вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"13" жовтня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/835/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Торгово - закупівельна база"
до Фізичної особи - підприємця Оголенка Олега Володимировича
про стягнення 52 684,41 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
У вересні 2025 року Товариство з додатковою відповідальністю "Торгово - закупівельна база" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Оголенка Олега Володимировича про стягнення 56 936,64 грн, з яких: 33 687,14 грн - основний борг, 10 045,55 грн - інфляційні, 3 129,13 грн - 3% річних та 10 074,82 грн - пеня за договором оренди від 22.09.2021 № 04-2021.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Згідно із позовною заявою, 22.09.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № 04-2021, за умовами якого позивач передав, а відповідач взяв в тимчасове користування (оренду) частину підвального приміщення загальною площею 216 кв. м, що розташоване в будівлі за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 98, та належить позивачу на праві власності (договір). Проте відповідач несвоєчасно сплачує оренду плату, внаслідок чого за ним рахується заборгованість у розмірі 33 687,14 грн. За неналежне виконання зобов'язань зі сплати орендної плати позивач нарахував та просить суд, окрім основного боргу, стягнути 10 045,55 грн інфляційних втрат, 3 129,13 грн 3% річних та 10 074,82 грн пені.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст. 526, 530, 612, 625, 629 ЦК України.
Відповідач відзиву у порядку та строки, визначені ГПК України та ухвалою суду від 10.09.2025, не подав, отже, розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами справи.
При цьому суд зазначає, що ухвали суду направлялися відповідачу на адресу, вказану в договорі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18)).
Процесуальні рішення, заяви і клопотання учасників справи, результати їх розгляду.
Ухвалою суду від 10.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.10.2025.
19.09.2025 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, а 24.09.2025 - заява про долучення до матеріалів справи документів.
07.10.2025 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій останній просить суд зменшити розмір позовних вимог на суму 4 252,23 грн та стягнути з відповідача 52 684,41 грн, з яких: 33 687,14 грн основного боргу, 8 310,03 грн пені, 2 545,30 грн 3% річних та 8 141,94 грн інфляційних.
У силу вимог п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема диспозитивність, згідно з якою учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Зважаючи, що заява про зменшення позовних вимог подана у порядку та строк, визначені ГПК України, відтак приймається судом.
Інших заяв і клопотань не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши надані докази, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
22.09.2021 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди № 04-2021 (договір), за п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове користування (оренду) частину підвального приміщення загальною площею 216 кв. м, що розташоване в будівлі, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 98, та належить орендодавцю на праві власності.
Приміщення, що орендується, надаються орендарю для здійснення його діяльності, що не суперечить законодавству України (п. 2.1. договору).
За умовами п. 3.2. договору передача приміщення та його повернення оформлюється шляхом підписання сторонами Актів приймання-передачі, які є невід'ємними частинами договору, із обов'язковим зазначенням у них стану приміщення на момент передачі (повернення).
01.11.2021 між позивачем та відповідачем підписано акт прийому - передачі підвального приміщення.
Відповідно до п. 4.1.- 4.3. договору розмір орендної плати за місяць для об'єкта становить 30,00 грн за один квадратний метр орендованої площі приміщення. Плата за користування приміщенням становить 6 480,00 грн за місяць. Нарахування орендної плати розпочинається з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення. Орендна плата та плата за опалення сплачується на розрахунковий рахунок орендодавця до 25 числа поточного місяця згідно з виставлених рахунків. Розмір орендної плати корегується на індекс інфляції, встановлений Державною службою статистики України, з дати підписання цього договору.
Згідно з п. 4. 8. договору сплата орендної плати орендарем починається з моменту підписання цього договору.
Вартість спожитої орендарем електроенергії (включаючи втрати електроенергії, компенсацію перетікання реактивної електроенергії), а також вартість послуг по водопостачанню та водовідведенню відшкодовується орендодавцю на підставі показників лічильників та згідно з виставлених рахунків (п. 4.7. договору).
У п. 4.10 договору встановлено, що у разі наявності у орендаря заборгованості перед орендодавцем по оплаті орендної плати за попередні звітні періоди, орендодавець першочергово зараховує грошові кошти, отримані від орендаря, незалежно від призначення платежу на погашення існуючої заборгованості зі сплати орендної плати та по оплаті штрафних санкцій, передбачених умовами договору.
Строк дії договору оренди - з моменту підписання цього договору по 30.09.2022. У разі, якщо за один календарний місяць до закінчення строку дії договору, визначеного п. 5.1. договору, жодна зі сторін не заявить про намір припинити дію договору, він вважається продовженим на один рік на тих самих умовах (п. 5.1., 5.3. договору).
Орендар зобов'язався (підп. 7.1.2., 7.1.3. п. 7. договору) використовувати приміщення, що орендується, виключно за цільовим призначенням. визначеним у п. 2 договору, та своєчасно здійснювати орендні платежі.
За умовам п. 9.8. договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами.
Як установлено судом із фактичних обставин сприти, розмір орендної плати за період з жовтня - грудня 2022 року та лютий - березень 2023 року становить 40 726,98 грн, що підтверджується рахунками від 12.10.2022 № 167 на суму 7 892,92 грн, від 11.11.2022 № 188 на суму 8 090,24 грн, від 14.12.2022 № 209 на суму 8 146,87 грн, від 15.02.2023 № 29 на суму 8 269,53 грн, від 10.03.2023 № 50 на суму 8 327,42 грн та актами наданих послуг (виконаних робіт) від 31.10.2022 № 111 на суму 7 892,92 грн, від 30.11.2022 № 124 на суму 8 090,24 грн, від 31.12.2022 № 138 на суму 8 146,87 грн, від 28.02.2023 № 20 на суму 8 269,53 грн, від 31.03.2023 № 33 на суму 8 327,42 грн.
Акти підписано обома сторонами без претензій щодо наданих послуг.
Судом із фактичних обставин справи встановлено, що відповідач частково виконав свої зобов'язання з оплати орендної плати, сплативши 7 039,84 грн, отже, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 33 687,14 грн.
22.05.2025 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою про сплату боргу, що підтверджується рекомендованим відправленням № 3301200054866 та фіскальним чеком, проте відповідач претензію не отримав.
Станом на дату розгляду вказаного спору доказів сплати суми боргу суду не надано.
Крім того, позивач за несвоєчасну сплату орендної плати здійснив нарахування пені в розмірі 8 310,03 грн, інфляційних в розмірі 8 141,94 грн та 3% річних в розмірі 2 545,30 грн (з урахуванням зменшення позовних вимог).
Зокрема, право на нарахування пені передбачене п. 4.6. договору, за яким у випадку затримки орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на заборговану суму за кожен день прострочення платежу.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди щодо своєчасної та у повному розмірі сплати орендної плати, регулювання яких здійснюється ЦК України.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
За приписами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Правовою підставою користування орендованим майном є, відповідно, договір оренди (найму).
За ч. 1 ст. 795 ЦК України унормовано, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 764 ЦК України передбачено, що якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
При цьому суд зазначає, що приписами ст. 204 ЦК України унормовано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зважаючи на викладене, договір (у сукупності з документами, які засвідчують факт його виконання) є первинним документом, на підставі якого між сторонами виникли взаємні зобов'язання щодо оренди приміщення та сплати орендної плати.
Судом з урахуванням фактичних обставин справи встановлено, що відповідач свого обов'язку з внесення орендної плати у повному обсязі та своєчасно не виконав, отже, з нього на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 33 687,14 грн.
Стосовно нарахування 3% річних та інфляційних, то слід зазначити таке.
За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання. Вказана правова позиція що порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 та у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, наданий позивачем, установив, що розмір 3% річних - 2 541,92 грн (при заявленому - 2 545,30 грн), а інфляційних - 3 735,49 грн (при заявленому - 8 141,94 грн) (розрахунок додається), отже, 3% річних та інфляційні підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України (втратив чинність, однак діяв станом на дату виникнення спірних правовідносин) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, одним із видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Окрім того, відповідно до положень п. 7 Прикінцевих та перехідних положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний розділ доповнено п. 7 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020, який набув чинності 02.04.2020. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" прийнятої відповідно до ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався і був скасований 01.07.2023.
Особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов'язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, обмежується правила ч. 6 ст. 232 ГК України, якщо інше не встановлено договором. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання. Тобто вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі. Пеню належить рахувати з наступного дня після дати, в яку зобов'язання мало бути виконано, і по переддень фактичного виконання грошового зобов'язання, або по відповідний день через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, але в межах періоду, визначеного позивачем.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд установив, що право на нарахування пені припинилося, з урахуванням строку дії карантину, 01.07.2023.
Здійснивши перерахунок пені, суд установив, що розмір останньої становить 4 589,74 грн (при заявленому - 8 310,03 грн) (розрахунок додається), відтак пеня підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових позивача, а отже, про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 2 560,48 грн покладається на відповідача, решта - на позивача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Торгово - закупівельна база" до Фізичної особи - підприємця Оголенка Олега Володимировича про стягнення 52 684,41 грн задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Оголенка Олега Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Торгово - закупівельна база" (33027, м. Рівне, вул. Київська, буд. 98, ідентифікаційний код 01564549) 33 687,14 грн основного боргу, 3 735,49 грн інфляційних, 2 541,92 грн 3% річних та 4 589,74 грн пені.
Узадоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Оголенка Олега Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Торгово - закупівельна база" (33027, м. Рівне, вул. Київська, буд. 98, ідентифікаційний код 01564549) 2 560,48 грн судового збору.
Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю "Торгово - закупівельна база" (33027, м. Рівне, вул. Київська, буд. 98, ідентифікаційний код 01564549).
Відповідач: Фізична особа - підприємець Оголенко Олег Володимирович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 13.10.2025.
Суддя О. Андрійчук