14 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18496/24
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2024 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просила визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.03.2023 року у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.01.2023 року у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 969,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 ?вни із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.03.2023 року у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 ?вни із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.01.2023 року у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796, з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 ?вни витрати по сплаті судового збору у сумі 968, 96 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року - скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2023 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197 та з 01.03.2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2023 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14 та 1,197) та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.03.2022 року по 12.12.2023 року (включно) залишено без розгляду.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
28 травня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій представник просить встановити судовий контроль за виконанням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі № 420/18496/24 з поданням відповідачем звіту.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволено. Зобов'язано Головне управління ПФУ в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 07.10.2024 року по справі №420/18496/24 у 30-ти денний строк з моменту набрання ухвалою законної сили.
20 червня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 по справі № 420/18496/24, в якому просять прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 по справі № 420/18496/24; завершити процедуру судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2022 по справі №420/18496/24.
У наданому звіті відповідач зазначає, що враховуючи положення п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 Головним управлінням, розпорядженням № 951290126339 від 03.06.2025, проведено індексацію та перерахунок пенсії з 13.12.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2014-2016 рік у розмірі 3764,40 збільшений на коефіцієнт у розмірі 1,14; 1,197 та з 01.03.2024 року у розмірі 1,0796. У зв'язку з цим 03.06.2025 виплата пенсії здійснюється з урахуванням індексації у розмірі встановленому рішенням суду. В результаті розмір пенсії зменшується та становить 4609.94 грн. Таким чином, на думку відповідача, визначені рішенням суду зобов'язання виконані в порядку, встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року прийнято звіт наданий представником Національного університету оборони України (вх.№62801/25) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 року по справі №420/18496/24.
Не погоджуючись з ухвалою суду позивач надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити на продовження розгляду справи в суд першої інстанції.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що на виконання рішення П'ятого апеляційного адміністративного суду відповідач, всупереч нормам діючого законодавства, зменшив середній заробіток за 3 попередні роки з 9118,81 грн. до 3764,40 грн, мотивуючи це тим, що в постанові суду не зазначено, який саме середній показник необхідно проіндексувати, незалежно від року призначення пенсії. Апелянт зазначає, що приймаючи звіт відповідача, суд першої інстанції помилково зазначив, що наявні нові правовідносини між сторонами з приводу визначення суми середнього заробітку, оскільки постановою суду зобов'язано відповідача здійснити індексацію та перерахунок пенсії позивача, без визначення при цьому суми середнього заробітку саме 9118,81.
25 вересня 2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи ухвалу про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 р. по справі № 420/18496/24, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в даному випадку вчинено усі належні від нього дії, які він повинен вчинити на виконання рішення суду, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи досліджені докази, надані представником відповідача разом зі звітом, рішення від 06.03.2025 року по справі №420/18496/24 є виконаним, а тому наявні підстави для прийняття такого звіту.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26 червня 2013 року, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Приписами статті 14 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-ІХ внесені зміни до КАС України, який доповнено статтею 382-1 КАС України про порядок розгляду заяви про зобов'язання подати звіт, статтею 382-2 КАС України, яка регламентує розгляд звіту про виконання судового рішення та статтею 382-3 - рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення, які є чинними з 19 грудня 2024 року.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Отже, з 19 грудня 2024 року питання судового контролю вирішуються у судах з урахуванням змін, внесених Законом №4094-ІХ.
Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Згідно з ч.2, 3 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Частиною 5 ст. 382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Згідно з ч.8, ч. 9, ч. 10 ст. 382-3 КАС України якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов'язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 11 ст. 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
В свою чергу, відповідно до ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Отже, наведені норми процесуального права однозначно вказують, що у разі виконання рішення суду не в повній мірі, суд зобов'язаний встановити боржнику новий строк для подання звіту, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Повертаючись до обставин справи, колегією суддів встановлено, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2023 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14 та 1,197) та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Надаючи оцінку обставинам справи, колегією суддів було встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 06.09.2021 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки, в розмірі 9118,81 грн.(а.с.16-19).
Так, згідно з наявного в матеріалах справи алгоритму розрахунку пенсії, при розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивачки пенсійним органом було застосовано середній заробіток за 3 попередні роки за (2018-2020 роки) у розмірі 9118,81 грн. (а.с. 41).
При цьому, відмовляючи позивачці у перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14 та 1,197) Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначили, що пенсія позивачці призначена у 2021 році із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (за 2018-2020 роки- 9118.81 гр.)(а.с. 20-21).
Таким чином, приймаючи рішення П'ятим апеляційним адміністративним судом, в мотивувальній частині рішення зроблено висновок про те, що в даній справі спірним питанням є наявність або відсутність у позивачки права на індексацію її пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2022 у розмірі 1,14, з 01.03.2023 - 1,197, з 01.03.2024 - 1,0796; питання, за які роки повинен враховуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески при призначенні пенсії за віком позивачки не є спірним, оскільки позивачка також вважала вірним застосування відповідачем показника середньої заробітної плати за 2018-2020 р.
Колегія суддів звертає увагу, що виконуючи постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 р. у справі №420/18496/24, відповідач мав здійснити індексацію пенсії позивачки із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2022 у розмірі 1,14, з 01.03.2023 - 1,197, з 01.03.2024 - 1,0796, при цьому показник середньої заробітної плати позивачки за три попередні роки мав залишитись незмінним, 2018-2020 р.
Водночас, під час здійснення перерахунку пенсії, проведеного на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 р. у справі №420/18496/24 вбачається, що Головне управління безпідставно самостійно змінили середній показник заробітної плати за три попередні роки застосувавши (2014-2016 роки) у розмірі 3764,40 грн. (а.с. 160 (зворотній бік), 163 (зворотній бік), 166 (зворотній бік)), у зв'язку з чим пенсія позивачки стала значно меншою, що є грубим порушенням її прав при виконанні рішення суду.
Посилання відповідача в заяві про прийняття звіту на те, що в постанові апеляційної інстанції не зазначено, який саме середній показник необхідно проіндексувати, колегія суддів розцінює як зухвале порушення чинного законодавства та продовженням грубого порушення прав позивачки.
Колегія суддів зазначає, що при розгляді справи по суті, позиція відповідача була такою, що оскільки пенсія позивачці призначена у 2021 році то необхідно застосовувати середній показник заробітку за три попередні роки 2018-2020 р - 9118,81 гр., що підтверджується розрахунком відповідача ( а.с.33-41)
Чому при виконанні рішення суду відповідачем змінено показники середнього заробітку на 2014-2016 рік відповідач не зазначає.
Оскільки судом першої інстанції не надано оцінки вищезазначеним обставинам, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновку суду про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі №420/18496/24, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню та встановленню нового строку для подання звіту.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 317, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року -скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду новий звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі №420/18496/24 протягом тридцяти днів з дня отримання цієї постанови.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик