Іменем України
14 жовтня 2025 року
м. Харків
справа №646/2661/20
провадження №22-ц/818/4077/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря: Смелянець К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про визнання звільнення незаконним, -
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Основ'янського районного суду м. Харкова від 02 червня 2025 року, постановлене суддею Благою І.С.
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив переглянути за нововиявленими обставинами рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21.10.2020 року.
Ухвалою Основ'янського районного суду м. Харкова від 02 червня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву, скасувати рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21.10.2020 року та постановити нове.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що зі службової записки відповідача, в якій зазначено кількість звільнених працівників філії за періоди з 16.12.2019 по 01.01.2020, з 01.01.2020 по 20.01.2020, з 20.01.2020 по 04.05.2020, з якої можна встановити відсотковий показник звільнених працівників. Позивачу на час розгляду справи небула відома статистична інформація по філії, оскільки вона ведеться саме філією. Відповідач приховував статистичну інформацію. Станом на 20.01.2020, тобто від початку попереджень про майбутні масові звільнення, кількість працівників філії складала 930 осіб. До 04.05.2020 на підставі ч.1 ст.40 КЗпП було звільнено 99 осіб, що становить 10,6 відсотків працівників. А за період з 01.01.2020, коли кількість працюючих становила 1058 працівників, до 04.05.2020 цей відсотковий показник звільнених працівників дорівнює 9,4. Протягом 2020 року у філії залишалося 227 штатних одиниць, тобто під скорочення підпадали 76 відсотків працюючих. У відповідному наказі №23 від 20.01.2020 визначено масове звільнення працівників філії з наданням цієї інформації до служби зайнятості України за місцем реєстрації відокремленого підрозділу як платника ЄСВ, а також письмові попередження працівників цих підрозділів на підставі п.1 ст.40 КЗпП.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що обставина, на яку посилається заявник, а саме службова записка АТ «Укртрансгаз» № 1001СЛ-23-21411, на яку посилається позивач як на нововиявлені обставини, була складена 19.09.2023, не є нововиявленою обставиною в розумінні вимог закону. Тому підстав для скасування рішення суду не має.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова (нове найменування - Основ'янський районний суд міста Харкова) від 21.10.2020 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постановою Харківського апеляційного суду від 17.02.2021 та постановою Верховного Суду від 09.12.2021 рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
Як на нововиявлені позивач посилається на наступні обставини, що, як він стверджує, не були відомі ані йому, ані суду:
-з відокремленого підрозділу АТ «Укртрансгаз» - Філії «Оператор газотранспортної системи» у 2020 році звільнено за п.1 ст.40 КЗпП України більше 7% працюючих відповідно до вимог Галузевої угоди потребує згоди Президії Центральної ради Укрнафтогазпрофспілки, якої немає;
-до Президії Центральної ради Укрнафтогазпрофспілки не надходило подання про надання згоди на вивільнення працівників, зайнятих у вищевказаній Філії.
На підтвердження того, що ці обставини є нововиявленими позивач посилається на наявну в матеріалах іншої цивільної справи №646/2754/20 копію службову записку від 19.09.2023 на ім'я начальника відділу судової роботи в регіонах департаменту судової роботи АТ «Укртрансгаз» А.Ербелідзе стосовно вхідного документу №1001СЛ-23-21238 від 15.09.2023.
У цій службовій записці міститься наступна інформація:
1)щодо облікової чисельності працівників АТ «Укртрансгаз»:
-станом на 16.12.2019: 7831 по підприємству, 1496 по філії «Оператор газотранспортної системи»,
-станом на 01.01.2020: 7240 по підприємству, 1058 по філії,
-станом на 20.01.2020: 7066 по підприємству, 930 по філії;
2)щодо кількості звільнених на підставі п.1 ст.40 КЗпП працівників за періоди:
-16.12.2019 - 01.01.2020: 27 по підприємству, 1 по філії,
-01.01.2020 - 20.01.2020: 2 по підприємству, 0 по філії,
-20.01.2020 - 04.05.2020: 165 по підприємству, 99 по філії.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до п.1 ч.2ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.
Задоволення судом заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами всупереч вимогам ЦПК України порушує принцип правової визначеності та право заявника на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950).
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) від 19.02.2009 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, необхідно розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, ОСОБА_1 серед іншого посилався на справу 646/2754/20.
Провадження у вищевказаній справі №646/2754/20 відкрите за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз», третя особа: Професійна спілка працівників нафтової і газової промисловості України про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Звільнення ОСОБА_2 04.05.2020, який працював у тій самій філії, що й ОСОБА_1 , теж відбулося у зв'язку із скороченням чисельності і штату працівників АТ «Укртрансгаз» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбулося на підставі наказу АТ «Укртрансгаз» №897 від 16.12.2019, яким затверджені зміни до штатних розписів працівників філії «Оператор газотранспортної системи України АТ «Укртрансгаз», які вводилися в дію з 01 січня 2020 року.
У вищевказаній службовій записці від 19.09.2023 року не міститься обставин в межах предмету доказування у справі, що розглядається, які б суперечили тим, які вже були встановлені судами та яким судами було надано оцінку.
Судами були повністю з'ясовані обставини, пов'язані з доводами позивача про необхідність надання згоди Президії Центральної ради Укрнафтогазпрофспілки на звільнення позивача.
Колегія суддів зазначає, що доказів, якіб свідчили про необхідність отримання згоди на звільнення позивача на час розгляду справи не було, службова записка була предметом розгляду в іншій справі 646/2754/20, підстав для отримання згоди також не було встановлено, зазначене свідчить про відсутність новововиявлених обставин в розумінні вимог цивільно процесуального закону, а тому підстав для перегляду судового рішення не вбачається.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.367,368,369,375,381,382,383,384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Основ'янського районного суду м. Харкова від 02 червня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Основ'янського районного суду м. Харкова від 02 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повний текст постанови складено 15.10.2025