Єдиний унікальний номер 619/5297/24
Номер провадження 22-ц/818/2734/25
09 жовтня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 лютого 2025 року в складі судді Овсяннікова В.С. по справі № 619/5297/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова Компанія «Мега Гарант» про порушення прав споживача страхових послуг, стягнення страхового відшкодування, -
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Страхова Компанія «Мега Гарант» про порушення прав споживача страхових послуг, стягнення страхового відшкодування.
Позовна заява мотивована тим, що 04 травня 2022 року на автодорозі Харків-Охтирка біля с. Дворічний Кут, по вул. Сумський Шлях, 2-Б сталася ДТП за участі транспортного засобу Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача.
26 грудня 2023 року постановою Дергачівського районного суду Харківської області водія ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП та накладено штраф.
На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована в AT «СК «Мега Гарант» за полісом цивільної відповідальності AP/5935775. Передбачений законом ліміт страхового відшкодування складає 130 000,00 грн.
Вказав, що він як власник автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 06 травня 2022 року звернувся до відповідача з повідомленням про ДТП і заявою про виплату страхового відшкодування. Його автомобіль було оглянуто представником відповідача, але жодних розрахунків відповідач не проводив, страхове відшкодування не виплатив, будь-якої відповіді йому не надав.
З метою визначення вартості ремонтних робіт він звернувся до СТО, де отримав рахунок № 72 від 12 грудня 2022 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту належного йому автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 склала загалом 161 210,00 грн.
Просив стягнути з АТ «СК «Мега Гарант» на його користь суму страхового відшкодування в розмірі 130 000,00 грн.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 10 лютого 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог, адже з наданої ним копії рахунку-фактури СТО неможливо встановити, чи стосуються вказані в ньому ремонтні роботи саме пошкоджень, завданих автомобілю у ДТП 04 травня 2022 року, а також не надано доказів того, чи проводився огляд пошкоджень автомобіля спеціалістом для визначення суми відшкодування з урахуванням зносу, та який розмір матеріального збитку визначено.
На вказане судове рішення засобами поштового зв'язку 11 березня 2025 року ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відсутність заперечень проти його вимог з боку відповідача, неподання ним відзиву на позов свідчить про факт його згоди з позовними вимогами. У позовній заяві він посилався на те, що його автомобіль було оглянуто представником страхової компанії, однак розрахунку збитку йому не надано. Розрахунок збитків з урахуванням коефіцієнту зносу законом покладається саме на відповідача, а не на нього. Доказом того, що вказані в рахунку-фактурі пошкодження автомобіля утворились внаслідок ДТП 04 травня 2022 року, є постанова суду від 26 грудня 2023 року, якою встановлено, що автомобілі рухались у зустрічному напрямку, адже вказані в рахунку СТО пошкодження автомобіля є типовими при лобовому зіткненні, і він вважав, що цей факт не потребує доказування.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про залучення доказів - протоколу технічного огляду № 80248 від 01 червня 2022 року. Клопотання мотивовано тим, що подаючи позовну заяву він вважав, що наданих ним доказів буде достатньо, однак суд першої інстанції припустив, що вказані в рахунку СТО пошкодження автомобіля можуть бути не пов'язані з ДТП 04 травня 2022 року. Після ухвалення рішення судом першої інстанції він розшукав спеціаліста страховика, який проводив огляд його автомобіля, та отримав від нього протокол технічного огляду № 80248 від 01 червня 2022 року, в якому вказані пошкодження автомобіля, які співпадають з рахунком СТО. Вважає, що наведені обставини є підставою для прийняття апеляційним судом вказаного нового доказу.
Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання апеляційного суду сторони-учасник судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 09 жовтня 2025 року надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:
Повістку на ім'я ОСОБА_1 повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою від 29 квітня 2025 року «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (а.с. 73-74).
05 травня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с. 77).
Повістку на ім'я АТ «СК «Мега Гарант» повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою від 29 квітня 2025 року «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (а.с. 75-76).
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль «WOLKSWAGEN PASSAT», 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 5).
04 травня 2022 року об 11 год. 00 хв. у с. Дворічний Кут Харківського району Харківської області по вул. Сумський шлях, № 25 ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «RENAULT MEGANE» державний номер НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності маневру та скоїв зіткнення з автомобілем «WOLKSWAGEN PASSAT» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку.
Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП з накладенням на нього адміністративного штрафу у сумі 850,00 грн (а.с. 9-11).
На час ДТП 04 травня 2022 року цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «RENAULT MEGANE» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 була застрахована в AT «СК «Мега Гарант» за полісом цивільної відповідальності AP 5935775 (а.с. 6).
05 та 06 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до AT «СК «Мега Гарант» з повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування (а.с. 7, 8).
На підтвердження суми відшкодування позивачем надано ксерокопію рахунку-фактури № 72 від 12 грудня 2022 року СТО «АВТОРЕМОНТ-СЕРВІС» ФОП ОСОБА_3 (а.с. 12), де перераховано запчастини автомобіля «WOLKSWAGEN PASSAT» державний номер НОМЕР_2 , з зазначенням їх вартості та вартості виконання ремонтних робіт на суму у загальному розмірі 161 210,00 грн без ПДВ.
Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України).
Правовідносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно ст.34.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Приписами ст. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш, як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
У вказаному Законі наголошено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто цей Закон спрямований насамперед на захист прав осіб, потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоди не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 цього Закону).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо застосування законодавства про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) та ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 753/15214/16-ц (провадження № 14-25цс20)).
На час ДТП розмір виплат за шкоду, заподіяну власниками транспортних засобів, які стали винуватцями ДТП, не маючи чинного поліса ОСЦПВ, заподіяну майну потерпілих, був встановлений у розмірі 130 000,00 грн на одного потерпілого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09 липня 2010 року № 566 «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2010 року за № 689/17984, що втратило чинність на підставі Постанови НБУ № 108 від 30 травня 2022 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові № 911/482/17 від 20 березня 2018 року зазначив, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Звертаючись до суду з позовом у цій справі ОСОБА_1 посилався на те, що йому завдано матеріальної шкоди у розмірі 161 210,00 грн, що підтверджується копією рахунку-фактури № 72 від 12 грудня 2022 року, виданої СТО «АВТОРЕМОНТ СЕРВІС» (а.с. 12).
Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, вказаний рахунок-фактура містить лише перелік запчастин автомобіля «WOLKSWAGEN PASSAT» державний номер НОМЕР_2 , з зазначенням їх вартості та вартості виконання ремонтних робіт на суму 161 210,00 грн. Проте з вказаного доказу неможливо встановити причинний зв'язок між подією ДТП, що сталась 04 травня 2022 року з вини водія ОСОБА_2 , та завданими автомобілю пошкодженнями, тобто чи завдані пошкодження деталей, вказаних в рахунку-фактурі, саме у цій ДТП.
Доказів огляду автомобіля спеціалістом страхової компанії та визначення переліку пошкоджень до суду першої інстанції надано не було.
Наданий разом з апеляційною скаргою доказ - протокол технічного огляду № 80248 від 01 червня 2022 року (а.с. 57) суд апеляційної інстанції не приймає в силу вимог частини 3 статті 367 ЦПК України, оскільки поважних причин неподання такого доказу до суду першої інстанції позивач не вказав, а його необізнаність щодо необхідності подання цього доказу такою причиною не є.
Інших доказів, зокрема, звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця, висновку експертизи, якими було б встановлено обсяг завданої шкоди, що перебуває у причинному зв'язку з ДТП, позивач суду не надав. Також ОСОБА_1 не надано і платіжних документів, які б свідчили про оплату ним вартості ремонту автомобіля на СТО, тобто розмір реальних збитків, що підлягають відшкодуванню.
Посилання ОСОБА_1 на відсутність заперечень та відзиву з боку відповідача не є підставою для задоволення його вимог, адже саме по собі неподання відповідачем заяв по суті справи не є тотожним визнанню позову.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що відповідач не надав йому розрахунку збитків, зокрема з урахуванням коефіцієнту зносу, здійснення якого законом покладається саме на відповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки це не звільняє позивача від передбаченого ст. 12 ЦПК України обов'язку подання доказів щодо обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.
Посилання ОСОБА_1 на те, що доказом причинно-наслідкового зв'язку між пошкодженнями автомобіля, вказаними в рахунку-фактурі СТО від 12 грудня 2022 року, та подією ДТП 04 травня 2022 року, є постанова суду від 26 грудня 2023 року, якою встановлено, що автомобілі рухались у зустрічному напрямку, адже вказані в рахунку СТО пошкодження автомобіля є типовими при лобовому зіткненні, колегія суддів вважає необґрунтованими. При розгляді справи про адміністративне правопорушення питання щодо матеріальних збитків не вирішувалось, характер та обсяг пошкоджень автомобілів не встановлювались. Той факт, що у рахунку-фактурі перелічені деталі автомобіля, пошкодження яких загалом є характерними для лобового зіткнення, не підтверджує достовірно, що пошкодження перелічених в рахунку деталей утворились саме внаслідок конкретної ДТП від 04 травня 2022 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог та відмови у задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 14 жовтня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина