Номер провадження: 33/813/1962/25
Номер справи місцевого суду: 522/19578/25
Головуючий у першій інстанції Гаєва Л. В.
Доповідач Карташов О. Ю.
13.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю.
за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О.
представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Жовтан Олександра Володимировича
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу адвоката Жовтан Олександра Володимировича який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 174 КУпАП
Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття вище указаної адміністративної справи відносно нього, на підставі ст. 22 КУпАП, у зв'язку із малозначністю, та обмеженням йому усним зауваженням - відмовлено.
Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн на користь держави України з конфіскацією зброї, а саме травматичного пістолета «Форт 12-Р» Д3232 калібр 9 мм.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп на користь держави України.
Як вбачається з постанови суду першої інстанції, 17.08.2025 року приблизно о 4 годині 55 хвилин ОСОБА_1 за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, будинок №60«Б», здійснив постріл у повітря із належного йому пристрою для відстрілу патронів, а саме із пристрою травматичної дії - травматичного пістолета «Форт 12-Р» НОМЕР_1 , який споряджений гумовими метальними снарядами несмертельної дії, у населеному пункті, та у не відведеному для цього місці.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду, адвокат Жовтан О.В. діючи в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову - скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП, повернути ОСОБА_1 вилучений у нього травматичний пістолет «Форт 12-Р» Д 3232 калібр 9 мм.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що матеріали справи не містять доказів, які поза розумним сумнівом доводять факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст. 174 КУпАП. На думку сторони захисту, з відеозапису який долучений до матеріалів справи не можливо ідентифікувати ані місце, ані час, ані особу правопорушника; рапорти працівників поліції не можуть розглядатися як самостійні та беззаперечні докази, оскільки складені заінтересованою стороною; протокол адміністративного правопорушення є лише викладом обставин за слів посадової особи і не підтверджує факту їх існування.
Крім того, сторона захисту вважає, що фабула протоколу не відповідає диспозиції статті 174 КУпАП, оскільки в ній відсутні істотні данні, а саме не визначено, чи підпадає предмет, з якого здійснено постріл, під перелік зброї/пристроїв у статті 174 КУпАП; не зазначено калібр зброї; не встановлено правовий статус місця, де був здійснений постріл (чи є воно відведеним для цього місцем); поліцейським у протоколі не конкретизовано, яку саме норму Закону України “Про мисливське господарство та полювання» нібито було порушено.
Також, в скарзі зазначається, що суд першої інстанції діяв вибірково у дослідженні доказів, оскільки необґрунтовано взяв до уваги окремі рапорти працівників поліції, водночас проігнорувавши рапорт поліцейського Шарко А.В., який прямо свідчить про відсутність встановлених осіб за місцем події та фактичну неможливість підтвердження причетності ОСОБА_1 до правопорушення.
Підсумовуючи викладене, в скарзі зазначено, що відсутність об'єктивних доказів є недостатньою підставою для притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, думку захисника ОСОБА_1 , адвоката Жовтан О.В. який підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити в повному обсязі, оскаржувану постанову скасувати а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить наступного висновку.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ст. 174 КУпАП передбачена відповідальність за стрільбу з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметрів і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення передбачає активні дії, а саме стрільбу з порушенням установленого порядку з визначених вказаною статтею видів зброї та пристроїв.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його вчинення.
Згідно диспозиції вказаної статті, місцем вчинення адміністративного правопорушення може бути: населений пункт, тобто частина комплексно заселеної території України, яка склалася внаслідок господарської та іншої суспільної діяльності, має сталий склад населення, власну назву та зареєстрована в порядку, передбаченому законом; відведені для стрільби місця, де її здійснюють з порушенням встановленого порядку, зокрема стрільбища-комплекси, що складаються з декількох відкритих тирів; криті (закриті) тири з непробивними стінами і стелею, де поперечні і бокові перехвати не передбачені; напіввідкриті тири з куленепробивними стінами і поперечними перехватами зверху; відкриті ділянки місцевості, що мають кулеприйомні та бокові земляні вали й необхідні зони безпеки. Порушення стрільби можуть проявлятися у стрільбі з несправної зброї або при піднятому білому прапорці, не паралельно директрисі стрільбища, одночасно з різних видів зброї та положень тощо; не відведені для стрільби місця (поза місцями розташування легальних тирів, стрільбищ тощо).
Кожна з перелічених кваліфікуючих ознак становить окрему складову об'єктивної сторони зазначеного адміністративного правопорушення.
Для накладення адміністративного стягнення за даною статтею, обов'язковому встановленню підлягає та обставина, що стрільба проведена із порушенням встановленого законом порядку.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд вважає, що висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.174 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних і допустимих доказах, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 463558 від 17.08.2025 року; рапорті т.в.о. слідчого ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Кравчука М. від 17.08.2025 року; рапорті оперуповноваженого СКП ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Лисецького С. від 17.08.2025 року; а також відеозаписі, який підтверджую обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім цього, з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було ознайомлено, що підтверджується його підписом у протоколі, і жодних зауважень на нього від особи не надходило.
Також, матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження, а тому доводи апеляційної скарги в частині складеного протоколу є такими, що не заслуговують на увагу.
Наголошується, що із аналізу норми закону слідує, що однією з обов'язкових ознак, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП є протиправне діяння у вигляді стрільби, під якою необхідно розуміти здійснення хоча б одного пострілу із зазначених у цій статті видів зброї в населеному пункті.
Таким чином з вищенаведених підстав є неспроможними й доводи, щодо не зазначення калібру зброї, оскільки такої необхідності для встановлення марки зброї немає, та встановлення зазначеного факту не впливає на склад адміністративного правопорушення за ст. 174 КУпАП.
Безпідставними є доводи про вибірковість доказів та не врахування рапорту поліцейського Шарко А.В..
Апеляційний суд вважає за потрібним зауважити, що оцінка доказів належить до компетенції суду першої інстанція, і переоцінка доказів не допускається. Крім того, суд оцінює докази не за їх формальною наявністю, а за їх якістю, здатністю підтверджувати чи спростовувати обставини, що мають значення для справи.
Також, звертається увага на те, що рапорт ОСОБА_2 на який є посилання в апеляційній скарзі, не спростовує причетність ОСОБА_1 до правопорушення передбаченого ст. 174 КУпАП, але і не підтверджує цього. Зазначений рапорт лише констатує, що для перевірки виклику на лінію 102, щодо пострілів було здійснено виїзд, при якому не було встановлено причетних осіб. Натомість рапорти слідчого лейтенанта поліції Кравчук М.А. та оперуповноваженого старшого лейтенанта поліції Лисецького С.В. які здійснили виїзд в складі СОГ на повторний виклик який надійшов на лінію 102 по даному випадку вже стосуються події за якою і було складено протокол.
Доводи скарги про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову, у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим.
Інші доводи апеляційної скарги мають надуманий характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 174 КУпАП та накладенні на нього стягнення були дотримані у повній мірі, а також на законних підставах прийнято рішення про конфіскацію вогнепальної зброї, оскільки таке стягнення передбачено санкцією вказаної норми закону та є безальтернативним.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Також, апеляційний суд враховує, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката Жовтан Олександра Володимировича, в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 174 КУпАП - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов