ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
02.10.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/343/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", пр. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад", вул. Академіка Сахарова, буд. 23, м. Івано-Франківськ, 76018,
про стягнення 1086987,38 грн, з яких: 663052 грн - пені, 423935,38 грн. - штрафу.
за участі:
від позивача: Горбач Андрій Миколайович
від відповідача: Футерко Василь Любомирович
встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" про стягнення заборгованості в сумі 1086987,38 грн, з яких: 663052,00 грн - пені, 423935,38 грн. - штрафу.
Ухвалою суду від 04.06.2025 клопотання Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" про витребування доказів від 10.04.2025 (вх.№6071/25 від 11.04.2025), заяви Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" від 05.05.2025 (вх.№7401/25 від 05.05.2025) про витребування доказів та про зобов'язання позивача надати відповіді на запитання, поставлені відповідачем у відзиві - задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надати Господарському суду Івано-Франківської області вказані належним чином засвідчені письмові докази та зобов'язано позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надати відповіді на запитання, поставлені відповідачем у відзиві.
В судовому засіданні 14.08.2025 протокольними ухвалами суд відмовив Приватному акціонерному товариству "Івано-Франківський завод "Промприлад" у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, клопотання про постановлення окремої ухвали та застосування заходів процесуального примусу та клопотання про виклик свідка та зобов'язання надати відповіді на запитання у зв'язку з відсутністю підстав для їх задоволення та відсутністю процесуальної необхідності (зокрема, для виклику свідка, зобов'язання надати відповіді на запитання).
Також, в судовому засіданні 14.08.2025 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 02.10.2025 після оголошеної в судовому засіданні 01.102025 перерви, судом проголошено скорочене рішення (вступна та резолютивна частини).
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем порушено умови договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600007515 від 24.04.2023 в частині своєчасного виконання робіт, внаслідок чого позивачем нараховано відповідачу на підставі п. 10.2. договору штрафні санкції у в сумі 1086987,38 грн, з яких: 663052,00 грн - пені, 423935,38 грн - штрафу.
Позиція відповідача.
У відзиві на позов зазначає про те, що графіком виконання робіт (Додаток № 3) строки виконання робіт (їх етапів) не визначені. У вказаному додатку зазначені "граничні терміни виконання робіт". Поняття "строк" та "термін" є різними за їх значенням та правовим характером. Графіком виконання робіт (додаток № 3) не визначено конкретної дати або події (підписання договору, надання вихідних даних, вчинення стороною та/або сторонами інших дій тощо), з настанням якої пов'язаний початок перебігу строку. Неможливість встановлення строків виконання окремих етапів робіт за договором (невизначеність строків) повністю виключає можливість нарахування будь-яких штрафних санкцій за порушення таких строків. Отже, з урахуванням п. 4.1. договору, встановлений договором строк виконання робіт за ним сплив 23 квітня 2024 р.
Зазначає, що спірний договір є договором підряду. За загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення виконання підрядником обов'язку зі здачі завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт/поставки обладнання в межах основного зобов'язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.
У пункті 10.2 договору штрафні санкції передбачені саме за прострочення виконання робіт, а не за прострочення підписання актів приймання-передачі виконаних робіт. Встановлений договором строк виконання робіт за ним сплив 23 квітня 2024 р., відсутні достатні підстави та фактичні дані для розрахунку неустойки за порушення строків виконання окремих етапів робіт, відтак нарахування позивачем неустойки за період до 24 квітня 2024 р. є безпідставним та протиправним.
З урахуванням вищенаведеного сертифікату відповідності № UA.TR.055.S.001145-24, виданого ДП "Івано-Франківський науково-дослідний центр стандартизації, метрології та сертифікації" 17 квітня 2024 р. (копія додається, додаток № 1), роботи, виконання яких було передбачене договором та дозволило замовнику продовжувати використовувати об'єкт за цільовим призначення, були виконані станом на 17 квітня 2024 р., тобто за 6 днів до спливу визначеного договором строку виконання робіт.
Із показань свідка Лисенка Ю.А. вбачається, що попри відхилення (30.04.2024, 07.05.2024, 14.05.2024) замовником надісланих підрядником актів виконаних робіт через електронну систему документообігу, замовник не виконав зобов'язань, визначених пунктом 5.4. договору, а саме не повідомив письмово підрядника про такі недоліки з одночасним повідомленням про час та місце зустрічі для складення акту про недоліки виконаних робіт.
Отже, замовником вчинялися дії, спрямовані на штучне затягування прийняття робіт за договором, на що, зосібна, вказує недотримання замовником встановленого договором порядку фіксації та документування недоліків виконаних робіт (незважаючи на те, що такий порядок визначений самим замовником).
У клопотанні від 05.05.2025 просить суд зменшити розмір неустойки (пені, штрафу), від її розміру, який буде встановлений судом у справі (з урахуванням дослідження інших доказів, в тому числі самостійного перерахунку неустойки судом). Обґрунтовуючи дане клопотання зазначає про те, що несвоєчасне (за позицією позивача) виконання робіт за договором не завдало позивачу будь-якої істотної шкоди, а фактична вартість “недоліків» є неспівмірною із заявленою до стягнення сумою неустойки.
Обставини справи, дослідження доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
24.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" як замовником та Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківський завод "Промприлад" як підрядником укладено договір № 4600007515.
Згідно п. 1.1. договору, підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Нижня Будаківка) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 1.2. договору, склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток №1), договірною ціною (додаток №2) та графіком виконання робіт (додаток №3), які є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 3.1. договору, загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною ціною (додаток №2) становить: 6586800,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 1097800,00 грн.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (додаток №3), що додається до цього договору та є невід'ємною його частиною.
Згідно п. 4.3. договору, датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.
У відповідності до п. 5.1. договору, передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Згідно п. 5.2. договору, акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.
Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва.
Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів перевіряє достовірність отриманих акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в частині фактично виконаних робіт, їх відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації, та, у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання.
При прийманні виконаних робіт замовник може витребувати сертифікати/паспорти на застосовані матеріали, документи, що підтверджують вартість матеріалів, розрахунки на інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством.
Згідно п. 5.4. договору, у разі виявлення в процесі приймання-передачі робіт недоліків, замовник письмово повідомляє підрядника про такі недоліки, та повідомляє його про час та місце зустрічі для складання акту про недоліки виконаних робіт, в якому обов'язково фіксується дата виявлення недоліків і дата щодо їх безкоштовного усунення.
У разі неприбуття підрядника у зазначений строк без попереднього узгодження додаткового строку прибуття для складання акту про недоліки та/або відмови підрядника підписати його, замовник складає акт про недоліки самостійно та направляє один примірник підряднику. Акт про недоліки вважається підписаним підрядником на 5 (п'ятий) робочий день після його отримання.
Відповідно до підпункту 7.3.1 договору підрядник зобов'язаний виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (додаток № 3) строки роботи відповідно до Технічних вимог та якісних характеристик (додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації.
Пунктом 10.2. договору встановлено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток №3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
У відповідності до п. 13.1. договору, сторони домовилися про те, що з метою виконання умов договору будуть здійснювати обмін документами, як електронними документами у розумінні ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі - електронні документи). Під "обміном електронними документами" сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою системи електронного документообігу, що визначена у п. 13.6. договору.
Згідно п. 13.6. договору, сторони домовились здійснювати обмін електронними документами, у тому числі створювати, пересилати та підписувати електронні документи, із застосуванням визначеної у цьому пункті договору системи, яка забезпечує обмін Електронними документами (далі - система електронного документообігу): комп'ютерна програма "система зовнішнього обігу електронних документів "DEALS" та відповідно до положень ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Згідно додатку 3 до договору про закупівлю послуг № 4600007515 від 24.04.2023 “Графік виконаних робіт», передбачено виконання наступних робіт:
1. Обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації. Граничний термін виконання робіт - 120.
2. Виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи. Граничний термін виконання робіт - 300.
3. Пусконалагоджувальні роботи та здача в об'єкту в експлуатацію. Граничний термін виконання робіт - 365.
Також, між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 21.02.2024, якою п. 3.1. договору, додаток 1, додаток 2 до договору викладено в новій редакції.
Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в № ПП00-00121 від 07.06.2024 та №ПП00-00138/1 від 07.06.2024 за червень від 07.06.2024 та акту вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт № ПП00-00138/2 від 07.06.2024, підрядником виконано роботи передбачені п. 2 графіку виконаних робіт на суму 5911597,92 грн у червні 2024 року.
Як вбачається із акту № ПП00-00245 від 16.08.2024 підрядником виконано роботи передбачені п. п. 2, 3 графіку виконаних робіт на суму 144621,86 грн у серпні 2024 року.
Враховуючи, що договір укладений 24.04.2023, згідно графіку виконаних робіт, що є додатком 3 до договору, терміни виконання робіт наступні:
1. Обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації - до 22.08.2023;
2. Виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно - монтажні роботи, електромонтажні роботи - до 22.08.2023;
3. Пусконалагоджувальні роботи та здача в об'єкту в експлуатацію - до 23.04.2024.
Таким чином, підрядником виконано обумовлені договором роботи з порушенням графіку виконання робіт.
12.09.2024 позивачем направлено відповідачу претензію № 11 ТОВВИХ-24-14064 про нарахування пені за несвоєчасне виконання робіт у розмірі 1052 264, 43 грн. (за актами№ ПП 100-00121 та №ПП00-00138/1 за червень від 07.06.2024 та актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт №ПП00-00138/2 від 07.06.2024).
25.09.2024 позивачем направлено відповідачу претензію № 14 ТОВВИХ-24-14064 про нарахування пені за несвоєчасне виконання робіт у розмірі 34722,95 грн (за актом приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в № ПП00-00245 за серпень від 16.08.2024).
За порушення строків виконання робіт позивачем на підставі п.10.2. договору нараховано відповідачу 663052,00 грн пені та 423935,38 грн штрафу.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновки суду.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 626, частиною першою статті 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 цього Кодексу).
У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов'язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов'язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.
За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.
Згідно п. 1.1. договору, підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Нижня Будаківка) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.
Згідно додатку 3 до договору про закупівлю послуг № 4600007515 від 24.04.2023 “Графік виконаних робіт», передбачено виконання наступних робіт:
1. Обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації.
2. Виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи.
3. Пусконалагоджувальні роботи та здача в об'єкту в експлуатацію.
Проаналізувавши передбачені договором зобов'язання сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами договір за правовою природою є договором підряду на виконання робіт.
Так, статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 1 ст. 251 ЦК України). Строк визначається, зокрема, днями (ч. 1 ст. 252 ЦК України), і його перебіг починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України).
Сторони в п. 4.1. договору визначили строк виконання підрядником робіт 365 календарних днів з дати укладення цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт. В Графіку сторони узгодили граничний термін виконання кожного із трьох етапів робіт,
Згідно додатку 3 до договору “Графік виконаних робіт», передбачено виконання терміни виконання робіт:
1. Обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації. Граничний термін виконання робіт - 120.
2. Виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи. Граничний термін виконання робіт - 300.
3. Пусконалагоджувальні роботи та здача в об'єкту в експлуатацію. Граничний термін виконання робіт - 365.
При цьому, суд вважає, що доводи відповідача про те, що строки виконання робіт в договорі не встановлені і що вказані строки належить обчислювати іншим чином, є необґрунтованими з огляду на встановлені Графіком граничні терміни виконання кожного виду робіт, який узгоджується із загальним строком виконання робіт, визначеним в п. 4.1. договору.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідач при виконанні робіт обумовлених договором не дотримався погодженого із замовником графіку виконання робіт, а отже допустив прострочення виконання зобов'язання.
У відповідності до п. 5.1. договору, передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Отже, у визначенні періоду прострочення суд бере до уваги дату підписання сторонами актів приймання виконаних робіт, як це передбачено в п. 5.1. договору.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 10.2. договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток №3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Враховуючи вказану договірну умову, позивачем обґрунтовано застосовано до відповідача штрафні санкції за несвоєчасне виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток №3).
Доводи відповідача наведені у відзиві на позов та в судових засіданнях не спростовують наявності зобов'язань відповідача, що передбачені умовами договору, а саме наявності термінів виконання робіт (п. 4.1. договору, додаток 3 до договору “Графік виконаних робіт»), відповідальності за несвоєчасне виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток №3) (п. 10.2. договору).
За розрахунком позивача розмір нарахованої до стягнення штрафних санкцій становить 663052 грн пені, 423935,38 грн штрафу.
Судом перевірено вказаний розрахунок і встановлено його методологічну та арифметичну правильність.
Щодо зменшення розміру штрафних санкцій (пені та штрафу) суд зазначає наступне.
Суд встановив, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 663052 грн пені та 423935,38 грн штрафу.
Разом з тим, відповідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).
Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20 (Провадження № 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, (провадження № 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, (провадження № 14-623цс18) (пункт 85).
У визначенні підстав для зменшення розміру неустойки суд виходить з такого. Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.
Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.
А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (правової позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).
Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).
З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).
При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).
Категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).
При цьому, суд зазначає про те, що розмір неустойки, до якого суд її зменшує, у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
Як вбачається з встановлених судом обставин справи, відповідачем хоча з порушенням строків, однак виконано зобов'язання за договором №4600007515 від 24.04.2023 в повному обсязі, при цьому, порушення строків виконання робіт відповідачем у вказаній справі не призвело до безповоротних негативних наслідків для позивача.
При цьому, суд зазначає, що можливість зменшення розміру штрафних сканцій є засобом недопущення їх використання ані як інструменту для отримання необґрунтованих доходів, ані як способу уникнути відповідальності. У питанні зменшення розміру неустойки, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, суд щоразу виходить з конкретних обставин. Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 10.08.2023 у справі №910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23, від 09.11.2023 у справі №902/919/22).
З огляду на викладене, враховуючи інтереси сторін в межах їх аргументів та наданих доказів, керуючись загальними засадами цивільного законодавства (справедливості, добросовісності, розумності), суд вважає за доцільне зменшити розмір пені та штрафу на 50%, а саме до 331526 грн пені та 211967,69 грн штрафу.
При цьому, щодо визначення розміру до якого суд її зменшує, суд звертається до висновку викладеного у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 січня 2024 року у справі №911/2269/22: У зв'язку з викладеним, враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), до якого суд має право її зменшити, суд не вбачає підстав для відступу від аналогічної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.02.2023 у справі № 920/437/22 щодо застосування, зокрема, положень частини третьої статті 551 ЦК України.
З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих та досліджених у ході розгляду даної справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 331526 грн пені та 211967,69 грн штрафу.
В частині стягнення 331526 грн пені та 211967,69 грн штрафу слід відмовити у зв'язку зі зменшенням судом розміру штрафних санкцій.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшеної пені.
Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" про стягнення 1086987,38 грн - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад", вул. Академіка Сахарова, буд. 23, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 05782912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", пр. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065 (ідентифікаційний код 42795490) 331526 (триста тридцять одну тисячу п'ятсот двадцять шість) грн пені, 211967 (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн 69 коп. штрафу, 16304 (шістнадцять тисяч триста чотири) грн 81 коп. судового збору.
В частині стягнення 331526 грн пені, 211967,69 грн штрафу - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 13.10.2025.
Суддя Неверовська Л.М.