13 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5461/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дії щодо зменшення основного розміру призначеної пенсійної виплати під час її перерахунку ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року з 90 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, вказаних в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 вересня 2024 року №ХА16587, а також нарахування та виплату в зменшеному обсязі збільшення основного розміру призначеної пенсії (25 %), як цього вимагає постанова Кабінету Міністрів України №1381 від 28.12.2011 року та обмеження її максимальним розміром та з урахуванням рішення суду по справі №140/4813/25.
Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмеження розміру пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність та пенсійну виплату проводити з 01.03.2025 року із розрахунку: основний розмір пенсії 90 процентів грошового забезпечення, вказаного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 вересня 2024 року №XA16587 (вислуга 34 роки) та з урахуванням зазначених у ній сум та видів грошового забезпечення, а також з урахуванням індексацій (підвищення) до пенсії у відповідності до постанов КМУ: від 23.02.2024 року №185 та від 25.02.2025 року №209 та в тому числі збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми основного розміру пенсії та сум індексацій (за постановами КМУ №185 та №209), як цього вимагає постанова КМУ №1381 від 28.12.2011 року і при цьому з урахуванням рішення суду по справі 140/4813/25 та проведених виплат.
Позов обґрунтований тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон №2262-XII), яка йому була призначена у розмірі 90% від сум грошового забезпечення. На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі №140/15185/24 відповідач з 26 червня 2024 року здійснив перерахунок пенсії позивача, однак протиправно зменшив основний розмір пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Вважає дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення протиправними, оскільки при перерахунку пенсії мають застосовуватися норми Закону №2262-ХІІ, що визначають її розмір у відсотках відповідних сум грошового забезпечення, які діяли на момент призначення пенсії. Окрім того, при виконанні зазначеного вище рішення суду відповідач обмежує розмір пенсії максимальним розміром.
Ухвалою суду від 22 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні.
У відповіді на відзив позивач заперечує проти тверджень представника відповідача викладених у відзиві, з підстав зазначених в адміністративному позові. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.
З витягу про перерахунок пенсії слідує, що з 01 березня 2025 року ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії позивача, в результаті якого її розмір становить 36517,03 грн: 19786,86 грн - основний розмір пенсії (90% від грошового забезпечення); 3462,70 грн - підвищення (індексація) за 2022 рік; 1500,00 грн - підвищення (індексація) за 2023 рік; 1500,00 грн - підвищення (індексація) за 2024 рік; 1500,00 грн - підвищення (індексація) за 2025 рік; 4946,72 грн - збільшення основного розміру пенсії (25%); 2000,00 - щомісячна доплата відповідно до Постанови КМУ №713; 944,40 - надбавка до пенсії як інваліду війни 2 групи; 50,00 грн - надбавка до пенсії як інваліду війни 2 групи при виконанні обов'язків; 826,35 грн - підвищення за особливі заслуги перед Україною. Однак фактично пенсійна виплата з урахуванням максимального розміру пенсії та пониження суми згідно з Постановою КМУ №1 становить 27976,51 грн.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Публічно-правовий спір у цій справі виник щодо правомірності дій відповідача щодо обмеження перерахованої пенсії позивача, призначеної на підставі Закону №2262-XII, максимальним розміром.
Спеціальним Законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, є Закон №2262-ХІІ.
Відповідно до частини п'ятої статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину п'яту статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 12 квітня 2016 року №1080-VІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей", частина п'ята статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.
Поряд з тим Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1774-VIII) у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри "у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року" (пункт 10 вказаного Закону). Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону №1774-VIII, встановлено, що цей Закон набирає чинності з 01 січня 2017 року.
Проте буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ є відсутньою частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 та ін.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI.
Положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, була наявна колізія між Законом №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимальним розміром пенсії та зазначив, що у такому разі підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Ці висновки надалі застосовані Верховним Судом у постановах від 27 січня 2022 року у справі №240/7087/20, від 17 лютого 2022 року у справі №640/11168/20, від 18 травня 2022 у справі №380/12337/20, від 29 червня 2022 року у справі №640/19118/18, від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21.
Тож застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Також Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-ХІІ.
Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, які визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Аргументи відповідача у листі від 10.02.2025 року №1837-1388/М-02/8-0300/25 про існування законних підстав для обмеження пенсії ОСОБА_2 не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права.
На думку суду, відповідач не довів, що обмежуючи розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, діяв відповідно до закону. Тому такі його дії є протиправними.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, в межах позовних вимог суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо обмеження граничного розміру пенсії ОСОБА_2 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, при нарахуванні та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01.11.2024 року перерахунок, нарахування та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
Стосовно вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 року в розмірі 90% від грошового забезпечення, суд зазначає, що згідно з перерахунком пенсії від 01.03.2025 року, вбачається, що відповідачем було визначено основний розмір пенсії 90% грошового забезпечення, а відтак у суду відсутні правові підстави для задоволення даної позовної вимоги.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статі 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 при нарахуванні та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмеження розміру пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність та пенсійну виплату проводити з 01.03.2025 року та з урахуванням індексацій (підвищення) до пенсії у відповідності до постанов КМУ: від 23.02.2024 року №185 та від 25.02.2025 року №209 та в тому числі збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми основного розміру пенсії та сум індексацій (за постановами КМУ №185 та №209), як цього вимагає постанова КМУ №1381 від 28.12.2011 року і при цьому з урахуванням рішення суду по справі 140/4813/25 та проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Ю.Ю. Сорока