про залишення позовної заяви без руху
13 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/11523/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Горщар Сергій Васильович звернувся із позовом в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому заявлені наступні вимоги:
1) Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023, 2024 роки,
2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 06.03.2025 року перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком, на умовах і в порядку, передбачених Законом України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки.
3) Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахування ОСОБА_1 при обчисленні розміру пенсії до страхового стажу в подвійному розмірі період трудової діяльності з 01.01.2004 по 20.12.2017.
4) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області починаючи з 06.03.2025 перерахувати при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі період трудової діяльності з 01.01.2004 по 20.12.2017.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України, та містить наступні недоліки.
Пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до приписів пункту 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Тобто, однією із вимог до позовної заяви є визначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів за умови, що позовна заява подається до декількох відповідачів. Зміст позову - це звернена до суду вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту, яка повинна узгоджуватися із нормами статті 5 КАС України.
Аналіз норми пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України дає підстави для висновку, що у разі подання позову до декількох відповідачів вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту повинна бути зазначена щодо кожного із відповідачів. Така необхідність обумовлена тим, що спосіб захисту свого права, свободи чи інтересу має формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло, а вимоги зобов'язального характеру повинні бути пред'явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.
Позивачем вказано як відповідачів два суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, однак фактично позовні вимоги заявлено однаково до обох відповідачів.
Суддя зауважує, що з доданих до позову документів слідує, що в межах спірних правовідносин заяву позивача та додані до неї документи були опрацьовані за принципом екстериторіальності Головними управліннями Пенсійного фонду України у Волинській та Донецькій областях, при цьому матеріали позову не містять доказів того, що між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виник публічно-правовий спір та того, що ці суб'єкта владних повноважень приймали щодо позивача будь-які рішення.
Так відповідачами у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Разом з тим, слід зауважити що у прохальній частині позовної заяви позовні вимоги заявлені однаково до двох відповідачів, що унеможливлює належний розгляд даної позовної заяви.
Також, відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому представником позивача заяву про поновлення строку звернення до суду не подано, чим не дотримано вимог частини шостої статті 161 КАС України.
Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, яка полягає у такому:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону №1058-ІV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Водночас, у цій справі фактичні обставини свідчать про те, що позивач не згідний із розміром пенсії, після переведення на пенсію за віком згідно Закону №1058 -ІV починаючи з 06.03.2025, тому відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії (вказані висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 120/1483/24).
З матеріалів справи вбачається, що представник позивача звернувся до суду з цим позовом лише 28.09.2025 що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті позов якого скеровано до суду.
Тобто, позивач пропустив встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує цьому строку (а саме, за період з 06.03.2025 до 27.03.2025).
При цьому суддя зауважує, що отримання представником позивача листів відповідачів на його запити не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Такі ж висновки щодо застосування до спірних правовідносин положень статей 122, 123 КАС України містяться у постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі №1140/2132/18.
Також варто зазначити, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду своєчасно. Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача, а чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону в частині строку звернення до суду, що також в свою чергу унеможливлює належний розгляд даної справи судом.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статті 160 КАС України її слід залишити без руху, надавши представнику позивача строк на усунення недоліків шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви (з копіями для відповідачів, у разі подання її не через підсистему Електронний суд), що міститиме зазначення належного відповідача (відповідачів) та змісту позовних вимог щодо кожного такого відповідача (відповідачів), письмове обґрунтування заявлення позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також заяви про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом (тобто, за період з 06.03.2025 до 27.03.2025), у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску, або ж заяви про уточнення позовних вимог з урахуванням строку звернення до суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Надати представнику позивача строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою, засобами інформаційної системи «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя В.В. Мачульський