Справа № 683/2481/25
2/683/1425/2025
13 жовтня 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в особі головуючого -судді Лугового О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №683/2481/25, 2/683/1425/2025 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
18 серпня 2025 року Паладич А. в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі - ТОВ «СВЕА ФІНАНС») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за договором позики № 4584492 від 09.04.2023 року у розмірі 22 360 грн. 50 коп., яка складається з 5 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17 360 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками, а також просить стягнути судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що 09.04.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №4584492 за умовами якого товариство надало відповідачу позику у розмірі 5 000 грн. на строк 30 днів та сплатою відсотків за користування кредитними коштами, а ОСОБА_1 у свою чергу, зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти у порядку та строки визначені договором. Відповідач, не виконував взяті на себе зобов'язання, визначені умовами кредитного договору, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
27 жовтня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Свеа Фінанс» (до зміни назви ТОВ «Росвен Інвест Україна») був укладений договір факторингу №01.02-64/23 відповідно до якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором позики №4584492.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-64/23 від 27.10.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором позики № 4584492 від 09.04.2023 року складає 22 360 грн. 50 коп., яка складається з 5 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17 360 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики, а також понесені судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 серпня 2025 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву у встановлені судом строки, згідно ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 серпня 2025 року, не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 09 квітня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №4584492 за умовами якого товариство надало відповідачу позику у розмірі 5 000 грн. на строк 30 днів (дата надання позики, 09.04.2023 року, дата повернення позики 09.05.2023 року) та сплатою відсотків за користування коштами у розмірі 2,50 % (фіксована), а ОСОБА_1 у свою чергу, зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти у порядку та строки визначені договором.
Згідно п.5.3 договору позики №4584492, позичальник підтвердив, що до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладання цього договору, йому зрозумілі.
Відповідно до п.20 та п.28 Договору позики №4584492, цей договір вважається укладеним у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно довідки ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» щодо розрахунку заборгованості по договору позики №4584492 від 09.04.2023 року, судом встановлено, що станом на 27.10.2023 року розмір заборгованості становить 22 360 грн. 50 коп., з яких: 5 000 грн. - заборгованість за основним боргом, 17 360 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками.
27 жовтня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Свеа Фінанс» (до зміни назви ТОВ «Росвен Інвест Україна») був укладений договір факторингу №01.02-64/23 відповідно до якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором позики №4584492, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №01.02-64/23 від 27.10.2023 року, згідно якого загальна сума заборгованості становить 22 360 грн. 50 коп., з яких: 5 000 грн. - заборгованість за основним боргом, 17 360 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками. Новий кредитом жодних додаткових нарахувань не здійснював.
Судом встановлено, що згідно рішення від 25.03.2024 року, ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» перейменовано на ТОВ «СВЕА ФІНАНС».
З наданих позивачем розрахунків вбачається, що відповідач не виконав умови договорів.
Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою та другою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) в п. 95-108, щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов'язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.
Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем письмові докази свідчать, що 09.04.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №4526981 за умовами якого товариство надало відповідачу позику у розмірі 5 000 грн. на строк 30 днів та сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 2,50 % річних, а ОСОБА_1 у свою чергу, зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти у порядку та строки визначені договором
Доказів, які б спростували цю заборгованість за договором позики, відповідачем не надано.
Оскільки між сторонами укладено договір позики, відповідач отримав кредитні кошти, проте свої зобов'язання за договором позики відповідач не виконав, тому наявна заборгованість за договором позики підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З урахуванням принципу диспозитивності, визначеного у ч.1 ст.13 ЦПК України, а також того, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору позики №4584492 від 09.04.2023 року, допустив прострочення з повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитом, тому з нього на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 22 360 грн. 50 коп., яка складається з 5 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17 360 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками.
При розподілі судових витрат суд відповідно до положень ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 422 грн. 40 хв. судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором позики № 4584492 від 09.04.2023 року у розмірі 22 360 грн. 50 коп., яка складається з 5 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17 360 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 2 422 грн. 40 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: 03124, бульвар Вацлава Гавела, 6, м.Київ, ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: