вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" вересня 2025 р. Справа№ 917/19/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
від позивача : Пальчик В.Л.;
від відповідача : Гайдара І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області
на рішення Господарського суду Сумської області від 06.05.2025
у справі № 917/19/25 (суддя Вдовенко Д.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК Трейд"
до відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,
Товариство з обмеженою відповідальністю "НПК ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду Полтавської області із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом припинення податкової застави, накладеної Головним управлінням ДПС у Полтавській області на нерухоме майно.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.01.2025 справу № 917/19/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК ТРЕЙД" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом припинення податкової застави накладеної Головним управлінням ДПС у Полтавській області на нерухоме майно передано на розгляд до Господарського суду Сумської області.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 06.05.2025 по справі № 917/19/25 позов задоволено повністю. Суд вирішив припинити податкову заставу, що накладена Головним управлінням ДПС у Полтавській області (номер запису про обтяження: 36976622, дата реєстрації обтяження: 22.06.2020) на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 48112859235), яке розташоване за адресою: Сумська область, Роменський район, с. Віхове, вул. Польова, буд. 10а на земельній ділянці кадастровий номер 5923555100:02:004:0072, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю НПК Трейд (просп. Івасюка Володимира, буд. 24, блок г, прим. 61, м. Київ, 04210, код ЄДРПОУ 42832867; право власності зареєстроване 15.05.2024 на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), серія та номер: 815, видане 15.05.2024).
Не погоджуючись з указаним рішенням, Головне управління ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 06.05.2025 по справі № 917/19/25 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку апелянта, місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. За твердженням апелянта, позивачем придбано майно ТОВ Техмолпром, що перебуває у податковій заставі. Враховуючи наявність у ТОВ Техмолпром податкового боргу відповідачем в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу № 2173-25/07 від 27.02.2019. ТОВ Техмолпром листом від 14.05.2020 № 88 наданий відповідачу перелік ліквідного майна, на яке може бути розповсюджене право податкової застави. Податковим керуючим проведено опис майна у податкову заставу, про що складено відповідний акт опису майна від 29.05.2020 № 2/16-07. Запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження нерухомого майна податковою заставою внесено 22.06.2020. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.09.2023 по справі № 917/1719/23 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ Техмолпром. Господарським судом Полтавської області ухвала про звільнення майна ТОВ Техмолпром з податкової застави не виносилась. За ТОВ Техмолпром обліковується податковий борг, тому відсутні законні підстави припинити обтяження та вилучити з податкової застави нерухоме майно.
14.07.2025 через систему «Електронний суд» ТОВ «НПК Трейд» було подано відзив на апеляційну скаргу у якому позивач просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Господарського суду Сумської області від 06.05.2025 у справі № 917/19/25, розгляд апеляційної скарги призначено на 16.07.2025.
16.07.2025 протокольною ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі № 917/19/25 розгляд справи відкладено на 13.08.2025.
13.08.2025 у судовому засіданні була оголошена перерва до 24.09.2025.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів встановила, що згідно з протоколом проведення електронних торгів від 02.10.2023 № 596541 з реалізації арештованого майна боржника ТОВ «Техмолпром», які проводились Державним підприємством «СЕТАМ», позивач визнаний переможцем електронних торгів (аукціону).
15.05.2024 позивачу, на підставі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 69315240/6-20.1, видане Свідоцтво про право власності на нежиле приміщення (пункт приймання та охолодження молока літ. А-1 з прибудовою літ. А1-2 загальною площею 500,5 кв.м., прохідна літ. Б, навіс літ. В, огорожа 1-2), що знаходиться за адресою: Сумська область, Роменський район, с. Віхове, вул. Польова, буд. 10а та розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 5923555100:02:004:0072, придбане ТОВ «НПК Трейд» на електронних торгах (аукціоні), раніше належало ТОВ «Техмолпром».
Право власності зареєстроване за позивачем на підставі свідоцтва в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.05.2024, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 48112859235, номер відомостей про речове право: 55015672 (інформаційна довідка від 17.04.2025).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав, актуальної інформації про державну реєстрацію обтяжень, в реєстрі містяться відомості про обтяження нерухомо майна: вид обтяження - податкова застава; документи подані для державної реєстрації акт опису майна податкового керуючого № 2/16-07 від 29.05.2020; боржник - ТОВ «Техмолпром», обтяжувач - Головне управління ДПС у Полтавській області; можливість відчуження - за погодженням з обтяжувачем. Номер запису про обтяження: 36976622; дата, час державної реєстрації: 22.06.2020.
Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що за твердженням позивача, податкова застава на нерухоме майно порушує законні права Товариства з обмеженою відповідальністю НПК Трейд, як нового власника нерухомого майна, обмежуючи право розпоряджатися майном на власний розсуд, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом припинення податкової застави.
Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з частинами першою, другою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до пункту 14.1.155. статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Стаття 93 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника.
Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті (пункти 93.1, 93.2 статті 93 Податкового кодексу України).
Як вказано судом вище, матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником нерухомого майна, що підтверджується свідоцтвом про придбання нерухомого майна з електронного аукціону від 15.05.2024; нерухоме майно обтяжене податковою заставою 22.06.2020 через наявність податкового боргу у колишнього власника нерухомого майна ТОВ «Техмолпром».
Колегія суддів відзначає що податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг, у той час, як позивач - власник майна, не замінює ТОВ «Техмолпром» у правовідносинах щодо погашення заборгованості зі сплати податків та придбав спірне майно на електронному аукціоні з реалізації арештованого майна боржника ТОВ «Техмолпром», які проводились Державним підприємством «СЕТАМ».
При цьому суд також враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 03 липня 2024 року у справі № 344/3333/23, від 13 серпня 2024 року у справі № 917/1886/23.
Докази недійсності електронних торгів, їх результатів в матеріалах справи відсутні, як і докази незаконності набуття позивачем права власності.
Позивач є власником майна, яке знаходиться у податковій заставі з відміткою про можливість його відчуження за погодженням з обтяжувачем, що перешкоджає позивачу на свій розсуд розпоряджатися власним майном.
Колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про те, що питання скасування податкової застави може бути вирішено виключно в межах справи про банкрутство ТОВ Техмолпром, тому що власником нерухомого майна є позивач.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки до позивача не застосовувалася податкова застава, право власності на нерухоме майно набуте позивачем за результатами електронних торгів з реалізації арештованого майна, зареєстрована податкова застава не пов'язана з особою позивача, порушує права власника на розпорядження цим майном.
За таких обставин судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення вимоги позивача про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом припинення податкової застави, що накладена Головним управлінням ДПС у Полтавській області (номер запису про обтяження: 36976622, дата реєстрації обтяження: 22.06.2020) на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 48112859235), яке розташоване за адресою: Сумська область, Роменський район, с. Віхове, вул. Польова, буд. 10а на земельній ділянці кадастровий номер 5923555100:02:004:0072, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю НПК Трейд (просп. Івасюка Володимира, буд. 24, блок г, прим. 61, м. Київ, 04210, код ЄДРПОУ 42832867; право власності зареєстроване 15.05.2024 на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), серія та номер: 815, видане 15.05.2024).
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Сумської області від 06.05.2025 у справі № 917/19/25 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Господарського суду Сумської області від 06.05.2025 у справі № 917/19/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 06.05.2025 у справі № 917/19/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Головне управління ДПС у Полтавській області.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.10.2025
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов