08.10.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4192/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від відповідача-3: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Магнат"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2025 р.
( суддя Загинайко Т.В., м. Дніпро, повний тесмт рішення складено 05.03.2025 р.)
у справі
за позовом
Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус",
м. Київ
до відповідача-1:
Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Магнат",
м. Кривий Ріг
відповідача-2:
ОСОБА_1 ,
м. Кривий Ріг
відповідача-3:
ОСОБА_2 ,
м. Кривий Ріг
про стягнення 1 227 929 грн. 28 коп.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Магнат", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,про солідарне стягнення заборгованості за договором гарантії від 06.10.2023 р. № 35600/ЮГ-23 в розмірі 1 227 929 грн. 28 коп., що складає 984 994 грн. 95 коп. - основного боргу ( гарантійного платежу ), 113 341 грн. 89 коп. - заборгованості по нарахованим процентам, 85 033 грн. 40 коп. - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми ( основного боргу ), 6 000 грн. 72 коп. - пені за несвоєчасне погашення процентів, 27 709 грн. 88 коп. - інфляційних нарахувань та 10 848 грн. 44 коп. - 3% річних.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2025 р. у справі № 904/4192/24 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Магнат" та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" 984 994 грн. 95 коп. - основного боргу ( гарантійного платежу ), 113 032 грн. 21 коп. - заборгованості по процентам, 84 801 грн. 07 коп. - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми (основного боргу), 6 000 грн. 72 коп. - пені за несвоєчасне погашення процентів та 27 709 грн. 88 коп. - інфляційних нарахувань. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Магнат" на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" 9 124 грн. 04 коп. - витрат на сплату судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Магнат" 9 124 грн. 04 коп. - витрат на сплату судового збору. Відмовлено у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 984 994 грн. 95 коп. - основного боргу ( гарантійного платежу ), 113 032 грн. 21 коп. - заборгованості по процентам, 84 801 грн. 07 коп. - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми ( основного боргу ), 6 000 грн. 72 коп. - пені за несвоєчасне погашення процентів та 27 709 грн. 88 коп. - інфляційних нарахувань. В решті позовних вимог - відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Магнат", через засоби поштового зв'язку, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2025 р. у справі № 904/4192/24 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідачів зменшений розмір штрафних санкцій.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що непогашення заборгованості перед Позивачем викликано скрутним матеріальним становищем Відповідача. ТОВ «СК МАГНАТ» має кредиторську заборгованість перед третіми особами. Всього заборгованість складає 8 869 757,98 грн.
З урахуванням викладеного у сукупності, зважаючи на положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності Відповідача, приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання Позивачу збитків саме в результаті порушення Відповідачем умов договору, відсутність в діях Відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання Відповідачем, притримуючись принципу "справедливого балансу інтересів сторін", беручи до уваги невідповідність розміру стягуваних штрафних санкцій з наслідками порушення зобов'язання, існування в країні воєнного стану, що значним чином вплинуло на ведення господарської діяльності підприємств, на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, Скаржник просить зменшити розмір штрафних санкцій, заявлених до стягнення Позивачем, а саме стягнути з Відповідача не більше ніж: 10 000,00 грн - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми, 1 000,00 грн. - пені за несвоєчасне погашення процентів, 3 000,00 грн - 3% річних, 5 000,00 грн - інфляційні втрати. Всього: 19 000,00 грн.
4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Банк не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Позивач посилається на те, що Відповідач -1 не зазначив, у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваного рішення ( неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та ( або ) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо, а тому апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 258 ГПК України.
Банк наголошує, що нарахування Позивачем штрафних санкцій відбулось відповідно до укладеного між сторонами Договору про надання гарантії № 35600/ЮГ-23 від 06.10.2023 р. ( гарантія виконання ) ( надалі - Договір гарантії ) та відповідно до норм чинного законодавства України. Відповідно до укладених документів, відповідачі не знаходяться та не працюють на окупованих територіях або на території, які знаходяться в зоні бойових дій. Крім того, Відповідач -1 не додав до апеляційної скарги, копії документів, які підтверджують обставину щодо знаходження його на окупованій території чи в зоні бойових дій. Крім того, відповідачі не скористались своїм правом та не повідомили Позивача про настання форс-мажорних обставин. Більш того, відповідачі не відповідали на вимогу Банку. Позивач звертає увагу на те, що посилання Відповідача -1 на існування військової агресії, не є звільненням від виконання зобов'язань за договором під час воєнного стану.
Також Позивач заначає, АТ «КБ «ГЛОБУС» понесе витрати - на оплату послуг з професійної правничої (правової) допомоги Адвоката 600 (шістсот) евро. Остаточний розрахунок судових витрат Позивача та докази, що їх підтверджують будуть надані суду в порядку та строки визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідачи -2, -3 не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
5. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Чус О.В., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.03.2025 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/4192/24.
Матеріали справи № 904/4192/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Магнат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2025 р. у справі № 904/4192/24 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2025 р. ( з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12.08.2025 р. ) відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 08.10.2025 р..
Позивач та Відповідачі не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Від Скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник Відповідача перебуватиме у відпустці.
Розглянувши вказане клопотання, судова колегія не знаходить підстав для задоволення даного клопотання з урахуванням такого.
Заявником не наведено достатнього обґрунтування необхідності участі його представника в судовому засіданні ( якщо він вважав таку участь необхідною).
Судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.
Участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов'язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом. При цьому, позиція Скаржника достатньо повно викладена в апеляційній скарзі.
Матеріали справи містять обсяг відомостей достатній для розгляду апеляційної скарги й за відсутності представників сторін.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 р., "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 р. зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. "Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ ( &51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
А отже, у зв'язку з недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог ст. 256 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 273 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників учасників справи, за наявними матеріалами.
В судовому засіданні 08.10.2025 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
6. Встановлені судом обставини справи.
06.10.2023 р. Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус", як Банком-Гарантом, та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Магнат", як Принципалом/Підрядником, укладено договір № 35600/ЮГ-23 про надання гарантії ( гарантія виконання ) (надалі - Договір про надання гарантії, а. с. 8-12 ), відповідно до 1.1 якого даний договір регулює правовідносини сторін щодо надання Банком-Гарантом гарантії виконання договору ( надалі - "гарантія" або "гарантійне зобов'язання" ) з метою забезпечення належного виконання Принципалом умов договору: Капітальний ремонт будівлі цеху ТО-3 тепловозів по локомотивному депо Коростень в м. Коростені Житомирської області" (код за ДК 021:2015 - 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) Номер процедури закупівлі: ПЗЗ-23Р_171_ВО, що буде укладений на підставі повідомлення про намір укласти договір, протокольного рішення № 242 від 02.10.2023 р., відповідно до проведеної конкурентної процедури закупівлі: відкриті торги з особливостями №UA-2023-09-11-002525-a ( http://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-09-11-002525-a ), розміщеної на вебпорталі Уповноваженого органу www.prozzoro.gov.ua, закупівля проводиться Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" код ЄДРПОУ 40081221, в подальшому іменований бенефіціар/замовник, що знаходиться за адресою: Україна, 01601, м. Київ. вул. Лисенка, буд. 6, платіжні реквізити бенефіціара: МФО 300465, IBAN НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (регіональна філія/філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (надалі - основне зобов'язання).
Відповідно до пункту 1.2 Договору про надання гарантії гарантійним випадком є невиконання / неналежне виконання принципалом перед бенефіціаром основного зобов'язання, а саме: невиконання та/або неналежного виконання підрядником/принципалом своїх зобов'язань за договором "Капітальний ремонт будівлі цеху ТО-3 тепловозів по локомотивному депо Коростень в м. Коростені Житомирської області" (код за ДК 021:2015 - 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) Номер процедури закупівлі: ПЗЗ-23Р_171_ВО, відповідно до основного зобов'язання.
Сума і валюта гарантії: 984 994,95 грн (валюта платежу - гривня, цифровий код валюти - 980, літерний код валюти - UAH) (надалі -"гарантійна сума") (пункт 2.1 Договору).
Строк дії гарантії - з 06.10.2023 по 01.07.2024 включно ( пункт 2.2. Договору в редакції Додаткової угоди від 26.03.2024, а.с. 12 ).
Відповідальність Банка-Гаранта обмежується гарантійною сумою, обумовленою п. 2.1 цього договору. Після кожного здійснення платежу за гарантією на користь бенефіціара зобов'язання за гарантією будуть зменшуватись на суму здійсненого платежу, а у випадку сплати на користь бенефіціара повного розміру гарантійної суми вона вважається виконаною та припиняє свою дію ( пункт 2.3 Договору ).
Пунктом 2.4 Договору визначено, що гарантія надається шляхом передачі гарантійного листа, в якому викладені умови гарантії, після належного виконання вимог п. п. 3.1.-3.2. цього договору щодо сплати комісії та розділу 4 цього договору щодо умов забезпечення виконання принципалом зобов'язань за договором. Другий екземпляр гарантійного листа має бути засвідчена підписом уповноваженої особи Принципала, відбитком його печатки та є невід'ємною частиною цього договору. Шляхом отримання оригіналу гарантійного листа принципал підтверджує, що він ознайомлений та згоден з її змістом.
Відповідно до 2.5 Договору гарантія припиняється у разі: закінчення строку дії гарантії, передбаченого п. 2.2. цього договору ( підпункт 2.5.1 Договору ); своєчасного виконання у повному обсязі принципалом своїх зобов'язань перед бенефіціаром за договором про закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів ( підпункт 2.5.2 Договору ); сплати банком-гарантом на користь бенефіціара повного розміру гарантійної суми ( підпункт 2.5.3 Договору ); відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією шляхом повернення до банку-гаранта оригіналу гарантії або шляхом подання банку-гаранту письмового підтвердження, або повідомлення про звільнення банку-гаранта від зобов'язань за гарантією ( підпункт 2.5.4 Договору ).
Пунктом 3.1 Договору визначено, що комісія за надання гарантії в сумі 14 775,00 грн без ПДВ сплачується Принципалом одноразово в день надання гарантії на рахунок Банку-Гаранта.
У випадку здійснення Банком-Гарантом на користь Бенефіціара платежу за гарантією (надалі - "гарантійний платіж"), Банк-Гарант протягом трьох робочих днів з дати здійснення гарантійного платежу повідомляє принципала про здійснення гарантійного платежу. Принципал протягом десяти робочих днів з дати здійснення гарантійного платежу відшкодовує банку-гаранту суму гарантійного платежу на рахунок ІBAN НОМЕР_2 в AT "КБ "Глобус", МФО 380526, ідентифікаційний код 35591059, та сплачує банку-гаранту проценти із розрахунку 35% річних (пункт 3.3 Договору).
Проценти, передбачені пунктом 3.3 цього договору, нараховуються починаючи з одинадцятого робочого дня з дати здійснення гарантійного платежу до дати його відшкодування банку-гаранту за фактичний строк користування грошовими коштами, виходячи з фактичної календарної кількості днів у місяці та році. Нарахування банком-гарантом процентів здійснюється у валюті гарантії. День здійснення гарантійного платежу та день відшкодування його суми принципалом в часовий інтервал при нарахуванні процентів рахуються як один день (пункт 3.4 Договору).
Проценти за користування грошовими коштами сплачуються принципалом одночасно із відшкодуванням суми гарантійного платежу (пункт 3.5 Договору).
Якщо Принципал не відшкодує Банку-Гаранту суму гарантійного платежу та проценти за користування грошовими коштами в строки, вказані в пунктах 3.3-3.5. цього договору, принципал доручає банку-гаранту здійснювати договірне списання на користь банку-гаранта з усіх рахунків Принципала, відкритих у Банку-Гаранта (в т.ч. у іноземній валюті), коштів, в сумах, які мають бути сплачені відповідно до пунктів 3.3-3.5. цього договору Принципалом, штрафні санкції передбачені договором, а також, інші понесені Банком-Гарантом витрати, пов'язані з виконанням ним своїх зобов'язань у зв'язку з цим договором ( пункт 3.6 Договору).
Відповідно до пункту 4.1 Договору виконання Принципалом зобов'язань за цим договором (відшкодування суми гарантійного платежу за гарантією, сплати комісії Банку-Гаранту за надання гарантії, сплати процентів за користування грошовими коштами за період, починаючи з одинадцятого робочого дня з дати здійснення гарантійного платежу до дати його відшкодування принципалом, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим договором) забезпечується: фінансовою порукою фізичної особи - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (підпункт 4.1.1 Договору); фінансовою порукою фізичної особи - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 (підпункт 4.1.2 Договору).
Банк-Гарант зобов'язується надати Принципалу гарантію відповідно до умов цього договору ( пункт 5.1 Договору ).
У разі дотримання сторонами всіх необхідних формальностей Банк-Гарант зобов'язується здійснити платежі по виконанню зобов'язань Принципала за наданою гарантією в межах гарантійної суми та в строки, передбачені наданою гарантією, після одержання від Бенефіціара письмової вимоги із зазначенням реквізитів гарантії, гарантійної суми, яка підлягає сплаті Банком-Гарантом, платіжних реквізитів Бенефіціара. Вимога за гарантією може бути пред'явлена Бенефіціаром Банку-Гаранту протягом терміну дії гарантії (пункт 5.2 Договору).
Принципал зобов'язується належним чином виконати зобов'язання перед Бенефіціаром за основним зобов'язанням та перед Банком-Гарантом за цим договором (пункт 6.1 Договору).
Принципал зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплатити Банку-Гаранту комісію за надання гарантії, комісію за внесення змін до умов гарантії, передбачені пунктом 3.1.-3.2. цього договору, проценти за користування грошовими коштами за період від одинадцятого робочого дня з дати здійснення гарантійного платежу до дати його відшкодування принципалом, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим договором ( пункт 6.2 Договору ).
Принципал зобов'язується у випадку здійснення Банком-Гарантом гарантійного платежу по гарантії відшкодувати Банку-Гаранту суму гарантійного платежу не пізніше одинадцятого робочого дня з дати його здійснення Банком-Гарантом та проценти за фактичний термін користування грошовими коштами, згідно пунктів 3.3.-3.5. цього договору (пункт 6.3 Договору).
Відповідно до пункту 7.1 Договору у разі настання гарантійного випадку та виконання Банком-Гарантом своїх гарантійних зобов'язань останній має право на зворотну вимогу (регрес) до Принципала і у випадку, якщо сума, сплачена Банком-Гарантом на користь Бенефіціара, не відповідає умовам гарантії.
За невиконання або за неналежне виконання обов'язків за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України (пункт 9.1 Договору).
У разі порушення Банком-Гарантом своїх обов'язків за цим договором, його відповідальність обмежується гарантійною сумою (пункт 9.2 Договору).
У випадку невиконання/неналежного виконання Принципалом будь-якого грошового зобов'язання, передбаченого цим договором, зокрема у випадку прострочення його виконання, Принципал сплачує банку-гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення (пункт 9.3 Договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до дня повного виконання сторонами зобов'язань зa цим договором (пункт 12.1 договору).
Вимоги за гарантією можуть бути пред'явлені Бенефіціаром Банку-Гаранту протягом строку дії гарантії (пункт 12.2 Договору).
Крім того, між позивачем - Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус", як банком-гарантом, та відповідачем-2 - ОСОБА_1 , як Поручителем, було укладено договір поруки від 06.10.2024 р. № 35600/1/ЮПОР-23 (надалі - Договір поруки - 1, а.с. 13-14).
Відповідно до пункту 1.1 Договору поруки-1 в порядку та на умовах, визначених цим договором, Поручитель поручається перед Банком-Гарантом за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Магнат" (надалі в тексті - "принципал") зобов'язань за договором про надання гарантії № 35600/ЮГ-23 від 06.10.2023 р. (надалі - "договір гарантії"), що укладений між Банком-Гарантом та Принципалом, з метою забезпечення належного виконання Принципалом умов договору: Капітальний ремонт будівлі цеху ТО-3 тепловозів по локомотивному депо Коростень в м. Коростені Житомирської області" (код за ДК 021:2015 - 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) Номер процедури закупівлі: ПЗЗ-23Р_171_ВО, що буде укладений на підставі повідомлення про намір укласти договір, протокольного рішення № 242 від 02.10.2023 р., відповідно до проведеної конкурентної процедури закупівлі: відкриті торги з особливостями № UA-2023-09-11-002525-a ( http://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-09-11-002525-a ), розміщеної на вебпорталі Уповноваженого органу www.prozorro.gov.ua, закупівля проводиться Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" код ЄДРПОУ 40081221, в подальшому іменований бенефіціар/замовник, що знаходиться за адресою: Україна, 01601, м. Київ. вул. Лисенка, буд. 6, платіжні реквізити бенефіціара: МФО 300465, IBAN НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (регіональна філія/філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (надалі - основне зобов'язання), в сумі 984 994 грн. 95 коп. ( валюта платежу - гривня, цифровий код валюти - 980, літерний код валюти - UAН. Строк гарантії - з 06.10.2023 р. по 01.02.2024 р. включно. Крім цього, порукою забезпечуються вимоги банка-гаранта щодо сплати процентів за користування грошовими коштами відповідно до умов договору гарантії, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором гарантії.
Договір гарантії, зазначений в пункті 1.1 цього договору, а також будь-які додаткові договори до нього, якщо такі будуть укладені між Банком-Гарантом та Принципалом, далі в тексті цього договору іменуються "договір гарантії" (пункт 1.2. Договору поруки-1).
Поручитель підтверджує, що йому відомі всі умови договору гарантії. У випадку внесення Принципалом та Банком-Гарантом змін та доповнень до договору гарантії поручитель дає свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за цим договором зобов'язання принципала, що може виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Датою збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим договором є дата укладання відповідних змін та доповнень до договору гарантії в частині збільшення суми зобов'язання принципала ( пункт 1.3 Договору поруки-1 ).
У разі порушення Принципалом зобов'язань, передбачених договором гарантії, Поручитель та Принципал відповідають перед Банком-Гарантом як солідарні боржники ( пункт 1.4 Договору поруки-1 ).
Поручитель відповідає перед Банком-гарантом у тому ж обсязі, що й принципал ( пункт 1.6 Договору поруки-1).
Банк-гарант має право пред'явити вимогу до Поручителя у випадку невиконання/неналежного виконання Принципалом своїх зобов'язань, передбачених договором гарантії ( підпункт 2.1.1 Договору поруки-1 ).
Поручитель зобов'язується виконати за принципала зобов'язання за договором гарантії в порядку та в строки, що визначені цим договором ( підпункт 2.4.1 Договору поруки-1).
У разі невиконання Принципалом зобов'язань за договором гарантії в строки та в розмірах, що визначені договором гарантії, Банк-гарант має право звернутися до Поручителя із відповідною письмовою вимогою ( пункт 3.1 Договору поруки-1 ).
Поручитель не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання вимоги Банка-гаранта зобов'язаний виконати обов'язок Принципала шляхом перерахування грошових коштів в сумі та на рахунок ( рахунки ), що визначені у вимозі Банка-гаранта ( пункт 3.2 Договору поруки-1) .
Відповідно до пункту 3.3 Договору поруки-1 сторони домовились, що при невиконанні/неналежному виконанні Принципалом будь-якого зі своїх зобов'язань за договором гарантії, зокрема, невиконання принципалом зобов'язань: невиконання та/або неналежного виконання підрядником/принципалом своїх зобов'язань за договором: "Капітальний ремонт будівлі цеху ТО-3 тепловозів по локомотивному депо Коростень в м. Коростені Житомирської області" (код за ДК 021:2015 - 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) Номер процедури закупівлі: ПЗЗ-23Р_171_ВО, відповідно до основного зобов'язання та/або сплати процентів та/або комісій та/або суми штрафних санкцій (неустойки) та/або виконання інших грошових зобов'язань принципала, поручитель доручає банку-гаранту, починаючи з дати прострочення виконання будь-якого із таких зобов'язань, здійснювати на користь банка-гаранта договірне списання коштів поручителя в наступному порядку, а саме:
- списувати кошти з будь-якого рахунку поручителя в національній та/або іноземній валюті та з будь-яких інших рахунків, відкритих поручителем у банка-гаранта, в тому числі з тих, які буде відкрито в майбутньому (підпункт 3.3.1 Договору поруки-1);
- списувати кошти: в сумі та валюті фактичної заборгованості поручителя за договором; в сумі коштів у іншій валюті, еквівалентній сумі коштів у валюті фактичної заборгованості поручителя за договором, при цьому, поручитель доручає банку-гаранту здійснювати від імені та за рахунок поручителя купівлю/продаж/конвертацію іноземної валюти на МВРУ у сумі, необхідній для погашення такої заборгованості принципала, за комерційним курсом банка-гаранту, що встановлено для цього типу операцій, з обов'язковим зарахуванням купленої/конвертованої валюти або коштів, одержаних від продажу валюти, на поточний рахунок поручителя за відповідною валютою, та сплатити, в разі необхідності, від імені та за рахунок поручителя податки та збори, які встановлені під час здійснення вищевказаних операцій в розмірі, визначеному діючим законодавством України. При цьому сторони домовились, що порядок визначення курсу купівлі/продажу/конвертації відповідної іноземної валюти з метою виконання вищезазначеного доручення поручителя вважається узгодженим, а інформація, викладена в даному пункті цього договору, є достатньою для купівлі/продажу/конвертації відповідної іноземної валюти без необхідності додаткового отримання від поручителя заяви про купівлю/продаж/конвертацію іноземної валюта (підпункт 3.3.2 Договору поруки-1).
Моментом виконання зобов'язань Принципала Поручителем є дата зарахування на відповідний рахунок (рахунки) Банка-гаранта суми заборгованості Принципала за договором гарантії, при цьому за рахунок отриманих від Поручителя грошових коштів заборгованість Принципала погашається в черговості, що передбачена договором гарантії ( пункт 3.4 Договору поруки-1 ).
До Поручителя, що виконав зобов'язання Принципала за договором гарантії, переходять усі права Банка-гаранта щодо цього зобов'язання, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання ( пункт 3.5 Договору поруки-1 ).
У випадку, якщо Поручитель не виконає вимогу Банка-гаранта у строки, що визначені в цьому договорі, Банк-гарант має право нараховувати Поручителю неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення ( пункт 4.1 Договору поруки-1 ).
Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє з дати початку дії гарантії, що зазначений в договорі гарантії, до повного виконання зобов'язань за договором гарантії або до моменту припинення поруки з інших підстав, визначених чинним законодавством України ( пункт 5.1 договору поруки-1).
Також між Позивачем - Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус", як Банком-гарантом, та Відповідачем -3 - ОСОБА_2 , як Поручителем, було укладено договір поруки № 35600/2/ЮПОР-23 ( далі - Договір поруки-2, а.с. 15-18 ).
Відповідно до пункту 1.1 Договору поруки-2 (в редакції Додаткової угоди від 26.03.2024 р., а.с. 18) в порядку та на умовах, визначених цим договором, Поручитель поручається перед Банком-гарантом за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Магнат" (надалі в тексті - "Принципал") зобов'язань за договором про надання гарантії № 35600/ЮГ-23 від 06.10.2023 р. (надалі - "договір гарантії"), що укладений між Банком-гарантом та Принципалом, з метою забезпечення належного виконання Принципалом умов договору: Капітальний ремонт будівлі цеху ТО-3 тепловозів по локомотивному депо Коростень в м. Коростені Житомирської області" (код за ДК 021:2015 - 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) Номер процедури закупівлі: ПЗЗ-23Р_171_ВО, що буде укладений на підставі повідомлення про намір укласти договір, протокольного рішення №242 від 02.10.2023 р., відповідно до проведеної конкурентної процедури закупівлі: відкриті торги з особливостями № UA-2023-09-11-002525-a (http://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-09-11-002525-a ), розміщеної на вебпорталі Уповноваженого органу www.prozorro.gov.ua, закупівля проводиться Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" код ЄДРПОУ 40081221, в подальшому іменований бенефіціар/замовник, що знаходиться за адресою: Україна, 01601, м. Київ. вул. Лисенка, буд. 6, платіжні реквізити бенефіціара: МФО 300465, IBAN НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" ( регіональна філія/філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" ( надалі - основне зобов'язання ), в сумі 984 994 грн. 95 коп. ( валюта платежу - гривня, цифровий код валюти - 980, літерний код валюти - UAН. Строк гарантії - з 06.10.2023 по 01.07.2024 р. включно. Крім цього, порукою забезпечуються вимоги Банка-гаранта щодо сплати процентів за користування грошовими коштами відповідно до умов договору гарантії, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором гарантії.
Договір гарантії, зазначений в пункті 1.1 цього договору, а також будь-які додаткові договори до нього, якщо такі будуть укладені між банком-гарантом та принципалом, далі в тексті цього договору іменуються "договір гарантії" ( пункт 1.2. Договору поруки-2).
Поручитель підтверджує, що йому відомі всі умови договору гарантії. У випадку внесення Принципалом та Банком-гарантом змін та доповнень до договору гарантії Поручитель дає свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за цим договором зобов'язання Принципала, що може виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Датою збільшення обсягу відповідальності Поручителя за цим договором є дата укладання відповідних змін та доповнень до договору гарантії в частині збільшення суми зобов'язання принципала (пункт 1.3 Договору поруки-2).
У разі порушення Принципалом зобов'язань, передбачених договором гарантії, Поручитель та Принципал відповідають перед Банком-гарантом як солідарні боржники (пункт 1.4 Договору поруки-2).
Поручитель відповідає перед Банком-гарантом у тому ж обсязі, що й Принципал (пункт 1.6 Договору поруки-2).
Банк-гарант має право пред'явити вимогу до Поручителя у випадку невиконання/неналежного виконання Принципалом своїх зобов'язань передбачених договором гарантії ( підпункт 2.1.1 Договору поруки-2 ).
Поручитель зобов'язується виконати за Принципала зобов'язання за договором гарантії в порядку та в строки, що визначені цим договором (підпункт 2.4.1 Договору поруки-2).
У разі невиконання Принципалом зобов'язань за договором гарантії в строки та в розмірах, що визначені договором гарантії, Банк-гарант має право звернутися до Поручителя із відповідною письмовою вимогою (пункт 3.1 Договору поруки-2).
Поручитель не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання вимоги Банка-гаранта зобов'язаний виконати обов'язок Принципала шляхом перерахування грошових коштів в сумі та на рахунок ( рахунки ), що визначені у вимозі Банка-гаранта (пункт 3.2 Договору поруки-2).
Відповідно до пункту 3.3 Договору поруки-2 сторони домовились, що при невиконанні/неналежному виконанні Принципалом будь-якого зі своїх зобов'язань за договором гарантії, зокрема, невиконання Принципалом зобов'язань: невиконання та/або неналежного виконання Підрядником/Принципалом своїх зобов'язань за договором: "Капітальний ремонт будівлі цеху ТО-3 тепловозів по локомотивному депо Коростень в м. Коростені Житомирської області" (код за ДК 021:2015 - 45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) Номер процедури закупівлі: ПЗЗ-23Р_171_ВО, відповідно до основного зобов'язання та/або сплати процентів та/або комісій та/або суми штрафних санкцій (неустойки) та/або виконання інших грошових зобов'язань Принципала, Поручитель доручає Банку-гаранту, починаючи з дати прострочення виконання будь-якого із таких зобов'язань, здійснювати на користь Банка-гаранта договірне списання коштів поручителя в наступному порядку, а саме:
- списувати кошти з будь-якого рахунку Поручителя в національній та/або іноземній валюті та з будь-яких інших рахунків, відкритих Поручителем у Банка-гаранта, в тому числі з тих, які буде відкрито в майбутньому (підпункт 3.3.1 Договору поруки-2).
- списувати кошти: в сумі та валюті фактичної заборгованості Поручителя за договором; в сумі коштів у іншій валюті, еквівалентній сумі коштів у валюті фактичної заборгованості поручителя за договором, при цьому, поручитель доручає Банку-гаранту здійснювати від імені та за рахунок Поручителя купівлю/продаж/конвертацію іноземної валюти на МВРУ у сумі, необхідній для погашення такої заборгованості Принципала, за комерційним курсом Банка-гаранту, що встановлено для цього типу операцій, з обов'язковим зарахуванням купленої/конвертованої валюти або коштів, одержаних від продажу валюти, на поточний рахунок Поручителя за відповідною валютою, та сплатити, в разі необхідності, від імені та за рахунок Поручителя податки та збори, які встановлені під час здійснення вищевказаних операцій в розмірі, визначеному діючим законодавством України. При цьому сторони домовились, що порядок визначення курсу купівлі/продажу/конвертації відповідної іноземної валюти з метою виконання вищезазначеного доручення Поручителя вважається узгодженим, а інформація, викладена в даному пункті цього договору, є достатньою для купівлі/продажу/конвертації відповідної іноземної валюти без необхідності додаткового отримання від Поручителя заяви про купівлю/продаж/конвертацію іноземної валюта ( підпункт 3.3.2 Договору поруки-2 ).
Моментом виконання зобов'язань Принципала Поручителем є дата зарахування на відповідний рахунок (рахунки) Банка-гаранта суми заборгованості Принципала за договором гарантії, при цьому за рахунок отриманих від Поручителя грошових коштів заборгованість Принципала погашається в черговості, що передбачена договором гарантії (пункт 3.4 Договору поруки-2).
До Поручителя, що виконав зобов'язання Принципала за договором гарантії, переходять усі права Банка-гаранта щодо цього зобов'язання, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (пункт 3.5 Договору поруки-2).
У випадку, якщо Поручитель не виконає вимогу Банка-гаранта у строки, що визначені в цьому договорі, Банк-гарант має право нараховувати Поручителю неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення (пункт 4.1 Договору поруки-2).
Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє з дати початку дії гарантії, що зазначений в договорі гарантії, до повного виконання зобов'язань за договором гарантії або до моменту припинення поруки з інших підстав, визначених чинним законодавством України ( пункт 5.1 договору поруки-2).
Позивач зазначає, що ним від Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" отримано вимогу від 22.04.2024 р. № 401 щодо сплати коштів за гарантією в сумі 984 994 грн. 95 коп., якою Бенефіціар повідомив, що Принципалом не надано послуги, що є порушенням вимог Договору та підставою для сплати бенефіціару грошових коштів в сумі 984 994 грн. 95 коп. ( а. с. 25 ).
Після отримання вказаної вимоги, Позивач листом від 22.04.2024 р. № 1-1442 повідомив Відповідача -1 про необхідність здійснення гарантованого платежу відповідно до пункту 3.3 Договору від 06.10.2023 р. № 5600/ЮГ-23 надання гарантії та просив перерахувати кошти у розмірі 984 994 грн. 95 коп. з наступним призначенням платежу: "Гарантійний платіж згідно Договору про надання гарантії № 35600/ЮГ-23 від 06.10.2023 р. ( а. с. 26 ).
Позивачем на користь Бенефіціара здійснено оплату гарантійного платежу за банківською гарантією від 06.10.2023 р. № 35600 у розмірі 984 994 грн. 95 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 29.04.2024 р. № 19143, копія якої міститься у матеріалах справи ( а. с. 28 ).
Листом від 30.04.2024 р. №1-1644 Позивач повідомляє Відповідача -1 про те, що 29.04.2024 р. здійснив сплату в сумі 984 994 грн. 95 коп. на виконання зобов'язань за банківською гарантією № 35600 від 06.10.2023 р. ( а. с. 27 ).
В подальшому Позивачем на адреси відповідачів -1, -2 -3 було скеровано вимоги від 06.08.2024 р. № №1789, 1790, 1791 про стягнення коштів в порядку регресу, якими Позивач вимагав у десятиденний термін з моменту отримання відшкодувати в порядку регресу суму гарантійного платежу в розмірі 984 994 грн. 95 коп. ( а. с. 29-34 ).
Позивач стверджує, що вимоги від 06.08.2024 р. про стягнення коштів в порядку регресу відповідачами -1, -2, -3 виконано не було, тому загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Магнат" та поручителів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перед Aкціонерним товариством "КБ "Глобус" складає 1 227 929 грн. 28 коп. та включає в себе 984 994 грн. 95 коп. - основного боргу ( гарантійний платіж ), 113 341 грн. 89 коп. - заборгованості по нарахованим процентам, 85 033 грн. 40 коп. - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми (основного боргу), 6 000 грн. 72 коп. - пені за несвоєчасне погашення процентів, 27 709 грн. 88 коп. - інфляційних нарахувань та 10 848 грн. 44 коп. - 3% річних; що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
Відповідач -1 в суді першої інстанції просив зменшити розмір застосованих Позивачем штрафних санкцій до: 10 000 грн. 00 коп. - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми, 1 000 грн. 00 коп. - пені за несвоєчасне погашення процентів, 3 000 грн. 00 коп. - 3% річних та 5 000 грн. 00 коп. - інфляційних нарахувань.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду в оскаржуваній частині залишити без змін, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у цій справі є ухвалене судове рішення в частині стягнення 113 032 грн. 21 коп. - заборгованості по процентам, 84 801 грн. 07 коп. - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми (основного боргу), 6 000 грн. 72 коп. - пені за несвоєчасне погашення процентів та 27 709 грн. 88 коп. - інфляційних нарахувань, а відтак, враховуючи, що рішення в частині стягнення 984 994 грн. 95 коп. - основного боргу ( гарантійного платежу ), відмови у задоволенні позовних вимог в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 сторонами не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.
В оскаржуваній частині, Скаржник просить зменшити стягувані суми до: 10 000,00 грн - пені за несвоєчасне погашення гарантійної суми, 1 000,00 грн. - пені за несвоєчасне погашення процентів, 3 000,00 грн - 3% річних, 5 000,00 грн - інфляційні втрати.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Заявляючи про зменшення штрафних санкцій Відповідач -1 посилався на те, що непогашення заборгованості перед Позивачем викликано скрутним матеріальним становищем. Так, станом на 25.11.2024 р. Відповідач -1 має кредиторську заборгованість перед третіми особами, яка складає 8 869 757 грн. 98 коп. (довідка додається). Крім того, існування в країні воєнного стану значним чином вплинуло на ведення господарської діяльності підприємств.
Позивач проти зменшення розміру штрафних санкцій заперечував, посилаючись на те, що: нарахування Позивачем штрафних санкцій відбулося відповідно до укладеного між сторонами Договору про надання гарантії № 35600/ЮГ-23 та відповідно до норм чинного законодавства, відповідачі не знаходяться та не працюють на окупованих територіях або на територіях, які знаходяться в зоні бойових дій; Відповідач -1 не додав до відзиву копії документів, які підтверджують обставину щодо знаходження його на окупованій території чи в зоні бойових дій; відповідачі не скористалися своїм правом відповідно до пункту 10.1 Договору гарантії та не повідомили Позивача про настання форс-мажорних обставин; відповідачі не відповідали на вимогу банку і тільки у відзиві на позовну заяву Відповідач -1 заявив про зменшення судом штрафних санкцій у зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин та намаганням банку збагатитися за рахунок відповідачів; посилання Відповідача -1 на існування військової агресії не є звільненням від виконання зобов'язань за договором під час воєнного стану; Відповідач -1 не надав пояснення, як його зобов'язання перед третіми особами можуть впливати на вирішення даного спору; Позивач здійснює свою діяльність в умовах воєнного стану та намагається надати підтримку юридичним особам для ведення їх підприємницької діяльності, зокрема, наданням банківської гарантії виконання принципалом умов договору при виконанні ним державних замовлень, однак в даному випадку Відповідач-1 звинувачує гаранта у спробі збагатитися; Банк, як добросовісна сторона Договору виконала свої зобов'язання, а тому має всі правові підстави для повернення своїх коштів.
Суд першої інстанції оцінивши даний випадок, приймаючи до уваги всі обставини неналежного виконання зобов'язання Відповідачем -1, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що прострочення Відповідачем виконання зобов'язань за Договором триває вже більше 19 місяців та після звернення Позивача з позовом до суду жодної сплати Відповідачем проведено не було - не знайшов підстав для задоволення клопотання Відповідача -1 щодо зменшення розміру пені.
Колегія суддів апеляційного суду, враховуючи доводи апеляційної скарги зазначає, що порядок застосування неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, правила її застосування, умови зменшення її розміру врегульовані положеннями Цивільного кодексу України.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29.08.2024 р. у справі № 910/14265/23, від 29.08.2024 р. у справі № 910/14264/23 неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов'язання та заходом відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та заходу відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання ( спонукання до належного виконання зобов'язання ) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Частина 3 ст. 551 ЦК України, визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положення частини 3 ст. 551 ЦК України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин ( частина 3 ст. 551 ЦК України ), господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки ( правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 р. у справі № 911/378/17 ( 911/2223/20 ).
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків від порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки ( штрафу, пені ) таким наслідкам, поведінки винної особи ( в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів для виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків ) тощо ( аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 р. у справі № 910/15705/21 ).
При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Отже, суд першої інстанції, надавши оцінку винятковості обставин, ураховуючи ступінь виконання зобов'язань Відповідачем, причини неналежного виконання, відповідність розміру пені наслідкам порушення, відмовив Відповідачу у зменшення неустойки.
При цьому господарський суд дійшов висновку, що Відповідачем-1 не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору від 06.10.2023 р. про надання гарантії, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв'язків між введенням 24.02.2022 р. в Україні воєнного стану та неможливістю виконання Відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором, з огляду на те, що вказаний Договір було укладено сторонами вже після введення воєнного стану.
Також, місцевий господарський суд відзначив, що введення воєнного стану на території України не означає, що Відповідач -1 не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного Відповідачем -1 не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач -1 не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов'язки у зв'язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб'єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану. В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов'язань за договором.
Велика Палата Верховного Суду у п. 49 ухвали від 18.12.2024 р. у справі № 922/444/24 ( Провадження № 12-66гс24 ) також звертала увагу, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин ( частина 3 ст. 551 ЦК України ) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки ( що підлягає стягненню за порушення зобов'язання ), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права. Такі правові висновки викладені у пунктах 213 та 214 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 р. у справі № 911/952/22 (провадження № 12-79гс23).
Як вбачається з матеріалів справи, оцінка обставин справи ( їх сукупність ) щодо підстав для зменшення розміру неустойки, була проведена судом попередньої інстанції на підставі аналізу конкретної ситуації, наданих сторонами доказів згідно зі ст. 86 ГПК України і відповідне мотивування викладено у судовому рішенні. При цьому таке обґрунтування співпадає із усталеними підходами, які склалися в судовій практиці при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки відповідно до вимог ст. 551 ЦК України і протилежні доводи апеляційної скарги у цій частині є необґрунтованими.
З огляду на зазначене, за умови обґрунтованості господарським судом застосування ст. 551 ЦК України, відмова у зменшенні розміру неустойки здійснено в межах дискреційних повноважень суду, що за встановлених ним обставин спору, не свідчить про неправильне застосування даних норм та положень законодавства.
Щодо доводів Скаржника пов'язаних із зменшенням нарахованих Позивачем та стягнутих судом першої інстанції - 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
До того ж у силу вимог частини 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Такий висновок наведено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 р. у справі № 910/4590/19 звернула увагу на те, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. Тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 р. у справі № 657/1024/16-ц зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 р. у справі № 916/190/18 вказала, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою ст. 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Суд першої інстанції перевіривши нарахування Позивачем відсотків річних та інфляційних втрат зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для зменшення 3% річних та інфляційних втрат враховуючи таке.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 р. у справі № 903/602/24 конкретизовано правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18 ( щодо застосування положень ст. 625 ЦК України ) та зазначено, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
При цьому, форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору.
Нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю ( штрафними санкціями ), встановленою ст. 611 ЦК України.
Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку настання непереборної сили ( форс-мажору ), визначені ст. 617 ЦК України, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов'язання, передбаченого ч. 2 ст. 625 ЦК України, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.09.2023 р. у справі № 910/8741/22.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Апелянту в оскаржуваній частині було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття процесуального документу в оскаржуваній частині не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Магнат" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2025 р. у справі №904/4192/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 13.10.2025 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін