П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/349/25
Перша інстанція: суддя Дерев'янко Л.Л.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині,-
У січні 2025 року ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» звернулося до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - ГУ ДПС у Чернівецькій області), в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження № 1066-рл від 01.11.2024 ГУ ДПС в Чернівецькій області в частині анулювання ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний номер 24120414202000187 терміном дії з 15.04.2020 до 15.04.2025.
Також в позовній заяві ставиться питання про стягнення з ГУ ДПС у Чернівецькій області на користь ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що контролюючий орган не мав підстав для прийняття спірного розпорядження про анулювання ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), оскільки товариством своєчасно сплачені всі платежі за зазначену ліцензію.
При цьому, позивач наголошує на тому, що відповідно до норм Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №3817-ІХ) контролюючий орган має право анулювати ліцензію лише за наявності умови, що за ліцензію не сплачені чергові платежі протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності цей закон.
На думку позивача, оскільки чергові платежі сплачені, що підтверджується відповідними банківськими виписками, підстави для анулювання ліцензії на зберігання пального відсутні.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року позов ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження № 1066-рл від 01.11.2024 ГУ ДПС в Чернівецькій області в частині анулювання ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний номер 24120414202000187 терміном дії з 15.04.2020 до 15.04.2025.
Суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернівецькій області на користь ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» судовий збір в розмірі 3028 грн .
Не погоджуючись з таким рішенням ГУ ДПС у Чернівецькій області надало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своєї позиції апелянт наголошує на тому, що розпорядження про анулювання ліцензії на зберігання пального, прийняте виключно в межах діючого законодавства та з дотриманням усіх необхідних критеріїв.
Апелянт зазначає, що в електронний кабінет платника ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» було направлено повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію, а також надання до органу ліцензування визначених частиною 6 статті 16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР), документів, а саме: копії платіжної інструкцій на перерахування плати чергового платежу за ліцензію з відміткою банку/небанківського надавала платіжних послуг про дату її виконання.
Як пояснює скаржник, в повідомленні зазначалось, що відповідно до вимог цього Закону у разі відсутності звернення суб'єкта господарювання до органу ліцензування з заявою та копією платіжного доручення з відміткою банку про сплату, ліцензія буде анульована.
Мотивуючи свою позицію апелянт указує, що з огляду на відсутність з боку товариства відповідного звернення дія ліцензії була правомірно анульована відповідним розпорядженням, а тому, на його думку, підстави для задоволення позову відсутні.
ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу, не скористалася.
Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР», зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, громадських формувань та фізичних осіб - підприємців, 11.11.2013, код ЄДРПОУ 38972680.
Місцезнаходження юридичної особи: ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР»: Україна, Миколаївська область, смт. Доманівка, вул. Мельнична, буд. 22-А, адреса зберігання: Україна, м. Чернівці, вул Миколаївська 49-А
Основний вид економічної діяльності ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШН»: Будівництво доріг і автострад (код за КВЕД 42.11).
15.04.2020 ГУ ДПС у Чернівецькій області ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» видана ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним № 24120414202000187.
Розпорядженням ГУ ДПС у Чернівецькій області № 1066-рл від 01.11.2024 анульована ліцензія з 15.04.2024 відповідно до пункту 6 розділу ХІІІ перехідні положення Закону №3817-ІХ за видом: зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Відповідно до витягу з розпорядження від 01.11.2024 підставою анулювання ліцензії орган ліцензування вказав: у зв'язку з несплатою чергового платежу за ліцензією.
ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» вважає, що вчасно сплатило черговий платіж, у зв'язку з чим звернулося до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що обставини справи свідчать про відсутність заборгованості ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» з плати за ліцензію.
Суд першої інстанції зробив акцент на тому, що положення статті 15 Закону №481/95-ВР пов'язують настання наслідків у вигляді анулювання ліцензії саме з несплатою відповідних платежів за ліцензію, а не з ненаданням квитанції до контролюючого органу.
На думку суду, ГУ ДПС у Чернівецькій області протиправно були застосовані положення пункту 6 Розділу XIII Перехідних положень Закону № 3817-ІХ.
При цьому суд зауважив, що ненадання суб'єктом господарювання до контролюючого органу, копії платіжного доручення про сплату річної плати за ліцензію з відміткою банку про її сплату не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату таким суб'єктом річної плати за ліцензію, а, відтак, і не є підставою для застосування до суб'єкта господарювання відповідальності у вигляді анулювання дії ліцензії, оскільки, анулювання ліцензії здійснюється лише у випадку несплати річної плати.
Відповідаючи на доводи ГУ ДПС у Чернівецькій області стосовно правомірності, прийнятого розпорядження про анулювання ліцензії, колегія суддів керується наступним.
Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі і вище - Закон №481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Частина 1 статті 15 Закону № 481/95-ВР визначає, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Приписи частини 7 статті 15 Закону № 481/95-ВР встановлюють річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.
Відповідності до положень частини 8, 10 статті 15 Закону № 481/95-ВР, суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 33 статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Частина 44 статті 15 Закону № 481/95-ВР унормовує, що повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується та направляється органом ліцензування суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за 30, за 20, за 10 та за 5 днів до настання терміну сплати за відповідну ліцензію в електронній формі засобами електронного зв'язку.
За приписами частини 46 статті 15 Закону № 481/95-ВР, ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, несплати чергового платежу за ліцензію.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Згідно положень статті 16 Закону № 481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Як мовилося вище, підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження ГУ ДПС у Чернівецькій області від 01.11.2024 №1066-рл про анулювання ліцензії ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» на право зберігання пального №24120414202000187, стала несплата ліцензіатом чергового платежу за ліцензію.
Мотивуючи заявлений позов ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» послалося на своєчасну сплату платежів за ліцензію, і надав докази такої сплати 02.02.2022, 26.01.2023, 04.04.2024, що зокрема не заперечується апелянтом.
Наведене свідчить про те, що товариством виконаний обов'язок зі сплати за ліцензію до закінчення граничного терміну сплати.
За таких обставин колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що позивач не може нести відповідальність у вигляді анулювання ліцензії з підстав несплати чергового платежу за ліцензію.
Варто зауважити, що під несплатою чергового платежу за ліцензію варто розуміти бездіяльність суб'єкта господарювання, яка полягає у не здійсненні ним своєчасного та в повному обсязі перерахування коштів на відповідний бюджетний рахунок, призначений для вказаного платежу.
Водночас, спірне розпорядження містить посилання на пункт 6 Розділу XIII Перехідних положень Закону № 3817-ІХ.
Так, з 27.07.2024 набув чинності Закон України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових, дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються, в електронних сигаретах та пального» (далі і вище - Закон № 3817-ІХ).
Абзац 1 пункту 3 Розділу XIII Перехідних положень Закону № 3817-ІХ, визначає, що ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону № 481/95-ВР до 01.01.2025, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до пункту 6 Розділу XIIІ Перехідних положень Закону №3817-ІХ, суб'єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов'язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності:
-подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;
-сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, або до дня отримання нової ліцензії.
Суб'єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим цього пункту, здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов'язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Таким чином, зазначена норма встановлює строки внесення плати за ліцензію для суб'єктів господарювання, які не сплатили чергові платежі.
Оскільки в даному випадку заборгованість у ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» з плати за ліцензію відсутня, зазначена норма не може бути застосована до спірних правовідносин.
Варто зазначити, що визначені статтею 15 Закону №481/95-ВР заходи щодо анулювання дії ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) можуть бути застосовані контролюючим органом до суб'єкта господарювання лише у випадку несплати чергового платежу за ліцензію.
Водночас, наведені вище положення Закону № 481/95-ВР пов'язують настання наслідків у вигляді анулювання ліцензії саме з несплатою відповідних платежів за ліцензію, а не з ненаданням квитанції до контролюючого органу.
Натомість, ненадання суб'єктом господарювання до територіального органу Державної податкової служби України, який видав йому ліцензію на право зберігання пального, копії платіжного доручення про сплату річної плати за ліцензію з відміткою банку про її сплату не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату таким суб'єктом річної плати за ліцензію, а, відтак, і не є підставою для застосування до суб'єкта господарювання відповідальності у вигляді анулювання дії ліцензії, оскільки, анулювання ліцензії здійснюється лише у випадку несплати річної плати.
З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування ГУ ДПС у Чернівецькій області від 01.11.2024 №1066-рл, яким анульована ліцензія на зберігання пального, видану ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР».
Таким чином, враховуючи, що товариство сплатило річну плату за ліцензію на зберігання пального, доводи апелянта про правомірність прийнятого спірного розпорядження є необґрунтованими.
Резюмуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому підстави для скасування правильного по суті рішення відсутні.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять аргументів, яким би не була надана правова оцінка судом першої інстанції.
Будь-яких інших доводів, з боку апелянта, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційна скарга не містить. Колегія суддів вважає, що надала відповідь на поставлені в апеляційній скарзі питання. За таких підстав колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення та задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя О. В. Єщенко