Справа № 643/17860/25
Провадження № 1-кс/643/5805/25
14.10.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , перевіривши клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
До Салтівського районного суду міста Харкова 14.10.2025 надійшло клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна.
Слідчим суддею встановлено, що зазначене клопотання надіслано засобами поштового зв'язку та не містить підпису представника заявника.
Згідно ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положення ч. 1 ст. 24 КПК України встановлюють, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
З аналізу цих норм слідує висновок, що термін «заявити клопотання» та «винесені на його розгляд сторонами» передбачає відповідну встановлену процедуру оформлення і його подання, зокрема, її підписання заявником (особою, яка звертається з відповідним клопотанням), а слідчий суддя уповноважений розглядати такі клопотання, які подані конкретною (конкретними) особою (особами) та підписані нею (ними).
Відповідно до загальноприйнятих правил оформлення документів, підпис є обов'язковим реквізитом будь-якого офіційного документу, який надає йому юридичної сили, підтверджує справжність, правильність, а також відповідальність певної особи за його зміст.
Тож ідентифікувати особу, що подала клопотання неможливо, оскільки підпис - реквізит документа, який надає йому юридичну силу і свідчить про відповідність його змісту волевиявленню цієї особи.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Слідчий суддя встановив, що клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, подано без дотримання вищезгаданих вимог закону, оскільки не підписана представником заявника.
Відтак, слідчий суддя доходить висновку про повернення клопотання особі, яка її подала.
Керуючись ст. 9, 174, 304 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_4