13.10.2025 року м.Дніпро Справа № 908/2963/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2025р. (суддя Педорич С.І., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 24.02.2025р.) у справі
за позовом: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ", м. Запоріжжя
про стягнення коштів, у розмірі 151 862,71 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Запорізька міська рада звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ", заборгованість за договором оренди землі №201402000100295 від 03.07.2014р., за період з 01.01.2018 до 31.12.2022, у розмірі 151 862,71 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди землі №201402000100295 від 03.07.2014 щодо сплати орендних платежів, оскільки у період з 01.01.2018 - 31.12.2022 сплачував орендну плату у розмірі, який не відповідав встановленій у договорі оренди ставці 3% від розміру нормативної грошової оцінки, встановленої Запорізькою міською радою рішенням №7 від 30.06.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя». За розрахунками Позивача, загальна сума заборгованості з орендної плати за вказаний період складає 151 862,71 грн.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.02.2025р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ" на користь Запорізької міської ради заборгованість за договором оренди землі №201402000100295 від 03.07.2014р., за період з 01.01.2018р. до 31.12.2022р у сумі 151 862,71 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 2422,40 грн..
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2025р. та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник послався на те, що п.36 Договору оренди землі встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку. При цьому жодних змін до умов договору у частині, що стосується зміни розміру орендної плати, до договору оренди землі не вносилося.
Скаржник вказує, що Позивачем, в якості єдиного доказу зміни розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:02:019:0073, надано витяг № НВ-2300085912024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 24.06.2024. При цьому вказаний витяг не містить цифрового підпису та/або цифрової печатки, що унеможливлює перевірку справжності електронного документу, при перевірці справжності електронного документу, цифровий код (QR) не містить інформацію про документ (при переході за вказаним посиланням на веб сайті з'являється інформація "Витяг не знайдено"), що на думку Скаржника, унеможливлює прийняття цього документу у якості єдиного доказу зміни розміру нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки і такий витяг є неналежним та недопустимим доказом.
На переконання Апелянта, відсутність інформації про витяг в Державному земельному кадастрі ставить під сумнів його достовірність та/або викладеної у такому витязі інформації, адже саме вартість (нормативно грошова оцінка) земельної ділянки є відправною точкою при здійснені розрахунку орендної плати та застосування коефіцієнтів індексації.
За доводами Скаржника, саме Позивач має довести ті обставини, на які він посилається як на підстави позову. Зміна розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки має доводитися належними та допустимими доказами.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що відповідно до Договору оренди землі, до обов'язків Орендаря (Відповідача), зокрема, відноситься зобов'язання самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавствам (п. 34.6.), своєчасно вносити орендну плату (п. 34.4) та виконувати вимоги п. 286.2. ст. 286 ПК України, що Скаржником не було зроблено.
Позивач вказує, що Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від Орендарів сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми. Укладення додаткової угоди у такому випадку не вимагається.
За доводами Позивача, наданий до позовної заяви витяг №НВ-2300085912024 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.06.2024р. відповідає додатку 17 Методики. Запорізькою міською радою було прийнято рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016р. та затверджена нормативна грошова оцінка, що діє на сьогоднішній день і використовується органами Держгеокадастру для видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку. При цьому технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя не затверджується щорічно. Щорічно можна отримати витяг з урахуванням коефіцієнту індексації НГО. Саме тому, Позивач використовував витяг про НГО 2024р. та зменшував розмір НГО на відповідні щорічні коефіцієнти індексації, що є вірним і правомірним.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/2963/24.
Матеріали справи №908/2963/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч.10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У даному випадку колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2025 відкрито апеляційне провадження у даній справі для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (№400337396 від 22.10.2024) право власності на об'єкти нерухомого майна - нежитлове приміщення, інв.№9, загальною площею 1259,3 кв.м; нежитлове приміщення, інв.№3 літ.К, загальною площею 2107,7 кв.м; нежитлове приміщення, інв.№3 літ.К, загальною площею 18,7 кв.м; нежитлове приміщення, інв.№3 літ.К, загальною площею 2007,7 кв.м; нежитлове приміщення, інв.№1, літ.М-1, М-3, загальною площею 1291,5 кв.м; нежитлове приміщення, інв.№1, літ.М-1, М-3, загальною площею 2102,6 кв.м; розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29 А, зареєстровано за Відповідачем 1/1 власність.
03.07.2014 між Запорізькою міською радою (Орендодавцем) та Приватним акціонерним товариством "СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ" (Орендарем), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ" (код ЄДРПОУ 32261052), укладений договір оренди землі №201402000100295.
За умовами п. 1 Договору оренди землі Орендодавець, відповідно до рішення сорок шостої сесії шостого скликання Запорізької міської ради №27/9 від 26.03.2014, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування адміністративної будівлі та складів, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29 А, загальною площею 0,5763 га з кадастровим номером 2310100000:02:019:0073.
Згідно з п. 6. Договору оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1 604 534,46 грн (один мільйон шістсот чотири тисячі п'ятсот тридцять чотири грн. 46 коп.) в цінах 2014 року.
Відповідно до п. 11. договір укладено до 26.03.2033.
Пунктом 12. Договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 48 136,03 грн, що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2014 року.
У Орендаря за результатом підписання Договору оренди землі виник обов'язок щомісячно, рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату (п.14 Договору).
Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди землі Орендодавцем надано, а Орендарем прийнято в оренду земельну ділянку загальною площею 0,5763 га з кадастровим номером 2310100000:02:019:0073.
Власником земельної ділянки є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (№400337196 від 22.10.2024) та інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.10.2024.
30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.
30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення №6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)». Відповідно до додатку 3 цього рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:02:019:0073 відноситься до категорії земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, розмір орендної плати якої складає 3% від нормативної грошової оцінки.
28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/uk/documents/item/33564), яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
Відповідно до додатку до вказаного рішення (повний текст додатку до рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/upload/content/o_1ctv8454o1jog1o5810p7g8qq2tm6.pdf) річний розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:019:0073, наданої для розташування адміністративної будівлі та складів, яка відноситься до категорії земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення і становить 3% від їх нормативної грошової оцінки.
Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 та від 28.11.2018 №26 не змінювались та не скасовувались і є чинними.
Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (надалі - НГО) № НВ-2300085912024 від 24.06.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:019:0073, загальною площею 0,5763 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29 А, становить 5 021 705,31 грн (п'ять мільйонів двадцять одна тисяча сімсот п'ять грн 31 коп.) у цінах 2024 року.(а.с.16).
За доводами Позивача, Відповідач у період з 01.01.2018 - 31.12.2022 сплачував орендну плату у розмірі, який не відповідав встановленій у договорі оренди ставці 3% від розміру нормативної грошової оцінки, встановленої Запорізькою міською радою рішенням №7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" від 30.06.2015, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість з такої плати у сумі 151 862,71 грн.
Неналежне виконання Відповідачем зобов'язання щодо сплати орендних платежів у повному обсязі, стало підставою для звернення Позивача до суду за захистом порушених прав.
За результатами розгляду позовної заяви місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
Статтями 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ Податок на майно) об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Відповідно до вимог ст.124 Земельного кодексу України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Статтею 1 Закону України “Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст.13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У ст. 21 Закону України “Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 24 Закону України “Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Частина 1 ст. 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За умовами ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з пп. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з плати за землю.
У п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України встановлено, що податок на майно належить до місцевих податків.
Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За приписами ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Щодо досліджуваної справи, то як зазначено вище, власником спірної земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29 А, загальною площею 0,5763 га з кадастровим номером 2310100000:02:019:0073 є територіальна громада міста Запоріжжя.
03.07.2014 між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством "СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ", правонаступником якого є Відповідач, укладено договір оренди землі №201402000100295 від 03.07.2014.
Викладені обставини підтверджується матеріалами справи та не оспорюються сторонами.
Відповідач у період з 01.01.2018 - 31.12.2022 сплачував орендну плату не у повному розмірі.
Відомості, щодо сплати Відповідачем за Договором оренди землі за період з 01.01.2018р. по 16.10.2024р. підтверджуються листом ГУ ДПС у Запорізькій області №11832/5/08-01-04-07 від 18.10.2024р., та складають: 91 323,96 грн. у 2018р.; 91 323,96 грн. у 2019р.; 91 323,96 грн. у 2020р.; 91 323,96 грн. у 2021р.; 0 грн. у 2022р.; 194 297,77 грн. у 2023р. та 100 771,47 грн. за період з 01.01.2024р. по 16.10.2024р.
За змістом ст. 13, ч.1 ст.15 та ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.
Частиною 2 ст.20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні данні про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06.09.2012 № 5203-VI "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.
При цьому у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19 тощо, зазначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Щодо досліджуваної справи, то Рішенням №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» затверджена нормативна грошова оцінка, яка діє на сьогоднішній день і використовується органами Держгеокадастру для видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку.
Згідно з витягом №НВ-2300085912024 від 24.06.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:02:019:0073; за адресою: вул. Цимлянська, 29 А, м. Запоріжжя), нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5 021 705,31 грн.
При цьому Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 12.01.2024 № 6-28-0.222- 600/24 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2023 роки. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов'язання на наступний рік. .(а.с.44)
Позивач при розрахунках використовував витяг про НГО 2024р. та зменшував розмір НГО на відповідні щорічні коефіцієнти індексації, що не суперечить вимогам закону.
Також, при розрахунку розміру орендної плати Позивачем були враховані суми переплати за 2023- 2024 роки.
Так, за розрахунками Позивача, сума орендної плати з 01.01.2024 по 01.09.2024:
5 021 705,31 грн (НГО в цінах 2024 року) * 3 % = 150 651,16 грн;
150 651,16 грн / 12 місяців = 12 554,26 грн в місяць;
12 554,26 грн в місяць * 8 місяців (з 01.01.2024 до 01.09.2024) = 100 434,11 грн;
Сума переплати з орендної плати Відповідача за період з 01.01.2024 до 01.09.2024 становить: 100 771,47 грн - 100 434,11 грн = 337,36 грн.
Сума орендної плати з 01.01.2023 до 31.12.2023 дорівнює: 5 021 705,31 грн (НГО в цінах 2024 року) / 1,051 (коефіцієнт індексації НГО за 2023 рік) = 4 778 025,98 грн (НГО в цінах 2023 року) * 3% = 143 340,78 грн;
Сума переплати з орендної плати Відповідача за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 становить: 194 297,77 грн - 143 340,78 грн = 50 956,99 грн.
Розмір орендної плати за спірний період розрахований наступним чином:
Сума орендної плати з 01.01.2022 до 31.12.2022 дорівнює: 4 778 025,98 грн (НГО в цінах 2023 року) / 1,15 (коефіцієнт індексації НГО за 2022 рік) = 4 154 805,20 грн (НГО в цінах 2022 року) * 3% = 124 644,16 грн;
Сума заборгованості з орендної плати Відповідача за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 становить: 124 644,16 грн - 0 грн = 124 644,16 грн.
Сума орендної плати з 01.01.2021 до 31.12.2021 дорівнює: 4 154 805,20 грн (НГО в цінах 2022 року) / 1,1 (коефіцієнт індексації НГО за 2021 рік) = 3 777 095,66 грн (НГО в цінах 2021 року) * 3% = 113 312,87 грн;
Сума заборгованості з орендної плати Відповідача за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 становить: 113 312,87 грн - 91 323,96 грн = 21 988,91 грн.
Сума орендної плати з 01.01.2020 до 31.12.2020 дорівнює: 3 777 095,66 грн (НГО в цінах 2021 року) / 1,0 (коефіцієнт індексації НГО за 2020 рік) = 3 777 095,66 грн (НГО в цінах 2020 року) * 3% = 113 312,87 грн.
Річний розмір орендної плати за 2020 рік (за виключенням березня) складає: 113 312,87 грн. (розмір річної орендної плати) / 12 міс. * 11 міс. = 103 870,13 грн.
Сума заборгованості з орендної плати Відповідача за період з 01.01.2020 до 31.12.2020 становить: 103 870,13 грн - 91 323,96 грн = 12 546,17 грн.
Сума орендної плати з 01.01.2019 до 31.12.2019 дорівнює: 3 777 095,66 грн (НГО в цінах 2020 року) / 1,0 (коефіцієнт індексації НГО за 2019 рік) = 3 777 095,66 грн (НГО в цінах 2019 року) * 3% = 113 312,87 грн;
Сума заборгованості з орендної плати Відповідача за період з 01.01.2019 до 31.12.2019 становить: 113 312,87 грн - 91 323,96 грн = 21 988,91 грн.
Сума орендної плати з 01.01.2018 до 31.12.2018 дорівнює: 3 777 095,66 грн (НГО в цінах 2019 року) / 1,0 (коефіцієнт індексації НГО за 2018 рік) = 3 777 095,66 грн (НГО в цінах 2018 року) * 3% = 113 312,87 грн;
Сума заборгованості з орендної плати Відповідача за період з 01.01.2018 до 31.12.2018 становить: 113 312,87 грн - 91 323,96 грн = 21 988,91 грн. Докази повної оплати Відповідачем орендної плати у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, загальний розмір орендної плати, не сплаченої Орендарем за Договором оренди землі за період з 01.01.2018 по 31.12.2022 склав 151 862,71 грн. ( 124 644,16 грн (за 2022р.) + 21 988,91 грн (за 2021р.) + 12 546,17 грн (за 2020р.) + 21 988,91 грн (за 2019р.) + 21 988,91 грн (за 2018р.) - 337,36 грн (з 01.01.2024 до 01.09.2024) - 50 956,99 грн (за 2023р.))
Отже, з урахуванням положень наведених вище норм та встановлених обставин справи, зокрема наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем з орендної плати за вказаним вище договором у сумі 151 862,71 грн. за період з 01.01.2018 по 31.12.2022 та ненадання Відповідачем доказів, які б спростовували таке порушення, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи Скаржника про те, що сторонами не вносилися зміни у договір щодо розміру орендної плати відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.
Пунктом 289.1 ст.289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (частина перша статті 13 Закону № 1378-IV). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає приписам частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Разом з тим, з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст.271 ПК України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності , автоматично змінюються права та обов'язки сторін договору оренди у частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, від 05.02.2025 у справі № 925/457/23.
Стосовно доводів Апелянта про те, що наданий Позивачем витяг із нормативної грошової оцінки земельної ділянки не являється належним та допустимим доказом слід зазначити таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 затверджена "Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок".
Відповідно до п. 20 Методики дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
За приписами ст. 76, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наданий до позовної заяви Витяг №НВ-2300085912024 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.06.2024 відповідає додатку 17 Методики, наведена у ньому інформація не спростована Відповідачем, відсутні докази визнання такого витягу недійсним тощо, тому доводи про недостовірність вказаного документа є недоведеними.
Крім того, згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 ГПК України.
Відповідач, у разі наявності у нього сумнівів щодо достовірності наданого Позивачем доказу, не був позбавлений права та можливості отримати та надати суду власний витяг із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок або інші документи на підтвердження своїх доводів, однак своїм процесуальним правом не скористався.
Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються належними доказами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права та не спростовують вказаних вище висновків суду, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Доводи заявника апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦЕЛЕКТРОРЕМОНТ" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2025 у справі №908/2963/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О.Дармін
Суддя О.В. Чус