01 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
адвоката - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ «ДП Квазар-ІС», на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (літера А), а саме: один стабілітрон 2С162А, один транзистор 2Т203Б, дев'ять мікросхем з маркуваннями - 0СЮР20, 564ИЕ11, 149КТ1В, 10F54, 584NE11(9917) 10Р01, 133ЛА4, 10Е51, 10А22, які поміщено до спеціального пакету Національної поліції Украни CRI1067789; документація щодо зовнішньої економічної діяльності ТОВ «ДП Квазар-IC» з SmartElectronics, MostWiseInternationalLTD, RDALFA, AlfaPrarAS, що знаходяться в рожевій та зеленій папках; документація у вигляді службових записок ТОВ «ДП Квазар-IC» в картонній папці з написом «СПРАВА»; документація щодо реєстрації документообігу ТОВ «ДП Квазар-IC» в помаранчевій папці, які поміщено до картонної коробки «Укрпошта», яку опечатано биркою з зазначенням всіх учасників та наявним пояснювальним написом з переліком вилученого з метою забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні №22024000000001141 від 10.12.2024, заборонивши вчиняти дії щодо користування, володіння та розпорядження вказаним майном.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ «ДП Квазар-ІС», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 20 червня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.
Мотивуючи апеляційну скаргу вказує, що оскаржувана ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також такою, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Зокрема, була пряма заборона в ухвалі слідчого судді на вилучення матеріальних цінностей, електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем (їх частин) та мобільних терміналів систем зв'язку.
Звертає увагу на недотримання вимог ч. 6 ст. 173 КПК України під час розгляду клопотання.
Також, розгляд клопотання про арешт тимчасово вилученого майна проводився без повідомлення власника майна, що прямо суперечить вимогам ч. 2 ст. 172 КПК України.
Враховуючи, що клопотання розглянуто без повідомлення власника майна, а також його представника, копія судового рішення на адресу товариства не направлялась, а представнику фактично не надано можливості для ознайомлення з ним, строк звернення з апеляційною скаргою є дотриманим.
Заслухавши доповідь судді, думку адвоката, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а відтак необхідності залишення її без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000001141 від 10.12.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 333 КК України, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 333, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 333 КК України, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
17.06.2025 прокурор першого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, яке належить та перебуває у фактичному володінні та користуванні юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Квазар-ІС» (ідентифікаційний код 43408437), виявлене та вилучене 13.06.2025 в ході проведення обшуку за місцем розташування офісного приміщення, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП Квазар-ІС» (ідентифікаційний код 43408437) здійснює свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 (літера А), шляхом накладення заборони на відчуження, розпоряджання та користування таким майном, а саме:
- один стабілітрон 2С162А, один транзистор 2Т203Б, дев'ять мікросхем з маркуваннями - 0С10Р20, 564ИЕ11, 149КТ1В, 10F54, 584NE11(9917), 10P01, 133ЛА4, 10Е51, 10А22, які поміщено до спеціального пакету Національної поліції України CRI1067789;
- документація щодо зовнішньої економічної діяльності ТОВ «ДП Квазар-ІС» з Smart Electronics, Most Wise International LTD, RD ALFA, Alfa Prar AS, що знаходяться в рожевій та зеленій папках; документація у вигляді службових записок ТОВ «ДП Квазар-ІС» в картонній папці з написом «СПРАВА»; документація щодо реєстрації документообігу ТОВ «ДП Квазар-ІС» в помаранчевій папці, які поміщено до картонної коробки «Укрпошта», яку опечатано биркою з зазначенням всіх учасників та наявним пояснювальним написом з переліком вилученого.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року клопотання сторони обвинувачення задоволено.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
13.06.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.05.2025 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено вказане майно.
Наявність такої ухвали обумовлює законність проведення обшуку за наведеною адресою та законність вилучення виявленого під час обшуку майна.
В подальшому постановою слідчого 3 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_11 від 13.06.2025 вилучене в ході обшуку майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22024000000001141 від 10.12.2024.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за обставинами вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження вищевказаного майна, яке відповідає ознакам речового доказу згідно ст. 98 КПК України, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстави для арешту цього майна.
При цьому, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку.
Для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів КПК України передбачено дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК (частина 3 статті 170 КПК України).
Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу причетність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
Враховуючи обставини можливого вчинення злочину, яке розслідуються у цьому кримінальному провадженні, існує сукупність розумних підозр вважати, що зазначене майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Відтак, доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ «ДП Квазар-ІС», не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому не можуть слугувати підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Слідчий суддя дотримався вимог п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, та врахував розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин кримінального провадження, а не накладення арешту може призвести до негативних наслідків для проведення досудового розслідування, таких як приховування, пошкодження чи псування майна.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга з урахуванням викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (літера А), а саме: один стабілітрон 2С162А, один транзистор 2Т203Б, дев'ять мікросхем з маркуваннями - 0СЮР20, 564ИЕ11, 149КТ1В, 10F54, 584NE11(9917) 10Р01, 133ЛА4, 10Е51, 10А22, які поміщено до спеціального пакету Національної поліції Украни CRI1067789; документація щодо зовнішньої економічної діяльності ТОВ «ДП Квазар-IC» з SmartElectronics, MostWiseInternationalLTD, RDALFA, AlfaPrarAS, що знаходяться в рожевій та зеленій папках; документація у вигляді службових записок ТОВ «ДП Квазар-IC» в картонній папці з написом «СПРАВА»; документація щодо реєстрації документообігу ТОВ «ДП Квазар-IC» в помаранчевій папці, які поміщено до картонної коробки «Укрпошта», яку опечатано биркою з зазначенням всіх учасників та наявним пояснювальним написом з переліком вилученого з метою забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні №22024000000001141 від 10.12.2024, заборонивши вчиняти дії щодо користування, володіння та розпорядження вказаним майном, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ «ДП Квазар-ІС», - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/7040/2025 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 761/25355/25
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_12
Доповідач: ОСОБА_1