Справа № 128/2752/25
10 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Нога Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягення дитиною трирічного віку.
У позовній заяві позивачкою викладено наступну позицію: 01.06.2023 вони з відповідачем зареєстрували шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина - ОСОБА_3 .. Дитина проживає разом з позивачкою. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 21.05.2025 (справа №128/1061/25) їх шлюб було розірвано. Сімейні відносини та спільне проживання вони з відповідачем припинили 15.09.2024. За пропозицією відповідача та їх спільною домовленістю, відповідачем надавалися щомісячно кошти в сумі 6000 грн. на утримання спільної дитини до грудня місяця 2024 року. Посилаючись на норми ст. 84 СК України, позивачка вважає, що має право на отримання від відповідача матеріальної допомоги на своє утримання, оскільки вона не працює та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідач здоровий, офіційно працевлаштований, оскільки є фізичною особою-підприємцем, внаслідок чого має постійний стабільний дохід. Окрім того, зазначила, що на утриманні відповідача перебувають троє дітей від попереднього шлюбу, яким він зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі 9000 грн. щомісячно за рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 17.10.2022. З огляду на викладене просила стягнути з відповідача на своє утримання аліменти в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 грн. щомісячно до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якій виклав наступну позицію.
«03.09.2025 р., за моїм клопотанням, мною було отримано копію позовної заяви за позовом ОСОБА_1 про стягнення аліментів по справі №128/2751/25 Вінницького районного суду Вінницької області. Не пізніше 15 днів з дня отримання, прошу долучити до матеріалів справи від імені Відповідача відзив на позовну заяву по даній справі. Відповідач є батьком чотирьох неповнолітніх дітей (сина ОСОБА_4 2008 р.н, сина ОСОБА_5 2010 р.н, сина ОСОБА_6 2011 р.н та дочки ОСОБА_7 2024 р.н.). На перших етапах знайомства з Позивачем, Позивач постійно розповідала про своє бажання народити дитину, оскільки, працюючи сімейним лікарем, розповідала випадок, коли період можливості завагітніти природньо завершився у дівчини приблизно її віку. По діям та розмовам Позивача було видно, що народження дитини є головним її бажанням. Моє бажання було «побудова здорових, щасливих сімейних відносин.» Позивач розповідала, про свої наміри зробити штучне запліднення (ЕКЗ, ЕКО), яке, 3 її слів, коштує 10 000 доларів США. Я люблю дітей, мені подобається з ними гратися, турбуватися про них та проводити з ними час. Мої попередні сімейні стосунки тривали біля 10-ти років, у нас народилися троє синів, але після розлучення їх мати робила так, щоб ми рідше бачилися. Розмірковуючи над даною ситуацією (для сімейних відносин ще мало були знайомі), мною було надано пропозицію Позивачу, де: «Якщо у нас народиться дитина, а побудувати здорові сімейні відносини не вийде то мають дотримуватися такі три пункти: 1. Дитина буде проживати з матір'ю. 2. Мати не буде погано висловлюватися про батька, незалежно від його поведінки, та не буде перешкоджати в їх спілкуванні. 3. Мати не буде нічого вимагати від батька, ні фінансів, ні інших ресурсів, навіть якщо він не буде зовсім допомагати. (Хотілося самому б дбати про дитину, від свого бажання без очікувань та вимог).» Також було вказано переваги для дитини, а саме: дитина має батька хотіла видумувати історію), має фамілію батька (а не попереднього чоловіка, або дівочу), батько її любить (що відповідає дійсності), батько буде піклуватися бажання є, але мати має вплив), мати економить 10000 доларів США на ЕКО.... та ін. Позивач погодилася на мою пропозицію, тобто було заключено «усний договір» (ст.205 ЦКУ). Мої дії в інтересах Позивача та дитини були такі: - неодноразово, відмовляв Позивача від операції «по жіночому». (вже через місяць - хотіла її робити і хто його знає, як вона могла б вплинути на її здоров'я) організував поїздку в Манявський монастир одружилися. Дитина народилася у шлюбі як і більшість дітей наполіг на тому щоб мати не ходила на роботу, тому що вона її сильно виснажувала. По переказам, її рідня була проти, але коли колега Позивача, ходивши роботу, народила шестимісячну дитину, то перекази змінилися в правильність коїх дій. на Ми - безпосередньо був на важких родах, зі слів Позивача «врятував їй життя». - один рік і три місяці повністю проживали за мої кошти. ІНФОРМАЦІЯ_2 у нас народилася дівчинка ОСОБА_7 . В серпні 2024 р., у мене та мого старшого сина ОСОБА_4 2008 р.н з'явилася ідея щоб проживали разом і 11 клас він навчався у м. Вінниця (попередня дружина проживає з дітьми у м. Гайсин, діти навчаються в ліцеї №1 м.Гайсин). Позивач підтримала нашу ідею. В 30-х числах серпня ми вже проживали в чотирьох - Я, Позивач, син ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_7 . З кожним днем проживання разом, поведінка Позивача відрізнялася від звичайної поведінки. Почала проявлятися роздратованість, незадоволення, претензії. Я розумію, що навантаження зросли не тільки на мене, але і на Позивача. 4 вересня 2024 р., на моє запитання «Які ти бажаєш відносини» відповіла «Не знаю які, але точно не такі». 15 вересня 2024 р. ми з сином вже проживали в автомобілі, потім знайшли житло. В ці дні Позивачем було виставлено мені такі претензії причини розлучення): 1.) «Я просила у тебе їжу.» (в Позивача було 40000 грн декретних, 200 дол. США, м'ясо в холодильнику було завжди (у мене в дитинстві оно не завжди було), її мати проживає через три будинки. Через певний час вияснилося що просила їжу останні дві неділі, що співпали з періодом проживання з нами мого сина. 2.) «Не купляв памперси». (Пізніше повідомила, що памперси ули завжди, просто залишок, коли ми з'їхали, залишався на 2 дні). 3.) «Мало Купляв брендових речей, лише рюкзак за 7000 грн.» (домовленостей по брендовим речах не було, шпиці для в'язання за 4000 грн, золоту каблучку з натуральним діамантом та весільну золоту каблучку, не взяла до уваги). Далі пішли образи, знецінення, видумані характеристики мого характеру та поведінки, вимагання грошей що порушують 2 та 3 пункт нашого «усного договору». В середині листопада попросила, щоб я не їздив до неї та дитини щоб вона собі когось знайшла. На Новий Рік я збирав усіх дітей, три сина приїхали, ми накрили гарний стіл, думали що Позивач з дочкою приїде, але вона геть не відповіла на запрошення, Весь січень не брала трубку і не відповідала на повідомлення (сама ж вказує, що кошти сплачував). Потім, написала, що чекала мене, що я приїду з вибаченнями і ми помиримося. На Пасху, відхилила запрошення приїхати до мене в гості (я приготував святковий стіл). Весною, по її проханню я приїздив і вона вела себе, наче ми помирилися, хоч, по сьогоднішній день, ми жодного разу не сіли і серйозно не обсудили причину нашого розлучення). 31 травня моя мати лежала у лікарні у важкому стані, начебто, під приводом поцікавитися станом її здоров'я та підтримати мене надійшов дзвінок від Позивача, а в процесі бесіди вияснилося що в дійсності їй потрібно покосити у подвір'ї, скинути кошти, побути з дитиною, поки вона походить по магазинах. По магазинах вона не пішла, гуляла разом зі мною та дочкою, проте пару годин розповідала який я поганий. 01 липня 2025 р. я скинув 3000 грн. на утримання ОСОБА_7 , (підзбиравши трохи грошей) 13 липня 2025 р., купивши червоної риби, креветок (ці продукти замовляв Позивач для дочки) приїхав провідати дитину, та прогулятися з нею. Позивач заборонила мені самому гуляти з дитиною без її присутності до досягнення донькою семирічного віку (порушивши мої батьківські права та умови «усного договору»). В той же день заявила: «Я рада що так усе вийшло» (я не розумію, що тут радісного). 18 серпня 2025р. Позивач зателефонувала мені і повідомила що я вже можу брати дитину і гуляти з нею у місцях за своїм бажанням. 20.08.2025 р. я мав можливість погуляти з дитиною декілька годин в парку. 31.08.2025 р. я провів з Поліною біля 8-ми годин. 07.09.2025 р. я, знову, бажав забрати доньку на цілий день, але вона захворіла. 10.09.2025 я гуляв з нею більше двох годин. 14.09.2025 р. бажав провести весь день з дочкою, але Позивач повідомила, що йде в гості. Зі слів Позивача, Я п'ятий хлопець у серйозних відносинах з нею, з якими вона одружувалася, або планувала весілля. Усі відносини тривали біля року і жодного разу я не помітив серйозну причину, провину для розриву відносин зі сторони чоловіків. Подібна ситуація склалася і у мене. Як кажуть «серіал той самий, тільки актори змінюються». Метою описання розвитку відносин не є висвітлення Позивача в негативних кольорах, а є: - висвітлення пунктів «усного договору» (я його дотримуюсь), - висвітлення моєї поведінки та бажання побудувати щасливі відносини, - висвітлення мого бажання проводити час з дочкою та перешкоди зі сторони Позивача висвітлення, що Позивач не будує здорові, відкриті, зрілі відносини а грає в якісь не зрозумілі мені «ігри». Вважає, що Позивач обманом одружила його на собі, щоб закрити свою потребу в дитині, отримати інші ресурси а сім'ю будувати і не бажала. Батько і мати Позивача працюють, у їхній власності перебуває: 1/2 будинку по АДРЕСА_1 , та будинок. АДРЕСА_2 з земельною ділянкою більше 10 соток, та будинок АДРЕСА_3 (де проживає Позивач) с. Вінницькі Хутори з земельною ділянкою біля 40 соток, та земельна ділянка (пай) м.Вінниця по в. Генерала Трейка, та квартира в новобудові ЖК «Сімейний комфорт» (+-2024 р. введення в експлуатацію) Немирівське шосе, 94, м. Вінниця. Статки родини позивача в рази перевершують статки моєї мами (батько покійний) та мої, чим похизувалась Позивач у телефонній розмові 22.08.2025 р.. 10.09.2025 р. Позивач повідомила, що за минулий місяць вона заробила 7000 грн. Відповідач займається підприємницькою діяльністю з 16.01.2012р. Свого часу пережив і кризи, і банкротства, і аварії, і багато інших негативних подій (був період де 11 місяців проживав на складі без води та туалету). Зараз, вдруге, працює над проектом з надання послуг перевезення вантажів. Попередня спроба завершилася не вдало. В січні, лютому, березні 2025 р. дохід був малий (значно менше середньої заробітної плати), вимушено не мав фінансової змоги, провідати матір, дочку, двох синів (старший проживав зі мною) та підтримати їх фінансово. У 2025 р. додатково, введено новий податок «військовий збір» у сумі 1% від доходу (обороту), скасовано пільгу по сплаті ЄСВ. Єдиний податок за 2024 (граничний термін 10 лютого 2025р.) сплатив 25.07.2025 р. (прострочення 5 місяців і 17 днів, квитанція додається, залишилося сплатити штрафну санкцію). Моїй мамі відключено 01.04.2025р. газопостачання за несплату за розподіл природнього газу (коштів допомогти їй не було). Кінець травня здав весільну каблучку, щоб провідати маму у лікарні і допомогти їй у придбанні медикаментів. Накопичилась заборгованість по сплаті аліментів на утримання трьох синів, оскільки кошти на утримання старшого сина, який проживав зі мною, мені не повернули (повернули лише за 3 місяці). Власний легковий автомобіль один рік та вісім місяців стоїть поломаний. На його ремонт коштів немає. Власного житла у мене немає. Є 1/2 частина земельних ділянок придбаних під час першого шлюбу, а особисто розпорядитися ними я не можу. На момент одруження з Позивачем у мене кредитів не було (квитанція додається), проте на момент розлучення (набрання законної сили рішення про розірвання шлюбу), заборгованість АТ КБ «Приват Банк» складала 194169 грн, (станом на 12.09.2025 р. 198358,61 грн.). Інформація в позовній заяві відносно «Спільної домовленості» про щомісячні кошти не відповідає дійсності, оскільки, однією з причин розлучення є «купував мало брендових речей», не розумію як в такій ситуації можна фінансово про щось домовитися. Інформація, що я надав за 6 місяців 2025 року на утримання дитини лише 3000 грн, також не відповідає дійсності, оскільки, лише згідно платежів, за 13.06.2025 та 01.07.2025 сума становить 4420 грн. Відповідно до законодавства України, для ФОП не існує обмежень щодо кількості видів діяльності (КВЕД), які можна зареєструвати. Тобто перелік видів діяльності перелічених в позовній заяві зовсім не пов'язаний з фінансовими показниками. Відповідач родом з маленького села Крутогорб, Гайсинського району Вінницької області. Завжди мріяв бути хорошим та успішним батьком, чоловіком, сином та дідусем. Навчається по сьогоднішній день, не палить, не зловживає алкоголем та не має і не мав будь-яких шкідливих звичок. Продовжує приймати спроби реалізувати себе у підприємницькій діяльності, щоб дійти до своєї мрії - вирватися з бідності. Усе ще мріє про щасливі сімейні відносини. Відповідач вважає що особисте життя Позивача не має права оцінювати, але відповідно до свого бажання бажав би щоб донька мала звичку будувати міцні сімейні відносини (а не змінювати чоловіків кожного року), щоб вірила в своє щасливе майбутнє (відсутність позиції «жертви»), та дотримувалася своїх обіцянок, домовленостей і відкрито могла доносити свої мрії та бажання (відсутність шкідливих установок, без подвійних стандартів та скритих вигод), та при досягненні повноліття будувала своє життя згідно своїх мрій та бажань (а не в 33 роки, практично кожного дня, обговорювала, що сказала мама). Незважаючи на теперішній його фінансовий стан, на підставі наведеного, для уникнення докорів, для забезпечення рівних прав дітей, принципово, вважає, що сума на утримання кожної дитини має бути однаковою. З огляду на викладене просив стягнути на утримання ОСОБА_3 кошти в сумі 3000 грн. щомісячно, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить 76% від середньої заробітної плати за липень 2025 року.» (а.с. 25-31).
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с. 17).
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином та завчасно повідомленим про день, час та місце розгляду справи (а.с 57), в судове засідання також не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін відповідно до ст. 211 ч.3 ЦПК України, враховуючи що вони скористалися своїми процесуальними правами.
Заяв та клопотань не надходило.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу проводиться судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою суду від 24.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 12).
Ухвалою суду від 07.10.2025 відмовлено в задоволенні клопотань відповідача ОСОБА_2 про зобов'язання позивачку надати письмові пояснення та про зупинення провадження у справі (а.с. 59).
Дослідивши наявні у матеріалах справи заяви по суті, докази, оцінивши їх в сукупності, судом установлені такі фактичні обставини та відповідні їм спірні правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач як на підставу своїх позовних вимог вказала на наявне у неї право на отримання аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку, вважає, що дані аліменти мають стягуватись у твердій грошовій сумі, а тому просить стягнути із відповідача аліменти в розмірі 3028,00 грн., щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку. Відповідач, подавши відзив на позовну заяву, своєї позиції щодо даного позову не висловим, оскільки прохальна частина відзиву містить вказівку щодо бачення відповідача розміру аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , а не заявлених до нього позивних вимог про стягнення аліментів на утримання позивачки, як матері неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку.
Підставою позову є неоспорюване батьківство відповідача та невиконання ним вимог закону щодо надання необхідних коштів на утримання дружини до досягнення трирічного віку.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрвоаному шлюбі, який рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 21.05.2024 розірвано (справа №128/1061/25) (а.с. 3-4).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 сторони є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.с. 5).
Відповідно до довідки Вінницько-Хутірського старостинського округу №14 від 14.07.2025 дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 (а.с. 6).
Позивачка ОСОБА_1 , згідно довідки Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради №43891 від 12.07.2025 (а.с. 8), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_2 , відповідно до відповіді №1590154 від 22.07.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 11) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
З копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 33), серії НОМЕР_3 (а.с. 34), серії НОМЕР_4 (а.с. 35), вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є батьком дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З копій платіжних інструкцій, що містяться на а.с. 46, 47, 48 вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 13.06.2025 та 01.07.2025 було здійснено переказ грошових коштів в сумі 1000 грн., 3000 грн. та 420 грн. на користь отримувача ОСОБА_1 з призначенням платежу «на утримання ОСОБА_7 ».
Відповідно до платіжної інструкції від 25.07.2025 відповідачем ОСОБА_2 було сплачено 4000 грн. Єдиного податку з фізичних осіб за 10.24-12.24 (а.с. 38).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилаються сторони, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
При цьому суд не бере до уваги надані відповідачем долучені до відзиву фотокартки із зображенням пошкодженого вантажного автомобіля, копію заяви-повідомлення-прохання ОСОБА_11 , копію супровідного листа Гайсинського районного суду Вінницької області, адресованого ОСОБА_11 , фотокартки особи жіночої статі похилого віку та виписки по банківському рахунку відповідача (а.с. 39-45), оскільки дані докази не спростовують позицію позивачки та не підтверджують факт скрутного матеріального стану відповідача.
Вказаний спір регулюється положеннями Сімейного кодексу України, які регулюють спірні правовідносини, на які посилались і сторони у заявах по суті.
Відповідно до ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Положеннями ст. 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на таке утримання є незалежним від того, чи працює дружина, незалежним від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред'явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19).
У відповідності до статті 80 СК України, у разі визначення розміру аліментів одному із подружжя за рішенням суду, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 84 СК України та роз'яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка, батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Таке право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Судом не встановлено виконання відповідачем своїх обов'язків по утриманню матері своєї дитини, до досягнення дитиною трирічного віку, а тому право позивача є порушеним та таким, що підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача коштів на утримання дружини.
При цьому, суд критично оцінює позицію відповідача, що викладена ним у відзиві на позовну заяву, оскільки її зміст не містить будь-яких аргументованих заперечень щодо заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень; суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст.78-79 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Обставину неможливості надання матері своєї дитини утримання, до досягнення спільною дитиною трирічного віку, відповідач перед судом не довів.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років, суд враховує обов'язок чоловіка утримувати дружину до досягнення дитиною трьох років, те, що відповідач фізично здорова особа, працездатного віку, має, окрім спільної із позивачкою дитини, ще трьох неповнолітніх дітей, однак доказів сплати аліментів на їх утримання відповідачем не надано, його обов'язок з утримання дружини до досягнення дитиною трьох років має виконуватись з огляду також на те, що позивачка не працює, оскільки здійснює догляд за спільною малолітньою дитиною сторін по справі.
Таким чином суд, виходячи із засад справедливості та розумності вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання позивачки по справі, яка потребує матеріальної допомоги відповідача, в розмірі 3028 грн., щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Аліменти підлягають стягненню в контексті ст. 79 СК України з дня подання позовної заяви, тобто у даній справі з 18.07.2025.
При цьому, розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ч. 3 ст. 80 Сімейного кодексу України).
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми платежу (аліментів) за один місяць підлягає негайному виконанню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 1 211,20 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 75, 79, 80, 84, 141, 180, 181 ч.3, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 1, 10, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_12 аліменти на її утримання в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень, щомісячно, починаючи з 18.07.2025 та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на користь держави.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць з 18 липня 2025 року по 18 серпня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони у справі:
Позивачка - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешканка АДРЕСА_2 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , мешканець АДРЕСА_4 .
Суддя Л.П. Шевчук