14 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа №340/2285/23
провадження № 2-кас/340/29/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: Городницького кооперативу «Перспективний»
до відповідача: Соколівської сільської ради
про визнання протиправним та скасування рішення.
Городницький кооператив «Перспективний» звернувся з позовом до Соколівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення двадцять дев'ятої сесії дев'ятого скликання Соколівської сільської ради від 29.11.2022 р. №2453 «Про скасування рішення Соколівської сільської ради від 19 травня 2000 року №119».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Соколівської сільської ради Кіровоградського району №172 від 30.01.1998 р. Городницькому кооперативу «Перспективний» надано у тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 30 га із земель запасу, з метою сільськогосподарського використання для городництва. На підставі зазначеного рішення 22.02.1999 р. між Соколівською сільською радою та Городницьким кооперативом «Перспективний» укладено договір оренди земельної ділянки строком на 5 років, який зареєстрований за №94. Рішенням Соколівської сільської ради від 19.05.2000 р. №119 надано в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років земельну ділянку розміром 54 га для ведення колективного садівництва та городництва. Рішенням двадцять дев'ятої сесії дев'ятого скликання Соколівської сільської ради від 29.11.2022 р. №2453 «Про скасування рішення Соколівської сільської ради від 19 травня 2000 року №119» скасовано рішення восьмої сесії двадцять третього скликання Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №119 від 19 травня 2000 року «Про надання земельної ділянки із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди», в зв'язку з тим, що рішення не відповідає чинному законодавству. Позивач вважає, що зазначеним рішенням Соколівська сільська рада вийшла за межі своїх повноважень та порушила права позивача. Позивач зауважує, що зазначення відповідачем в оскаржуваному рішенні такої підстави для скасування рішення Соколівської сільської ради від 19 травня 2000 року №119 як «не відповідає чинному законодавству» є необґрунтованим, оскільки з 01.01.2002 р. набрав чинності новий Земельний кодекс України, у п.1 розділу Х «Перехідні положення» якого встановлено, що рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення в дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Таким чином, на переконання позивача, потенційний орендар має право вимагати виконання рішення про передачу йому в оренду земельної ділянки в порядку, передбаченому чинним Земельним кодексом України. Також позивач наголошує на тому, що відповідач не повідомляв ГК «Перспективний» про внесення в порядок денний 29 сесії ХІ скликання питання про скасування рішення Соколівської сільської ради від 19 травня 2000 року №119, не направляв пропозиції взяти участь в засіданні ради, представники позивача не були присутніми на засіданні сесії ради 29.11.2022 р., чим порушено право особи на участь у процесі прийняття рішень та надання можливості висловити заперечення щодо припинення існуючих правовідносин.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 р. у справі №340/2285/23 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Городницького кооперативу «Перспективний» до Соколівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення (а.с.7-8, Т.1).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 р. у справі №340/2885/23 ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 р. у справі №340/2285/23 залишено без змін (а.с.60-61, Т.1).
Постановою Верховного Суду від13.11.2023 р. у справі №340/2885/23 задоволено касаційну скаргу Городницького кооперативу «Перспективний» ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 р. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 р. скасовано; справу №340/2285/23 направлено до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду (а.с.95-100. Т.1).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.105, Т.1).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.01.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.204-205, Т.1).
30.01.2024 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами (а.с.235-243, Т.1). Представник відповідача вказує, що рішенням дванадцятої сесії Соколівської сільської ради двадцять другого скликання №172 від 30 січня 1998 року надано в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 5 років Городницькому кооперативу «Перспективний» земельну ділянку в розмірі 30,0 га із земель запасу в районі 102-го мікрорайону. Цим же рішенням передбачено, що право користування наданою земельною ділянкою виникне після встановлення меж цієї ділянки в натурі, розмір грошової орендної плати складає 0,001 грн за 1 м2. Будь-яка документація щодо встановлення меж переданої в оренду позивачу земельної ділянки в натурі не розроблялася. Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ №394003 від 06 грудня 2013 року юридичну особу Городницький кооператив «Перспективний» зареєстровано 12 березня 1998 року за №1 429 120 0000 000837, тобто через півтора місяця після прийняття зазначеного вище рішення. 22 лютого 1999 року між відповідачем та позивачем на підставі рішення дванадцятої сесії Соколівської сільської ради двадцять другого скликання №172 від 30 січня 1998 року укладено договір оренди землі строком на 5 років. Положеннями розділу 8 укладеного Договору передбачено, що він набуває чинності після його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і підлягає реєстрації у Соколівській сільській раді Кіровоградського району Кіровоградської області та перенесення меж земельної ділянки в натурі. Зазначений Договір зареєстрований у відділі земельних ресурсів Кіровоградського району Кіровоградської області від 17 березня 1999 року, реєстраційний номер 94. Проте, в порушення положень укладеного Договору, цей Договір не був нотаріально посвідчений, межі земельної ділянки в натурі не перенесені. Відповідно до п.3 ст.13 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла станом на 22 лютого 1999 року) договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально. Відповідно до ч.1 ст.47 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції, яка діяла станом на 22 лютого 1999 року) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної, форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Таким чином, з огляду на викладені вище норми чинного на момент укладення договору законодавства, такий договір є недійним з моменту його укладення (ст.59 Цивільного кодексу Української РСР). Проте, 14 квітня 2004 року у Кіровоградському районному відділі земельних ресурсів за реєстраційним номером 783 зареєстровано Додаток до Договору оренди земельної ділянки від 22 лютого 1999 року, укладений між Кіровоградською районною державною адміністрацією та Городнім кооперативом «Перспективний». Зазначеним Додатком сторони вирішили продовжити дію Договору оренди землі від 22 лютого 1999 року ще на 5 років, тобто до 14 квітня 2009 року. В цей же час, а саме 19 травня 2000 року, восьмою сесією Соколівської сільської ради двадцять третього скликання прийнято рішення №119, яким передано відповідачу земельну ділянку розміром 54 га для ведення колективного садівництва та городництва із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років. Цим же рішенням встановлено розмір грошової орендної плати у вигляді 0,001 грн за 1 м2, передбачено, що використання наданою земельною ділянкою виникне після встановлення меж цієї ділянки в натурі, доручено сільському голові укласти договір оренди землі. В подальшому і аж до 29 листопада 2022 року межі земельної ділянки розміром 54 га в натурі встановлені не були, договір оренди не укладено. 28 жовтня 2022 року начальником відділу земельних відносин, комунальної власності, містобудування та архітектури Єсько Оленою складено службову записку про необхідність розгляду постійною комісією з питань планування території, будівництва, благоустрою, земельних відносин та охорони природи та в подальшому сесією питання про скасування рішення №119 від 19 травня 20020 року у зв'язку із невиконанням позивачем цього рішення. 22 листопада 2022 року постійна комісія з питань планування території, будівництва, благоустрою, земельних відносин та охорони природи Соколівської сільської ради вирішила рекомендувати раді задовольнити проект рішення про скасування рішення №119 восьмої сесії Соколівської сільської ради двадцять третього скликання від 19 травня 2000 року «Про надання земельної ділянки із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди» у зв'язку, що вказане рішення не відповідає чинному законодавству. Підставою для прийняття такого рішення стало те, що позивач з 19 травня 2000 року зазначене вище рішення не виконав, а в 2004 році уклав додаткову угоду до Договору оренди від 22 лютого 1999 року з Кіровоградською районною державною адміністрацією на підставі інших нормативно-правових актів. 29 листопада 2022 року, керуючись вимогами чинного законодавства та висновками постійної комісії з питань планування території, будівництва, благоустрою, земельних відносин та охорони природи від 22 листопада 2022 року, відповідач прийняв рішення №2453, яким скасував рішення восьмої сесії двадцять третього скликання Соколовської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №119 від 19 травня 2000 року «Про надання земельної ділянки із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренд», у зв'язку з тим, що рішення не відповідає чинному законодавству. Зазначені обставини підтверджуються витягом з протоколу постійної комісії з питань планування території, будівництва, благоустрою, земельних відносин та охорони природи від 22 листопада 2022 року. З матеріалів судової справи не вбачається і жодним чином не підтверджується та обставина, що до складу земельної ділянки розміром 54 га входить 30 га, переданих в оренду позивача на підставі договору оренди від 22 лютого 1999 року. Посилання позивача, що межі земельної ділянки під городництво розміром 30 га були виділені на підставі договору оренди від 22 лютого 1999 року також не підтверджуються належними та допустимими доказами. На думку представника відповідача, особливої уваги заслуговує пояснення позивача, що з 19 травня 2000 року по цей час позивач так і не використав своє право на оренду земельної ділянки під садівництво, а отже позивач не вжив будь-яких заходів для реалізації рішення №119 від 19 травня 2000 року, а саме не здійснив встановлення меж земельної ділянки в натурі, не уклав договір оренди землі. Представник відповідача звертає увагу, що всі надані копії судових рішень ніяким чином не стосуються судового захисту права Позивача на користування земельною ділянкою розміром 54 га на підставі рішення №119 від 19 травня 2000 року. Таким чином, відповідачем прийнято рішення №119 від 19 травня 2000 року, яке жодним чином не було реалізовано позивачем, а саме: до 01 січня 2002 року (набрання чинності ЗК України від 2001 року) позивачем не було вжито заходів для встановлення меж земельної ділянки в натурі, не укладено договір оренди із органом місцевого самоврядування, не зареєстровано такий договір, земельна ділянка Позивачем не використовувалася, орендна плата не сплачувалася; після 01 січня 2002 року і до 29 листопада 2022 року (дата прийняття оскаржуваного рішення» позивачем не було вжито заходів для розроблення проекту відведення земельної ділянки, не укладено договір оренди із органом місцевого самоврядування, не зареєстровано такий договір, земельна ділянка позивачем не використовувалася, орендна плата не сплачувалася. Представник відповідача вказує, що реалізація повноважень органів місцевого самоврядування щодо скасування своїх попередні рішення можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: відсутність факту виконання рішення, що скасовується; відсутність факту виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб'єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №521/17710/15-а, від 22 січня 2019 року у справі №371/957/16-а та від 17 липня 2018 року справа №523/10424/15-а. Представник відповідача зазначає, що після прийняття рішення №119 від 19 травня 2000 року, будь-які правовідносини між позивачем та відповідачем не виникли, позивачем не вжито жодних заходів та не вчинено будь-яких дій задля виникнення правовідносин із відповідачем щодо оренди земельної ділянки площею 54 га. Позивач не може заперечувати проти зміни чи припинення правовідносин із відповідачем, оскільки такі правовідносини і не виникали. Також у відзиві зазначено, що до позовної заяви додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ « 394003 від 06.12.2013 р., згідно якої керівником Городницького кооперативу «Перспективний є Лисенко Раїса Андріївна є особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, але у цієї особи наявні обмеження щодо представництва від імені юридичної особи. Представник відповідача вважає, що на підтвердження повноважень підписанта позовної заяви Городницьким кооперативом «Перспективний» не надано жодного документа, який підтверджує призначення Лисенко Раїси Андріївни на посаду голови правління, а також Статуту, який визначає повноваження голови правління.
30.01.2024 р. представником позивача подано додаткові пояснення (а.с.214-218, Т.1).
31.01.2024 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.18).
12.02.2024 р. представником позивача подано відповідь на відзив у якій зазначено, що наведені відповідачем заперечення, оскільки вони не спростовують фактичні обставини та нормативно-правові підстави, що зазначені позивачем у позові. Представник позивача вказує, що у подібній справі №182/2428/16-а, яку розглядав Верховний Суд, теж йшлося про скасування радою власного рішення. У цій справі позивач також стверджував, що нормами чинного законодавства органу місцевого самоврядування не надано такого повноваження. У постанові від 24.07.2019 р. Верховний Суд дійшов висновку про те, що реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується; б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб'єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин. Застосовуючи ці юридичні позиції та правові висновки у контексті обставин справи, що розглядається, на підставі рішення №119 від 19.05.2000 р. виникли правовідносини між ГК «Перспективний» та Соколівською сільською радою, предметом яких є надання земельної ділянки в оренду, тобто потенційний орендар має право вимагати виконання рішення про передачу йому в оренду земельної ділянки в порядку, передбаченому чинним Земельним кодексом України, має право на оформлення договірних відносин щодо подальшого користування на умовах оренди вказаною земельною ділянкою, а для цього, відповідно, вимагати збереження волевиявлення орендодавця Соколівської сільської ради щодо передачі землі, здійсненого 19 травня 2000 року у формі рішення №119. Тобто позивач не мав можливості оформити проектну документацію, укласти договір оренди, зареєструвати цей договір чи право оренди за ним, проводити оплату за землю відповідно до чинного законодавства через незаконні дії інших осіб, про які зазначено у позові та додаткових поясненнях. Наданими до матеріалів справи доказами підтверджується, що ГК «Перспективний» звертався за захистом свої прав до судів різної юрисдикції і суд поновлював права кооперативу, що підтверджується наведеними у заявах щодо суті спору судовими рішеннями. З метою відновлення порушеного права на отримання в оренду земельної ділянки, Голова правління кооперативу Лисенко Р.А. та член кооперативу ОСОБА_1 подали звернення на особистому прийомі голові Кропивницької РДА, за результатами якого було надано роз'яснення щодо звернення з клопотанням до Соколівської сільської ради, оскільки бажана земельна ділянка перебуває у її комунальній власності. Однак, враховуючи рейдерські атаки та протизаконний і злочинний спосіб у 2007 році зміни голови правління кооперативу, всі установчі документи, листування та рішення були втрачені, внаслідок чого ГК «Перспективний» у 2021 році змушений був звертатися до Державного архіву Кіровоградської області листом з заявою від 19.11.2021 р. та відповідно отримав належним чином завірену копію рішення №119 від 19.05.2000 р. 24.11.2021 р. Після отримання копії рішення з архіву кооператив звернувся 22.12.2021 р. до Соколівської сільської ради з метою підтвердження чинності вказаного рішення, на що органі місцевого самоврядування чітко витримавши місячний термін на розгляд листа надав відповідь від 21.01.2022 р. про відсутність цього рішення у раді. Не отримавши належної відповіді на попереднє звернення, кооператив змушений був повторно звернутися до відповідача листом від 01.11.2022 р. про надання інформації про чинність рішення №119 від 19.05.2000 р. 24.11.2021 р., і тут Соколівська сільська рада 29.11.2022 р. прийняла оскаржуване рішення. Таким чином, Городницький кооператив «Перспективний» намагався реалізувати рішення Соколівської сільської ради від 19 травня 2000 року №119 «Про надання земельної ділянки із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди» шляхом звернення до органу місцевого самоврядування. Вказане рішення також покладено в основу рішень судів, що набрали законної сили у справах, в яких Городницький кооператив «Перспективний» посилаючись в тому числі і на це рішення, намагався тривалий час захистити своє порушене право на землю. Суди підтвердили правомірність цього рішення на момент його прийняття і суди також підтвердили виникнення правовідносин на підставі цього рішення між Соколівською сільською радою та ГК «Перспективний» щодо наділення позивача правом на отримання в оренду та використання після оформлення у встановленому законом порядку орендних відносин земельної ділянки відповідної площі на встановлений строк. Оскаржуючи рішення Соколівської сільської ради, позивач і далі намагається захистити свої права, що ґрунтуються на цьому рішенні. Така поведінка не свідчить про відсутність його заперечень щодо припинення цих правовідносин. Крім того, відповідачем поставлено під сумнів повноваження голови правління кооперативу Лисенко Раїси Андріївни на підписання позову. Однак, у разі сумнівів щодо наявності у особи, яка підписала заяву, повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва, відповідач не позбавлений можливості скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а не втручатися у питання діяльності кооперативу, які вирішуються виключно загальними зборами членів кооперативу, а також намагатися неправомірно обмежити право на доступ до правосуддя, що полягає у надмірному формалізмі. Представник позивача наголошує на тому, що між сторонами досі існують правовідносин, пов'язані з реалізацією суб'єктивного права позивача на отримання у користування земельної ділянки, а тому є незаконним рішення відповідача про скасування свого попереднього рішення, яке перешкоджає позивачу в набутті права на земельну ділянку з тих підстав, що воно не могло бути скасовано, оскільки відповідно до цього рішення виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, включаючи і покладання його в основу рішень судів, що набрали законної сили. За таких обставин спірне рішення Соколівської сільської ради двадцять дев'ятої сесії дев'ятого скликання від 29.11.2022 року №2453 «Про скасування рішення Соколівської сільської ради від 19 травня 2000 року №119» прийняте поза межами повноважень та підлягає скасуванню (а.с.19-22, Т.2).
16.02.2024 р. представником відповідача подано заперечення у яких зазначено, що до додаткових пояснень позивачем додано документи, однак вони подані не у строк та спосіб передбачений КАС України. У додаткових поясненнях позивач стверджує, що з незалежних від позивача причин через незаконні дії інших осіб позивач був позбавлений можливості звернутися до відповідача для укладення договору оренди відповідно до рішення №119 від 19 травня 2000 року. З такою позицією відповідач не погоджується, оскільки відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ №394003 станом на 06 грудня 2013 року керівником позивача була Лисенко Раїса Андріївна, яка і є підписантом по заявленій позовній заяві. Позивачем жодним чином не підтверджено про наявність об'єктивних причин неможливості реалізації свого права на оренду з 06 грудня 2013 року по листопад 2022 року. Таким чином, твердження позивача, що через незаконні дії інших осіб позивач був позбавлений можливості звернутися до відповідача з відповідним клопотанням не підтверджуються належними та допустимими доказами. Також позивач у відповіді на відзив стверджує, що він не мав можливості оформити проектну документацію, укласти договір оренди, зареєструвати його, проводити оплату за землю через незаконні дії інших осіб. Зазначене пояснення спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що позивач був ініціатором багатьох судових справ, по яким сплачував судовий збір, подавав документи, приймав участь у справі через представників. Тобто весь цей час у позивача були уповноважені особи для ведення господарської діяльності, а також були грошові кошти для сплати судових зборів. Позивач у відповіді на відзив зазначає, що всі установчі документи, листування та рішення були втрачені, що також є причинною зволікання позивача щодо виконання рішення №119 від 19 травня 2000 року. Жодним належним та допустимим доказом зазначені обставини не підтверджені. Позивачем рішення №119 від 19 травня 2000 року виконано не було, правовідносини між сторонами щодо оренди земельної ділянки не виникли, а отже сукупність умов, описана вище, дотримана не була. Позивачем долучено до відповіді на відзив копію Статуту Городницького кооперативу «Перспективний», п.4.11 якого передбачені повноваження голови правління, до складу яких не входить подання позовних заяв та представництво інтересів кооперативу у судах адміністративної юрисдикції. Таким чином Статутом не уповноважено голову правління брати участь у судовій адміністративній справі. Листом №29-11-0.332-488/2-24 від 31 січня 2024 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило, що звернення Городницького кооперативу «Перспективний» стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 54,00 га для ведення колективного садівництва та городництва із земель резерву на підставі рішення №119 від 19 травня 2000 року, а також стосовно затвердження такої документації із землеустрою згідно автоматизованої системи діловодства «ДОК ПРОФ» на розгляд до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не надходили, відповідні накази не видавалися (а.с.42-45, Т.2).
29.02.2024 р. представником позивача подано додаткові пояснення (а.с.49-51, Т.2).
12.03.2024 р. представником відповідача подано пистмові пояснення (а.с.56-58, Т.2).
12.03.2024 р. представником відповідача подано докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу (а.с.60-63, Т.2).
Стосовно повноважень представника Городницького кооперативу «Перспективний», яким підписано заяви по суті справи та з процесуальних питань, суд враховує наступне.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №394003 встановлено, що керівником Городницького кооперативу «Перспективний» є Лисенко Раїса Андріївна (а.с.201, Т.1).
Згідно з ч.3 ст.55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Таким чином, керівник юридичної особи є її представником у порядку самопредставництва.
Отже, посилання представника відповідача на відсутність повноважень у Лисенко Р.А. на представництво у суді інтересів Городницького кооперативу «Перспективний», є необґрунтованими та безпідставними.
Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
Городницький кооператив «Перспективний» 12.03.1998 р. зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.201, Т.1).
Рішенням дванадцятої сесії Соколівської сільської ради двадцять другого скликання від 30.01.1998 р. №172 «Про надання земельної ділянки для городництва городницькому кооперативу «Перспективний» надано в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 5 років городницькому кооперативу «Перспективний» земельну ділянку в розмірі 30,0 га із земель запасу в районі 102-го мікрорайону (а.с.120, Т.1).
За договором оренди землі від 22.02.1999 р., зареєстрованим у відділі земельних ресурсів Кіровоградського району Кіровоградської області 17.03.1999 р. за №94, власник землі Соколівська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області на підставі рішення сесії від 30.01.198 р. №172 передала, а орендар кооператив «Перспективний набув право на оренду земельної ділянки, що знаходиться в Соколівській сільській раді Кіровоградського району Кіровоградської області площею 30,0 га (а.с.121-129, Т.1).
Додатком до договору оренди земельної ділянки від 22.02.1999 р./, реєстраційний номер 94 від 17.03.1999 р., зареєстрованим у Кіровоградському районному відділі земельних ресурсів про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 14.04.2004 р. реєстраційний номер 783, продовжено термін дії договору на тих же умовах, що і в договорі терміном на 5 років (а.с130, Т.1).
Рішенням восьмої сесії Соколівської сільської ради двадцять третього скликання №119 від 19.05.2000 р. «Про надання земельної ділянки із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди» надано городницькому кооперативу «Перспективний» земельну ділянку розміром 54 (п'ятдесят чотири) гектари для ведення колективного садівництва та городництва із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 (сорок дев'ять) років (а.с.131, Т.1, а.с.34, Т.2).
Службовою запискою начальника відділу земельних відносин, комунальної власності, містобудування та архітектури О. Єсько від 28.10.2022 р. повідомлено Соколівського сільського голову про необхідність у розгляді питання на пленарному засіданні Соколівської сільської ради про скасування рішення №119 восьмої сесії Соколівської сільської ради двадцять третього скликання від 19 травня 2000 року «Про надання земельної ділянки із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди», у зв'язку з тим, що в самому рішенні вказана площа 54 га надавалась для ведення колективного садівництва та городництва із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди. Городницький кооператив «Перспективний» з 19 травня 2000 року це рішення не виконав, а в 2004 році уклав додаткову угоду до договору оренди від 22 лютого 1999 року з Кіровоградською районною державною адміністрацією 14 квітня 2004 року на підставі інших нормативно-правових актів (а.с.17, Т.2).
Відповідно до витягу з протоколу комісії з питань планування території, будівництва, благоустрою, земельних відносин та охорони природи від 22.11.2022 р. вирішено рекомендувати раді задовольнити проект рішення про скасування рішення №119 восьмої сесії Соколівської сільської ради двадцять третього скликання від 19 травня 2000 року «Про надання земельної ділянки із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди», оскільки вказане рішення не відповідає чинному законодавству (а.с.211, Т.1).
Рішенням двадцять дев'ятої сесії дев'ятого скликання Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 29.11.2022 р. №2453 «Про скасування рішення Соколівської сільської ради від 19 травня 2000 року №119» скасовано рішення восьмої сесії двадцять третього скликання Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №119 від 19 травня 2000 року «Про надання земельної ділянки із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди», в зв'язку з тим, що рішення не відповідає чинному законодавству (а.с.119, Т.1).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно з ч.1 ст.74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Офіційне тлумачення положенням частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надано у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16.04.2009 р. №7-рп/2009 у справі №1-9/2009.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. №7-рп/2009 в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. №7-рп/2009 зазначено, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування. Це узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 3 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше (абзац п'ятий пункту 3 мотивувальної частини вказаного Рішення). Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України). Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Верховний Суд у постанові від 24.07.2019 р. у справі №182/2428/16-а (2-а/0182/102/2016) виснував, що орган місцевого самоврядування наділений можливістю скасування власного рішення, однак реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема:
а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується;
б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб'єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.
Також Верховний Суд у постанові від 24.07.2019 р. у справі №182/2428/16-а (2-а/0182/102/2016), з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 04.06.2013 р. у справі №21-64а13 та від 25.05.2016 р. у справі №21-5459а15, зазначив, що ключовим питанням у контексті можливості скасування органом місцевого самоврядування свого владного управлінського рішення, є визначення того, яким за своєю правовою природою є відповідний акт: нормативним чи ненормативним. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Отже, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням скасовано рішення Соколівської сільської ради від 19 травня 2000 року №119, яке за своєю правовою природою є ненормативним, тобто індивідуальним актом у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України.
На підставі досліджених доказів судом встановлено, що рішення восьмої сесії Соколівської сільської ради двадцять третього скликання №119 від 19.05.2000 р. «Про надання земельної ділянки із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди» сторонами не реалізовано, оскільки договір оренди не укладено, межі земельної ділянки в натурі не встановлені, право користування земельною ділянкою із земель резерву розміром 54 гектари для ведення колективного садівництва та городництва у Городницького кооперативу «Перспективний» не виникло.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд, який у постанові від 13.11.2023 р. у справі №340/2285/23 зазначив, що рішення органу місцевого самоврядування №119 від 19.05.2000 «Про надання земельної ділянки із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди» без його реалізації шляхом укладення та реєстрації договору оренди не породжувало для позивача особистих майнових прав та зобов'язань (а.с.99, Т.1).
Таким чином, Соколівська сільська ради Кропивницького району Кіровоградської області мала право на скасування власного рішення №119 від 19.05.2000 р. «Про надання земельної ділянки із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди».
Однак, право на скасування власного рішення може бути реалізоване органом місцевого самоврядування за наявності підстав для такого скасування.
Як підставу для скасування рішення №119 від 19.05.2000 р., в оскаржуваному рішенні вказано, що воно не відповідає чинному законодавству. Разом з тим, рішення від 29.11.2022 р. №2453 «Про скасування рішення Соколівської сільської ради від 19 травня 2000 року №119» не містить обґрунтувань у чому саме полягає невідповідність скасовуваного рішення вимогам чинного законодавства та яким конкретно нормам воно не відповідає.
У службовій записці начальника відділу земельних відносин, комунальної власності, містобудування та архітектури О. Єсько від 28.10.2022 р. та витязі з протоколу комісії з питань планування території, будівництва, благоустрою, земельних відносин та охорони природи від 22.11.2022 р. зазначено про невиконання Городницьким кооперативом «Перспективний» рішення №119 восьмої сесії Соколівської сільської ради двадцять третього скликання від 19 травня 2000 року «Про надання земельної ділянки із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди» з 19 травня 2000 року.
Суд враховує, що не реалізація (не виконання) рішення не є тотожним до невідповідності рішення вимогам чинного законодавства.
При цьому суд зауважує, що рішення №119 від 19.05.2000 р. «Про надання земельної ділянки із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди» не встановлює кінцевого строку для його виконання сторонами.
Натомість, відповідачем не доведено, що рішення №119 від 19.05.2000 р. «Про надання земельної ділянки із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди» не відповідає вимогам чинного законодавства.
Окрім того, суд враховує, що на час прийняття рішення №119 від 19.05.2000 р. земельні правовідносини унормовувалися Земельним кодексом України від 18.12.1990 р. №561-ХІІ, який втратив чинність з 01.01.2002 р.
Із 01.01.2002 р. набув чинності Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. №2768-ІІІ, пунктом 1 розділу Х якого встановлено, що рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.
Зважаючи на відсутність в оскаржуваному рішенні мотивування правових підстав, що зумовили скасування Соколівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області власного рішення №119 від 19.05.2000 р. «Про надання земельної ділянки із земель резерву в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення двадцять дев'ятої сесії дев'ятого скликання Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 29.11.2022 р. №2453 «Про скасування рішення Соколівської сільської ради від 19 травня 2000 року №119», у зв'язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн (а.с.110, Т.1), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) у розмірі 2 684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Керуючись ст.ст.132, 142, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення двадцять дев'ятої сесії дев'ятого скликання Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 29 листопада 2022 року №2453 «Про скасування рішення Соколівської сільської ради від 19 травня 2000 року №119».
Стягнути на користь Городницького кооперативу «Перспективний» (м. Кропивницький, вул. Героїв України, 26, кв.94, код ЄДРПОУ 24711473) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область, вул. Шевченка, 23, код ЄДРПОУ 04364905).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Дата складання повного рішення суду - 14 жовтня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