вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" вересня 2025 р. Справа №911/3399/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Коробенка Г.П.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники учасників справи:
від позивача: Кондибенко О.В.
від відповідача: Дутка І.М.
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015"
на рішення Господарського суду Київської області від 01.07.2025 (повний текст складено 10.07.2025)
у справі №911/3399/24 (суддя Конюх О.В.)
за позовом Приватного підприємства "Мікс ЛТД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_1
про виселення з нежитлових приміщень
Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції
Приватне підприємство "Мікс ЛТД" (далі - ПП "Мікс ЛТД") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015" (далі - ТОВ "Легіон 2015") про виселення відповідача з нежитлових приміщень: №93 (загальною площею 61,9 кв.м, реєстраційний номер: 1262102232109), №94 (загальною площею 29,4 кв.м, реєстраційний номер: 1257424132109), №99 (загальною площею 485,6 кв.м, реєстраційний номер: 1348726032109), №101 (загальною площею 12,5 кв.м, реєстраційний номер: 1394255132109), №102 (загальною площею 31,5 кв.м, реєстраційний номер: 1397870632109), №103 (загальною площею 86,8 кв.м, реєстраційний номер: 1397856632109), №104 (загальною площею 104,1 кв.м, реєстраційний номер: 1397876532109), розташованих за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Соборна (Інтернаціональна), будинок 1г, корпус 1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору оренди від 24.11.2017, який є розірваний з 05.09.2024, орендовані приміщення не звільнив, акти приймання-передачі (повернення) орендованого майна на адресу позивача не направив.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.03.2025 відкрито провадження у справі №911/3399/24 та вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.07.2025 у справі №911/3399/24 позов задоволено.
Виселено ТОВ "Легіон 2015" з нежитлових приміщень: №93 (загальною площею 61,9 кв.м, реєстраційний номер: 1262102232109), №94 (загальною площею 29,4 кв.м, реєстраційний номер: 1257424132109), №99 (загальною площею 485,6 кв.м, реєстраційний номер: 1348726032109), №101 (загальною площею 12,5 кв.м, реєстраційний номер: 1394255132109), №102 (загальною площею 31,5 кв.м, реєстраційний номер: 1397870632109), №103 (загальною площею 86,8 кв.м, реєстраційний номер: 1397856632109), №104 (загальною площею 104,1 кв.м, реєстраційний номер: 1397876532109), розташованих за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Соборна (Інтернаціональна), будинок 1г, корпус 1.
Стягнуто з ТОВ "Легіон 2015" на користь ПП "Мікс ЛТД" 4 844,80 грн судового збору.
Ухвалюючи зазначене рішення місцевий господарський суд враховуючи, що укладений між ПП "Мікс ЛТД" та ТОВ "Легіон 2015" договір оренди від 24.11.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. та зареєстрований в реєстрі за №2979, не був продовжений, ТОВ "Легіон 2015" орендовані приміщення за актом приймання-передачі не повернуло, відповідно продовжує займати об'єкт оренди без наявності правових підстав, дійшов висновку, що вимога позивача про виселення відповідача із спірних нежитлових приміщень є належним та ефективним способом захисту, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Легіон 2015" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 01.07.2025 у справі №911/3399/24 та ухвалити нове судове рішення, яким позов залишити без задоволення.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Легіон 2015" посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.
Так, за доводами скаржника, суд першої інстанції вдався до встановлення обставин у справі, які не підлягали доказуванню позивачем та спростовуванню відповідачем. Місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, що проявляється в недотриманні принципу змагальності сторін, передбаченого положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), через що, відповідач не надав доказів, які спростовують висновки, викладені в оскаржуваному судовому рішенні про використання ТОВ "Легіон 2015" орендованих приміщень, зосередившись натомість виключно на спростуванні підстав позову, зазначених позивачем в його ж позовній заяві, зокрема щодо не доведення ним дострокового розірвання спірного договору оренди.
Відповідач зазначає, що сама лише відсутність акта приймання-передачі орендованих приміщень, жодним чином не може свідчити про наявність підстав вважати вимогу позивача про виселення ТОВ "Легіон 2015" зі спірних нежитлових приміщень належним та ефективним способом захисту, як то вказав суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Також, на думку відповідача, місцевий господарський суд безпідставно не зупинив провадження у справі №911/3399/24 та ухвалив необґрунтоване судове рішення.
Крім того, скаржник просить суд визнати поважними причини не подання ТОВ "Легіон 2015" письмової заяви свідка ОСОБА_2 до суду першої інстанції, взяти цю заяву до уваги та долучити її до матеріалів справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Легіон 2015" у справі №911/3399/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.
Суддя Кравчук Г.А. перебував з 31.07.2025 до 01.08.2025 на лікарняному.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. з 04.08.2025 до 05.08.2025 у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2025, в зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який входить до складу колегії і не є головуючим суддею, у відпустці, для розгляду справи №911/3399/24 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коробенко Г.П., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Легіон 2015" на рішення Господарського суду Київської області від 01.07.2025 у справі №911/3399/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.09.2025. Витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3399/24. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 21.08.2025.
20.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/3399/24.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
14.08.2025, через систему "Електронний суд", надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу ТОВ "Легіон 2015" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 01.07.2025 у справі №911/3399/24 - без змін.
Так, позивач вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Легіон 2015" не підлягає задоволенню, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, всебічно та повно з'ясував усі фактичні обставини справи та надав обґрунтовану оцінку всім доводам сторін, які мають суттєве значення для вирішення справи №911/3399/24, зокрема встановив:
- ПП "Мікс ЛТД" є фактичним та законним володільцем спірних нежитлових приміщень;
- між ПП "Мікс ЛТД" та ТОВ "Легіон 2015" відсутні акти приймання-передачі (повернення) нежитлових приміщень, з яких можна дійти висновку про повернення майна фактичному володільцю та припиненню ТОВ "Легіон 2015" створенню перешкод ПП "Мікс ЛТД" у користуванні та розпорядженні спірними нежитловими приміщеннями.
Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення
Щодо наданих відповідачем до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою доказу - заяви свідка Дорош А.С., колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
У силу статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, з метою забезпечення своєчасного розгляду справ і правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, чинним ГПК України встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо подання доказів.
Так, з аналізу наведених вище норм слідує, що суд апеляційної інстанції може прийняти до розгляду докази, які не були подані стороною до суду першої інстанції, лише у виняткових випадках за умови, якщо учасник справи доведе, що з об'єктивних, незалежних від нього причин не мав можливості подати їх до суду першої інстанції.
З наданої ТОВ "Легіон 2015" заяви свідка ОСОБА_2 вбачається, що вона датована 23.07.2025, тобто вже після ухвалення судом першої інстанції 01.07.2025 оскаржуваного рішення у даній справі.
Наведене свідчить, що вказаний доказ, наданий відповідачем до суду апеляційної інстанції, взагалі не існував на момент ухвалення оскаржуваного рішення місцевим господарським судом.
На переконання колегії суддів, така обставина, як відсутність існування доказів на момент ухвалення спірного рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість їх прийняття судом апеляційної інстанції як додаткових доказів, у порядку статті 269 ГПК України.
Навпаки, допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме своїм наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Враховуючи викладене та виходячи з положень статей 80, 269 ГПК України, у колегії суддів відсутні підстави приймати до розгляду поданий відповідачем до суду апеляційної інстанції додатковий доказ.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 25.09.2025 з'явилися представники сторін.
Третя особа свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановленому чинним законодавством порядку.
Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Таким чином, третя особа повідомлена судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом, при цьому явка обов'язковою не визнавалась, а тому справа розглядається за її відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду Київської області від 01.07.2025 у справі №911/3399/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 01.07.2025 у справі №911/3399/24 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
24.11.2017 між ПП "Мікс ЛТД" (орендодавець) та ТОВ "Легіон 2015" (орендар) укладено нотаріально посвідчений договір оренди, за умовами пункту 1.1 якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти в тимчасове платне строкове користування нежилі приміщення (об'єкт оренди): №93 (загальною площею 61,9 кв.м, реєстраційний номер: 1262102232109), №94 (загальною площею 29,4 кв.м, реєстраційний номер: 1257424132109), №99 (загальною площею 485,6 кв.м, реєстраційний номер: 1348726032109), №101 (загальною площею 12,5 кв.м, реєстраційний номер: 1394255132109), №102 (загальною площею 31,5 кв.м, реєстраційний номер: 1397870632109), №103 (загальною площею 86,8 кв.м, реєстраційний номер: 1397856632109), №104 (загальною площею 104,1 кв.м, реєстраційний номер: 1397876532109), розташованих за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Соборна (Інтернаціональна), будинок 1г, корпус 1.
