Єдиний унікальний номер 610/2908/24
Номер провадження 22-ц/818/2628/25
09 жовтня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Промислова компанія «Укрцемент» на заочне рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 28 листопада 2024 року в складі судді Тімонової В.М. по справі № 610/2908/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Промислова компанія «Укрцемент» про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди земельної ділянки,-
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Промислова компанія «Укрцемент» про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ХР № 052306, виданого Балаклійським районним відділом земельних ресурсів 27 квітня 2005 року, належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,1943 га, кадастровий номер 6320284000:03:000:0273.
21 березня 2008 року між нею та Закритим акціонерним товариством «Райагробуд» (зараз ПрАТ ПП «Укрцемент») було укладено договір оренди земельної ділянки № 5, який зареєстровано у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 травня 2008 року за № 0108688300136. Договір укладений на 49 років. Договором передбачено, що орендна плата вноситься у розмірі 1,57 % від грошової нормативної оцінки земельної ділянки і становить 750,00 грн на рік у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься до 1 березня наступного року.
Відповідач порушив свої зобов'язання за договором оренди зі сплати орендної плати за 2018-2023 роки. Так, ПрАТ ПП «Укрцемент» зобов'язано було сплатити на її користь орендну плату за 2021 рік з урахуванням щорічної індексації у розмірі 1142,16 грн; за 2022 рік з урахуванням щорічної індексації у розмірі 1142,16 грн; за 2023 рік з урахуванням щорічної індексації у розмірі 1200,41 грн. Таким чином, у відповідача існує заборгованість зі сплати орендної плати за 2021-2023 роки у розмірі 3484,73 грн.
Вказала, що систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору оренди.
Просила розірвати договір оренди земельної ділянки № 5 площею 5,1943 га, що розташована за межами населених пунктів на території Міловської сільської ради Балаклійського району, який був укладений 21 березня 2008 року між нею та ЗАТ «Райагробуд» (зараз ПрАТ ПК «Укрцемент»), зареєстрований у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК 30 травня 2008 року, номер запису 040868300136, та стягнути з ПрАТ ПК «Укрцемент» на її користь заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 3484,73 грн, судові витрати покласти на відповідача.
Заочним рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 28 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки № 5 від 21 березня 2008 року на земельну ділянку площею 5,1943 га, кадастровий номер 6320284000:03:000:0273, що розташована за межами населених пунктів на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області, укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ «Райагробуд», зареєстрований у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК 30 травня 2008 року, номер запису 040868300136. Стягнуто з ПрАТ ПК «Укрцемент» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди земельної ділянки від 21 березня 2008 року зі сплати орендної плати у розмірі 3484,73 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення суду мотивовано тим, що відповідачем систематично не виплачується позивачці орендна плата за договором оренди землі від 21 березня 2018 року, що є істотним порушенням ним умов договору, тож наявні підстави для розірвання спірного договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати за 2021-2023 роки.
Додатковим рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 12 грудня 2024 року стягнуто з ПрАТ ПК «Укрцемент» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
07 січня 2025 року ПрАТ ПК «Укрцемент» подало заяву про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 27 січня 2025 року заяву ПрАТ ПК «Укрцемент» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
На вказане заочне рішення суду 10 березня 2025 року через систему «Електронний суд» адвокат Родін В.В., який діє в інтересах ПрАТ «Укрцемент» до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив заочне рішення суду - скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким відмовити у розірванні договору оренди.
Апеляційна скарга мотивована тим, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи. Суд не вжив всіх заходів для належного його повідомлення, зокрема, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, з використанням засобів мобільного зв'язку, не зробив запит до Податкової державної служби з метою вручення повістки службовій особі відповідача. Позивачка не обґрунтувала позовну вимогу щодо розірвання договору оренди землі вагомими і непереборними обставинами та доказами. ОСОБА_1 навмисно не отримувала кошти за надання в оренду земельної ділянки з тим, щоб в подальшому заявити відповідний позов про розірвання договору. Посилався на можливість укладення мирової угоди з виплатою позивачці розумних сум орендної плати за умови збереження договору оренди дійсним.
