Єдиний унікальний номер 953/344/24
Номер провадження 22-ц/818/1581/25
09 жовтня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
представника позивача адвоката Жарової-Тітарьової Л. М.,
представників відповідача Криворучко Д. Г., Баскова Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2024 року в складі судді Губської Я.В. по справі № 953/344/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України про визнання звільнення незаконним, скасування наказу та стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України (далі - Харківське ПГЗ-ДКАУ) про визнання звільнення незаконним, скасування наказу та стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу.
Позов мотивовано тим, що з 02 грудня 2014 року він працював фахівцем групи економічної і договірної роботи Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України.
14 листопада 2023 року йому було вручено Персональне попередження про наступне вивільнення працівника п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, відповідно до якого виходячи з неможливості забезпечення роботою, визначеною трудовим договором, у зв'язку з відсутністю виробничих, організаційних та технічних умов внаслідок бойових дій, скорочення чисельності і штату працівників у Харківському ПГЗ-ДКАУ (наказ № 377-ВС від 07 листопада 2023 року) займана посада Фахівець підрозділу Група економічної і договірної роботи підлягає скороченню.
Наказом № 399-ВС «По особовому складу» від 17 листопада 2023 року його було звільнено з 30 листопада 2023 року на підставі п.6 ч. 1 ст. 41 КЗпП України за неможливістю забезпечення роботою, визначеною трудовим договором, у зв'язку із відсутністю виробничих, організаційних та технічних умов. Зазначений наказ був наданий йому для ознайомлення 30 листопада 2023 року.
Вказував, що його звільнення за п.6 ч.1 ст. 41 КЗпП України є незаконним. Обов'язковою умовою для звільнення за цією підставою має бути обґрунтована неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов'язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця, внаслідок бойових дій. Проте, йому не було надано жодного документу, що підтверджує знищення майна роботодавця. Також, йому не було доведено до відома підсумки консультацій роботодавця з профспілками про заходи запобігання звільнення чи зведення їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень, які є обов'язковими.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив визнати звільнення його незаконним та скасувати наказ Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України № 399-ВС від 17 листопада 2023 року «По особовому складу»; поновити його на посаді фахівця групи економічної і договірної роботи Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України та стягнути з Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 листопада 2023 року до дня поновлення на роботі.
02 лютого 2024 року Харківське ПГЗ-ДКАУ подано відзив, в якому представництво просило відмовити в задоволенні позову.
Посилався на те, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки звільнення позивача відбулось з дотриманням встановленого законом порядку.
Відзив мотивовано тим, що Харківське ПГЗ-НКАУ територіально розміщується на площах Акціонерного товариства «Хартрон» за адресою місто Харків, вул. Академіка Проскури, будинок 1, а філії представництва розміщуються у місті Харкові в інших підприємствах ракетно-космічної галузі, продукцію яких вони контролюють.
Зважаючи на чисельні обстріли та небезпеку для життя та здоров'я працівників, наказом Харківського ПГЗ-ДКАУ від 25 лютого 2022 №1/ВС «Про простій в Харківському ПГЗ-ДКАУ» у представництві був оголошений простій з 28 лютого 2022 року до відновлення організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи.
Позивач перебував у простої протягом березня 2022 року - серпня 2023 року, йому щомісячно здійснювалися нарахування та оплата за час простою, загальна сума склала 247403,04 грн. Своє перебування у простої ОСОБА_1 не оскаржував, зокрема, він не заперечував повну відсутність внаслідок бойових дій організаційних та технічних умов, необхідних для виконання його роботи, небезпеку для життя та здоров'я працівників у зв'язку з їх перебуванням на території АТ «Хартрон».
У зв'язку із неможливістю, внаслідок бойових дій, здійснювати виробничу діяльність у місці своєї постійної дислокації у місті Харкові за адресою вулиця Академіка Проскури, 1, повною відсутністю вже з перших днів війни організаційних та технічних умов для продовження виконання робіт, а також знищенням майна і засобів виробництва, пошкодженнями інфраструктури, виробничі потужності АТ «Хартрон» були переміщені за межі міста Харкова на безпечну територію у західному регіоні країни.
ОСОБА_1 за своїми посадовими обов'язками та відповідно до розподілу робіт, визначеному на 2022 рік наказом Харківського ПГЗ-ДКАУ від 04 січня 2022 року №1 «Про організацію службової діяльності Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України у 2022 році» був відповідальним за контроль виконання та списання коштів за договорами щодо надання послуг телефонного зв'язку представництва, за укладання та супроводження договорів оренди нерухомого майна (приміщень, де розміщувалося АТ «Хартрон» Харківське ПГЗ-ДКАУ) з НВП Хартрон-Плант ЛТД (ТОВ), НВП Хартрон- Аркос ЛТД, відшкодування комунальних, експлуатаційних та інших витрат цим підприємствам з боку представництва, а також був відповідальний за контроль планів заходів з енергозбереження.
Проте, у зв'язку з переміщенням АТ «Хартрон» за межі міста Харкова на безпечну територію у західному регіоні країни припинилася діяльність Харківського ПГЗ-ДКАУ щодо приймання продукції від АТ «Хартрон», а також контроль за якістю виконання ним наукових досліджень, розроблянням, виготовленням та поставкою ракетно-космічної та іншої спеціальної техніки. В 2023 році Харківське ПГЗ-ДКАУ вже не мало з АТ «Хартрон» відповідних договорів щодо контролю якості і приймання продукції останнього.
У наказі «Про організацію службової діяльності Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України у 2023 році», щодо розподілу робіт, ОСОБА_1 був відсутній у переліку осіб, відповідальних за контроль виконання та укладення договорів у зв'язку з відсутністю відповідних договорів з АТ «Хартрон» та можливістю перебування на його території Харківського ПГЗ-ДКАУ. Внаслідок цього виконання Позивачем своїх посадових обов'язків було неможливим у зв'язку з відсутністю для цього організаційних та технічних умов внаслідок бойових дій.
Оскільки під час воєнного стану зазнали руйнувань виробничі потужності підприємств космічної галузі, розташовані на територіях, на яких контроль покладений на Харківське ПГЗ-ДКАУ, що призвело до зменшення обсягу виконання робіт представництвом, ДКА у листопаді 2022 року своїм листом від 17 листопада 2022 року запропонувало провести оптимізацію структури та чисельності Харківського ПГЗ-ДКАУ, шляхом передачі більшості його функцій до Дніпропетровського ПГЗ-ДКАУ.
За результатами роботи робочої групи, утвореної наказом ДКА № 118 від 13 липня 2023 року, був затверджений новий штат Харківського ПГЗ-ДКАУ від 01 листопада 2023 року, який передбачав суттєве скорочення кількості працівників представництва.
Оскільки вивільнення працівників у Харківському ПГЗ-ДКАУ було масовим, представництво до проведення звільнення повідомило державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників, надавши їй звіт за встановленою формою № 4-ПН копія звіту від 16 листопада 2023 року вих. №347/1.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Суд прийшов до висновку, що позивачем не наведено жодної норми права, яка б була порушена в процесі його звільнення, а тому підстав для скасування наказу про звільнення суд не віднайшов, дійшов висновку, що звільнення проведено з дотриманням норм трудового законодавства.
На вказане судове рішення засобами поштового зв'язку 26 грудня 2024 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Жарова-Тітарьова Лариса Михайлівна, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем до початку його роботи не були визначені трудовим договором його трудові обов'язки, що виключає неможливість забезпечення роботою, визначеною трудовим договором, на день його звільнення.
З наказом Харківського ПГЗ-ДКАУ від 04 січня 2022 року № 1 «Про організацію службової діяльності Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України у 2022 році» він не був ознайомлений, його обов'язки не були визначені трудовим договором і не могли в подальшому бути змінені
Суд першої інстанції в своєму рішенні послався на наказ Харківського ПГЗ-ДКАУ від 04 січня 2022 року № 1 «Про організацію службової діяльності Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України у 2022 році» та на Посадову інструкцію фахівця групи економічної і договірної роботи Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України від 01 квітня 2021 року (далі - Посадова інструкція), в яких начебто викладені посадові обов'язки ОСОБА_1 .
Проте, підпис від його імені, напис «М.Оніщенко» та дата «01» квітня 2021 року на вказаній ксерокопії в графі «З інструкцією ознайомлений» у посадовій інструкцію фахівця групи економічної і договірної роботи Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України від 01 квітня 2021 року виконані не ним, а іншою особою. З метою встановлення зазначених обставин його представником було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке судом першої інстанції залишено без задоволення.
13 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» Харківське ПГЗ-ДКАУ подано відзив, в якому представництво просило рішення суду залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що накази про прийняття на роботу і переведення по роботі, а також посадова інструкція доводилися до відома позивача у встановленому законом порядку.
ОСОБА_1 ніколи не ставив під сумнів укладений між ним і роботодавцем трудовий договір, як і не оскаржував свої трудові обов'язки, покладені на нього посадовою інструкцією і наказами по представництву.
Підпис ОСОБА_1 на наданих ним письмових доказах (додатках до позовної заяви), співпадає з його підписом про ознайомлення, що міститься на його Посадовій інструкції.
Враховуючи масовість скорочення посад, в тому числі вакантних, запропонувати роботу вивільнюваним працівникам, в тому числі ОСОБА_1 , у Харківського ПГЗ-ДКАУ не було можливості, що підтверджено належними доказами. Про масове вивільнення працівників була своєчасно повідомлена державна служба зайнятості. Позивач в апеляційній скарзі не вказує іншу роботу, на яку, на його думку, мав можливість роботодавець перевести працівника.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача адвоката Жарової-Тітарьової Л. М., яка підтримала апеляційну скаргу, представників відповідача Криворучко Д.., ОСОБА_2 , які проти скарги заперечували, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.
Судом встановлено, що з 02 грудня 2014 року ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Харківським ПГЗ ДКАУ на посаді інженера групи економічної та договірної роботи, 01 березня 2016 року був переведений на посаду посаду фахівця фінансово-економічної роботи ПГЗ ДКАУ, 01 грудня 2017 року - на посаду фахівця ПГЗ ДКАУ (а.с. 7-9).
Наказом Харківського ПГЗ-ДКАУ від 25 лютого 2022 року № 1/ВС «Про простій в Харківському ПГЗ-ДКАУ» у представництві був оголошений простій з 28 лютого 2022 року до відновлення організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи).
Наказом Харківського ПГЗ-ДКАУ № 23/ВС «Про організацію роботи у Харківському ПГЗ-ДКАУ від 27 травня 2022 року розпочато 01 червня 2022 року роботу на робочих місцях, де були відновлені умови для виконання роботи пункт 1 наказу № 23/ВС; при виникненні на робочих місцях ситуацій, небезпечних для життя та здоров'я працівників і людей, що їх оточують, терміново вживати заходів для збереження їхнього життя та здоров'я, приймати рішення щодо можливості подальшого продовження роботи підпункт 2.6 наказу №23/ВС.
За Пунктом 3 наказу № 23/ВС працівники, які працювали на робочих місцях, на яких організаційні та технічні умови для виконання роботи не були відновлені, продовжували знаходитися у простої відповідно до наказу Харківського ПГЗ-ДКАУ №1/ВС від 25 лютого 2022 року «Про простій у Харківському ПГЗ-ДКАУ», а залучення до роботи цих працівників повинно здійснюватися на підставі окремих наказів, при наявності відповідних умов для роботи.
Серед працівників, які продовжували перебувати в простої до самого його закінчення 01 грудня 2023 року знаходилися, зокрема, працівники, чиї робочі місця були розташовані на АТ «Хартрон», і серед них був і позивач.
Відповідно до наказу Харківського ПГЗ-ДКАУ від 04 січня 2022 року №1 «Про організацію службової діяльності Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України у 2022 році» Оніщенко М.С. був відповідальним за контроль виконання та списання коштів за договорами щодо надання послуг телефонного зв'язку представництва, за укладання та супроводження договорів оренди нерухомого майна (приміщень, де розміщувалося на АТ «Хартрон» Харківське ПГЗ-ДКАУ) з НВП Хартрон-Плант ЛТД (ТОВ), НВП Хартрон- Аркос ЛТД, відшкодування комунальних, експлуатаційних та інших витрат цим підприємствам з боку представництва, а також був відповідальний за розроблення та контроль планів заходів з енергозбереження (підпункти 13.3, 13.7, 13.16 пункту 13 наказу №1 від 04.01.2022).
Згідно з наказом «Про організацію службової діяльності Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України у 2023 році», щодо розподілу робіт, ОСОБА_1 відсутній у переліку осіб, відповідальних за контроль виконання та укладення договорів у зв'язку з відсутністю відповідних договорів з АТ «Хартрон» та неможливістю перебування на його території Харківського ПГЗ-ДКАУ.
Листом від 17 листопада 2022 року ДКА запропонувало провести оптимізацію структури та чисельності Харківського ПГЗ-ДКАУ, шляхом передачі більшості його функцій до Дніпропетровського ПГЗ-ДКАУ.
Листом ДКА «Щодо оптимізації чисельності співробітників», від 22 грудня 2022 року встановлено у термін до 24 грудня 2022 року, враховуючи зменшення видатків на 2023 рік, надати до ДКА пропозиції щодо оптимізації структури та штатного розпису, що будуть передбачати суттєве зменшення чисельності працівників.
Наказом ДКА від 13 липня 2023 року № 118 утворено робочу групу з питань оптимізації структури та штатної чисельності Харківського представництва Державного космічного агентства України, за результатами роботи затверджений новий штат Харківського ПГЗ-ДКАУ від 01 листопада 2023 року № 3485.
Відповідно до Персонального попередження від 14 листопада 2023 року ОСОБА_1 повідомлено, що виходячи з неможливості забезпечення роботою, визначеною трудовим договором, у зв'язку з відсутністю виробничих, організаційних та технічних умов внаслідок бойових дій, скорочення чисельності і штату працівників Харківського ПГЗ ДКАУ займана ним посада Фахівець Групи економічної і договірної роботи підлягає скороченню. З цим вказаним попередженням позивач особисто ознайомлений під підпис 14 листопада 2023 року (а.с. 10).
Наказом начальника Харківського представництва Генерального замовника - Державного космічного агентства України Василенко О. від 17 листопада 2023 року за № 399-ВС звільнено позивача ОСОБА_3 , фахівця групи економічної і договірної роботи Харківського представництва Генерального замовника - Державного космічного агентства України, з роботи 30 листопада 2023 року відповідно до п. 6 частини 1 ст.41 КЗпП України за неможливістю забезпечення роботою, визначеною трудовим договором, у зв'язку із відсутністю виробничих, організаційних та технічних умов внаслідок бойових дій. (а.с. 11).
Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.
Згідно з пунктом 3 цього Указу, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.
15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 2136-ІХ), яким визначені особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Частинами 2 та 3 статті 1 Закону № 2136-ІХ встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.
У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Статтею 40 КЗпП України визначено підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов визначено статтею 41 КЗпП України.
Крім підстав, передбачених статтею 41 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадках, зокрема неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв'язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (пункт 6).
Розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 4 і 6 частини 1 цієї статті, проводиться, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (частина 4 статті 41 КЗпП України).
Частиною 7 статті 492 КЗпП України визначено, що вивільнення працівників відповідно до пункту 6 частини 1 статті 41 цього Кодексу здійснюється в такому порядку: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 10 календарних днів; не пізніше ніж за 10 календарних днів до запланованого вивільнення працівників первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини вивільнення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. У разі якщо вивільнення працівників є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавець за 10 календарних днів до проведення звільнення повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників, а також протягом п'яти календарних днів проводить консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
Враховуючи зміст вказаних норм, послідовне та логічне їх тлумачення дає підстави стверджувати, що обов'язковою умовою для звільнення за цією підставою (пункт 6 частини 1 статті 41 КЗпП України) має бути об'єктивна неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов'язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 вересня 2023 року у справі № 523/11673/22, від 17 липня 2024 року у справі № 521/2212/23.
Зі змісту вказаних вище норм вбачається, що обов'язковою умовою для звільнення за п.6 ч.1ст. 41 КЗпП має бути об'єктивна неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов'язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Отже, таке знищення чи відсутність умов повинні бути безпосереднім наслідком бойових дій.
Відповідно до роз'ясненнь Мінекономіки до Закону України від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» обов'язковою умовою для звільнення за п.6 ч.1 ст. 41 КЗпП України має бути обґрунтована неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов'язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Статтею 349 ЦК України визначено, що у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Верховний Суд у постанові від 17 січня 2019 року у справі № 708/254/18 дійшов висновку, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно з вимогами ст. 349 ЦК Украйни є наявність одночасно двох умов: встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін додержавного реєстру.
Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна, тощо.
Судом встановлено, що позивач працював в Харківське ПГЗ-ДКАУ, яке своєї роботи не припиняло.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Харківське ПГЗ-ДКАУ в процесі припинення не перебуває.
Отже, належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв'язку із повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва, майна роботодавця внаслідок бойових дій на час звільнення позивача відповідачем суду в процесі розгляду справи також не надано.
Відповідна заява власника майна про внесення змін до державного реєстру відсутня, доказів знищення майна суду не надано.
Крім того, відповідні акти інвентаризації майна, експертні висновки, офіційні висновки установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна на час звільнення позивача, відсутні.
Листом ДКА «Щодо оптимізації чисельності співробітників», від 22 грудня 2022 року встановлено у термін до 24 грудня 2022 року та затвердження нового штату Харківського ПГЗ-ДКАУ від 01 листопада 2023 року №3485 не свідчать про неможливість забезпечення роботою позивача саме внаслідок бойових дій.
Більше того, позивачу не були запропоновані де які вакантні посади на підприємстві, від можливості переведення на які він не відмовлявся.
Верховний Суд у постанові від 27 вересня 2023 року по справі № 523/11673/22 зазначив, що факт введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану є загальновідомим. Існування воєнного стану автоматично не означає знищення (відсутність) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. При цьому суд зауважує, що п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП України не містить умов за яким трудовий договір може бути розірваний з ініціативи роботодавця у зв'язку із нерентабельністю внаслідок того, що установа фактично не працює чи неможливістю роботодавця організувати безпеку працівникам тощо.
За таких обставин, апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача за п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги про поновлення позивача на роботі підлягають задоволенню.
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Крім того, за правилами ч. 2 ст. 235 зазначеного Кодексу, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
У постанові Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі № 683/1256/22 зазначено, що вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року N 100.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 зазначено, що у разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі, держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату. Також зазначено, що такий період невиконання трудової функції можна порівняти з простоєм.
У Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року N 9-рп/2013 у справі N 1-18/2013 фактично зроблено висновок, що навіть у разі невиконання трудової функції не з власної вини, працівник вважається таким, що працює і отримує за це заробітну плату, а не компенсацію, бо саме заробітна плата є тією грошовою виплатою, яка забезпечує можливість самого існування як працівника, так і, можливо, членів його сім'ї, а також наповнення державного бюджету, бо із цієї виплати вираховуються податки і збори, у тому числі внески до Пенсійного фонду України у розмірах, який передбачений саме для заробітної плати, а період вимушеного прогулу зараховується до страхового стажу.
При цьому під простоєм розуміється зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 Кодексу законів про працю України). Тобто простій можливий як з вини роботодавця, так і за відсутності його вини. Законодавство у будь-якому випадку простою гарантує працівникам отримання частини заробітної плати.
У свою чергу вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудову функцію.
Вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року N 100 (далі - Порядок N 100), і сама виплата, відповідно, названа середньою заробітною платою.
Тобто, у разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.
Вказана норма права, крім превентивної функції, виконує функцію соціальну, задовольняючи потребу працівника в засобах до існування на період незаконного звільнення. Відтак, за умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим і спір розглянутим в одному позовному провадженні з вирішенням питання про поновлення на роботі, або в різних провадженнях, що не впливає на розрахунок середнього заробітку, оскільки період за який він обраховується є сталим для звільненого працівника.
Таке тлумачення відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, сприяє дотриманню балансу прав і законних інтересів незаконно звільнених працівників, які були позбавлені можливості працювати та отримувати гарантовану на конституційному рівні винагороду за виконану роботу, та стимулює несумлінних роботодавців, які порушили таке конституційне право працівників, у подальшому дотримуватися норм чинного законодавства.
У зв'язку із поновленням позивача на роботі на його користь належить стягнути суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 листопада 2023 року по дату ухвалення рішення включно, розраховані у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року N100.
Відповідно до п. 8 постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» N100 від 08 лютого 1995 року з наступними змінами та доповненнями, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Згідно роз'яснень п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимогу про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння та сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
З 25 лютого 2022 року позивач знаходилася у простої, 30 листопада 2023 року його було звільнено. Відповідно до наказу Харківського ПГЗ-ДКАУ від 09 березня 2022 року вирішено здійснювати оплату праці в межах фонду заробітної плати, передбаченого кошторисом, виходячи з середньої заробітної плати працівників, обчисленої на дату початку простою, але не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).
Таким чином, останніми двома календарними місяцями роботи, які передували події, з якою пов'язана виплата, є січень та лютий 2022 року.
Між тим, зважаючи, що матеріали справи містять лише відомості щодо нарахування доходу за період червень 2023 року по листопад 2023 року під час простою, судова колегія вважає за можливе врахувати вказані відомості при визначені розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно наданої відповідачем довідки про нараховані та виплачені суми заробітної плати, заробітна плата в вересень 2023 року становила 11701,72 грн, в жовтні 2023 року - 13115,34 грн.
У вересні 2023 року було 21 робочих днів, у жовтні 2022 року - 22 робочих днів. Загальне число робочих днів за да місяці становить 43, середньомісячна кількість робочих днів становить 21,5.
Таким чином, середньоденна заробітна плата становить 577,14 грн (11701,72 + 13115,34) / 43 = 577,14 грн.
Середньомісячна заробітна плата позивача становить 12408,51 грн (577,14 х 21,5).
Час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 30 листопада 2023 року по 09 жовтня 2025 року включно становить 463 робочих дні.
Відповідно, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 267215,80 грн (577,14 грн х 463дні).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухвалення нового про задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Оскільки позов та апеляційну скаргу задоволено, витрати по сплаті судового збору підлягають стягнення з відповідача на користь держави.
Позов подано засобами поштового зв'язку у 2023 році. Отже, судовий збір що підлягає стягненню становить (2684 х 0,4) + (267215,80) х 0,01) + ((2684 х 0,4) + (267215,80 х 0,01)) х 1,5 = 8290,77 грн.
Керуючись, ст. ст. 367, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України про визнання звільнення незаконним, скасування наказу та стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу задовольнити.
Визнати звільнення ОСОБА_1 незаконним та скасувати наказ Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України № 399-ВС від 17 листопада 2023 року «По особовому складу».
Поновити ОСОБА_1 на посаді фахівця групи економічної і договірної роботи Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України.
Стягнути з Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України (місто Харків, вулиця Академіка Проскури, будинок 1 ЄДРПОУ 26203829) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 267 215 (двісті шістдесят сім тисяч двісті п'ятнадцять) грн 80 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один календарний місяць у розмірі 12 408,51 грн.
Стягнути з Харківського представництва генерального замовника - Державного космічного агентства України (місто Харків, вулиця Академіка Проскури, будинок 1 ЄДРПОУ 26203829) ) на користь держави 8290 (вісім тисяч двісті дев'яносто) грн 77 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 14 жовтня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина