Справа № 640/21015/18 Головуючий у 1 інстанції: Войтович І.І.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
07 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Кузьмишиної О.М.
Ключковича В.Ю.
За участю секретаря Кузьмука Б.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби експортного контролю України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі за заявою Державної служби експортного контролю України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» до Державної служби експортного контролю України, Служби безпеки України, треті особи: Київська митниця ДМС України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайавіатранс», Міністерство економіки України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (далі - ТОВ «АП «УРАРП») звернувся до суду з позовом до Державної служби експортного контролю України (далі - Держекспортконтроль), Служби безпеки України, треті особи: Київська митниця ДМС України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайавіатранс», Міністерство економіки України, в кому просив:
- визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби експортного контролю України від 22.11.2018 року № 60 "Про накладення на суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю", якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "УРАРП" накладено штраф у розмірі 150 відсотків вартості товару (двигуна), який був об'єктом відповідної міжнародної передачі, що складає (з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на 22.11.2018 та який становить 2777,4898 грн за 100 доларів США) 2083 117 (два мільйони вісімдесят три тисячі сто сімнадцять) грн.;
- зобов'язати Державну службу експортного контролю України та Службу безпеки України направити до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України листи-повідомлення про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "УРАРП" не допущено порушень вимог ст. 24 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" при здійсненні 17.03.2018р. міжнародної передачі з України авіаційного двигуна Д-30КП, №0304404601821.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову від 22.11.2018 № 60 «Про накладення на суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю», якою на ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» накладено штраф у розмірі 150 відсотків вартості товару (двигуна), який був об'єктом відповідної міжнародної передачі, що складає (з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на 22.11.2018 та який становить 2777,4898 грн. за 100 доларів США) 2 083 117,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Державною службою експортного контролю України подано до Київського окружного адміністративного суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2020 у справі № 640/21015/18, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2020 по справі № 640/21015/18 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «АП «УРАРП» відмовити повністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у задоволенні заяви представника Державної служби експортного контролю України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено та залишено рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2020 у справі №640/21015/18 в силі.
Не погодившись із ухвалою суду, Державна служба експортного контролю України звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2020 по справі № 640/21015/18 за нововиявленими обставинами, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
15 травня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Служби безпеки України надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію апелянта - Державної служби експортного контролю України.
19 травня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на строк достатній для всебічного та повного розгляду справи, згідно норм ст. 309 КАС України.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2020 за нововиявленими обставинами, Держекспортконтроль як на нововиявлену обставину послалось на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 11.05.2023 у справі №640/19697/19.
Держекспортконтроль вказало, що справа №640/19697/19 безпосередньо пов'язана із даною справою № 640/21015/18, адже, стосується міжнародних передач одних й тих самих товарів одним і тим самим суб'єктом, встановлено юридичний факт застосування Держекспортконтролем до авіаційних двигунів Д- 30КП, які у 2018 році експортувалися ТОВ «АП «УРАРП», передбаченої ст. 10 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (надалі - Закон) процедури державного експортного контролю, що має перевагу (пріоритет) по відношенню до приписів Примітки 2 до Підпозиції ML 10d Позиції ML 10 Додатку до Порядку № 1807.
Заявник зазначив, що Верховний Суду у справі №640/19697/19 дійшов висновку, що з метою запобігання розповсюдженню зброї масового знищення, засобів її доставки та звичайних озброєнь Держекспортконтроль має право застосовувати передбачену ст. 10 Закону процедуру державного експортного контролю у відповідності до визначених законом підстав до будь-якого товару незалежно від того чи зазначені вони у списках товарів, що підлягають державному експортному контролю, і що саме така процедура була застосована до авіаційних двигунів Д-30КП.
Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що запровадження Держекспортконтролем процедури державного контролю за міжнародними передачами авіаційних двигунів Д-30КП, Д-30КП-2 в порядку ст. 10 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 № 549-IV, правомірність застосування якої була предметом розгляду у справі №640/19697/19, відбувалось через рік (квітень 2019 року) після міжнародної передачі позивачем авіаційного двигуна Д-30КП (березень 2018 року), законність якої була предметом розгляду у даній справі №640/21015/18.
Суд першої інстанції зазначив, що такі обставини не можуть застосовуватись у даній справі, оскільки, справа № 640/21015/18 вирішувалась судом на підставі норм законодавства чинного на час виникнення спірних правовідносин, на підставі наданих сторонами доказів, в якій судовим рішенням від 13.08.2020 вирішено спір та встановлено не лише протиправність застосування Держекспортконтролем штафу до позивача, встановивши митне декларування та подані докази позивачем, застосування Приміток 2 до Підпозиції MLlOd Позиції ML 10 Додатку до Порядку № 1807, а й зафіксовано порушення вказаним відповідачем положень Порядку №1490 щодо розгляду справ про порушення юридичними особами вимог законодавства в галузі державного експертного контролю.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи наведені заявником у заяві жодним чином не свідчать про наявність обставин, які об'єктивно існували на час вирішення спору, але не могли бути відомі відповідачу Держекспортконтролю та суду, такі доводи застосовані заявник як інше правозастосування норм законодавства у подібних правовідносинах.
Як наслідок, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник, не відповідають критеріям пункту 1 частини другої статті 361 КАС України та не є нововиявленими обставинами у даній справі, а тому не можуть слугувати підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно частини 2 статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
В силу вимог частини 3 статті 361 КАС України, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень, у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 березня 2025 року у справі № 380/20516/21 зазначив наступне: «…Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Зміна правової позиції суду, навіть якщо вона впливає на подібні правовідносини, не є нововиявленою обставиною, оскільки не змінює фактичні обставини справи, що були предметом судового розгляду».
Частиною 4 статті 361 КАС України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Також, Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 березня 2025 року у справі № 380/20516/21 вказано: «необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку».
Варто наголосити, що частиною 6 статті 361 КАС України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Як вбачається з матеріалів справи, Держекспортконтроль нововиявленою обставиною визначило висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладені в постанові від 11.05.2023 у справі №640/19697/19.
Колегія суддів зазначає, що на час ухвалення Окружним адміністративним судом міста Києва рішення від 13.08.2020 у даній справі Верховним Судом ще не було ухвалено постанову від 11.05.2023 у справі №640/19697/19.
Водночас, суть позовних вимог ТОВ «АП «УРАРП» зводиться до надання правової оцінки правомірності впровадження Держекспортконтролем на підставі листа від 18.04.2019 № 1573/24, в порядку ст. 10 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 № 549-IV, процедури державного контролю за міжнародними передачами товарів, які вже внесені до контрольних списків.
Враховуючи, що міжнародна передача авіаційного двигуна відбулась 16.03.2018, тобто, за рік до впровадження зазначеної процедури, то обставини, встановлені у справі №640/19697/19 не існували, та не могли існувати на дату виникнення спірних правовідносин, які є предметом розгляду у даній справі №640/21015/18.
Крім того, постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі № 380/20516/21 прийнята за інших обставин, ґрунтується на іншій доказовій базі та не спростовує обставин, встановлених рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2020 у даній справі №640/21015/18.
Так, предметом оскарження у справі №640/21015/18 була постанова Державної служби експортного контролю України від 22.11.208 №60, якою на ТОВ «АП «УРАРП» накладено штраф за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю. Підставою для прийняття цієї постанови слугували матеріали Служби безпеки України №2/4/3-26372ДСК від 17.08.2018 (в яких повідомлялось про здійснення 16 березня 2018 року ТОВ «АП «УРАРП» міжнародної передачі авіаційного двигуна Д-30КП №0304404601821 іноземному суб'єкту без відповідного дозволу Держекспортконтролю), які спростовувались позивачем, та яким судом була надана відповідна правова оцінка.
В свою чергу, предметом оскарження у справі № 640/19697/19 були дії Державної служби експортного контролю України по введенню листом № 1533/24-19 від 17 квітня 2019 року «Щодо міжнародних передач авіаційних двигунів Д-30КП, Д-30КП-2» процедури державного контролю за експортом авіаційних двигунів Д-30КП, Д-30КП-2, відповідно до статті 10 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».
З пункту 42 постанови Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі № 380/20516/21, вбачається, що приводом для запровадження державного експортного контролю були обставини, зазначені у повідомленні Служби безпеки України від 01.04.2019 № 2/4/3-10418дск «Щодо застосування процедури експортного контролю».
Слід зазначити, що процедура державного контролю, застосована Держекспортконтролем в порядку ст. 10 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» до міжнародних передач авіаційних двигунів Д-30КП, Д-30КП-2 з 18 квітня 2019 року, не може розповсюджуватися на правовідносини, які виникли до її введення, а отже, не є підставою для перегляду в даній справі судового рішення за нововиявленими обставинами.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається заявник у даній справі, не є нововиявленими, у розумінні КАС України, та не надають достатніх правових підстав для перегляду остаточного рішення суду у даній справі, яке набрало законної сили.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України» наголосив на тому, що процедура перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження передбачає існування доказу, який раніше не міг бути відомий, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти росії» (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 43).Необхідно відзначити, що у з'ясуванні наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами має значення факт та момент встановлення відповідних обставин заявником та характер цих обставин як доказів у справі.
Таким чином, визначальним є істотність для справи обставин, які підтверджуються певними доказами і на які посилається заявник, як на нововиявлені, та з'ясування того, чи були або могли бути ці обставини відомими заявникові на момент вирішення спору.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені Державною службою експортного контролю України в заяві обставини не є нововиявленими, в розумінні статті 361 КАС України, а тому, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні поданої заяви.
З приводу інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної служби експортного контролю України залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.
Повне судове рішення складено 13.10.2025 р.