Іменем України
01 жовтня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/598/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., за участю секретаря судового засідання Заєць І.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 00100227), вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032
до відповідача: Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (код ЄДРПОУ 22815333), вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000
про стягнення 16 106 878,21 грн боргу
за участю представників сторін:
від позивача: Мартьянової Л.В., адвокат
від відповідача: Григор'єва О.М., адвокат
Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.
До Господарського суду Чернігівської області надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про стягнення 16106878,21 грн заборгованості відповідно до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, з яких 16064198,20 грн - сума основної заборгованості та 42680,01 грн - 3% річних.
Позовні вимоги ПрАТ "НЕК "Укренерго" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0531-03041-ПД у частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість, а у позивача виникли підстави для нарахування 3 % річних.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.07.2025, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
Ухвала суду від 16.06.2025 доставлена до Електронних кабінетів сторін 17.06.2025 о 21:25, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Отже, в розумінні статті 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді та обізнані про встановлені судом строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.
Ухвалою суду від 27.06.2025 повідомлено сторін про те, що у зв'язку з перебуванням судді Кузьменко Т.О. в період з 07.07.2025 по 25.07.2025 у відпустці, судове засідання, призначене на 15 липня 2025 року на 10 год. 00 хв., не відбудеться.
Повідомлено сторін про те, що підготовче засідання відбудеться 06.08.2025.
02.07.2025 відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого останній зазначає, що позивачем не підтверджено жодним доказом правильність визначення розміру планових платежів межах кожного розрахункового періоду, у зв'язку з чим підстави для настання відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України у вигляді стягнення 3% річних за порушення термінів здійснення планових платежів відсутні.
Суд прийняв відзив на позов до розгляду та долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 06.08.2025 представник відповідача повідомив суд про подання ним клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу.
Станом на час підготовчого засідання клопотання до суду не надходило.
У підготовчому засіданні 06.08.2025 суд постановив протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів, а також про відкладення підготовчого засідання на 19.08.2025 та встановив відповідачу строк у 3 дні для надання доказів направлення клопотання про закриття провадження у справі.
06.08.2025, після закінчення підготовчого засідання, через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання АТ «Чернігівобленерго» про закриття провадження у справі в частині стягнення 16064198,20 грн у зв'язку з відсутністю в цій частині предмету спору.
Суд прийняв клопотання до розгляду.
У підготовчому засіданні 19.08.2025 судом з'ясовано позицію сторін щодо заявленого відповідачем клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу.
Представник позивача не заперечив проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення 16064198,20 грн та просив суд задовольнити вимоги про стягнення 3 % річних.
З огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 статті 182 ГПК України питань, що підлягали з'ясуванню судом у підготовчому засіданні, суд у підготовчому засіданні 19.08.2025 постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 07.08.2025.
У судовому засіданні 07.08.2025 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 12.09.2025.
У судовому засіданні 12.09.2025 суд встановив строк у 5 днів для надання письмових пояснень позивачем з приводу нарахування 3% річних.
У судовому засіданні 12.09.2025 суд оголосив перерву до 01.10.2025.
15.09.2025 позивачем надані письмові пояснення з приводу нарахування 3% річних, які судом прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.
01.10.2025 на підставі статей 233, 240 ГПК України судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Наказом Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство» державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» реорганізовано шляхом перетворення в приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», яке є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до статті 108 ЦК України, пункту 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, пункту 3.2 Статуту НЕК «Укренерго», та 100 відсотків акцій якого належить державі.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського управління.
Типовий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначений додатком 5 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 309.
З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідач подав заяву-приєднання, якою надав письмову згоду на приєднання до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, розміщеного на офіційному сайті позивача, на окремих умовах чинного договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 № 0531-03041, а саме індивідуальних характеристиках, зазначених у додатках до нього.
Позивач підтвердив акцептування заяви відповідача про приєднання з 01.01.2024 до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (ідентифікатор: № 0531-03041-ПД), в подальшому в редакції затвердженій наказом ПрАТ «НЕК «Укренерго» від 07.06.2024 № 344.
За ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, з 01.01.2024 між позивачем та відповідачем, які є учасниками ринку електричної енергії, виникли правовідносини з надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на підставі договору (ідентифікатор № 0531-03041-ПД) (далі - Договір), який є публічним договором приєднання, що встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі.
Відповідно до п. 2.1 Договору цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором ОСП зобов'язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга).
Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору (п. 2.2 Договору ).
За умовами п. 3.1 Договору ціна цього Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць. 3.2. Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Відповідно до п. 3.3 Договору обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі.
Планова та/або фактична вартість Послуги визначається як добуток діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п. 3.4 Договору).
Згідно з п. 3.5 Договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду (п. 3.6 Договору).
Згідно з п. 3.7 Договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості фактично наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді Виконавець ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта надання Послуги та/або акта коригування до актів надання Послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
За умовами п. 3.8 Договору користувач здійснює підписання актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів з дня їх отримання користувачем та повертає виконавцю.
Підпунктом 4.2.1 Договору визначено обов'язок користувача своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим договором, а підпунктом 3.3.2 Договору - право виконавця своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу.
Відповідно до п. 9.8 Договору цей Договір зі змінами оприлюднюється на офіційному вебсайті ОСП. Якщо Користувач не ініціював розірвання цього Договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим Договором.
Згідно з п. 11.3 Договору Акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, рахунки, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі.
Будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акта наданої Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами в один той самий спосіб (залежно від форми документу) (п. 11.5 Договору).
Відповідно до п. 11.6 Договору рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Для забезпечення електронного документообігу Сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені (п. 11.7 Договору).
Відповідно до п. 13.1. Договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, в якому акцептована заява-приєднання. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.
На виконання умов Договору протягом березня-квітня 2025 року Позивач надав, а Відповідач отримав Послугу на загальну суму 33839670,11 грн, що підтверджується актами надання послуг:
- Акт надання Послуги № ДУА-0014864 за березень 2025 року від 31 березня 2025 року на суму 17 775 447,19 грн;
- Акт надання Послуги № ДУА-0015629 за квітень 2025 року від 30 квітня 2025 року на суму 16 064 222,92 грн;
Також, у вказаному вище періоді відбулися коригування об'ємів та сум наданих послуг за Договором за більш ранні місяці, тому основна сума заборгованості, що пред'являється за цим позовом, відповідним чином коригується з урахуванням сум за наступними актами коригування:
- Акт коригування № ДУА_К-0003028 до Акту надання Послуги № ДУА-0005593 від 31 березня 2024 року згідно з Договором від 01.01.2024 № 0531-03041-ПД на суму 87084,01 грн;
- Акт коригування № ДУА_К-0003712 до Акту надання Послуги № ДУА-0014069 від 28 лютого 2025 року згідно з Договором від 01.01.2024 № 0531-03041-ПД від 07.05.2025 на суму «-» 19738,11 грн;
- Акт коригування № ДУА_К-0003126 до Акту надання Послуги № ДУА-0004082 від 31 січня 2024 р. згідно з Договором від 01.01.2024 № 0531-03041-ПД (з урахуванням акту коригування № ДУА_К-0001630 від 30 травня 2024 р.) від 10 березня 2025 року на суму 189449,71 грн;
- Акт коригування № ДУА_К-0003433 до Акту надання Послуги № ДУА-0004843 від 29 лютого 2024 року згідно з Договором від 01.01.2024 № 0531-03041-ПД (з урахуванням акту коригування № ДУА_К-0001882 від 13 червня 2024 р.) від 12 березня 2025 року на суму 499649,43 грн.
Надані послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за зазначений вище період частково оплачені Відповідачем на суму 18 531 916,95 грн.
Станом на день звернення позивача до суду відповідач свої зобов'язання перед Позивачем прострочив, Послугу за період березень-квітень 2025 року не оплатив, внаслідок чого у Відповідача за вказаний період виникла заборгованість на суму 16064198,20 грн.
Разом з тим, під час розгляду справи в суді відповідачем відповідно до платіжної інструкції № 0003509544 від 30.06.2025 сплачено 16064198,20 грн, призначення платежу: «за послуги диспетчерського (оперативно-технологіч.) управління за квітень 2025 р. з врахуванням акту коригування № ДУА_0003750 від 06.06.2025 за дог. від 01.01.2024 № 0531-03041-ПД ((3509544)) в т.ч. ПДВ 2673989,35 грн».
За прострочення відповідачем виконання зобов'язання в частині своєчасної оплати вартості послуг позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 42480,01 грн 3% річних за період з 15.04.2025 по 29.05.2025.
З огляду на порушення відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частина 2 статті 15 ЦК України ).
Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав і обов'язків.
Суд при вирішенні спору враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.
Верховний Суд у постанові від 10.12.2024 у справ № 914/1653/23 зробив висновок, що аналіз чинного законодавства свідчить про те, що правовідносини з надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є подібними з правовідносинами з надання послуг з передачі електричної енергії, оскільки є правовідносинами щодо надання послуг оператором системи передачі, для розрахунків за договорами з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління використовується плановий і фактичний обсяги послуги, спосіб оплати таких послуг (попередні планові платежі на основі наданих користувачем прогнозованих планових обсягів послуги та подальша доплата згідно відповідних актів надання послуги) є теж подібним.
Пунктом 4 статті 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.
Пунктами 6.1, 6.4 Розділу ХІ Кодексу системи передач, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 регламентовано, що договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України. Договір встановлює обов'язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією. Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором. Типовий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюється на власному вебсайті ОСП в мережі Інтернет.
Типова форма договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технічного) управління наведена в додатку 5 до Кодексу системи передачі (затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309).
Судом встановлено, що між ПрАТ “НЕК “Укренерго» та АТ “Чернігівобленерго», як учасниками ринку електричної енергії, укладений договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024, з ідентифікатором № 0531-03041-ПД, шляхом приєднання АТ “Чернігівобленерго» до умов типового договору, опублікованого на веб-сайті ОСП, на окремих умовах чинного договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 № 0531-03041, а саме: індивідуальних характеристиках, зазначених у додатках до цього Договору.
07.06.2024 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 28.05.2024 № 1036 затверджені нові умови договору, затвердженого Наказом НЕК «Укренерго» від 07.06.2024 за № 344, розміщеного на сайті НЕК «Укренерго».
Відповідач з 07 червня 2024 року не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами (з 07 червня 2024 року), отже вважається, що відповідач погодився із зміненим договором (п. 9.8 Договору).
Відтак у спірному періоді договір від 01.01.2024 № 0531-03041-ПД діяв у редакції, затвердженій наказом ОСП від 07.06.2024 № 344.
Відповідач у період з березня 2025 по квітень 2025 року на підставі Договору від 01.01.2024 № 0531-03041-ПД отримав послуги з диспетчерського (оперативно-технічного) управління загальною вартістю 33839670,11 грн, що з урахуванням часткових оплат відповідача в рахунок отриманих послуг у спірному періоді та коригувань сторонами вартості цих послуг, на момент звернення до суду, становила 16064222,92 грн.
Відповідач вчасно за отримані послуги не розрахувався, чим порушив грошові зобов'язання перед позивачем, установлені в пунктах 3.5. - 3.7. Договору.
Після відкриття провадження в справі відповідач 30.06.2025 повністю погасив наявний борг перед ПрАТ НЕК Укренерго, про що до суду надав копію платіжної інструкції № 0003509544 від 30.06.2025.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження в справі якщо відсутній предмет спору.
З огляду на те, що відповідач після відкриття провадження повністю погасив борг за надані послуги в період з березня 2025 року по квітень 2025 року в сумі 16064222,92 грн, суд доходить висновку про відсутність спору в цій частині позовних вимог, у зв'язку з чим наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 частини 1 статті 231 ГПК України.
У разі закриття провадження в справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина 3 статті 231 цього Кодексу).
Щодо вимог про стягнення 3% річних суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу 4 частини 5 статті 33 Закону України “Про ринок електричної енергії» тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюються оператором системи передачі у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 6.5 глави 6 розділу ХІ Кодексу системи передачі, передбачено, що оплата послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифом, який встановлюється регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті мережі Інтернет у триденний термін після його затвердження регулятором.
Цій нормі відповідає п. 3.2. Договору про те, що оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.enegy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Разом з тим, встановлені постановами НКРЕКП тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є державною регульованою ціною в розумінні Закону України «Про ціни і ціноутворення», встановленою НКРЕКП як уповноваженим органом державної влади, застосування якої для сторін відповідно до ст. 13 названого закону, ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України є обов'язковим.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Судом встановлено, що умовами договору (які відповідають положенням типового договору), при розрахунках між сторонами враховуються як планові так і фактичні обсяги, при цьому положеннями договору чітко передбачена передоплата вартості послуги, яка має бути вчинена до відповідної дати розрахункового місяця.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, зазначив таке: "168. Звідси при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць".
Подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21.
Отже, строки виникнення зобов'язання з оплати планового обсягу послуги та фактичного обсягу, а також прострочка їх виконання, обчислюються окремо для кожного виду зобов'язання.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частини 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив строки оплати планової вартості послуг у березні-квітні 2025 року, проведення розрахунку за фактичний обсяг послуг у цьому періоді та оплату вартості послуг, після коригування обсягів та вартості послуг за січень-березень 2024 року, у зв'язку з чим позивач нарахував до стягнення 3% річних.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем, зокрема, нараховано та пред'явлено до стягнення 42680,01грн 3% річних за період прострочення з 15.04.2025 по 29.05.2025.
Верховний Суд у постанові від 07.06.2022 у справі № 910/3711/21 (фактичні обставини якої подібні даній справі) зазначив, що невиконання або неналежне виконання користувачем зобов'язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов'язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов'язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 ЦК України.
За змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо своєчасної оплати послуг, є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних, суд зазначає, що з урахуванням умов Договору (п.п. 3.5.-3.7.) строк оплати вартості послуг визначений:
по Акту надання Послуги № ДУА-0014864 за березень 2025 року від 31 березня 2025 року - до 15.04.2025;
по Акту надання Послуги № ДУА-0015629 за квітень 2025 року від 30 квітня 2025 року - до 15.05.2025;
по Акту коригування № ДУА_К-0003028 до Акту надання Послуги № ДУА-0005593 від 31 березня 2024 року - до 15.04.2025;
по Акту коригування № ДУА_К-0003712 до Акту надання Послуги № ДУА-0014069 від 28 лютого 2025 року - до 07.05.2025;
по Акту коригування № ДУА_К-0003126 до Акту надання Послуги № ДУА-0004082 від 31 січня 2024 року - до 15.04.2025;
по Акту коригування № ДУА_К-0003433 до Акту надання Послуги № ДУА-0004843 від 29 лютого 2024 року - до 15.04.2025.
Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).
Як убачається з наданого розрахунку, позивачем невірно визначений початок перебігу строку прострочення виконання зобов'язання по актам коригування № ДУА_К-0003028, № ДУА_К-0003126, № ДУА_К-0003433.
Зокрема, позивачем здійснено розрахунок 3% річних за вказаними актами без урахування положень ст. 253 ЦК України.
Відтак, за перерахунком суду, враховуючи початок перебігу строків прострочення виконання зобов'язань, розмір 3% річних становить 42616,23 грн за період з 16.04.2025 по 29.04.2024.
При цьому, суд зауважує, що розрахунок 3% річних за прострочення виконання зобов'язань по Акту надання Послуги № ДУА-0015629 позивачем здійснено у відповідності до умов Договору та вимог законодавства та є арифметично вірним.
Вимоги по стягненню 3% річних за прострочення виконання зобов'язань по Акту надання Послуги № ДУА-0014864 позивачем не пред'являлись.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов щодо ненадання позивачем доказів правильності визначення розміру планових платежів відхиляються судом з огляду на те, що плановий обсяг послуги в спірному періоді визначався адміністратором комерційного обліку, яким є оператором системи передачі - позивачем, який своєчасно інформував відповідача про обсяг такої послуги, окремо, за кожну декаду розрахункового періоду, виставляючи до сплати відповідні рахунки, що, зокрема, узгоджується з умовами пунктів 3.4, 3.6, 3.7, 11.6 Договору. За підсумком, планові обсяги послуги у відповідному розрахунковому періоді сумарно відповідають фактично спожитому відповідачем обсягу послуги в звітному місяці, що останнім не спростовується.
За змістом статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 42616,23 грн 3% річних.
В решті позову в частині стягнення 63,78 грн 3% річних вимоги задоволенню не підлягають як безпідставні.
Провадження у справі в частині стягнення 16064198,20 грн боргу підлягає закриттю за відсутності предмету спору.
Розподіл судових витрат.
Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що позовні вимоги задоволені судом частково, судовий збір в сумі 511,39 грн покладається на відповідача.
В решті 0,77 грн судовий збір покладається на позивача.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі суд вирішує питання про повернення судового збору з бюджету.
Приписами п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» обумовлено, що закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) є підставою для повернення суми сплаченого судового збору за клопотанням сторони, яка його сплатила, за ухвалою суду.
Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Станом на момент проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) рішення клопотання про повернення судового зобу у зв'язку з закриттям провадження у справі до суду не надходило.
Отже, підстави для повернення судового збору станом на день ухвалення рішення відсутні.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 16 064 198,20 грн боргу за відсутності предмету спору.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (код ЄДРПОУ 22815333, вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000) на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 00100227, вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032) 3 % річних в сумі 42616,23 грн, судовий збір в сумі 511,39 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. В решті позову відмовити.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 13.10.2025.
Суддя Т.О.Кузьменко