Відповідно до пункту 3.1 договору вступ орендаря у тимчасове користування об'єктом оренди настає з моменту підписання акта прийому-передачі, який є додатком №5 та невід'ємною частиною цього договору. Орендодавець зобов'язується передати орендарю об'єкт оренди в оренду згідно з актом прийому-передачі не пізніше 01.12.2017 (включно).
З моменту підписання сторонами акта прийому-передачі починає обчислюватись строк оренди об'єкту оренди за даним договором (пункт 3.2 договору);
Згідно з пунктом 3.8 договору повернення орендарем об'єкту оренди орендодавцю здійснюється у тому ж порядку, що й передача в оренду, у погоджений сторонами строк, а у випадку дострокового розірвання (припинення) даного договору, у порядку, передбаченому цим договором, що оформлюється актом прийому-передачі (повернення) об'єкту оренди з оренди.
У разі закінчення строку дії договору, орендодавець має право безперешкодного доступу до приміщення у будь-який час (пункт 3.12 договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 7 років, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 7.1).
У пункті 7.5 договору сторони домовились, що розірвання даного договору вчиняються в такій самій формі, що і даний договір з підстав, що передбачені договором та/або чинним законодавством України.
Даний договір може бути розірваний у наступних випадках:
- за згодою сторін;
- на вимогу однієї із сторін може бути розірваний з підстав, передбачених чинним законодавством України та даним договором;
- даний договір може бути розірваний орендодавцем в односторонньому порядку без застосування до нього будь-яких санкцій та/або покладення на нього обов'язку по відшкодуванню орендарю понесених останнім витрат, якщо орендар використовує об'єкт оренди з порушенням цільового призначення, та якщо орендар не усуне зазначене порушення протягом 30 днів з моменту отримання відповідної письмової вимоги від орендодавця про усунення такого порушення. В такому разі, договір вважається розірваним на 15 день з моменту направлення орендарю повідомлення орендодавця про розірвання договору на адресу, вказану в даному договорі.
- орендодавець має право розірвати даний договір в односторонньому порядку, без застосування до нього будь-яких санкцій та/або покладення на нього обов'язку по відшкодуванню орендарю понесених останнім витрат, у випадку прострочення оплати орендарем орендної плати та/або інших платежів передбачених договором більш ніж на 60 календарних днів, та якщо орендар не усуне зазначене порушення протягом 30 днів з моменту отримання відповідної письмової вимоги від орендодавця про усунення такого порушення. В такому разі договір вважається розірваним на 15 день з моменту направлення орендарю повідомлення про розірвання договору. Повідомлення також вважається отриманим орендарем в день проставлення кур'єром або працівником поштового відділення відмітки про відмову адресата від прийняття кореспонденції або про відсутність адресата за вказаною адресою або про нез'явлення адресата для отримання кореспонденції.
За умовам пункту 9.8 договору сторони зобов'язуються повідомляти одна одну про зміну їх зареєстрованого місцезнаходження, банківських реквізитів, зміни у наданих для укладення та виконання цього договору установчих та реєстраційних документах, протягом 5 робочих днів з дня виникнення відповідних змін.
Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. та зареєстрований в реєстрі за №2979.
Акт прийому-передачі об'єкта оренди до справи не долучений. Разом із тим, сторони не заперечують факт передачі об'єкта оренди позивачем відповідачу, як і не заперечують факт користування відповідачем об'єктом оренди.
Як вбачається з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24.11.2017, за ТОВ "Легіон 2015" на спірні нежитлові приміщення зареєстровано інше речове право оренди, строк дії якого визначено до 24.11.2024.
ПП "Мікс ЛТД" звернулось до ТОВ "Легіон 2015" з повідомленням про дострокове розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 24.11.2017 №3/09, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., зареєстрованому в реєстрі за №2979. У повідомленні в якості додатку зазначений акт приймання-передачі (повернення) орендованих приміщень в 2-х екземплярах, який в матеріалах справи відсутній.
Вказане повідомлення направлено 20.08.2024 до ТОВ "Легіон 2015" на адресу: 04053, м. Київ, вул. Артема, 49.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що договір оренди від 24.11.2017 є розірваним в односторонньому порядку з 05.09.2024 з ініціативи орендодавця, у зв'язку із порушенням його умов орендарем, а саме простроченням строків сплати орендної плати. У той же час, відповідач продовжує користуватися орендованими приміщеннями, однак з 2022 року не сплачує орендну плату.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
За приписами пункту 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вірно зазначив місцевий господарський суд, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна.
Відповідно частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
За загальним правилом частини 1 статті 651 ЦК України, яке застосовується до будь-яких цивільних (приватноправових) правовідносин з приводу зміни або розірвання цивільних (приватноправових) договорів, така зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Право сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі, та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Частина 2 вказаної статті встановлює виняток із загального правила та надає право суду розірвати договір без наявності взаємної згоди сторін, але у випадку настання істотного порушення умов договору, або за наявності підстав, встановлених законом або договором.
Враховуючи, що орендодавець ТОВ "Мікс ЛТД" не звертався до суду з вимогою розірвати договір оренди, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірні правовідносини сторін щодо дострокового розірвання договору регулюються саме частиною 1 статті 651 ЦК України.
За умовами підпункту 7.5.4 пункту 7.5 договору, на який посилався позивач у повідомленні про дострокове розірвання договору №3/09, орендар має право розірвати даний договір в односторонньому порядку у випадку прострочення оплати орендарем орендної плати (як повністю так і частково) та/або інших платежів, передбачених договором (як повністю так і частково) більше ніж на 60 календарних днів, та якщо орендар не усуне вказане порушення протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідної письмової вимоги від орендодавця про усунення такого порушення. В такому разі договір вважається розірваним на 15 день з моменту направлення орендарю повідомлення про розірвання договору.
З огляду на наведене, укладений між сторонами договір оренди передбачав право орендодавця в односторонньому порядку розірвати договір, за настання певної послідовності дій та подій: 1) прострочення орендарем оплати більше ніж на 60 календарних днів; 2) направлення орендодавцем та отримання орендарем письмової вимоги про усунення порушення; 3) не усунення орендарем допущеного порушення протягом 30 календарних днів.
За умови настання наведених трьох послідовних фактів орендодавець набуває право направити орендарю повідомлення про розірвання договору, та вважати договір розірваним на 15 день з моменту направлення такого повідомлення (пункт 7.5.4). Такому праву орендодавця кореспондує обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди за актом прийому-передачі (повернення) об'єкту з оренди (пункт 3.8).
Доказів прострочення орендних платежів орендарем більше ніж на 60 календарних днів матеріали справи не містять.
До позову долучено проект акта звіряння взаємних розрахунків за період січень 2021 року - жовтень 2024 року, не підписаний уповноваженими особами, зазначеними у ньому.
Акт звірки взаєморозрахунків може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18.
Жодних первинних документів на підтвердження інформації, відображеної у непідписаному проекті акта звірки, до матеріалів справи не подано.
Доказів направлення орендодавцем орендарю письмової вимоги (претензії) про усунення допущеного порушення (а саме оплати простроченої більше ніж на 60 календарних днів заборгованості) матеріали справи також не містять.
У тексті повідомлення про дострокове розірвання договору №3/09 міститься посилання на таку претензію. Зокрема на другому аркуші повідомлення вказано, що з огляду на прострочення оплати орендних платежів орендодавець змушений був направити орендарю претензію про необхідність усунення порушення та термінову сплату прострочених платежів, а також акт звірки взаєморозрахунків. Проте орендар законну вимогу орендодавця не виконав, заборгованість протягом 30 календарних днів з моменту отримання претензії в повному обсязі не сплатив, підписаний акт звірки взаєморозрахунків не повернув.
Місцевий господарський суд правомірно відхилив доводи вказані у повідомленні, оскільки ані самої претензії, ані доказів її направлення іншій стороні, ані акта звірки взаєморозрахунків, який направлявся орендарю разом з претензією, матеріали справи не містять.
Непідписаний проект акта звірки, долучений до матеріалів справи, не міг направлятися відповідачу ані з повідомленням про розірвання договору №3/09 (20.08.2024), ані ще раніше з претензією про оплату заборгованості, позаяк датований 31.10.2024.
Як встановлено місцевим господарським судом, ПП "Мікс ЛТД" звернулось до ТОВ "Легіон 2015" з повідомленням №3/09 про дострокове розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 24.11.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., зареєстрованому в реєстрі за №2979.
У вступній частині повідомлення вказано адресата ТОВ "Легіон 2015" та його адресу: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 19-А/1.
Водночас, вказане повідомлення направлено 20.08.2024 орендарю ТОВ "Легіон 2015" на адресу: 04053, м. Київ, вул. Артема, 49, про що свідчать долучені копії опису вкладення до цінного листа, накладна поштового оператора АТ "Укрпошта" №0820100245458 та фіскальний чек. Адреса, на яку позивач направив повідомлення про дострокове розірвання договору, відповідає адресі відповідача, зазначеній у договорі.
Однак, місцезнаходження відповідача станом на дату відправлення вказаного повідомлення було: 03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 19-А/1.
Враховуючи, що у вступній частині повідомлення зазначена саме ця адреса ТОВ "Легіон-2015", позивач станом на дату відправлення повідомлення був обізнаний про зміну місцезнаходження орендаря.
Доказів направлення вказаного повідомлення на дві адреси, як стверджує позивач, у матеріалах справи відсутні. Наявні докази відправлення лише на адресу: м. Київ, вул. Артема, 49. Докази отримання повідомлення за будь-якою з двох адрес, або докази проставлення кур'єром або працівником поштового відділення відмітки про відмову адресата від прийняття кореспонденції або про відсутність адресата за вказаною адресою або про нез'явлення адресата для отримання кореспонденції (пункт 7.5.4), та/або докази надання відповіді на повідомлення у матеріалах справи також відсутні.
Інших доказів, які б підтверджували факт порушення відповідачем умов договору оренди, та здійснення позивачем передбачених умовами договору комплексу дій, спрямованих на дострокове розірвання договору, матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано погодився з доводами відповідача про те, що укладений між ПП "Мікс ЛТД" та ТОВ "Легіон 2015" нотаріально посвідчений договір оренди від 24.11.2017 не був достроково розірваний з 05.09.2024, відповідно до повідомлення ПП "Мікс ЛТД" №3/09.
У зв'язку з цим, місцевий господарський суд правомірно відхилив посилання позивача на те, що відповідач має бути виселений із займаних спірних приміщень, у зв'язку з достроковим розірванням договору оренди від 24.11.2017.
Поряд з цим, суд першої інстанції зауважив про відсутність правових підстав знаходження відповідача у займаних ним спірних нежитлових приміщеннях.
Згідно з частиною 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19, договір є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов'язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 7 років, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 7.1 договору).
Зміни до даного договору можуть бути внесені за погодженням сторін та у порядку, передбаченому чинним законодавством (пункт 7.3 договору).
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 ЦК України).
Відповідно до витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24.11.2017, а також відповідно до Інформаційних довідок від 06.06.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, за ТОВ "Легіон 2015" на спірні нежитлові приміщення зареєстровано інше речове право оренди, строк дії якого визначено до 24.11.2024.
Як слушно зауважив місцевий господарський суд, право оренди виникає не з факту його реєстрації у реєстрі, а на підставі правовстановлюючого договору оренди.
Відповідно до вищенаведеної статті 654 ЦК України зміни до письмового нотаріально посвідченого договору оренди від 24.11.2017 мають вчинятись у тій самій формі, що і сам договір, що змінюється.
Судом першої інстанції встановлено, що умови договору не були змінені сторонами у встановлених законом порядку та формі, а сам договір не передбачає автоматичної пролонгації. Тобто, 24.11.2024 строк дії укладеного між сторонами договору оренди закінчився.
Крім того, суд першої інстанції звернув увагу про неможливість в даному випадку застосувати положення статті 764 ЦК України, за якою якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, позаяк такі заперечення були наявні з боку наймодавця (орендодавця) та полягають зокрема у зверненні із позовом про виселення ТОВ "Легіон 2015" з займаних приміщень.
Згідно зі статтею 291 ГК України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.
За приписами частини 1 статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.
У той же час, матеріали справи не місять доказів виконання ТОВ "Легіон 2015" передбаченого вказаною нормою обов'язку та повернення спірних нежитлових приміщень позивачу.
За відсутності у матеріалах справи акта приймання-передачі (повернення) приміщення з оренди, а також відсутності будь-яких доказів звернення орендаря до орендодавця щодо прийняття приміщень та підписання такого акта, суд першої інстанції правомірно відхилив твердження відповідача про те, що з 2022 року приміщення орендарем звільнені і не використовуються.
У господарському процесі діє принцип jura novit curia (суд знає закони), за яким неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосовувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, про що зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц.
Вказаний принцип складається з трьох основних елементів: суд знає закон; суд здійснює пошук та аналіз правових норм щодо спору безвідносно посилання сторін; суд застосовує норми права до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (стаття 2 ГПК України).
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (провадження №12-204гс19), пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (провадження №12-52гс20).
З огляду на те, що укладений між сторонами договір оренди від 24.11.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. та зареєстрований в реєстрі за №2979, не був продовжений, враховуючи, що ТОВ "Легіон 2015" орендовані приміщення за актом приймання-передачі не повернуло і продовжує займати об'єкт оренди без наявності правових підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що виселення ТОВ "Легіон 2015" з спірних нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, (вул. Інтернаціональна), будинок 1г, корпус 1, є належним та ефективним способом захисту, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
При цьому, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд правомірно відхилив доводи відповідача про те, що звернення ПП "Мікс ЛТД" з даним позовом до вирішення Ірпінським міським судом Київської області справи №367/7745/20 та скасування накладеного ухвалою від 26.11.2020 у вказаній справі арешту нежитлових приміщень, які є предметом розгляду у справі №911/3399/24, є передачасним та не призведе до поновлення права ПП "Мікс ЛТД", оскільки у зв'язку з чинним арештом відсутня можливість здійснити державну реєстрацію припинення іншого речового права оренди.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Накладення арешту має на меті перешкодити власнику розпорядитися майном або передати його іншій особі, оскільки це може завдати шкоди інтересам інших осіб. На відміну від заборони відчуження, арешт майна передбачає накладення заборони на будь-яке розпорядження майном, а не лише на його відчуження.
З огляду на викладене, накладений на приміщення арешт в межах справи Ірпінського міського суду Київської області справи №367/7745/20 не перешкоджає ані фізичному виселенню орендаря із займаних приміщень, ані державній реєстрації припинення іншого речового права оренди, позаяк такі дії не передбачають ані користування, ані розпорядження арештованими об'єктами нерухомого майна.
Крім того, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Легіон 2015", оскільки у наведеному клопотанні не доведена неможливість у даній справі на підставі наявних доказів встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, отже відсутня об'єктивна неможливість розгляду справи №911/3399/24 до вирішення справи Ірпінського міського суду Київської області №367/7745/20.
Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 01.07.2025 у справі №911/3399/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Легіон 2015" задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ТОВ "Легіон 2015".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015" на рішення Господарського суду Київської області від 01.07.2025 у справі №911/3399/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 01.07.2025 у справі №911/3399/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015".
4. Матеріали справи №911/3399/24 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано суддями 15.10.2025, у зв'язку з перебуванням суддів Коробенка Г.П. (з 06.10.2025 до 09.10.2025) та Сітайло Л.Г. (з 07.10.2025 до 14.10.2025) у відпустці.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді Г.П. Коробенко
С.І. Буравльов