03 жовтня 2025 року м. Київ
Справа № 357/4553/25
Провадження: № 33/824/3163/2025
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О.,
секретар Лаврук Ю. В.
за участі прокурора Сироватки В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2025 року, винесену під головуванням судді Клепи Т. В.,
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , депутата Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАПКУпАП,
ОСОБА_1 , депутат Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VIIта п. 27 розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, несвоєчасно 10.03.2025, без поважних причин подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Окрім того, ОСОБА_2 , депутат Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VII та п. 27 розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, несвоєчасно 10.03.2025, без поважних причин подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1ст. 172-6 КУпАП.
За даним фактом стосовноОСОБА_1 складений протокол про адміністративнеправопорушення, пов'язане з корупцією № 3578 від 27.03.2025 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Також, ОСОБА_4 , депутат Маловільшанськоїсільської ради Білоцерківського району Київськоїобласті, в порушеннявимог ч. 1 ст. 45 розділу VII та п. 27 розділу ХІІІ Закону України «Про запобіганнякорупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, несвоєчасно 10.03.2025, без поважних причин подав щорічнудекларацію особи, уповноваженої на виконанняфункційдержавиабомісцевогосамоврядування за 2023 рік, чим вчинив адміністративнеправопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
За даним фактом стосовноОСОБА_1 складений протокол про адміністративнеправопорушення, пов'язане з корупцією № 3579 від 27.03.2025 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ПостановоюБілоцерківськогоміськрайонного суду Київськоїобластівід 24.04.2025 справи про адміністративнеправопорушеннястосовноОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАПоб'єднано в однепровадження.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 172-6 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнутоіз ОСОБА_1 на користьдержависудовийзбір у розмірі 605,60 грн.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову Білоцерківського міскрайонного суду Київської області від 24 квітня 2025 року та закрити провадження у справі на підставіп. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначив,що відповідно до рішення Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 30.11.2020 № 01-01/2020 визнано повноваження депутата цієї ради за ним. Проте, додані на обгрунтуваннядокументижодним чином не підтверджують того, що за ним визнаноповноваження депутата. Йому не було вручено і не булонадано для ознайомленняпам'ятки з обмеженнями, пов'язанимиізвимогамиантикорупційногозаконодавства, йомуніхто не повідомляв та не надавав рекомендації для депутатів, які є суб'єктамидекларування про дотриманняокремихобмежень, передбачених Законом України «Про запобіганнякорупції». Вважає, щоуповноваженою особою, яка склалапротоколи про адміністративніправопорушеннящодонього не доведено, щовін є суб'єктом, на якогопоширюєтьсядія Закону №1700-VІІ,та є суб'єктомвідповідальності за вчиненняправопорушень, пов'язаних з корупцією. Також вказує на ту обставину, що документи, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення належним чином, уповноваженим працівником не завірені.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Коваленко Ю. О. не з'явились. Адв окатКоваленко Ю. О. 16 червня 2025 року, 14 липня 2025 року та 03 жовтня 2025 року подала клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Вирішуючи порушене адвокатом Коваленко Б. О. питання, суд апеляційної інстанції ураховує, що справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП перебувала у провадженні суду з квітня 2025 року. Суд ураховує, що апеляційний перегляд справи відкладався за клопотанням адвоката Коваленко Ю. О. неодноразово. Окрім того, до клопотання про відкладення розгляду справи скаржником недолучено доказів поважності причин, які унеможливлювали її прибуття до суду.
Ураховуючинаведеніобставини, вважаю, щовикладені в клопотанні про відкладенняапеляційногорозглядусправипідстави не свідчать проповажність причин неявкиадвоката Коваленко Ю. О.в судовезасідання, направлені на безпідставнезатягування перегляду справи, а тому вважаю за можливерозглянути справу за відсутностіадвоката Коваленко Ю. О. відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП.
Прокурор Сироватка В. В. заперечував проти апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Вислухавши пояснення прокурора,дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, частина 1 ст.172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
При цьому діяння, передбачені ст.172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.
Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Суб'єктивна сторона правопорушень, пов'язаних з корупцією, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Умисною є форма вини, яка характеризується тим, що особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків та бажає настання таких наслідків (прямий умисел), або байдуже ставиться до їх настання чи свідомо допускає їх настання (непрямий умисел).
Згідно примітки до статті 172-6 КУпАП, суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до ч.1, 2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення № 3577 від 27.03.2025 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП., ОСОБА_2 , депутат Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VII та п. 27 розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, несвоєчасно 10.03.2025, без поважних причин подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 3578 від 27.03.2025 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, ОСОБА_6 , ОСОБА_1, депутат Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VII та п. 27 розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, несвоєчасно 10.03.2025, без поважних причин подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1ст. 172-6 КУпАП.
Також відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 3579 від 27.03.2025 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, ОСОБА_2 , депутат Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VII та п. 27 розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, несвоєчасно 10.03.2025, без поважних причин подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Отже, протоколи про адміністративне правопорушення є документами, що офіційно засвідчують факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
За змістом ч.1 ст.49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.
Згідно зі ст.2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України. Депутат місцевої ради, як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Так, згідно з копією рішення Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 30.11.2020 № 01-01/2020 про оголошення підсумків виборів депутатів Маловільшанської сільської ради VIII скликання та початок їх повноважень, відповідно до якого взято до уваги інформацію голови Маловільшанської сільської виборчої комісії ОСОБА_7 «Про реєстрацію депутатів Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області VIII скликання, обраних на перших та чергових виборах депутатів Маловільшанської сільської ради та Міловільшанського сільського голови 25.10.2020 у багатомандатному виборчому окрузі» (інформація голови та постанова додаються) та визнано початок повноважень депутатів Маловільшанської сільської ради восьмого скликання, згідно додатку;
Відповідно копії постанови № 37 про Перші та чергові місцеві вибори 25.10.2020 Маловільшанської сільської територіальної виборчої комісії Білоцерківського району Київської області від 03.11.2020, відповідно до якої виборча комісія постановила протоколи результатів виборів та депутатів Маловільшанської сільської ради затвердити серед інших під пунктом 1.5 по виборчому округу № 5 протокол Маловільшанської сільської територіальної виборчої комісії про підсумки голосування з виборів депутатів Маловільшанської сільської ради у багатомандатному ВО № 5 складений і підписаний членами Маловільшанської територіальної виборчої комісії 03.11.2020 о 16 год. 54 хв.;
Протоколом Маловільшанської сільської територіальної виборчої комісії Білоцерківського району Київської області про результати голосування з виборів депутатів Маловільшанської сільської ради у багатомандатному виборчому окрузі № 5, відповідно до якого найбільшу кількість голосів виборців у багатомандатному виборчому окрузі набрали кандидати в депутати ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Відповідно до пп. "б" п.1 ч.1 ст.3 цього Закону суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі депутати місцевих рад.
Депутат Маловільшанської сільської ради Білоцерківськго району Київськох області ОСОБА_1 є особою, на яку поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" №1700-VІІ від 14.10.2014, та має нести відповідальність за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» (далі Закон №3384-ІХ) набрав чинності 12 жовтня 2023 року.
Отже, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону №1700-VII (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом.
На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» були внесені зміни до деяких Законів України, а саме: пункт 27 розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VІІ від 14.10.2014 викладено у такій редакції: "установити, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Тобто, вищевказаним Законом визначено, що щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди за загальним правилом слід подати до 31 січня 2024 року.
За таких підстав, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати щорічну декларацію за 2021 та 2022 рік упродовж часу з 00:00 год 12.10.2023 по 23:59 год 31.01.2024 (граничний строк).
Проте, ОСОБА_1 порушив порядок, передбачений ст.45 розділу VII «Фінансовий контроль» та пп.27 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції" №1700-VІІ від 14.10.2014, та подав декларації за 2021 та 2022 роки з пропуском встановленого законом строку, а саме 10 березня 2024 року, що вбачається з публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Крім того, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати щорічну декларацію за 2023 рік упродовж часу з 00:00 год 01.01.2024 по 23:59 31.03.2024 (граничний строк).
01.04.2024 в 00:00 год ОСОБА_1 порушив порядок, передбачений ст. 45 розділу VII «Фінансовий контроль» та п. 27 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII).
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 у 2023 році був суб'єктом, на якого поширюються вимоги Закону №1700-VII, то він повинен був подати щорічну декларацію за 2023 рік до 31.03.2024 включно.
Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК, щорічно декларацію за 2023 рік ОСОБА_1 подав лише 10.03.2025 о 14:21 год, а саме несвоєчасно без поважних причин.
Тобто, в ОСОБА_10 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_11 не було належним чином повідомлено про відновлення декларування, є безпідставними.
Відповідно до 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Презумпція знання законодавства означає, що кожен вважається таким, що знає закони.
ОСОБА_1 є особою на яку поширюєтьсядія Закону України «Про запобігання корупції» Таким чином, ОСОБА_1 знав про свій обов'язок подати декларації у встановлені законом строки. Крім того, про необхідність подання декларації особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, неодноразово повідомлялись на сайті НАЗК та відповідна інформація публікувалась у засобах масової інформації.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до незгоди скаржника з постановою суду першої інстанції та спрямовані на уникнення правопорушником покарання за скоєне ним правопорушення.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, місцевим судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Переконливихдоводів, які б безумовноспростовуваливисновки суду в постанові і булипідставами для їїскасування та закриттяпровадження в справі у зв'язку з відсутністю в діяхОСОБА_1 складу адміністративногоправопорушення, скаржником не наведено і при розглядіапеляційноїскарги не встановлено.
Враховуючинаведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційнускаргу ОСОБА_1 слідзалишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Невідома