Справа № 128/2752/25
07 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Нога Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування письмових пояснень та про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, -
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
Відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про зобов'язання позивачку надати письмові пояснення з приводу: 1) укладення між сторонами усного договору про: місце проживання дитини разом із матір'ю; мати не буде погано висловлюватися про батька; мати не буде вимагати від батька нічого (фінансів, інших ресурсів); 2) на які кошти позивачка планувала зробити штучне запліднення вартістю 10 тим. Доларів США; 3) на які кошти позивачка планувала утримувати дитину при вдалій спробі штучного запліднення; яким чином він мав розпорядитися заробітною платою за липень 2025 року, які після сплати податків становить 15750,85 грн..
Також відповідачем ОСОБА_1 подано до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі 128/2751/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, з підстав того, що обов'язок утримувати дитину є безумовним та забезпечує базові потреби неповнолітньої особи, а обов'язок утримувати дружину є умовним.
В судове засідання сторони у справі не з'явились. Позивачкою подано до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, відповідач про причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи вищевикладене, клопотання представника позивача та положення ст. 223 ЦПК України, суд постановив провести судове засідання у відсутність учасників справи з метою вчинення відповідних процесуальних дій (ухвала суду постановлена без оформлення окремого документа та занесена до протоколу судового засідання).
Розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку.
Щодо клопотання відповідача про зобов'язання позивачку надати письмові пояснення суд зазначає наступне.
Частинами першою та другою статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже, подавати суду свої пояснення є правом сторони, а не обов'язком. З огляду на вказане, суд не уповноважений зобов'язувати будь-яку із сторін провадження зобо'язувати надавати свої пояснення з приводу поставлених іншою стороною питань.
За таких обставин, клопотання відповідача ОСОБА_1 про зобов'язання позивачку ОСОБА_2 надати письмові пояснення з приводу поставлених ним питань задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд зазначає наступне.
У відповідності до пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках встановлених пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.
Згідно положень п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, яким чином пов'язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України.
Зупинення провадження - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких не можливо передбачити їх учинення. Зупинення провадження у справі не повинно призводити до затягування справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 537/3098/17.
Як вбачається із заявленого відповідачем клопотання підставою для зупинення провадження у справі є наявність іншої цивільної справи №128/2751/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Однак, відповідач ОСОБА_1 не навів обґрунтованих підстав того, що об'єктивний розгляд цієї справи неможливий до вирішення цивільної справи №128/2751/25, що розглядається Вінницьким районним судом Вінницької області.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки у виконання положень п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України відповідачем не доведена об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Таким чином, оскільки судом не встановлено передбачених ст. ст. 251, 252 ЦПК України умов для зупинення провадження у справі, у суду відсутні правові підстави для зупинення провадження у даній справі за клопотанням відповідача.
Керуючись ст. 251, 259-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зобов'язання позивачку ОСОБА_2 надати письмові пояснення - відмовити.
В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - відмовити.
Ухвала в частині відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі може бути оскаржена сторонами до Вінницького апеляційного суду Вінницької області на протязі п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
В решті ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Л.П. Шевчук