Єдиний унікальний номер 638/6188/23
Номер провадження 22-ц/818/2606/25
09 жовтня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
представника позивачки адвоката Аніщенко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2025 року в складі судді Яковлевої В.М. по справі № 638/6188/23 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Харківської обласної військової адміністрації, яку у подальшому замінено на Харківську міську раду, про визнання права власності на спадкове майно.
Позовна заява мотивована тим, що 10 травня 2013 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 . Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
09 березня 2021 року ОСОБА_2 придбав у США легковий автомобіль марки ACURA MDX 2017 року (VIN НОМЕР_1 ). Відповідно до INVOICE №16565728 від 09 березня 2021 року ОСОБА_2 сплатив кошти за автомобіль у розмірі 6268,00 доларів США. Вказаний автомобіль був доставлений на митну територію України та відповідно до вимог чинного законодавства розмитнений. ОСОБА_2 було отримано автомобіль марки ACURA MDX 2017 року (VIN НОМЕР_1 ) відповідно до видаткового ордера №224302/1 від 21 серпня 2021 року, виданий Одеським морським торговельним портом ТОВ «Євротерминал». Одеською митницею Державної митної служби України було видане посвідчення про реєстрацію автомобіля марки ACURA MDX 2017 року (VIN НОМЕР_1 ), серії НОМЕР_2 від 25 серпня 2021 року, відповідно до якого можна здійснити реєстрацію транспортного засобу в сервісних центрах МВС України.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, що складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , а також вказаного вище легкового автомобіля.
30 листопада 2022 року вона звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Літвінової Я.М., однак їй було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності ОСОБА_2 на автомобіль марки ACURA MDX 2017 року (VIN НОМЕР_1 ).
ОСОБА_2 за життя не встиг здійснити реєстрацію транспортного засобу, тому що автомобіль був придбаний пошкодженим на аукціоні в США та перебував у ремонті.
Просила визнати за нею право власності на легковий автомобіль ACURA MDX 2017 року (VIN НОМЕР_1 ) у порядку спадкування за законом.
02 жовтня 2024 року від Харківської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позову. Відзив мотивовано тим, що державна реєстрація спірного транспортного засобу не була здійснена, отже спадкодавець не набув права власності на нього, тому відсутні підставі для набуття позивачкою права власності на спадкове майно. Право на частку у спадщині також мають діти спадкодавця, однак позивачка це не врахувала.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачка неправильно визначила склад учасників справи, не залучила до участі у справі інших спадкоємців ОСОБА_2 - їхніх дітей.
На вказане судове рішення через систему «Електронний суд» 07 березня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Аніщенко К.М. до суду апеляційної інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд дійшов помилкового висновку про неналежний склад учасників справи, адже позивачка та малолітні діти є єдиними спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 . Правом здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати обов'язки в суді від імені дітей наділена виключно позивачка як матір, оскільки жодних інших законних представників після втрати батька (спадкодавця) діти не мають. У зв'язку з зазначеним, у даній справі не можуть виступати однією стороною малолітні діти, які не мають повної цивільної процесуальної дієздатності, а іншою стороною - їх єдиний законний представник. На рівні приватно-правових норм не передбачено такої підстави для відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи як незалучення до участі у справі всіх осіб, на права та інтереси яких вплине рішення у справі. Суд посилався на правові позиції Верховного Суду щодо передчасності звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно за наявності умов для оформлення спадкових прав нотаріусом і відсутності відмови останнього у вчиненні відповідної нотаріальної дії, проте вказані висновки викладені в інших фактичних правовідносинах і не є застосовними до цієї справи.
Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 09 жовтня 2025 року надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:
Повістку на ім'я ОСОБА_1 повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою від 13 квітня 2025 року «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (а.с. 231-232).
Представник ОСОБА_1 адвокат Аніщенко К.М. отримала судову повістку в електронному кабінеті 09 квітня 2025 року (а.с. 229).
Харківська міська рада отримала судову повістку в електронному кабінеті 09 квітня 2025 року (а.с. 230).
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачки адвоката Аніщенко К.М., яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 10 травня 2013 року перебували у шлюбі (а. с. 10).
Від шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
09 березня 2021 року ОСОБА_2 придбав у США легковий автомобіль марки ACURA MDX 2017 року (VIN НОМЕР_1 ). Відповідно до INVOICE №16565728 від 09 березня 2021 року ОСОБА_2 сплатив кошти за автомобіль у розмірі 6268,00 доларів США (а.с. 16).
Вказаний автомобіль був доставлений на митну територію України та відповідно до вимог чинного законодавства розмитнений, про що свідчить електронна декларація (а.с. 17-18).
Автомобіль марки ACURA MDX 2017 року (VIN НОМЕР_1 ) отриманий відповідно до видаткового ордера № 224302/1 від 21 серпня 2021 року, що виданий Одеським морським торговельним портом ТОВ «Євротерминал» (а.с. 21).
Одеською митницею Державної митної служби України було видане посвідчення про реєстрацію автомобіля марки ACURA MDX 2017 року (VIN НОМЕР_1 ), серії НОМЕР_2 від 25 серпня 2021 року (а. с. 22).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер (а. с. 11).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, що складається з: однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ; легкового автомобіля марки ACURA, тип кузова: універсал, моделі: MDX, колір: білий, виробник: HONDA MFG.OF ALABAMA, LLC, країна виробництва: US, 2017 року випуску, номер кузову (VIN НОМЕР_1 ).
28 липня 2022 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М. відкрито спадкову справу № 9/2022 (№ 69519668 у спадковому реєстрі) після смерті ОСОБА_2 (а.с. 12, 186).
30 листопада 2022 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М. було видано ОСОБА_1 постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, зокрема, що підтверджують право власності ОСОБА_2 на автомобіль марки ACURA MDX 2017 року (VIN НОМЕР_1 ) (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), оскільки документи, видані відповідними органами, лише містять інформацію про купівлю спадкодавцем автомобіля, виконання митних процедур та направлення транспортного засобу на реєстрацію. Отже, питання щодо оформлення спадкових прав та визнання за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності на квартиру та автомобіль в порядку спадкування за законом спадкоємці повинні вирішувати у судовому порядку (а. с. 13-15).
З відповіді РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області від 13 березня 2023 року № 31/20-831 вбачається, що відповідно до Єдиного реєстру МВС транспортний засіб марки ACURA MDX, VIN НОМЕР_1 , зареєстрованим на території України не значиться (а.с. 25).
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Відповідно до частин 3, 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами 2 - 4 статті 1273 цього Кодексу.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20 виснувала, що положеннями частини 1 статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.
Верховний Суд у постанові від 10 травня 2023 року в справі №761/22937/18 звернув увагу, що помилковою є позиція судів з приводу того, що перехід права власності на автомобіль залежить від його реєстрації, оскільки саме договором, як універсальним регулятором приватних відносин, визначається момент набуття права власності, якщо ж договором момент набуття права власності не визначено, воно (право) переходить з моменту передання речі.
З системного аналізу правових норм статей 328, 334 ЦК України та статті 34 Закону України «Про дорожній рух» вбачається, що останні визначають не відмінний від ст. 334 ЦК України момент виникнення у особи права власності на транспортний засіб, а лише обов'язок власника (тобто, особи яке вже набула майнові права на вказаний об'єкт) здійснити його реєстрацію. Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 910/11266/17.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Покладаючи на спадкоємців обов'язок отримання свідоцтва про право на спадщину на рухоме майно, законодавець тим самим забезпечує їх можливістю реалізовувати набуте право власності щодо успадкованого рухомого майна.
Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, який засвідчує його права власності.
У разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Частиною 1 статті 242 ЦК України передбачено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Відповідно до частини 1 статті 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Відповідно до статті 50 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови в задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування». Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 280/4/18 (провадження № 61-403св19).
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції встановив, що заявлені позивачкою вимоги безпосередньо стосуються прав та обов'язків дітей спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які на момент відкриття спадщини були малолітніми, а тому вважаються такими, що прийняли спадщину (частина 4 статті 1268 ЦК України). Однак до участі у справі у будь-якому процесуальному статусі вказані малолітні спадкоємці не залучені.
З огляду на це суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з неналежним суб'єктним складом учасників справи, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Колегія суддів погоджується із законним і обґрунтованим висновком суду першої інстанції про те, що підставою для відмови у позові є неналежний суб'єктний склад учасників справи.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04 листопада 2024 року у справі № 464/2225/22, провадження № 61-18009св23.
Також суд належним чином роз'яснив позивачці, що вона не позбавлена права звернутися до суду з аналогічним позовом повторно, визначивши належний склад учасників справи.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 у своєму позові просила визнати за нею право власності на автомобіль у порядку спадкування за законом, водночас посилалась на придбання цього автомобіля у шлюбі, що свідчить про наявність у неї права на 1/2 його частку як частку у спільній сумісній власності подружжя. Однак відповідних підстав і вимог позовна заява ОСОБА_1 не містить.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що вона є єдиним законним представником малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тож вони не можуть виступати відповідачами за її позовом, колегія суддів відхиляє, оскільки це не є підставою для розгляду справи без участі всіх спадкоємців, в тому числі малолітніх, та ОСОБА_1 не позбавлена можливості залучити їх як співпозивачів.
Твердження ОСОБА_1 щодо того, що на рівні приватно-правових норм не передбачено такої підстави для відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи як незалучення до участі у справі всіх осіб, на права та інтереси яких вплине рішення у справі, колегія суддів вважає помилковими, адже висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб'єктного складу його учасників.
Посилання суду в оскаржуваному рішенні на правові позиції Верховного Суду щодо передчасності звернення до суду з вимогою про визнання права власності на спадкове майно за відсутності відмови нотаріуса у оформленні спадкових прав колегія суддів вважає зайвими, однак це жодним чином не вплинуло на вирішення справи.
Отже, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 14 жовтня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина