Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/3978/2025
м. Київ Справа № 358/238/25
24 вересня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Божка Михайла Івановича на постановуБогуславського районного суду Київської області від 30 червня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Богуславського районного суду Київської області від 30 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Не погоджуючись із такою постановою суду першої інстанції, 08 липня 2025 року захисник ОСОБА_1 адвокат Божок Михайло Іванович подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати постанову Богуславського районного суду Київської області від 30 червня 2025 року та закрити провадження у справі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова суду по справі винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з?ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та надто суворе застосування стягнення за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об?єктивному неупередженому розгляду справи, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.
Вважає, висновки суду помилковими.
Зазначає, що згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Відповідно до роз?яснень,викладених в п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року N?14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Вважає, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп?яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись, при цьомудосліджені безпосередньо в судовому засіданні докази не містять інформація про факт керування ОСОБА_1 будь - яким транспортним засобом.
Зазначає що, будучи допитаним в судовому засіданні, ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні правопорушення не визнав та суду пояснив, що 14 лютого 2025 року він їхав з роботи та разом із товаришем заїхали до магазину «Гурман», де взяли «чекушку» та розпили її поруч з магазином. Оскільки магазин находиться поруч з його домоволодінням, то він зателефонував дружині, яка має право на керування транспортними засобами, та попросив її забрати його додому. За кермом його автомобіля від магазину «Гурман» до домоволодіння була його дружина. Коли вони заїхали у двір власного будинку, він побачив маяки поліцейського автомобіля, який під?їхав та зупинився біля двору. Поліцейський звернувся до нього та повідомив його про порушення ним ПДР, а саме, про непрацюючий задній габарит автомобіля., під час розмови поліцейський вказав на ознаки сп?яніння, запропонував пройти огляд на місці, на що він відмовився, оскільки за кермом не був.
Вважає, що факти викладені ОСОБА_1 в повній мірі підтверджуються відеозаписом, що долучений до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
Зазначає, що факт керування транспортним засобом безпосередньо ОСОБА_1 жодним належним та допустимим доказом не доведено.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Божок Михайло Іванович повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили скаргу задовольнити.
Представник Київської міської прокуратури в судове засідання не з?явився, про день та час розгляду справи апеляційним судом прокуратура повідомлена у встановленому законом порядку, а тому суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника прокуратури.Початок форми
Кінець форми
Початок форми
Кінець форми
Початок форми
Кінець форми
Початок форми
Кінець форми
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Божка М.І. перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, суд першої інстанції зазначав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 247015 від 14.02.2025 року, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст.256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема, щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України та підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав - ОСОБА_1 );
відеозаписом із нагрудних відеокамер (боді-камер) Motorola VB-400 V3 інв. №844624, 844584 та автомобільного відео-реєстратора Aspiring AT260 інв. 11340204 працівників Обухівського районного управління патрульної поліції у Київській області, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.02.2025 року, в якому зазначено, що в результаті огляду проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота , почервоніння обличчя;
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Положеннями ч.1 ст.130КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП визначена адміністративна відповідальність також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, за наявності ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, а огляд на місці - поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння є підставою для притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 247015, складеного старшим інспектором відділення поліції №2 ( м. Богуслав) Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області капітаном поліції Доник Андрієм Васильовичем, 14 лютого 2025 року, о 20 год. 02 хв., в м. Богуславі, по вул. Польова, 8 ОСОБА_1 керував транспортний засобом «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний персональний відеореєстратор Motorolla vb-400 номер 844584. Чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
14 лютого 2025 року було виписане направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Миронівська ОБА» з якого вбачається, що у результаті огляду поліцейським у водія виявленні ознаки сп'яніння: тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від огляду відмовився, про що свідчить власноручний запис ОСОБА_1 та його підпис.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису події з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівник поліції, вийшовши із службової машини, запитав у водія чому він не зупинився на сигнал працівників поліції та проблисковий маячок, на що останній сказав, що як він міг зупинитися, якщо включив поворот і «пішов на поворот» (час на відео 20:02:57).
Працівник поліції повідомив, що ведеться відеофіксація ( час на відео 20:03:23).
Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що причиною зупинки було те, що з правої сторони на автомобілі не працює стоп сигнал ( час на відео 20:03:28).
Після перевірки роботи стоп сигналу було дійсно встановлено, що з правої сторони автомобіля він не працює.
На запитання працівника поліції, чи водій нічого сьогодні не вживав, водій відповів, що ні ( час на відео 20:06:27).
На запитання поліцейського, чи пройде водій освідування на приладі Драгер, останній відповів, що тільки з роботи їде ( час на відео 20:07:39).
На повторне запитання працівника поліції, чи пройде водій освідування, він відповів, що не буде, не хоче ( час на відео 20:08:20).
Працівник поліції знову запитав у водія чи погоджується він пройти огляд, на що останній повідомив, що ні ( час на відео 20:09:16).
Поліцейський повідомив водію, що відмова від проходження огляду також розцінюється, як в стані сп'яніння ( час на відео 20:09:23).
Працівник поліції зазначив, що водій може пройти огляд як на місці, так і в лікарні, на що водій сказав, що не хоче нікуди їхати та відмовляється від проходження огляду на місці ( час на відео 20:09:30).
Працівником поліції було складено направлення на огляд та ознайомлено із його змістом водія ( час на відео 20:18:58).
На запитання працівника поліції, чи погоджується водій проїхати до медичного закладу, водій повідомив, що не буде нікуди їхати ( час на відео 20:20:30).
Після чого працівник поліції повідомив, що відносно водія буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП ( час на відео 20:21:20).
Після складання адміністративних матеріалів працівник поліції оголосив зміст протоколу та роз'яснив ОСОБА_1 права, передбачені ст. 63 КУ, та ст.268 КУпАП та видав копію протоколу ( час на відео 20:46:34-20:53:35).
Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що досліджені, безпосередньо в судовому засіданні, докази не містять інформації про факт керування ОСОБА_1 будь - яким транспортним засобом, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вказане спростовується матеріалами справи, а саме: дослідженим відеозаписом із камери працівника поліції.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису події з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівник поліції, вийшовши із службової машини, запитав у водія, чому він не зупинився на сигнал від працівників поліції та проблисковий маячок, на що останній сказав, що як він міг зупинитися, якщо включив поворот і «пішов на поворот» (час на відео 20:02:57).
Працівник поліції повідомив, що причиною зупинки було те, що з правої сторони не працює стоп сигнал ( час на відео 20:03:28).
Після перевірки роботи стоп сигналу було дійсно встановлено що з правої сторони він не працює.
ОСОБА_1 не повідомляв, що за кермом був хтось інший.
У судовому засіданні в Київському апеляційному суді 24.09.2025 року ОСОБА_1 пояснив, що він їхав з роботи, заїхали до магазину, де взяли «чекушку» з товаришем. Тоді він зателефонував дружині та попросив його забрати. Вона прийшла сіла за кермо, і коли вона вже включила поворот, як тут він побачив проблискові маячки поліції. Вони припаркувалися і він вийшов першим із машини.
Твердження ОСОБА_1 про те, що за кермом автомобіля була його дружина спростовується матеріалами справи, а саме відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Із відеозапису вбачається, що після зупинки ОСОБА_1 вийшов із лівої ( водійської) сторони машини, в той час біля машини його дружини не було. Перевірка стоп-сигналу також відбувалася за участі лише ОСОБА_1 .. Протягом часу із моменту зупинки та до 20:08:36 жінки ОСОБА_1 на відеозаписі зафіксовано не було. І лише о 20:08:36 якась жінка вийшла із будинку, підійшла до працівників поліції та привіталася. Проте, ні вказана жінка, ні ОСОБА_1 безпосередньо на місці події не говорили, що за кермом автомобіля була дружина останнього.
Зазначені обставини та досліджені докази в сукупності дають апеляційному суду можливість прийти до висновку про те, що 14 лютого 2025 року, о 20 год. 02 хв., в м. Богуславі, по вул. Польова, 8 ОСОБА_1 керував транспортний засобом «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , а доводи щодо відсутності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом свідчить лише про намагання останнього уникнути відповідальності за вчинене ним правопорушення.
Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Божка Михайла Івановича.
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Божка Михайла Івановича залишити без задоволення.
Постанову Богуславського районного суду Київської області від 30 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: