.07.2025р. позивачем подано до суду відповідь на відзив, яка за змістом аналогічна доводам, викладеним в позовній заяві.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
За результатом розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення №047050031135 від 18.04.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Додатково зазначено, що страховий стаж особи з урахуванням додаткових років за Списком №1 становить 35 років 09 місяців 11 днів. Пільговий стаж становить 07 років 10 місяців 14 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 14.09.2001 по 17.05.2002, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. До пільгового стажу не зараховано період роботи 03.08.2018 по 02.08.2021 згідно архівної довідки від №13-21/2-09/297 від 03.03.2025, виданої архівним управлінням Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, оскільки згідно даних ЄДРПОУ (05393043) ПАТ «Дніпровський металургійний завод» перебуває в стані припинення.
Позивач не погодився з вказаним рішенням відповідача, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені в Законі України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV визначено право громадян України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За визначенням, наданим в абзаці 22 статті 1 Закону №1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пунктом 2 Розділ XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відносини з приводу призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників врегульовані статтею 114 Закону №1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Як встановлено судом, позивачу відмовлено в призначені пільгової пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу, при цьому як вбачається з оскаржуваного рішення до страхового стажу не зараховано період роботи з 14.09.2001 по 17.05.2002, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; до пільгового стажу не враховано період роботи 03.08.2018 по 02.08.2021 згідно архівної довідки від №В-21/2-09/297 від 03.03.2025, оскільки згідно даних ЄДРПОУ (05393043) ПАТ «Дніпровський металургійний завод» перебуває в стані припинення.
Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач в період з 14.09.2001 по 17.05.2002 працював в ПП «Форма» водієм.
Відповідно до копії вкладишу трудової книжки серії НОМЕР_3 позивач в період з 03.08.2018 по 02.08.2021р. працював в ПАТ «ДМК» слюсарем-ремонтником 5 розряду.
Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України № 1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом статті 20 Закону України № 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону України № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Відтак, фактично внаслідок невиконання підприємством обов'язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
В даному випадку, несплата страхових внесків призвела до порушення принципу рівності особи перед законом, а пенсійні органи не вжили дієвих заходів для забезпечення гарантованого державою права на пенсію.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача на такому підприємстві.
За таких обставин, період роботи позивача з 14.09.2001 по 17.05.2002р. має бути врахований до його страхового стажу .
Щодо періоду роботи позивача з 03.08.2018 по 02.08.2021 який не був врахований до пільгового стажу згідно архівної довідки від №В-21/2-09/297 від 03.03.2025, оскільки згідно даних ЄДРПОУ (05393043) ПАТ «Дніпровський металургійний завод» перебуває в стані припинення, суд зазначає, що записами трудової книжки підтверджено роботу позивача у спірний період, крім того трудова книжка позивача містить відмітку про атестацію робочого місця.
З огляду на наведене, період роботи позивача з 03.08.2018 по 02.08.2021 р. має бути врахований до пільгового стажу за Списком №1.
З огляду на встановлене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №047050031135 від 18.04.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №1 є протиправним та підлягає скасуванню судом.
Крім того, як вбачається із розрахунку стажу (форма РС-право) від 18.04.2025 позивачу не було зараховано до Списку № 1 період з 01.10.2007 по 16.05.2008 в цеху монотоноламинового очищення на посаді слюсаря-ремонтника 5 розряду ВАТ «Баглійкокс» та з 04.12.2012 по 02.08.2016 у АТ «ДНІПРОАЗОТ».
Вищевказані періоди підтверджено записами у трудовій книжці позивача, довідкою форми ОК-5 (у довідці вказані посилання на постанови про атестацію робочого місця у ці періоди), ОК-7, його посада відносилась до Списку № 1, а отже вищезгадані періоди необхідно зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1.
Окрім того, Згідно Довідок ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.03.2020 № 24, 25 підтверджено пільговий стаж роботи у ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод» за Списком №2 у періоди з 01.08.2002 по 15.01.2003. з 16.01.2003 по 18.09.2003. з 02.02.2004 по 27,12.2004.
Відповідно до довідки відділу кадрів ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод» від 10.03.2020 № 23 та № 24 підтверджено, що позивач працював повний робочий день у ВАТ «Дніпродзержинський коксохім завод» у вуглепідготовчому цеху слюсарем- ремонтником 4 розряду з 01.08.20102 по 18.09.2003 та з 02.02,2004 даю 27.12.2004.
З огляду на наведене, відповідач протиправно не врахував до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи позивача з 01.08.2002 по 15.01.2003. з 16,01.2003 по 18.09.2003. з 02.02.2004 по 27.12.2004.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 за його заявою від 10.04.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, так як останній має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком №1 та досяг необхідного пенсійного віку, суд зазначає про таке.
Відповідач, виконуючи зазначене рішення суду, повинен буде здійснити розрахунок пільгового стажу позивача.
Суд звертає увагу, що у рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо здійснення розрахунку пільгового стажу позивача а також вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії на пільгових умовах по Списку №1 віднесено до дискреційних повноважень відповідача, а тому суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов'язувати його призначати пенсію, у зв'язку з чим вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 у сумі 908,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №047050031135 від 18.04.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 14.09.2001 по 17.05.2002.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи за Списком №1 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 03.08.2018 по 02.08.2021, з 01.10.2007 по 16.05.2008 у ВАТ «Баглійкокс» та з 04.12.2012 по 02.08.2016 у АТ «ДНІПРОАЗОТ».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи за Списком №2 з 01.08.2002 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 18.09.2003, з 02.02.2004 по 27.12.2004 у ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод»;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.04.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням висновків суду наведених в даному рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 908,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна