вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" вересня 2025 р. Справа №911/1405/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Коробенка Г.П.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: Кулаков В.В.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіпромтек"
на рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2025 (повний текст складено 03.07.2025)
у справі №911/1405/25 (суддя Грабець С.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпласт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіпромтек"
про стягнення заборгованості
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімпласт" (далі - ТОВ "Хімпласт") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіпромтек" (далі - ТОВ "Медіпромтек") заборгованості у розмірі 341 220,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 341 220,00 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2025 у справі №911/1405/25 позов задоволено.
Стягнуто з ТОВ "Медіпромтек" на користь ТОВ "Хімпласт" 341 220,00 грн боргу та 4 094,64 грн витрат зі сплати судового збору.
Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач документів, що підтверджували б оплату товару або спростовували б доводи позивача, не надав, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача 341 220,00 грн основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Медіпромтек" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2025 у справі №911/1405/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим у зв'язку з неправильною оцінкою доказів та неповнотою встановлення обставин, які мають значення для справи. Також судове рішення має посилання на законодавство, яке не діяло на момент порушених прав позивача, що призвело до неправильного вирішення справи.
Так, апелянт зазначає, що жодних домовленостей про поставку будь-якого товару між сторонами в справі не було, жодних дій з боку відповідача які б були спрямовані на набуття, зміну чи припинення прав та обов'язків перед позивачем не було вчинено. На підтвердження зворотного позивачем жодних доказів не надано. Також, ТОВ "Хімпласт" не доведено наявність поведінки сторін яка могла засвідчувати їхню волю до укладення відповідного договору. Крім того, позивачем не надано жодного доказу вчинення між сторонами правочину в письмовій формі, відповідно до вимог Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Позивачем в справі також не надано жодних належних та допустимих доказів про те, що між сторонами в передбаченому чинним законодавством порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, зокрема, про предмет, ціну та строк дії договору.
На переконання відповідача, враховуючи, що укладеного письмового договору про поставку товарів між сторонами не існує, а також те, що жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують факт передання товару відповідачу, тобто факт здійснення господарської операції позивачем не надано, оскаржуване рішення суду ґрунтується на припущеннях, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження доводів та тверджень позивача.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Медіпромтек" у справі №911/1405/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.
Суддя Кравчук Г.А. перебував з 31.07.2025 до 01.08.2025 на лікарняному.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. з 04.08.2025 до 05.08.2025 у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2025, в зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який входить до складу колегії і не є головуючим суддею, у відпустці, для розгляду справи №911/1405/25 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коробенко Г.П., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Медіпромтек" на рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2025 у справі №911/1405/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.09.2025. Витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1405/25. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 21.08.2025.
03.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/1405/25.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
18.08.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити к задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Так, позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, оскільки її твердження не відповідають об'єктивним обставинам справи, а лише підтверджують факт недоброчесної поведінки відповідача. Відповідач свідомо порушує принципи доброчесної поведінки, свідомо вводить суд в оману, стверджуючи те, що нібито ніколи не погоджував поставку товару, не отримував товар, не знає такого постачальника та фактично взагалі вперше чує про обставини, викладені в рішенні суду.
Також позивач зазначає, що посилання відповідача на те, що у видаткових та товаротранспортних накладних відсутні печатки та підписи уповноважених сторін, як на підставу для відмови в позові, є протиправним, оскільки таке не підписання сталося виключно завдяки свідомій протиправній поведінці самого відповідача, тому посилання на такі факти є неспроможними.
На переконання позивача, він надав всі можливі документи, які свідчать про реальну поставку товару відповідачу. Натомість, відповідач не надав жодного доказу на спростування тверджень позивача, окрім формальних усних тверджень про нібито не отримання товару.
Крім того, у відзиві позивач просить суд витребувати у відповідача:
- податкову декларацію з податку на додану вартість з додатком 2 за період з грудня 2023 року по теперішній час (з квитанцію про підтвердження направлення до податкового органу);
- оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 (облік розрахунків з вітчизняними постачальниками та підрядниками за товари, роботи та послуги), 281 (облік руху та наявності товарних запасів на складах), 6441 та 6442 за період з грудня 2023 року по теперішній час;
- звіт про фінансовий стан ТОВ "Медіпромтек" за період 2023-2024 роки (з квитанцією про підтвердження направлення до контролюючого органу);
- інші документи, які дозволять беззаперечно перевірити/спростувати факт отримання товару відповідачем.
Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи
21.08.2025, через систему "Електронний суд", відповідачем подані заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в якому останній апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити з підстав викладених в ній.
Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення
Розглянувши вищезазначене клопотання позивача про витребування доказів, суд дійшов висновку про повернення його заявнику без розгляду, з огляду на наступне.
За приписами статті 170 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Частиною 1 статті 81 ГПК України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з частиною 2 статті 81 ГПК України, у клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Дослідивши клопотання позивача, суд дійшов висновку, що вказане клопотання не відповідає вимогам до змісту клопотання про витребування доказів, встановленим у пунктах 4, 5 частини 2 статті 81 ГПК.
Так, позивачем не було у встановленому законом порядку зазначено заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, а також причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Як визначено у пункті 4 статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача про витребування доказів підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 25.09.2025 з'явився представник позивача.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому чинним законодавством порядку.
Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Таким чином, відповідач повідомлений судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом, при цьому явка обов'язковою не визнавалась, а тому справа розглядається за його відсутності.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2025 у справі №911/1405/25 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
08.12.2023, на виконання домовленості, ТОВ "Хімпласт" поставило, а ТОВ "Медіпромтек" прийняло у власність хімічну продукцію на загальну суму 341 220,00 грн, а саме:
- поліетилен низького тиску Marlex HHM 5502 BN, кількість 2,675 тон, загальною вартістю 167 401,18 грн, в тому числі ПДВ - 27 900,30 грн, згідно з видатковою накладною від 08.12.2023 №2427 та ТТН від 08.12.2023 №Р2427;
- поліетилен низького тиску Marlex HHM 5502 BN, кількість 2,825 тон, загальною вартістю 173 818,82 грн, в тому числі ПДВ - 28 969,02 грн, згідно з видатковою накладною від 08.12.2023 №2428 та ТТН від 08.12.2023 №Р2428.
Також, позивач передав відповідачу для підписання та повернення одного примірнику:
- видаткову накладну від 08.12.2023 №2427 та ТТН від 08.12.2023 №Р2427;
- видаткову накладну від 08.12.2023 №2428 та ТТН від 08.12.2023 №Р2428.
За твердженнями позивача, відповідач товар не сплатив, підписані видаткові накладні позивачу не передав.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу видаткову накладну від 08.12.2023 №2427 та №2428 і ТТН від 08.12.2023 №Р2427 та №Р2428, що підтверджується цінним листом з описом вкладення від 25.07.2024.
У цьому листі, зокрема, зазначалось, що у разі не надсилання оригіналів вищенаведених первинних документів позивачу, або не надання мотивованої відмови від підписання протягом 3-х робочих днів від дати отримання листа, документи будуть вважатися підписаними.
Разом із тим, відповідач не надав відповіді на лист.
Крім того, відповідачу направлена вимога від 15.08.2024 №15/08 щодо сплати боргу в сумі 341 220,00 грн.
24.02.2025 позивач повторно направив вимогу №24/02, яка була повернута позивачу 28.03.2025, в зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Також, позивачем виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:
- податкова накладна від 08.12.2023 №54 щодо поставки поліетилену низького тиску Marlex HHM 5502BN, у кількості 2,675 т, загальною вартістю 167 401,18 грн;
- податкова накладна від 08.12.2023 №55 щодо поставки поліетилену низького тиску Marlex HHM 5502BN, у кількості 2,825 т, загальною вартістю 173 818,82 грн.
Відповідач вищенаведений товар не оплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 341 220,00 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
За приписами частини 2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, між ТОВ "Хімпласт" та ТОВ "Медіпромтек" укладено договір поставки товару в спрощений спосіб.
Частиною 1 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У частині 1 статті 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з частиною 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Так, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 341 220,00 грн, на підтвердження чого позивачем надані видаткові накладні від 08.12.2023 №2427 та №2428.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням постачальнику про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Водночас, з огляду на пункт 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зареєстровані у встановленому законом порядку податкові накладні від 08.12.2023 №54 та №55, що підтверджується квитанціями про реєстрацію, долученими до матеріалів справи.
Враховуючи норми чинного законодавства, відповідні податкові накладні є доказом здійснення позивачем операцій щодо поставки спірного товару.
Аналогічна позиція Верховного Суду викладена у постанові від 29.06.2021 у справі №910/23097/17, згідно з якою, податкова накладна, виписана однією стороною в договорі на постачання послуг на користь другої сторони, може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Як зазначалось вище, позивач звернувся до відповідача з листом від 25.07.2024 №25/07, до якого долучені видаткові накладні від 08.12.2023 №2427 та №2428, а також ТТН від 08.12.2023 №Р2427 та №Р2428, що підтверджується накладною №0311332393761 та описом вкладення, копії яких долучені до матеріалів справи.
За приписами частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Отже, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.
Разом із тим, відповідач документів, що підтверджують оплату товару або спростовують доводи позивача, не надав.
За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Дослідивши всі матеріали справи в їх сукупності судова колегія вважає, що надані позивачем докази, в підтвердження позовних вимог є більш вірогідними ніж доводи відповідача не підтверджені жодними доказами. А відтак, відповідачем не наведено належних доводів та обґрунтувань на підтвердження своєї позиції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що вимога позивача про стягнення з відповідача 341 220,00 грн боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2025 у справі №911/1405/25 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Медіпромтек" задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2025 у справі №911/1405/25, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на ТОВ "Медіпромтек".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіпромтек" на рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2025 у справі №911/1405/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2025 у справі №911/1405/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіпромтек".
4. Матеріали справи №911/1405/25 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано суддями 15.10.2025, у зв'язку з перебуванням суддів Коробенка Г.П. (з 06.10.2025 до 09.10.2025) та Сітайло Л.Г. (з 07.10.2025 до 14.10.2025) у відпустці.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді Г.П. Коробенко
В.В. Шапран