вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3738/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:
за позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у загальному розмірі 1 373 781,01 грн.
Представники:
від позивача: Кравченко Л.В., адвокат (поза межами суду);
від відповідача: Заклецький В.В., адвокат (поза межами суду).
Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА" (далі - відповідач) заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 132/2886 від 29.11.2010 у загальному розмірі 1 373 781,01 грн., що складається з: основний борг у розмірі 1 124 718,99 грн., 3% річних у розмірі 10 209,55 грн., інфляційні втрати у розмірі 35 906,05 грн., пеня у розмірі 124 216,09 грн., 7% штрафу у розмірі 78 730,33 грн., а також просить стягнути судові витрати, які складаються з 20 606,72 грн. судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.07.2025 о 12:30 год.
21.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 задоволено заяву представника позивача - Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та підготовче судове засідання, яке призначене на 30.07.2025 о 12 год. 30 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
28.07.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляну справи.
У призначене підготовче судове засідання 30.07.2025 представник відповідача не з'явися.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2025 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 03.09.2025 о 11:00 год.
31.07.2025 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву.
08.08.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив.
01.09.2025 від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2025 заяву представника відповідача - Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено та підготовче судове засідання, яке призначене на 03.09.2025 о 11 год. 00 хв., проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.
У підготовчому судовому засіданні 03.09.2025 представниками сторін зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.09.2025 о 11:30год., а також вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.
В судовому засіданні 30.09.2025 оголошено перерві до 09.10.2025 о 12:00 год.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 09.10.2025 оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 1 124 718,99 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 132/2886 від 29.11.2010 щодо повної та своєчасної оплати прийнятої від останнього теплової енергії.
Позиція відповідача.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на те, що позивач не виконав умови договору щодо досудового врегулювання спору та передчасно звернувся до суду. Крім того, згідно п.9.1. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов'язань, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. Листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 було офіційно підтверджено настання форс-мажорних обставин, які фактично тривають з 24.02.2022 року і по теперішній час, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Як убачається з матеріалів справи, 29 листопада 2010 року (15 жовтня 2010 року) між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (теплопостачальна організація, позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Суха балка", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Суха балка" (споживач, відповідач) укладений договір №132/2886 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді,
За цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1 договору).
Сторони зобов'язуються керуватись цим договором, діючим законодавством України та наступними правовими і нормативно-технічними документами: Закон України "Про житлово-комунальні послуги"; Закон України "Про теплопостачання"; "Правила технічної експлуатації електричних станцій і мереж" ГКД 34-20.507-2003; "Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж" №71 від 14.02.2007; "Правила користування тепловою енергією" затверджені Постановою КМУ "1198 від 03.10.2007; Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради №295 від 13.10.2010; Постанова Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №11 від 30.09.2011 (п. 1.2 договору в редакції додаткової угоди №5 від 07.10.2011).
Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду; гаряче водопостачання - протягом року (п. 2.1 договору).
Згідно із Дислокацією споживача до Договору (в редакції додаткової угоди № 11 від 29.10.2013 та додаткової угоди № 33 від 25.02.2019 до Договору) встановлено адреси надання послуги (об'єкти дислокації).
За умовами п. 3.2 договору споживач зобов'язується, зокрема забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної системи тепло споживання тепловикористовуючих установок відповідно до проекту; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
За умовами п.п. 3.2.4 - 3.2.5 Договору, Споживач зобов'язаний додержуватися затверджених договірних значень споживання теплової енергії за кожним параметром, в обсягах, які визначені в Додатку 1, не допускаючи їх перевищення. Виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені Договором.
Споживач зобов'язаний безперебійно забезпечувати тепловою енергією власні системи тепло споживання, а також, згідно з Договором, системи тепло споживання Субспоживачів, приєднаних до теплового обладнання Споживача (п. 3.2.17 Договору).
В пункті 4.2 договору визначені обов'язки теплопостачальної організації, зокрема забезпечувати протягом зазначеного в договорі часу безперервне (за винятком нормативно встановлених перерв), або за затвердженим уповноваженим органом місцевого самоврядування режимом постачання теплової енергії для потреб опалення, гарячого водопостачання, вентиляції, кондиціювання та інші технологічні потреби (4.2.1); повідомляти споживача у письмовій формі або засобами масової інформації про зміну тарифів (4.2.3); виписувати рахунки споживачеві для оплати спожитої ним теплової енергії у звітному періоді не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а також направляти акти здач і-прийняття послуг, які підтверджують обсяг отриманої теплової енергії та які повинні бути повернуті в підписаному або в не підписаному вигляді до 20 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 4.2.5 в редакції протоколу розбіжностей від 02.12.2010).
Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія проводиться за комерційними приладами обліку на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю
сторін в іншому місці.
У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень по опалюванню та гарячому водопостачанню з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді (п. 5.1 договору).
Споживач, що має прилади комерційного обліку, щомісячно подає до теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 1 до договору, веде журнал обліку споживання
теплової енергії у відповідності з вимогами "Правил користування тепловою енергією" (п. 5.4 договору).
Додатковою угодою №5 від 07.10.2011 до договору №132/2886 від 15.10.2010 сторони узгодили викласти розділ 6 договору "Порядок та умови проведення розрахунків" у новій редакції.
Так, оплата за теплову енергію здійснюється покупцем-споживачем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 (тридцяти) відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 (п'ять) днів до початку здійснення споживання. Решта 70 (сімдесят) відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується покупцем-споживачем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.
Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії (п. 6.1 договору).
Тариф на постачання теплової енергії з 01.01.2011 складає 844,82грн за 1Гкал з ПДВ (п. 6.2 договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.3 договору).
Відповідно до п. 6.5 договору у Покупців-Споживачі, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірним тепловим навантаженням з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепло використовуючого обладнання Покупця-Споживача у розрахунковому періоді.
Різниця між сплаченою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 14-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитої теплової енергії покупцем-споживачем та акта приймання-передачі теплової енергії протягом 10-ти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою (п. 6.9 договору).
За невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки без врахування неустойки. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язань за цим договором (розділ 7 договору).
За умовами пункту 7.2.7 договору споживач несе відповідальність, за порушення строків оплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.
Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов'язань, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. Строк виконання зобов'язань за цим договором у такому разі відкладається на період існування таких обставин (п. 9.1 договору).
Сторона, для якої виконання зобов'язань стало неможливим унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна негайно, не пізніше п'яти календарних днів, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії та про припинення дії таких обставин (п. 9.2 договору).
Цей договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання до 14 жовтня 2011 року. Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення господарським судом; ліквідації однієї із сторін (п. 10.1 договору).
Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію (п. 10.2 договору).
Відповідно до п. 10.3 договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.
Додатками до цього Договору є: дислокація споживача ВАТ "Суха балка" з тепловим навантаженням до договору №132 від 15.10.2010 з визначенням адрес та об'єктів споживача; Додаток № 1 "Обсяги та порядок постачання теплової енергії споживачу"; Додаток №2 "Умови припинення постачання теплової енергії".
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір №132/2886 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 29.11.2010 (15.10.2010) був чинним протягом спірного періоду.
Додатковою угодою №11 від 29.10.2013 до договору №132/2886 від 15.10.2010 сторони узгодили до включити до договору №132/2886 від 15.10.2010 (згідно рішення №343 від 12.10.2011 Криворізької міської ради, лист вих. №3585 від 23.10.2013) приміщення за адресою: вул. Ватутіна, 31- благодійне товариство; вул. Фрунзе, 12 - житловий будинок.
Додатковою угодою №33 від 25.02.2019 до договору №132/2886 від 29.11.2010 сторони узгодили внести зміни до дислокації договору №132/2886 від 29.11.2010, відповідно до теплових навантажень, наданих споживачем-покупцем. Зазначено про будівлю АТС по вул. Тихвінська, 15а та про спеціалізовану електротехнічну лабораторію по вул. Тихвінська, 15а.
На виконання рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради №1157 від 20.09.2024 року та №401 від 24.03.2024 року Позивачем своєчасно розпочато та вчасно закінчено опалювальний сезон 2024-2025 у м. Кривому Розі.
Факт поставки теплової енергії до об'єктів дислокації підтверджується, окрім іншого, актами подачі та припинення подачі теплоносія на об'єкт.
Відповідно до акту передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг):
- №28658 від 31.12.2024 року Відповідачу у грудні 2024 року поставлено 28,75 Гкал теплової енергії на суму 149 002,46 грн. (з ПДВ);
- №25109 від 31.01.2025 Відповідачу у січні 2025 року поставлено 93,57 Гкал теплової енергії на суму 518 192,04 грн. (з ПДВ);
- №34189 від 28.02.2025 Відповідачу у лютому 2025 року поставлено 63,72 Гкал теплової енергії на суму 359 021,72 грн. (з ПДВ);
- №39559 від 31.03.2025 Відповідачу у березні 2025 року поставлено 16,67 Гкал теплової енергії на суму 98 502,77 грн.(ПДВ).
Вищезазначені акти надавалися Позивачем Відповідачу та підписанні ним без зауважень, що свідчить про факт отримання останнім теплової енергії в обсязі зазначеному в акті.
Однак, Відповідачем порушено умови Договору щодо здійснення оплати за спожиту теплову енергію та не здійснено оплату за отриману теплову енергію в строк визначений в договорі.
Заборгованість Відповідача за отриману теплову енергію за період з грудня 2024 по березень 2025 (включно) становить 1 124 718,99 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 1 124 718,99 грн, пеню у розмірі 2 346 717,11грн, 3% річних у розмірі 10 209,55 грн., інфляційні втрати у розмірі 35 906,05 грн., пеню у розмірі 124 216,09 грн., 7% штрафу у розмірі 78 730,33 грн., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про постачання теплової енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність оплати, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Відповідно до п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії.
З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленої теплової енергії до 14-го числа місяця, а прострочка виконання зобов'язання настає з 15-го числа.
У встановлений договором строк, умови договору щодо оплати вартості наданих послуг відповідачем не виконані.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених вимог по стягненню заборгованості у розмірі 1 124 718,99 грн, строк оплати якої на дату звернення з позовом до суду настав.
Докази оплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована та підтверджена доказами.
Щодо стягнення пені та штрафу 7%.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.2.7 договору сторони погодили, що за порушення строків оплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.
Отже, при укладені Договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 01.06.2021 року у справі №910/12876/19.
Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 124 216,09 грн за загальний період із 15.01.2025 до 16.06.2025 та штраф 7% у розмірі 78 730,33 грн (а.с. 81).
Отже, пеня розрахована відповідно до умов п. 7.2.7 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування.
Позивач, визначаючи розмір пені, застосував процентну ставку 0,1 % за кожний день прострочення, вказану у п. 7.2.7. Договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» сторона, що прострочила виконання грошового зобов'язання, зобов'язана сплатити іншій стороні пеню у розмірі не більшому, ніж подвійна облікова ставка Національного банку, що діяла в період прострочення.
Господарський суд здійснивши перевірку наданого позивачем математичного розрахунку пені, дійшов висновку про його неточність, оскільки позивач не здійснив розрахунок за умовами подвійної облікової ставки НБУ, тому за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 104 489,48 грн.
За таких обставин, в задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 19 726,61 грн. слід відмовити.
Нарахований штраф в розмірі 7% визначений умовами договору, а тому його застосування правомірно та обґрунтовано договором.
Розрахунок штрафу у сумі 78 730,33 грн є вірним та підлягає задоволенню.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 10 209,55 грн за період із 15.02.2025 по 16.06.2025 та інфляційні втрати за період із січня 2025 року до червень 2025 року у розмірі 35 906,05 грн.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено їх арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).
Щодо форс-мажорних обставин, то відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов'язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
У п. 9.2 договору визначено, що сторона, для якої виконання зобов'язань стало неможливим унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна негайно, не пізніше п'яти календарних днів, письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий строк дії та про припинення дії таких обставин.
Листом від 28.02.2022 Торгово-Промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини, зокрема, військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 28.02.2022 "Про ведення воєнного стану".
Загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким з 24.02.2022 було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на всій території України, не є належним і допустимим доказом наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання за договором, оскільки згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифіката про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Інших доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язань з оплати наданих послуг матеріли справи не містять, а відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо судового збору.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Суха Балка» (ідентифікаційний код: 00191329; місцезнаходження: 50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5) на користь Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль» (ідентифікаційний код: 00130850; місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1) сновний борг у розмірі 1 124 718,99 грн, пеню у розмірі 104 489,48 грн, штраф 7% у розмірі 78 730,33 грн., 3% річних у розмірі 10 209,55 грн., інфляційні втрати у розмірі 35 906,05 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 20 310,82 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 15.10.2025.
Суддя В.Г. Бєлік