10 квітня 2025 року від представника ОСОБА_1 адвоката Острась В.Ю. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив відмовити у її задоволенні. Відзив мотивовано тим, що про день та час розгляду справи відповідач повідомлявся своєчасно за зареєстрованим місцезнаходженням, судові повістки повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням про розгляд справи. В апеляційній скарзі відсутні посилання на будь-які істотні докази в обґрунтування заперечень проти позову. Вказав, що докази розміру понесених судових витрат будуть надані у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 09 жовтня 2025 року надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників.
ОСОБА_1 отримала поштою 09 квітня 2025 року (а.с. 211).
Представник ОСОБА_1 - адвокат Острась В.Ю. отримав в електронному кабінеті 01 квітня 2025 року (а.с. 179).
Судова повістка на ім'я ПрАТ ПК «Укрцемент» повернута на адресу апеляційного суду з відміткою від 08 квітня 2025 року «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (а.с. 215-216).
Представник ПрАТ ПК «Укрцемент» адвокат Родін В.В. отримав в електронному кабінеті 01 квітня 2025 року (а.с. 180).
09 жовтня 2025 року від представника ПрАТ ПК «Укрцемент» адвоката Родіна В.В. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату через його участь в іншій кримінальній справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципів) цивільного судочинства, окрім іншого, є верховенство права, розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Про дату, час та місце судового розгляду справи 09 жовтня 2025 року представник ПрАТ ПК «Укрцемент» адвокат Родін В.В. був повідомлений завчасно - 01 квітня 2025 року, з огляду на що мав достатньо часу для організації своєї діяльності по виконанню представництва по даній справі.
Оскільки клопотання про відкладення судового розгляду, призначеного на 09 жовтня 2025 року з належним обґрунтуванням поважних причин неявки в судове засідання стороною відповідача не надано, колегія суддів ухвалила відмовити у його задоволенні.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПрАТ ПК «Укрцемент» задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ХР № 052306, виданого Балаклійським районним відділом земельних ресурсів 27 квітня 2005 року на підставі розпорядження Балаклійської районної державної адміністрації від 26 грудня 2002 року № 360, належить земельна ділянка площею 6,1843 га, з яких 5,1943 га - рілля, кадастровий номер 6320284000:03:000:0273, 0,9900 га - пасовища, кадастровий номер № 6320284000:03:000:0344, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на землях Міловської сільської ради (а.с. 12). Право власності на земельну ділянку площею 5,1943 га, кадастровий номер 6320284000:03:000:0273 зареєстроване за ОСОБА_1 14 вересня 2013 року (а.с. 27).
21 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Райагробуд», яке у подальшому змінило назву на ПрАТ ПП «Укрцемент», укладено договір оренди земельної ділянки № 5, площею 5,1943 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Міловської сільської ради Балаклійського району Харківської області, який зареєстровано у Балаклійському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 травня 2008 року за № 0108688300136 (а.с. 13-21).
За умовами договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Міловської сільської ради Балаклійського району. В оренду передається земельна ділянка, площею 5,1943 га ріллі. Грошова нормативна оцінка земельної ділянки становить 47 743,85 грн. Договір укладений на 49 років. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1,57 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить 750,00 грн на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься до 01 березня наступного року.
З розділу договору «Зміна умов договору і його припинення» вбачається, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
Представником позивачки надано детальний розрахунок заборгованості з орендної плати з урахуванням індексації, яка становить: за 2021 рік - 1142,16 грн, за 2022 рік - 1142,16 грн, за 2023 рік - 1200,41 грн, а всього 3484,73 грн.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У частинах 1 та 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
У пункті «д» частини 1 статті 141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Отже, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати.
Вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення вже може свідчити про систематичність.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2023 року у справі № 499/793/21 (провадження № 61-8740св23), від 15 листопада 2024 року у справі № 933/602/23 (провадження № 61-9317св24), від 06 грудня 2024 року у справі № 531/1882/22 (провадження № 61-7533св24).
Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини 1 статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.
Такий висновок є логічним та виправданим, оскільки поняття «несплата» та «недоплата» не є тотожними. Оскільки в конструкції згаданої правової норми не наведено жодного означення до слова «несплата», можна виснувати, що законодавець у згаданій правовій нормі не передбачив жодної альтернативи повної несплати, тобто не визначив, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є не лише систематична несплата, а й систематична недоплата орендної плати. До того ж потрібно враховувати, що розмір недоплати може варіюватися орієнтовно від 1 % до 99 % суми належної орендної плати, що не може не впливати на ступінь порушення прав власника землі та оцінку істотності такого порушення.
Тож підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини 2 статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23, провадження № 12-19гс24 та постанові Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 610/941/24 (провадження № 61-3633св25).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов'язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження№ 61-41932сво18) та постановах Верховного Суду від 21 червня 2024 року у справі № 158/1877/23 (провадження № 61-5616св24), від 10 квітня 2024 року у справі № 322/232/21 (провадження № 61-4898св23), від 04 грудня 2023 року у справі № 385/1679/21 (провадження № 61-10703св23), від 08 травня 2024 року у справі № 629/2698/23 (провадження № 61-18688св 23).
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Матеріали справи свідчать про те, що за умовами договору оренди землі від 21 березня 2008 року № 5 ПрАТ «Укрцемент» (на той час його назва ЗАТ «Райагробуд») прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля) площею 5,1943 га, розташовану за межами населених пунктів на території Міловської сільської ради Балаклійського району, строком на 49 років, зі сплатою орендної плати у розмірі 1,57% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки щороку до 01 березня наступного року.
Факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору, як свідчить усталена судова практика Верховного Суду.
Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі, оскільки вказані документи є платіжними і з них можливо встановити періоди нарахування (постанови Верховного Суду від 23 червня 2022 року в справі № 193/805/20, від 06 вересня 2023 року у справі № 193/805/20 (провадження № 61-13263св22).
Оскільки ОСОБА_1 мотивувала позовні вимоги тим, що ПрАТ «Укрцемент» не сплачувало орендну плату за 2018-2023 роки, тому саме відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивачки про несплату орендної плати в обумовлений в договорі термін, чого ним зроблено не було.
Матеріали справи не містять даних про вчинення дій з боку відповідача для належного виконання ним обов'язку щодо сплати орендної плати у строки, передбачені договором оренди землі. Більш того, зі змісту апеляційної скарги ПрАТ «Укрцемент» вбачається, що воно згодне на виплату позивачці сум орендної плати, тобто визнає наявність заборгованості.
Таким чином, протягом тривалого часу орендарем ПрАТ «Укрцемент» систематично порушувались умови договору оренди щодо сплати орендної плати.
Встановивши наведені обставини суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що допущене відповідачем порушення договору - систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати.
Доводи відповідача щодо недобросовісної поведінки орендодавця, яка спрямована на штучне створення умов для розірвання договору оренди з підстав систематичної несплати орендної плати, є необґрунтованими, оскільки жодних доказів того, що ПрАТ «Укрцемент» належним чином сплачувало орендну плату позивачці, однак вона ухилялась чи відмовлялась від її отримання, відповідачем не надано.
Доводів щодо незгоди з заочним рішенням суду в частині стягнення орендної плати за 2021-2023 роки та розміру стягнутої заборгованості апеляційна скарга ПрАТ «Укрцемент» не містить.
Посилання ПрАТ «Укрцемент» на його неналежне повідомлення про розгляд справи судом першої інстанції колегія суддів відхиляє, з огляду на таке.
Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини 8 статті 128 ЦПК України).
Матеріали справи свідчать про те, що судова повістка про виклик у судове засідання на 28 листопада 2024 року, коли було ухвалено оскаржуване рішення суду, направлена на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 83-84), однак повернута до суду без вручення з довідкою відділення поштового зв'язку від 05 листопада 2024 року «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 81-82), тобто відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України відповідач є таким, що її отримав. Викладене дає підстави вважати повідомлення відповідача про розгляд справи належним.
Такі висновки щодо належного повідомлення учасника справи є усталеними у практиці Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 29 січня 2025 року у справі № 752/5046/22 (провадження № 61-3762св23), від 06 березня 2025 року у справі № 361/8988/14-ц (провадження № 61-2189св22) та ін.
З огляду на належне повідомлення відповідача шляхом направлення судової повістки, у суду першої інстанції не було підстав для застосування інших засобів повідомлення ПрАТ “Укрцемент» про розгляд справи.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а заочного рішення суду в оскаржуваній частині - без змін.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Оскільки апеляційна скарга ПрАТ «Укрцемент» задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства Промислова компанія «Укрцемент» залишити без задоволення.
Заочне рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 28 листопада 2024 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
В іншій частині заочне рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 14 жовтня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина