Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/4152/2025
м. Київ Справа № 363/423/24
24 вересня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі -Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Кузьміна Євгена Олександровича на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 09 лютого 2024 року в справі про адміністративне правопорушення за ст.124, ст. 122-4, ч.4 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 09 лютого 2024 року справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП № 363/424/24, ст. 124 КУпАП № 363/425/24, та ч. 4 ст. 130 КУпАП № 363/423/24 об'єднано в одне провадження та присвоєно номер 363/423/24.
Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, 14 березня 2024 року захисник ОСОБА_1 адвокат Кузьмін Євген Олександрович подав до суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Вишгородського районного суду Київської області від 09 лютого 2024 року та закрити провадження у справі на підставі п.1.ч.1.ст.247 КУпАП.
Також в апеляційній скарзі просив суд про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Зазначав, що оскільки оскаржувана постанова винесена 09.02.2024 року, останній день строку на її апеляційне оскарження є 19.02.2024 року з огляду на що, апеляційна скарга була подана у цей день за допомогою засобів поштового зв'язку. Постановою Київського апеляційного суду від 01.03.2024 року апеляційну скаргу було повернуто, так як вона не була підписана апелянтом. Таке рішення суду вважає помилковим, оскільки апеляційна скарга була підписана апелянтом за допомогою ЄЦП, який додано до апеляційної скарги та відправлено засобами електронної пошти.
Враховуючи викладене, вважає що строк на апеляційне оскарження був пропущений із поважних причин, у зв'язку із чим просить поновити строк на апеляційне оскарження.
За положенням ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 лютого 2025 року Вишгородським районним судом Київської області була ухвалена оскаржувана постанова.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Вишгородського районного суду Київської області від 09 лютого 2024 року була надіслана судом до реєстру: 12.02.2024 року. Зареєстрована в реєстрі: 13.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2024 року.
Вперше апеляційна скарга на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 09 лютого 2024 року була подана захисником ОСОБА_1 адвокатом Кузьміним Євгеном Олександровичем 19 лютого 2024 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 березня 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Кузьміна Євгена Олександровича на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 09 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4, ч1. Ст. 130 КУпАП, повернуто особі, яка її подала.
Підставою для повернення апеляційної скарги захисника було те, що направлена захисником ОСОБА_1 адвокатом Кузьміним Євгеном Олександровичем з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 апеляційна скарга не містить відомостей, що вона підписана особистим цифровим підписом саме адвоката Кузьміна Євгена Олександровича, що не дозволяє ідентифікувати особу, яка здійснила вказане відправлення.
Вдруге апеляційну скаргу на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 09 лютого 2024 року захисником ОСОБА_1 адвокатом Кузьміним Євгеном Олександровичем було подано 14 березня 2024 року.
Справа на адресу Київського апеляційного суду була направлена 11 червня 2025 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 червня 2025 року вирішено матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4, 124 ч.4 ст.130 КУпАП повернути до Вишгородського районного суду Київської області для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня надходження справи до суду першої інстанції.
Підставою для повернення справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4, 124 ч.4 ст.130 КУпАП до Вишгородського районного суду Київської області стало те, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 адвоката Кузьміна Євгена Олександровича була направлена з електронної пошти 39415137@mail.gov.ua при цьому, в апеляційній скарзі апелянтом вказано: «даний документ підписано за допомогою ЕЦП та перевірити наявність можна за посиланням https://czo.gov.ua/verify перетягнувши файл з ЕЦП, який додається до апеляційної скарги».
Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про те, що Вишгородський районний суд Київської області проводив перевірку апеляційної скарги, поданої адвокатом Кузьміним Євгеном Олександровичемв інтересах ОСОБА_1 в електронній формі, на предмет підписання її ЕЦП або, що за результатами такої перевірки було встановлено відсутність ЕЦП на електронному документі.
Справа була повернута до Вишгородського районного суду Київської області для усунення вказаних недоліків.
28 липня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду була повернута справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4, 124 ч.4 ст.130 КУпАП.
Як вбачається із матеріалів справи, Вишгородським районним судом Київської області було проведено перевірку апеляційної скарги, поданої адвокатом Кузьміним Євгеном Олександровичем в інтересах ОСОБА_1 в електронній формі, на предмет підписання її ЕЦП, та за результатом вказаної перевірки було встановлено, що дана апеляційна скарга підписана ЕЦП Кузьміна Є.О. про що свідчить протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису ( а.с. 81).
З огляду на вище зазначені обставини, наявні у справі докази, врахувавши той факт, що вперше із апеляційною скаргою на постановуВишгородського районного суду Київської області від 09 лютого 2024 року захисник ОСОБА_1 адвокат Кузьмін Євген Олександрович звернувся 19.02.2024 року, тобто протягом 10-денного строку на апеляційне оскарження постанови, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 09 лютого 2024 року слід визнати поважними та поновити вказаний строк
Апеляційну скаргу захисник обгрунтовує тим, що судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду зазначеної справи, не надано правової оцінки тим доказам, які надано працівниками поліції, внаслідок чого було винесено незаконну постанову.
Зазначає, що язгідно протоколу поліцейський вважав, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР, однак, вказаний факт не підтверджується матеріалами справи.
Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затверджено Порядок проведення огляду водіїв на стан сп?яніння як це передбачено ст. 266 КУПАП. Також відповідно до п. 1 розд. ІІ Наказу МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» за наявності ознак, передбачених пунктом З розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп?яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Окрім цього, згідно п. 3 розд. ІІ вказаної Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, поліцейським не надано сертифікату та свідоцтва про повірку алкотестеру Алкофор 507, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп?яніння, тому огляд за допомогою цього приладу є недійсним.
Вважає, що суд першої інстанції допустив суттєві порушення закону, що потягло за собою винесення незаконного судового рішення без ретельного з'ясування всіх обставин справи.
В судовому засіданні апеляційного суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Мамчик Дмитро Олегович повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили скаргу задовольнити.
Представник Київської міської прокуратури в судове засідання не з?явився, про день та час розгляду справи прокуратура повідомлена у встановленому порядку, а тому суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника прокуратури.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Мамчика Д.О., перевіривши доводи апеляційної скарги та досліджені докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ст.122-4, ч.4 ст.130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, суд першої інстанції посилався на те, що зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення серії ААД № 334349 від 04.01.2024 року, серії ААД № 334350 від 04.01.2024 року, серії ААД № 334350 від 04.01.2024 року обставини підтверджуються схемою місця ДТП від 04.01.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.01.2024 року, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу «Алкофор 507», результат огляду - 0.48% проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння - 0.48% проміле, чеком приладу «Алкофор 507». З вказаних доказів вбачається, що ОСОБА_1 , 04 січня 2024 року , о 20 год 51 хв. керував автомобілем «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 в с. Гаврилівка по вул. Садова поблизу будинку № 6, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем ВАЗ 2114, державний номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п. п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, залишив місце ДТП, після ДТП та до проведення його огляду у встановленому порядку вживав алкогольні напої.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати щодо нього стягнення у межах санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП, а саме у вигляді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до ч.4 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Пунктом 2.10 є Правил дорожнього руху встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 04 січня 2024 року ПОГ СВГ ВП Бучанського РУП ГУНП в Київській області майором поліції Кожушко М.Ю. було складено протокол серії ААД № 334348 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яким встановлено, що 04 січня 2024 року, о 20 год.51 хв., в с. Гаврилівка по вул. Садова, 6 водій керував автомобілем «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 та після скоєного ДТП за його участі до проведення огляду у встановленому законом порядку вживав алкоголь. Результат огляду на спеціальний пристрій Алкофор 507 IUM3В0092-0, 48 проміле. Тест № 00027. Чим порушив вимоги п.2.10 є ПДР за що передбачена відповідальність за ч. 4ст. 130 КУпАП.
Відповідно до чеку тестування на алкоголь, результат тестування ОСОБА_1 , на приладі «Алкофор 507 IUM3В0092» - 0,48 %.
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів огляд було проведено у зв'язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, за допомогою приладу Алкофор 507 IUM3В0092. Результат проби позитивний - 0, 48 %. З результатами ОСОБА_1 згоден, про що свідчить його власноручний підпис у акті.
04 січня 2024 року було виписане направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Вишгородської ЦРЛ з якого вбачається, що у результаті огляду проведеного поліцейським виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Огляд проводився за допомогою Алкофор 507 IUM3В0092 результат -0,48 проміле.
Окрім того, судом встановлено, що 04 січня 2024 року ПОГ СВГ ВП Бучанського РУП ГУНП в Київській області майор поліції Кожушко М.Ю. було складено протокол серії ААД № 334350 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яким встановлено, що 04 січня 2024 року, о 20 год.51 хв., в с. Гаврилівка, по вул. Садова поблизу будинку № 6, водій керував автомобілем «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2114», державний номерний знак НОМЕР_2 , який був запаркований попереду. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. Такими діями водій порушив вимоги п.12.1,13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
У долученій до матеріалів справи схемі ДТП зафіксовано наступне: ділянку дороги на якій відбулася ДТП, рух транспортних засобів, причетних до ДТП, координати їх розміщення відносно сталих орієнтирів, пошкодження, які отримали т/з внаслідок ДТП.
Як вбачається зі схеми ДТП та зафіксованих у ній пошкоджень транспортних засобів, автомобіль «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , має ушкодження переднього бампера, а на автомобілі «ВАЗ 2114», державний номерний знак НОМЕР_2 пошкоджено водійські передні двері, переднє ліве дзеркало, лівий поріг.
Судом встановлено, 04 січня 2024 року ПОГ СВГ ВП Бучанського РУП ГУНП в Київській області майором поліції Кожушко М.Ю. було складено протокол серії ААД № 334349 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яким встановлено, що 04 січня 2024 року, о 20 год.51 хв., в с. Гаврилівка по вул. Садова, 6 водій автомобіля «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , скоївши ДТП, здійснивши зіткнення із автомобілем «ВАЗ 2114», державний номерний знак НОМЕР_2 , що стояв, місце пригоди залишив, чим порушив п. 2.10.а ПДР за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
Із пояснень ОСОБА_3 вбачається, що автомобіль «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись із сторони вул. Садова 6, о 20 год. 51 хв., вчинив ДТП і зіштовхнувся із припаркованим авто державний номер НОМЕР_2 та покинув місце пригоди. Дата пригоди 04.01.2024 року. Поліцію було викликано відразу.
Із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 04 січня 2024 року, рухаючись по вул. Садова, 6 на автомобілі «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував безпечної швидкості руху в ожеледицю та скоїв наїзд на авто ВАЗ о 20:51 год, після чого поїхав з місця ДТП тому, що злякалася мала дитина.
Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.п.12.1, 13.1, 2.10а, 2.10є ПДР України та про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124, 122-4 ,ч.4 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам захисника, не врахував пояснення ОСОБА_1 та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення необгрунтованого судового рішення, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки, відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом першої інстанції належним чином були досліджені всі докази, що містяться в матеріалах справи, суд вірно зазначив в постанові, що вина ОСОБА_1 підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення від 04 січня 2024 року серії ААД №334348, серії ААД №334350, серії ААД №334349, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, направленням на огляд водія з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.01.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 04.01.2024 року, відео на цифровому носії з місця події, Отже, висновок судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст. 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим та базується на сукупності доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.
Доводи апеляційної скарги про те, щополіцейськими не надано сертифікату та свідоцтва про повірку алкотестеру Алкофор 507, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_2 на стан сп'яніння, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне.
Так, п. 1 та п. 3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до п.5 розділу 2 Інструкції перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 не вимагав вказаний сертифікат у працівників поліції.
Згідно наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року, міжповірочний інтервал «Вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» складає 1 рік.
Останнє калібрування спеціального технічного засобу, з використанням якого проводився огляд ОСОБА_1 , було проведено 27.11.2023 року, що підтверджується даними з його роздрукованого показника.
Отже, огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , 04.01.2024 року було проведено за допомогою сертифікованого приладу Алкофор 507.
Доводи щодо того, що судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду зазначеної справи, не надано правової оцінки тим доказам, які надано працівниками поліції, внаслідок чого було винесено незаконну постанову, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на те, що судом першої інстанції було вказано, що зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення серії ААД № 334349 від 04.01.2024 року, серії ААД № 334350 від 04.01.2024 року, серії ААД № 334350 від 04.01.2024 року обставини підтверджуються схемою місця ДТП від 04.01.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.01.2024 року, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу «Алкофор 507», результат огляду - 0.48% проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння - 0.48% проміле.Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважав, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати, щодо нього стягнення у межах санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП, а саме у вигляді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
Початок форми
Кінець форми
Початок форми
Кінець форми
Початок форми
Кінець форми
Отже, висновок судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративнихправопорушень, передбачених ст. 124, 122-4, ч.4 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим повним та базується на сукупності доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.
Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення передбачені ст.124, 122-4, ч.4 ст.130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'HalloranandFrancis v. theUnitedKingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчинених правопорушень і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Кузьміна Євгена Олександровича.
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Кузьміну Євгену Олександровичу строк на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 09 лютого 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Кузьміна Євгена Олександровича залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 09 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: