Постанова від 24.09.2025 по справі 927/956/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2025 р. Справа№ 927/956/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тищенко А.І.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 24.09.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської міської ради

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 13.02.2025 (повний текст складено та підписано 03.03.2025)

у справі №927/956/24 (суддя Т.О. Кузьменко)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Чексіл - Автосервіс"

до відповідача Чернігівської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

про визнання укладеною додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Чексіл - Автосервіс" до Чернігівської міської ради, в якій позивач просить суд визнати укладеною між Чернігівською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Чексіл-Автосервіс" додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 4598 від 20.01.2020 року на той самий строк і на тих самих умовах в редакції, викладеній в позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач дотримався встановленої статтею 33 Закону України "Про оренду землі" процедури поновлення договору оренди землі, направивши відповідачу лист про поновлення договору оренди земельної ділянки, натомість відповідачем порушено вимоги частини п'ятої вказаної статті Закону, оскільки порушено місячний строк для надання відповіді на лист, а відмова у продовженні договору оренди на новий строк у формі рішення органу місцевого самоврядування останнім не приймалась. Позивач стверджує про зволікання відповідача у продовженні дії договору оренди, що за приписами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є підставою для судового захисту. Така поведінка відповідача, на думку позивача, створює стан правової невизначеності долі земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості позивача. Посилання відповідача, як підставу для відмови в поновленні договору оренди землі, на наявність у власності третіх осіб об'єктів нерухомого майна на спірній земельній ділянці позивач вважає такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, з огляду на приписи статті 120 Земельного кодексу України та статті 8 Закону України "Про оренду землі".

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2025 позов задоволено повністю.

Визнано укладеною між Чернігівською міською радою та Приватним акціонерним товариство "Чексіл-Автосервіс" додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 4598 від 20.01.2020 у редакції, викладеній в позовній заяві.

Стягнуто з Чернігівської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Чексіл - Автосервіс" судовий збір в сумі 2 422,40 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що у відповідь на лист позивача від 13.11.2023 року за вих. № 13112023/5 Чернігівська міська рада листом від 21.17.2023 року за № 757/23/вих "Про поновлення договору оренди земельної ділянки" повідомила про неможливість продовження договору оренди. При цьому, відповідь на звернення позивача надано з порушенням встановленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" місячного терміну, тобто відповідачем вимоги Закону не дотримано, зокрема, у зазначений місячний термін про наявність заперечень щодо поновлення договору оренди землі орендаря не повідомлено, рішення а ні про відмову, а ні про поновлення договору оренди землі не прийнято, додаткова угода до договору не укладена, доказів ведення переговорів по узгодженню з орендарем (за необхідності) істотних умов договору матеріали справи не містять.

Суд також встановив, що в матеріалах справи відсутні заперечення відповідача у поновленні договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку договору. При цьому позивач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою, що не заперечується відповідачем, підтверджується розташованими на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомого майна позивача, поданою позивачем податковою декларацією з плати за землю за 2024 рік та листом ГУ ДПС у Чернігівській області від 25.09.2024 року № 3035/АП/25-01-13-01-11 про відсутність заборгованості станом 01.09.2024 по платнику ПрАТ "Чексіл- Автосервіс", зокрема, з орендної плати, що є підставою для поновлення (продовження) існуючого договору оренди земельної ділянки № 4598 від 20.01.2020 на той самий строк і на тих же умовах.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Чернігівська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 13.02.2025 у справі №927/956/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що судом першої інстанції не було

враховано суттєві обставини, які впливають на результати розгляду, щодо:

- зміни права власності на частину нерухомого майно розміщене на земельній ділянці (нові набувачі є третіми особами у справі);

- наявність несвоєчасної та не в повному обсязі сплати зобов'язань з орендної плати позивача, що в свою чергу є недотриманням умов договору оренди та є самостійною обставиною відмови у позовних вимогах товариству як неналежного землекористувача;

- зміни істотних умов у порівнянні з попереднім договором оренди, зокрема, щодо розміру відсоткової ставки орендної плати та зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Узагальнені доводи та заперечення учасників судового процесу

19.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від третіх осіб надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останні заперечили доводи викладені в ній, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

У відзиві треті особи наголосили, що ні та обставина, що частина розташованих на земельній ділянці (кадастровий номер 7410100000:01:036:0728) об'єктів нерухомості належить не позивачу, а третім особам, ні та обставина, що відповідачем надано дозвіл третім особам на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу цієї земельної ділянки, не можуть бути підставою для відмови у продовженні дії на той самий строк на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки від 20.01.2020 р. № 4598, укладеного між Чернігівською міською радою, як орендодавцем, та ПрАТ "Чексіл-Автосервіс", як орендарем.

20.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Узагальнені доводи відзиву позивача зводяться до того, що рішення суду першої інстанції прийняте з правильним застосуванням норм матеріального права, судом першої інстанції досліджені всі обставини справи в їх сукупності, в тому числі, судом надано вичерпні відповіді щодо доводів сторін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025 апеляційну скаргу у справі №927/956/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

10.04.2025 матеріали справи №927/956/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2025, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/956/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.04.2025, справу №927/956/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробено Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 апеляційну скаргу Чернігівської міської рада на рішення Господарського суду Чернігівської області від13.02.2025 у справі №927/956/24 залишенобез руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

07.05.2025 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 поновлено Чернігівській міській раді строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського Чернігівської області від 13.02.2025 у справі №927/956/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2025 у справі №927/956/24. Зупинено дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2025 у справі №927/956/24 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Судове засідання призначено на 10.06.2025.

26.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від третіх осіб надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/956/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10.06.2025, справу №927/956/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробено Г.П. (головуючий), судді: Сибіга О.М., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2025 у справі №927/956/24 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Сибіга О.М., Тарасенко К.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2025. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.07.2025.

08.07.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 10.07.2025.

11.07.2025 через підсистему "Електронний суд" від третіх осіб надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яку суд задовольнив ухвалою від 15.07.2025.

У судовому засіданні 15.07.2025 оголошено перерву до 12.08.2025.

12.08.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2025, у зв'язку з перебуванням суддів Сибіги О.М. та Тарасенко К.В. у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/956/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.08.2025, справу №927/956/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробено Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2025 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2025 у справі №927/956/24 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Кравчук Г.А., Тищенко А.І., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2025. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24.09.2025.

У судовому засіданні 24.09.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників судового процесу

У судове засідання 24.09.2025 з'явились представники учасників судового процесу, які надали свої пояснення.

Представники позивача та третіх осіб у судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення від 13.02.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

На підставі п. 1.4 рішення Чернігівської міської ради від 24.12.2019 року №49/VII-18 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам" 20.01.2020 року між Чернігівською міською радою (Орендодавець) (надалі - Відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Чексіл-Автосервіс" (Орендар) (надалі - Позивач, ПрАТ "Чексіл-Автосервіс") укладено договір оренди земельної ділянки № 4598 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з кадастровим номером - 7410100000:01:036:0728, яка розташована в місті Чернігові по вул. І. Мазепи, 66, з розробленням проекту її відведення на підставі п. 1.4 рішення Чернігівської міської ради від 24 грудня 2019 року № 49/VІІ-18 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам".

Згідно з пунктами 2, 3 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 22,5150 га. На земельній ділянці розміщені будівлі та споруди промислового призначення.

Відповідно до пункту 8 Договору договір укладено до 25.02.2024 року. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:036:0728) на дату укладення договору становить 118.588.756,50 гривень (526,71 за 1 кв. м).

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 3 відсотки нормативної грошової оцінки землі, що становить 3557662,70 грн (15,8013 грн з 1 кв. м) на рік (п. 9 Договору).

За змістом пункту 10 Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням добутку коефіцієнтів індексації грошової оцінки за попередні роки, К=1,06. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов Договору оренди чи продовження його дії.

Згідно з пунктом 11 Договору орендна плата вноситься Орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця відповідно до статті 287 Податкового кодексу України на рахунок, вказаний Орендодавцем (одержаний в головному управлінні ДПС у Чернігівській області).

Пунктом 13 Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається не більше 1 разу на рік у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляцій;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

- зміни нормативної грошової оцінки земель комунальної власності;

- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору, спір розв'язується у судовому порядку (п. 30 Договору).

Додатком № 2 до договору оренди № 4598 є розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена, станом на 01 січня 2020 року. За змістом вказаного розрахунку визначено:

- цільове (функціональне) призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості - 11.02;

- площа, кв. м: 225150;

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 01 січня 2020 року (гривень/кв.м): 526,71;

- добуток коефіцієнтів індексації грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки: 1,06;

- прийнятий для розрахунку розмір орендної плати, відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки: 3%;

- розмір орендної плати, гривень/кв.м. на рік: 15,8013.

Розрахунок підписаний представниками сторін та скріплено печатками інших відомостей не містить.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 400988673, дата формування 18.09.2024) 22.01.2020 державним реєстратором управління адміністративних послуг Чернігівської міської рад Прус Т. В. проведена державна реєстрація права оренди ПрАТ "Чексіл-Автосервіс" на земельну ділянку за кадастровим номером: 7410100000:01:036:0728, площею 22,515 га на підставі Договору оренди земельної ділянки, серія та номер: 4598, виданий 20.01.2020 (номер запису про інше речове право: 35196485).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (номери інформаційних довідок: 395436099, 395435541, 395435623, 395435690, 395435994, 395434549 від 18.09.2024) на земельній ділянці з кадастровим номером: 7410100000:01:036:0728 зареєстровано право власності ПрАТ "Чексіл-Автосервіс" об'єкти нерухомого майна.

ПрАТ "Чексіл-Автосервіс" листом з додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки № 4598 від 20.01.2020 від 13.11.2023 року за вих. № 13112023/5 звернулось до відповідача з проханням поновити договір оренди земельної ділянки площею 22,5150 га № 4598 від 20.01.2020 року в зв'язку з його закінченням. Вказаний лист отримано відповідачем 14.11.2023 року, що підтверджується штампом "отримано" загального відділу Чернігівської міської ради.

У відповідь на лист позивача від 13.11.2023 року Чернігівська міська рада листом від 21.12.2023 року за № 757/23/вих "Про поновлення договору оренди земельної ділянки" зазначила про те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на спірній земельній ділянці перебувають об'єкти нерухомості ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Пунктом 5.5. рішення Чернігівської міської ради від 01.06.2023 року № 32/VШ-33 цим особам надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу на земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:036:0728), площею 22,5150 га, по АДРЕСА_1 , а тому, на думку відповідача, до поділу земельної ділянки поновлення Договору оренди неможливе, оскільки будуть порушені права інших власників нерухомості.

Разом з тим, Чернігівська міська рада пропонує у вищевказаному листі звернутися до них із клопотанням про передачу в оренду земельної ділянки разом з іншими власниками нерухомості, і відповідно до часток кожного у праві власності буде укладено договір оренди за результатами прийнятого рішення Чернігівською міською радою.

Крім того, Чернігівська міська рада зазначила, що відповідно до даних ГУ ДПС у Чернігівській області (лист вих. № 6168/5/25 01-04-01-02 від 24.11.2023 року ПрАТ "Чексіл-автосервіс" подало у 2023 році декларацію з плати за земельну ділянку у розмірі 1 875 189,92 три. В той же час відповідно до умов договору оренди земельної ділянки № 4598 від 20.01.2020 року, з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2021 та 2022 рік, ПрАТ "Чексіл-автосервіс" повинно було задекларувати та сплати орендну плату за користування земельною ділянкою у 2023 році у розмірі 4 500 443,31 грн.

У зв'язку із вищевказаним, у листі Чернігівська міська рада вказує про необхідність подання до ГУ ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11) уточнюючої податкової декларації з плати за земельну ділянку відповідно до умов договору, а саме в розмірі 4500443,31 грн, та сплатити зазначені кошти. Після сплати коштів Чернігівська міська рада просить надати ПрАТ "Чексіл Автосервіс" до управління копії платіжних документів.

Податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) платника податків ПрАТ "Чексіл-автосервіс" за 2021 та 2022 роки матеріали справи не містять.

Відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), яка міститься в матеріалах справи, платником податків ПрАТ "Чексіл-автосервіс" за 2023 рік задекларовано 4500455,81 грн річної суми орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером: 7410100000:01:036:0728. Відповідно до квитанції №2 органу податкової служби документ отримано (прийнято) ДПС України 16.02.2023 о 13:08:40, реєстраційний номер документа 9026684467.

Відповідно до квитанції №2 органу податкової служби документ 21.08.2023 ПрАТ "Чексіл-автосервіс" подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік, реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється 9212053525. За змістом поданої декларації уточнення проведено у зв'язку з прийняттям Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ "Про внесення змін до ПКУ та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, сплати за землю та податку не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за знищене чи пошкоджене нерухоме майно".

Відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), яка міститься в матеріалах справи, платником податків ПрАТ "Чексіл-автосервіс" за 2024 рік задекларовано 4729973,72 грн річної суми орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером: 7410100000:01:036:0728. Відповідно до квитанції №2 органу податкової служби документ отримано (прийнято) ДПС України 07.02.2024 о 13:13:39, реєстраційний номер документа 9019572172.

За твердженням позивача, за 2024 рік податкова декларація була подана на весь рік, та орендна плата сплачується, в тому числі, і за спірну земельну ділянку на час звернення до суду з позовом.

17.09.2024 року позивач звернувся до ГУ ДПС у Чернігівській області з проханням надати інформацію про наявність або відсутність боргу по податках та зборах.

Листом від 25.09.2024 року № 3035/АП/25-01-13-01-11 ГУ ДПС у Чернігівській області було повідомлено, що згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС станом на 01.01.2024 року та станом 01.09.2024 по платнику ПрАТ "Чексіл- Автосервіс" (ЄДРПОУ 14252165) заборгованість зі сплати податків і зборів не обліковувалась.

За адресою по АДРЕСА_1 на праві користування (оренда) у позивача перебувають й інші земельні ділянки, на яких також розміщені будівлі та споруди промислового значення, які належать позивачу на праві власності. Згідно з рішенням Чернігівської міської ради від 08.02.2024 року № 37/VШ-40 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам", позивачу було поновлено договори оренди за вищевказаною адресою, зокрема на земельні ділянки з кадастровими номерами 7410100000:01:036:0698, 7410100000:01:036:0283.

Відповідно до поданої уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік позивач провів уточнення платежів з орендної плати і щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7410100000:01:036:0698, 7410100000:01:036:0283.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в державному реєстрі речових прав за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 24.07.2020 зареєстровано право спільної власності на частку об'єктів нерухомого майна, розташованих за адресою АДРЕСА_2 (номери відомостей про речове право 37472887, 45405821, 37472775, 45405914, 37472500, 45405966, 37472636).

Пунктом 5.5. рішення Чернігівської міської ради 01.06.2023 №32/VIII-33 "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам" ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу на земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:036:0728), площею 22,5150 га, по АДРЕСА_1 .

01.07.2023 між ФОП ОСОБА_5. з одного боку та ОСОБА_1 ОСОБА_6., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з іншого боку укладено Договір № 22 на створення (передачу) науково-технічної продукції, предметом якого є виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 22,5153 га в АДРЕСА_1 .

За твердженням третіх осіб, на час розгляду справи виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:036:0728), площею 22,5150 га по АДРЕСА_1 , дозвіл на розроблення якої надано третім особам рішенням Чернігівської міської ради від 01.06.2023 р. № 32/VIII-33, не завершено у зв'язку з призовом інженера - землевпорядника ОСОБА_5 на військову службу під час мобілізації.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані учасниками судового процесу пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Рішення суду першої інстанції від 13.02.2025 оскаржується відповідачем в частині задоволених позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Чексіл - Автосервіс" про визнання укладеною додаткової угоди.

В частині розпододілу судових витрат на професійну правничу допомогу, рішення суду відповідачем не оскаржується, а тому, з огляду на положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.

Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень частини другої статті 792 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми Закону України "Про оренду землі" та ЗК України.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (ст. 124 ЗК України). Проте саме Законом України "Про оренду землі" врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв'язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов'язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла станом на 20.01.2020, дату укладення Договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (частина перша). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі (частина друга). До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору (частина третя). При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта). Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (частина шоста). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (частина восьма). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина одинадцята). У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина дванадцята).

Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду за результатами розгляду справи № 906/1314/21 у постанові від 23.11.2023 було висловлену правову позицію щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі", яку суд, відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України, повинен застосовувати у подібних правовідносинах.

Так у вказаній постанові зазначено, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній до 16.07.2020), мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Відповідно до абзацу четвертого розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України, щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

При цьому укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Враховуючи те, що Договір оренди земельної ділянки № 4598 укладений 20.01.2020, є вірним висновок суду першої інстанції, що до спірних правовідносин положення статті 126-1 Земельного кодексу України не застосовуються, тому поновлення Договору слід здійснювати на умовах, визначених цим договором, за правилами, чинними на момент його укладення.

Питання застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідних редакціях) неодноразово було предметом розгляду Верховного Суду. Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 903/1030/19 та у постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 910/7864/20 суд касаційної інстанції зазначив, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв'язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити запропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, наданої орендарем.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов'язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов'язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Відповідно до приписів частини п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Наведене узгоджується з вимогами чинного земельного законодавства та відповідно виснувано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 903/1030/19.

Базуючись на зазначених вище позиціях Верховного Суду та узагальнюючи їх, можна зробити висновок, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що застосовується до спірних правовідносин) в контексті дій сторін Договору виглядає таким чином:

- якщо орендар у строки, встановлені договором або за відсутності інших строків, встановлених договором, у строки, встановлені законом, не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;

- якщо орендар своєчасно, у строки, встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того, чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже, суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;

- якщо орендар своєчасно, у строки, встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того, чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі";

- якщо орендар своєчасно, у строки, встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах (постанова Верховного Суду від 21.09.2022 у справі 926/2720/21).

Для реалізації переважного права на поновлення договору оренди принципово важливим є дотримання обома сторонами договору визначених Законом України "Про оренду землі" строків: орендарем - для повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди, орендодавцем - для відповіді на своєчасно надіслане звернення орендаря. Обов'язок орендодавця розглянути в місячний строк звернення орендаря виникає тільки у випадку виконання орендарем взятого на себе обов'язку повідомлення орендодавця про свій намір у строк, погоджений сторонами в договорі оренди. Така правова позиція є усталеною та міститься, зокрема але не виключно, у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 910/7864/20, від 17.07.2024 у справі № 911/1284/23.

Аналіз змісту статті 33 Закону України "Про оренду землі" дає підстави стверджувати, що вона містить два законодавчих механізми такого поновлення: а) укладення договору оренди землі на новий строк з орендарем, який має переважне право перед іншими особами (частини друга-п'ята статті 33 Закону про оренду землі); б) поновлення (продовження) існуючого договору оренди землі на той самий строк і на тих же умовах, які були передбачені договором, у загальному порядку; при цьому таке поновлення не передбачає наявності інших осіб, які виявили намір орендувати відповідну земельну ділянку (після закінчення строку дії існуючого договору), тобто в ситуації, коли переважне право орендаря не виникає (частина шоста статті 33 Закону про оренду землі) (див. постанову ВП ВС від 25.01.2022 у справі № 143/591/20).

За загальним правилом, викладеним у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду;

Спеціальне правило, викладене у частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов'язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18)

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов'язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18);

Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах 3, 5-8, 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Оскільки цивільні відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, принципи свободи договору, судового захисту цивільного права та інтересу, справедливості, добросовісності та розумності належать до фундаментальних засад цивільного законодавства, а сторони у договорі оренди землі є однаково зобов'язаними виконувати як умови законодавства, так і цього договору, то визнання договору укладеним внаслідок того, що, не зважаючи на дотримання орендарем вимог закону та договору, орендодавець фактично маючи можливість двічі відмовитись від продовження орендних правовідносин (перший раз у місячний термін з моменту звернення орендаря, а другий протягом місяця після закінчення строку договору оренди) не здійснив жодних юридично значущих дій спрямованих на припинення відносин, то визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах є способом забезпечення прав більш вразливої (слабкої) сторони у правовідносинах, гарантією стабільності цивільних та господарських правовідносин між їх учасниками.

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що для встановлення наявності підстав для задоволення позовних вимог у цій справі та укладення додаткової угоди до Договору в порядку визначеному частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" суду слід встановити чи дотримано всіх наступних умов:

- позивач належно виконує його обов'язки за Договором;

- позивач не пізніше ніж за 90 днів до спливу строку Договору письмово повідомив орендодавця про намір продовжити його дію та додав до вказаного листа-повідомлення проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі;

- позивач продовжує користуватись спірною земельною ділянкою;

- відповідач упродовж місяця після закінчення строку Договору письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні Договору.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до вимог п. 8 Договору оренди земельної ділянки № 4598 від 20.01.2020 за 104 дня, тобто не пізніше, ніж за 90 днів до закінчення строку дії Договору листом від 13.11.2023 року за вих. № 13112023/5 звернувся до відповідача з проханням поновити договір оренди земельної ділянки площею 22,5150 га № 4598 від 20.01.2020 року в зв'язку з його закінченням. До листа додано додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки № 4598 від 20.01.2020. Вказаний лист отримано відповідачем 14.11.2023 року, що підтверджується штампом "отримано" загального відділу Чернігівської міської ради.

У свою чергу, у відповідь на лист позивача від 13.11.2023 року за вих. № 13112023/5 Чернігівська міська рада листом від 21.17.2023 року за № 757/23/вих "Про поновлення договору оренди земельної ділянки" повідомила про неможливість продовження договору оренди. При цьому, суд першої інстанції вірно встановив, що відповідь на звернення позивача надано з порушенням встановленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" місячного терміну, тобто відповідачем вимоги Закону не дотримано, зокрема, у зазначений місячний термін про наявність заперечень щодо поновлення договору оренди землі орендаря не повідомлено, рішення а ні про відмову, а ні про поновлення договору оренди землі не прийнято, додаткова угода до договору не укладена, доказів ведення переговорів по узгодженню з орендарем (за необхідності) істотних умов договору матеріали справи не містять.

Крім того, заперечень відповідача у поновленні договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку договору матеріали справи також не містять. При цьому позивач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою, що не заперечується відповідачем, підтверджується розташованими на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомого майна позивача, поданою позивачем податковою декларацією з плати за землю за 2024 рік та листом ГУ ДПС у Чернігівській області від 25.09.2024 року № 3035/АП/25-01-13-01-11 про відсутність заборгованості станом 01.09.2024 по платнику ПрАТ "Чексіл- Автосервіс" (ЄДРПОУ 14252165), зокрема, з орендної плати, що є підставою для поновлення (продовження) існуючого договору оренди земельної ділянки № 4598 від 20.01.2020 на той самий строк і на тих же умовах.

Стосовно тверджень апелянта, наведених в апеляційній скарзі про незабезпечення позивачем своєчасної у повному обсязі сплати орендної плати, колегія суддів зазначає таке.

В обгрунтування зазначених заперечень відповідач посилається на те, що згідно з рішенням Чернігівської міської ради від 02.05.2023 № 32/VІІІ-10 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова" з 01.01.2024 діє нова нормативна грошова оцінка земель міста, що прямо впливає на істотну умову договору оренди нормативної грошової оцінки та розмір плати за землю. Натомість між Чернігівською міською радою та ПрАТ "Чексіл-Автосервіс" не досягнуто згоди з істотних умов договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:01:036:0728. Відповідач також стверджує, що ПрАТ "Чексіл-Автосервіс" у порушення умов договору оренди № 4598 від 20.01.2020 року не забезпечувало у повному обсязі своєчасного дотримання сплати орендної плати. При цьому доказів на підтвердження зазначеного твердження відповідачем не надано. Зі змісту листа Чернігівської міської ради від 21.17.2023 року за № 757/23/вих "Про поновлення договору оренди земельної ділянки" вбачається, що остання в обґрунтування неповноти сплати орендної плати позивачем вказувала, що ПрАТ "Чексіл-Автосервіс" подало у 2023 році декларацію з плати за земельну ділянку у розмірі 1 875 189,92 грн, тоді як відповідно до умов договору оренди земельної ділянки № 4598 від 20.01.2020 року, з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2021 та 2022 рік, ПрАТ "Чексіл-автосервіс" повинно було задекларувати та сплати орендну плату за користування земельною ділянкою у 2023 році у розмірі 4 500 443,31 грн.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 13 Закону України "Про оренду землі" вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до частин першої та другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб'єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №1917/1188/2012 (№826/1291/17)).

Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України "Про оцінку земель".

Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" встановлено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України "Про оцінку земель". Частиною четвертою цієї статті передбачено, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

За змістом пункту 10 Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням добутку коефіцієнтів індексації грошової оцінки за попередні роки, К=1,06. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов Договору оренди чи продовження його дії.

Під час укладення Договору оренди сторонами підписано розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена, станом на 01 січня 2020 року (Додаток № 2 до договору), зі змісту якого вбачається про врахування добутку коефіцієнтів індексації грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки: 1,06.

Пунктом 13 Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається не більше 1 разу на рік у разі, зокрема, зміни розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляцій; зміни нормативної грошової оцінки земель комунальної власності; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Під час укладання або зміни умов Договору оренди чи продовження його дії пунктом 10 Договору передбачено проведення обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації.

Зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору, спір розв'язується у судовому порядку (п. 30 Договору). Вказана умова Договору кореспондує статті 30 Закону України "Про оренду землі".

Верховний Суд у постанові від 16.03.2020 у справі №922/1658/19 зазначив, що зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати. Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено у постановах від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 19.12.2019 у справі № 922/1137/19.

В пунктах 82, 83, 84 постанови Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20 зазначено, що виходячи із системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з другого боку, є однією з форм плати за землю як обов'язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). За змістом частини другої ст. 21 Закону України "Про оренду землі" Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 ст. 288 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 925/258/17).

За наведених обставин, суд першої інстанції правильно відхилив доводи відповідача щодо необхідності нарахування позивачем орендної плати за 2021 та 2022 роки із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.

При цьому місцевий господарський суд вірно зазначив, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України), а умовами укладеного Договору оренди не визначено обов'язку орендаря самостійно здійснювати обрахування орендної плати із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель. Натомість пунктом 13 Договору передбачено право сторін договору один раз на рік переглядати розмір орендної плати.

У свою чергу, будь-які додаткові угоди до Договору оренди № 4598 від 20.01.2020 року не укладались, розмір орендної плати з 20.01.2020 (за чотири роки дії Договору) не переглядався, доказів існування спору щодо зміни умов Договору матеріали справи не містять та суду не надано.

Крім того, суд вважає, що зміна нормативної грошової оцінки землі може вважатися підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, проте, зважаючи на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, такий обов'язок сторін відсутній, оскільки не виключає обов'язку орендаря сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

До того ж як вище встановлено судом, відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) платником податків ПрАТ "Чексіл-автосервіс" за 2024 рік задекларовано 4729973,72 грн річної суми орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером: 7410100000:01:036:0728. Відповідно до квитанції №2 органу податкової служби документ отримано (прийнято) ДПС України 07.02.2024 о 13:13:39, реєстраційний номер документа 9019572172.

Зі змісту поданої ПрАТ "Чексіл-автосервіс" податкової декларації з плати за землю за 2024 рік вбачається, що нормативна грошова оцінка за 1 кв.м земельної ділянки з кадастровим номером: 7410100000:01:036:0728 визначена в розмірі 700,27 грн (при укладенні Договору оренди № 4598 сторони погоджували нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за 1 кв.м в розмірі 526,71 грн).

Під час розгляду справи відповідачем не доведено, що при визначенні позивачем у податковій декларації з плати за землю за 2024 рік нормативної грошової оцінки за 1 кв.м земельної ділянки з кадастровим номером: 7410100000:01:036:0728 в розмірі 700,27 грн не враховано нормативну грошову оцінку земельної ділянки комунальної власності, встановлену рішенням Чернігівської міської ради від 02.05.2023 № 31/VІІІ-10 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова".

Відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), яка міститься в матеріалах справи, платником податків ПрАТ "Чексіл-автосервіс" за 2023 рік задекларовано 4500455,81 грн річної суми орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером: 7410100000:01:036:0728. Відповідно до квитанції №2 органу податкової служби документ отримано (прийнято) ДПС України 16.02.2023 о 13:08:40, реєстраційний номер документа 9026684467.

Відповідно до квитанції №2 органу податкової служби документ 21.08.2023 ПрАТ "Чексіл-автосервіс" подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік, реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється 9212053525. За змістом поданої декларації уточнення проведено у зв'язку з прийняттям Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ "Про внесення змін до ПКУ та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, сплати за землю та податку не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за знищене чи пошкоджене нерухоме майно".

За приписами Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території. Платники плати за землю, які до дати набрання чинності цим Законом відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов'язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов'язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Листом від 25.09.2024 року № 3035/АП/25-01-13-01-11 ГУ ДПС у Чернігівській області повідомлено, що згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС станом на 01.01.2024 року та станом 01.09.2024 по платнику ПрАТ "Чексіл-Автосервіс" (ЄДРПОУ 14252165) заборгованість зі сплати податків і зборів не обліковувалась.

З огляду на викладене слідує, що відповідач скористався наданим Законом № 3050-ІХ від 11.04.2023 правом на подання в порядку, визначеному Податковим кодексом України, уточнюючої податкової декларації. Проте з цього не вбачається сплата ПрАТ "Чексіл-Автосервіс" орендної плати в тому чи іншому розмірі.

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами неповноти сплати позивачем орендних платежів.

Доводи ж апелянта, щодо неможливості поновлення договору оренди у зв'язку з тим, що позивач не є власником усіх об'єктів нерухомого майна на спірній земельній ділянці, правомірно відхилені судом першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта.

Згідно з частиною четвертою статті 120 ЗК України разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

За змістом частини шостої статті 120 ЗК України у разі набуття частки у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, якщо такий об'єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов'язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) відповідно до належної йому частки у праві спільної власності на такий об'єкт. Якщо сторони не досягли згоди щодо внесення зазначених змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію, договір про внесення таких змін визнається укладеним за рішенням суду за позовом набувача.

Отже право користування земельною ділянкою співвласників нерухомого майна визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними, на підставі договору оренди землі з урахуванням внесених змін, а до внесення змін до відповідного договору співвласник зобов'язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) відповідно до належної йому частки у праві спільної власності на такий об'єкт.

Істотною умовою договору, на підставі якого набувається право власності (частки у праві спільної власності) на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, пов'язаного з переходом права власності (крім державної, комунальної власності) на земельну ділянку або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок усіх форм власності, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на такий об'єкт (ч. 8 ст. 120 ЗК України).

Згідно з частинами першою-четвертою та дев'ятою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій, сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Таким чином, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:01:036:0728 площею 22,5150 га по АДРЕСА_1 , щодо якої ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 пунктом 5.5. рішення Чернігівської міської ради 01.06.2023 №32/VIII-33 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо її поділу, залишається неподіленою, тобто в межах, визначених проектом землеустрою щодо встановлення меж спірної земельної ділянки 2019 року та договором оренди земельної ділянки № 4598.

Отже, ані приписами Земельного кодексу України, зокрема ст. 120 ЗК України, ані Законом України "Про оренду землі", перехід права власності на частку у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна не визначено, як імперативну заборону поновлення договору оренди, оскільки сам факт набуття права власності на частку у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна не може бути достатньою підставою для висновку про набуття особою у користування земельної ділянки, яка як об'єкт цивільних прав не є сформованою.

Єдине обмеження для поновлення в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено її частиною 12, за змістом якої поновлення договору оренди землі у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди здійснюється лише у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки. Проте, як встановлено судом, зміни меж або цільового призначення земельної ділянки, у тому числі формування в межах спірної земельної ділянки нової як об'єкта цивільних прав в розумінні статті 79-1 ЗК України, не підтверджено матеріалами справи, а відтак відповідні твердження відповідача є необґрунтованими і передчасними.

Водночас між позивачем та іншими співвласниками об'єктів нерухомого майна на спірній земельній ділянці спір щодо користування останньою відсутній. Правовідносини між співвласниками об'єктів нерухомого майна ґрунтуються на договірних засадах і не порушують при цьому прав територіальної громади.

Таким чином, оцінивши подані докази, враховуючи що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи апелянта, фактично дублюють його позицію викладену у відзиві на позов, та зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову в силу викладеного вище, доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Чернігівської міської ради.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 13.02.2025 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2025 у справі №927/956/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Чернігівську міську раду.

Матеріали справи №927/956/24 повернути Господарському суду Чернігівської області

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.10.2025 після виходу головуючого судді Коробенка Г.П. з відпустки

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді А.І. Тищенко

Г.А. Кравчук