Рішення від 09.10.2025 по справі 904/2701/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2025м. ДніпроСправа № 904/2701/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:

за позовом Криворізької міської ради, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Мастер Пайп", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у загальному розмірі 744 158,78 грн.

Представники:

від позивача: Сильникова А.О., представник (поза межами суду);

від відповідача: не з'явився (поза межами суду).

ПРОЦЕДУРА

Криворізька міська рада (далі - позивач) через систему "Електронний суд" звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Мастер Пайп" (далі - відповідач) заборгованість за договором оренди земельної ділянки № 2020482 від 17.09.2020 у загальному розмірі 744 158,78 грн., що складається з: основний борг з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:055:0256 за період з 01.01.2023 до 31.12.2024 у розмірі 662 316,33 грн., пеня за період з 01.07.2023 до 31.03.2025 у розмірі 81 842,45 грн., а також просить стягнути судові витрати, які складаються з 8 929,90 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.06.2025 о 11:00 год.

28.05.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2025 задоволено заяву представника позивача - Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та підготовче судове засідання, яке призначене на 24.06.2025 о 11 год. 00 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

18.06.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2025 задоволено клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Мастер Пайп" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та підготовче судове засідання, яке призначене на 24.06.2025 о 11 год. 00 хв., проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.

Судове засідання у справі 24.06.2025 о 11:00 год. не відбулось, у зв'язку з тим, що з 10 год. 57 хв. у Дніпропетровській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Дніпропетровська область").

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 призначено підготовче засідання на 02.07.2025 об 12:00 год., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.

02.07.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

02.07.2025 від відповідача до суду надійшла заява про застосування строків позовної давності в частині стягнення пені за період з 01.07.2023 по 31.03.2025 у сумі 81 842,45 грн.

У підготовчому судовому засіданні 02.07.2025 оголошено перерву до 07.07.2025 о 10:30 год., про що занесено до протоколу судового засідання.

Представник відповідача не приєднався до призначеного підготовчого судового засідання 07.07.2025 в режимі відеоконференції.

Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати до суду додаткові докази.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2025 продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 26.08.2024 включно та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 29.05.2024 о 12:00 год., а також проводити призначене судове засідання в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.

29.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники сторін у судове засідання 29.07.2025 не з'явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2025 продовжено строк розгляду підготовчого провадження в межах розумного строку та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 02.09.2025 о 10:40 год., яке відбудеться в режимі відеоконференції за участю представників сторін.

Представник відповідача у призначене судове засідання 02.09.2025 не з'явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.09.2025 о 10:40год. яке проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.

12.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про закриття провадження в частині.

Призначене на 30.09.2025 о 10:40 год. судове засідання не відбулось, у зв'язку з перебоями в роботі сервісу відеоконференцзв'язку “ЄСІТС», про що складено відповідний Акт.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на обставини справи, а також з метою правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи у судове засідання на 09.10.2025.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2025 відкладено розгляд справи по суті у судове засідання на 09 жовтня 2025 року о 11:30 год., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представників обох сторін.

Представник відповідача у призначене судове засідання 09.10.2025 не з'явився.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 09.10.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 662 316,33 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором оренди земельної ділянки № 2020482 від 17.09.2020 щодо повної та своєчасної орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:055:0256 за період з 01.01.2023 до 31.12.2024.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог мотивуючи тим, що заборгованість за орендною платою відсутня, оскільки всі платежі здійсненні своєчасно та в повному обсязі відповідно до умов договору, тому відсутні підстави для нарахування як заборгованості та пені. Також відповідач просить застосувани строк позовної давності до вимог позивача про стягнення пені за період з 01.07.2023 по 31.03.2025.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Криворізькою міською радою (далі - орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія Мастер Пайп» (далі - орендар/відповідач), на підставі рішень Криворізької міської ради від 29.07.2020 №4935 та від 26.08.2020 №4964 був укладений Договір оренди земельної ділянки від 17.09.2020 №2020482 (далі - договір), дата проведення державної реєстрації права оренди -21.09.2020.

Згідно з п. 1 договору оренди, орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради від 29.07.2020 № 4935 “Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам», від 26.08.2020 № 4964 “Про внесення змін до раніше ухвалених рішень міської ради» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02), для розміщення виробничого комплексу (майстерня металевих виробів, жерстяна майстерня, склад та КПП) з кадастровим номером 1211000000:08:055:0256, яка розташована на вул. Купріна (на теперішній час - вулиця 129-ї бригади територіальної оборони), 123н у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу.

Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,4000 га.

За змістом п. 3 договору на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: комплекс згідно запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер 13263708 від 11.02.2016, номер об'єкта нерухомого майна 43529212110, а також інші об'єкти інфраструктури, інженерні мережі.

Як встановлено у п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 14.02.2020 № 289/0/195-20 становить: 14 362 040,00 грн., коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014-2019 роки становить 1,8972.

Згідно пункту 6 договору земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Відповідно до п.7, Договір укладено строком на 5 років. Договір оренди земельної ділянки поновлюється на такий же строк та на тих же умовах без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення сторонами договору.

На підставі пункту 8 договору орендна плата у 2020 році вноситься орендарем виключно у грошовій формі, у розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.06.2019 № 3897 “Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році».

У наступних роках розмір річної орендної плати визначається згідно Податкового кодексу України на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідного рішення Криворізької міської ради, що встановлює річний розмір орендної плати на поточний рік.

Згідно з п. 9 договору розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього Договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв'язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України.

Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України. (п. 11 договору)

За умовами п. 12 договору, розмір орендної плати переглядається без внесення змін до цього Договору в разі:

- зміни умов господарювання, передбачених Договором;

- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- зміни річного розміру орендної плати на підставі рішення Криворізької міської ради;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- в інших випадках, передбачених законом та цим Договором.

Відповідно до п. 13 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором:

- у 10-денний строк після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов'язання сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим Договором;

- стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов'язання не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.

Згідно з п. 14 договору, земельна ділянка передається в оренду для: розміщення виробничого комплексу (майстерня металевих виробів, жерстяна майстерня, склад та КПП.

У п. 15 договору сторони визначили цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02).

Відповідно до п. 28 договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення у повному обсязі орендної плати.

Орендар зобов'язаний систематично сплачувати орендну плату в повному обсязі в установлений Договором строк (п.31 договору).

Згідно з пунктом 41 договору за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору.

Договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та набирає чинності з моменту його державної реєстрації згідно діючого законодавства (п. 43 договору)

Позивач зазначає, відповідачем договірні зобов'язання щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою протягом дії Договору оренди належним чином не виконувалися, зокрема, у період з 01.01.2023 до 31.12.2024 він не сплачував орендну плату у відповідному розмірі, що підтверджується інформацією органів податкової служби..

Вказане стало причиною звернення позивача до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 25 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю.

Плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільського, селищною, міською радою.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

Тож, ураховуючи умови Договору зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки, її індексація та встановлення річного розміру орендної плати проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору.

А умови Договору є чіткі, зрозумілі та підлягають обов'язковому виконанню ТОВ “Виробнича компанія Мастер Пайп» протягом всього строку його дії.

Пунктом 286.2. статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Тож, ураховуючи зазначене, правильність декларування та сплати коштів з орендної плати за земельну ділянку покладено на платників податків, в даному випадку Відповідача.

Абзацом другим частини першої статті 13 Закону України “Про оцінку земель» передбачено обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати.

У разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За статтею 18 Закону України “Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж; один раз на 5-7 років.

Частинами першою та другою статті 20 Закону України “Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації (пункту 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (частина перша та друга статті 289 ПК України).

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст.20 Закону України “Про оцінку земель»).

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі носить інформаційний характер та є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки і відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто, витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №160/2185/20).

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу», яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Як вже зазначалось, за пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (1ійр://1апсі.доу.иа) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 рік - 1,0 , 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), за 2023 - 1,051.

Відтак, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:055:0256:

- у 2023 році - 21 165 221,00 грн. за даними витягу від 03.01.2023 №97-4-0.110,4-32/301-23 помноженого на коефіцієнт індексації за 2022 рік -18 404 540,00 х 1,15.

- у 2024 році - 22 244 647,27 грн. за даними витягу від 03.01.2023 №97-4-0.110,4-32/301-23 помноженого на коефіцієнт індексації за 2022 та 2023 рік -18 404 540,00 х 1,15x1,051.

Відповідно до статті 143 Конституції України, статей 12, 284 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов'язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506, встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу на 2022 рік (надалі - Рішення від 26.05.2021 №506), яким установлено ставки земельного податку та ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, яке набрало чинності з 01.01.2022.

Відповідно до пункту 1 договору оренди земельної ділянки, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:08:055:0256 має цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що за Класифікацією видів цільового призначення земель віднесено до коду 11.02, для якого розмір ставки орендної плати встановлено - 3 % від нормативної грошової оцінки земель міста (див, рядок 11.02 в додатку 2 до Рішення від 26.05.2021 №506).

Розмір річної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців уроці.

Розрахунок заборгованості за період з 01.01.2023 по 31.12.2023: 21 165 221,00 грн. хЗ,0% = 634 956,63 грн. - плата за рік, де:

8 246 819,70 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом від 03.01.2023 №97-4-0.110,4-32/301-23 помноженого на коефіцієнт індексації за 2022 рік -18 404 540,00x1,15;

З % - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506.

634 956,63 грн. : 12 місяців = 52 913,05 грн. - розмір місячної орендної плати.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Відповідач за користування спірною земельною ділянкою задекламував у 2023 році податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 552 132,00 грн. та сплачено 552 123,00 грн.

634 956,63 грн. - 552 132,00 грн. = 82 824,63 грн. - заборгованість з орендної плати у 2023 році.

Розрахунок заборгованості за період з 01.01.2024 по 31.12.2024:

22 244 647,27 грн. х 3,0 % = 667 339,42 грн. - плата за рік, де:

22 244 647,27 гри. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом від 03.01.2023 №97-4-0.110,4-32/301-23 помноженого на коефіцієнт індексації за 2022 та 2023рік-18 404 540,00x1,15x1,051;

З % - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506.

667 339,42 гри. : 12 місяців = 55 611,62 гри. - розмір місячної орендної плати.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Відповідач за користування спірною земельною ділянкою задекламував у 2024 році податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 580 297,20 грн. та сплачено 87 847,72 грн.

667 339.42 грн. - 87 847.72 грн. = 579 491.70 грн. - заборгованість з орендної плати у 2024 році.

Таким чином, заборгованість за Відповідачем щодо сплати орендної плати за договором за 2023 та 2024 рік складає 662 316,33 грн. (82 824,63 грн. + 579 491, 70 грн.)

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже було зазначено вище, спірними договорами оренди земельної ділянки встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає про відсутність заборгованості з орендної плати, що підтверджує лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.09.2025 №42643/5/04-36-04-15-11 наданий Позивачем до позовної заяви,.

Відповідно до статті 191 ПК України на контролюючі органи покладено функції контролю своєчасності подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно з абзацами першим та десятим пункту 1 підрозділу 1 розділу II Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

Згідно з абзацом сьомим пункту 2 розділу І вказаного Порядку інтегрована картка платника - це форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що ведеться за кожним видом платежу.

За пунктом 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відсутність заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням із плати за землю ще не дає підстав вважати належним виконанням Відповідачем грошових зобов'язань, адже розмір сум податкового та/або грошового зобов'язання, що визначається ним самостійно в податковій декларації, є суто суб'єктивним та у даному конкретному спорі свідчить про неправильне обчислення (заниження) суми зобов'язання зі сплати за використання спірної земельної ділянки.

Відповідно до вищевказаної інформації, ТОВ “ВК МАСТЕР ПАЙП» визначає податкові зобов'язання за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:055:0256 площею 1,4000 га на вул. Купріна, 123Н у Центрально-Міському районі, а саме:

2023 рік - задекларовано 634 956,63 грн., сплачено 634 956,63 грн.

2024 рік - задекларовано 667 338,00 грн., сплачено 667 338,00 грн.

Таким чином, Відповідачем станом на теперішній час, правильно задекларовано та сплачено у повному обсязі оренду плату відповідно до умов договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За висновком Верховного Суду, викладеному в постанові від 10.09.2021 у справі №910/13848/20 суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

А відтак, позовні вимоги Криворізької міської ради до ТОВ “Виробнича компанія Мастер Пайп» про стягнення орендної плати у розмірі 662 316,33 грн. за період з 01.01.2023 до 31.12.2024 підлягають закриттю.

При цьому, відповідно до листа Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради від 10.09.2025, пеня у розмірі 81 842,45 грн. залишилась не сплаченою.

Щодо нарахування пені.

За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

В силу статті 525, частини першої статті 526, частини першої статті 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України та частиною другою статті 218 ГК України договір є обов'язковим для виконання його сторонами і має виконуватись належним чином.

Як передбачено статтею 610, частиною першою статті 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом із цим, законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до п. 69 підрозділу 10 розд. XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755Л/І, який доповнено новим пп. 69.38, згідно з яким тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

А відтак, Відповідач після подання Криворізькою міською радою до суду позовної заяви про стягнення орендної плати та пені за невиконання умов договору оренди земельної ділянки, самостійно виправив помилки які призвели до заниженого ним декларування та невірної сплати орендної плати до податкового органу, у зв'язку із цим, відповідно до вищевказаної норми Закону, його було звільнено від сплати пені на користь податкового органу за невірне декларування та сплату коштів.

При цьому, податковий орган не підтвердив нарахування ними пені та її сплату підповідачем.

Натомість, власник земельної ділянки як сторона договору оренди має право самостійно нараховувати пеню за невиконання саме умов договору оренди, а не за неправильне декларування та сплати податку.

А відтак, сплата пені підлягає обов'язковій сплаті саме на розрахункові рахунки Криворізької міської ради як власника земельної ділянки та сторони договору оренди земельної ділянки і така сплата зі сторони Відповідача відсутня.

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України.

Так, за частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (чч. 1, 2 ст. 217 ГК України).

Відповідно до статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як визначено статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи наведені вище положення норм діючого законодавства, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань.

Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій, їх розміру та строку (терміну) нарахування за прострочення виконання зобов'язання.

Частиною 6 статті 231 ГК України регламентовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Понад те, згідно з частиною 4 статті 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

За частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки (термін) їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Пунктом 13 Договору сторони узгодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, стягується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення.

А отже, вказаний пункт Договору оренди містить конкретний термін нарахування пені за прострочення сплати орендної плати, з вказівкою на подію, що має неминуче настати - день погашення боргу зі сплати орендної плати (фактичний момент оплати).

Отже сторони у договорі передбачили сплату пені у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів земельної ділянки.

Суд зауважує, що умови договору оренди, а саме п. 13, за яким сторони передбачили нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення.

Тобто сторони домовились, що період нарахування пені становить повний період заборгованості та не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже розрахунок позивача відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України і не суперечить їм, а тому останній правомірно здійснив нарахування пені за період з 01.07.2023 до 31.03.2025.

Наведене узгоджується з правовою позицією у постановах Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі № 904/6455/17, від 04.10.2019р. у справі № 912/1433/16, від 15.11.2019р. у справі № 904/1148/19.

Перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку, що він є правомірним, арифметично вірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню.

Щодо застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)

За приписами ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Водночас, 02.04.2020 року набрав чинності Закон України №540-ІХ від 30.03.2020 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (надалі - Закон № 540-ІХ), яким доповнено пункт 12 Розділу Перехідних та прикінцевих положень ЦК України, наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаним законом також доповнено пункт 7 Прикінцевих положень ГК України, який визначив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні введений 11.03.2020 року та скасовано 30.06.2023 року.

А отже, відповідно до Закону №540-ІХ, на строк дії карантину, тобто по 30.06.2023 року включно, були продовжені строки позовної давності, встановлені статтями 257, 258 ЦК України.

Крім того, згідно із Законом №2120-ІХ від 15.03.2022 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ “Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: “У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Разом з тим, у подальшому, Законом України №3450-ІХ від 08.11.2023 року “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» пункт 19 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було викладено в редакції: “У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Отже, за положенням зазначеної норми, з огляду на те, що введений в Україні з 24.02.2022 року воєнний стан був неодноразово продовжений та триває дотепер, перебіг строків позовної давності, встановлених статтями 257, 258 ЦК України, наразі є зупиненим, а відтак Позивач, звертаючись до суду за даним позовом, не пропустив строки позовної давності.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами 1-3 статті 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить: з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається, позовна заява у даній справі була подана позивачем до суду в електронній формі через систему "Електронний суд", отже сума судового збору, яку сплатити позивач складає 8 929,90 грн. (744 158,78 грн х 1,5% х 0,8).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як вбачається, провадження у справі в частині стягнення 662 316,33 грн - заборгованості підлягає закриттю, у зв'язку з чим позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 7 947,78 грн.

Враховуючи викладене, загальна сума судового збору, що підлягає поверненню з Державного бюджету позивачу за його клопотанням складає 7 947,78 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 982,12 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 662 316,33 грн. - закрити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Мастер Пайп" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Поштовий , буд. 1, офіс 207-А; код ЄДРПОУ 40091093) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд. 1; код ЄДРПОУ 33874388) пеню у розмірі 81 842,45 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 982,12 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано - 15.10.2025.

Суддя В.Г. Бєлік

Попередній документ
130998195
Наступний документ
130998197
Інформація про рішення:
№ рішення: 130998196
№ справи: 904/2701/25
Дата рішення: 09.10.2025
Дата публікації: 16.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.10.2025)
Дата надходження: 26.05.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості з орендної плати за землю у загальному розмірі 744 158,78 грн.
Розклад засідань:
24.06.2025 11:00 Господарський суд Дніпропетровської області
02.07.2025 12:00 Господарський суд Дніпропетровської області
07.07.2025 10:30 Господарський суд Дніпропетровської області
29.07.2025 12:00 Господарський суд Дніпропетровської області
02.09.2025 10:40 Господарський суд Дніпропетровської області
30.09.2025 10:40 Господарський суд Дніпропетровської області
09.10.2025 11:30 Господарський суд Дніпропетровської області