ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
08 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 910/13325/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів: Аленіна О.Ю., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання - Чеголя Є.О.
за участю представників:
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - адвокат Ковалик В.В.;
ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 - адвокат Гончаров Е.В.;
ОСОБА_5 - адвокат Волкова М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 в частині зняття арешту з грошових коштів на пенсійному рахунку
при розгляді апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.03.2024 (про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову)
по справі №910/13325/21
за позовом: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до відповідача-1: ОСОБА_1 ;
до відповідача-2: ОСОБА_7 ;
до відповідача-3: ОСОБА_2 ;
до відповідача-4: ОСОБА_8 ;
до відповідача-5: ОСОБА_9 ;
до відповідача-6: ОСОБА_5 ;
до відповідача-7: ОСОБА_10 ;
до відповідача-8: ОСОБА_3 ;
до відповідача-9: ОСОБА_4
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОКЕМА-ІНВЕСТ»
про стягнення 142 301 156,20 грн.
суддя суду першої інстанції - Сулімовська М.Б.
місце винесення ухвали: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.
Повний текст ухвали складено та підписано: 02 квітня 2024.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - задоволено.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.03.2024 у справі №910/13325/21 - скасовано та прийняте нове рішення.
Заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (зареєстрована 18.03.2024 за вх. № 2-440/24) про забезпечення позову - задоволено.
Накладено арешт на все майно (нерухоме, рухоме в тому числі корпоративні права, акції, будь-які інші цінні папери) та грошові кошти, що належать на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ) ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_9 ) у межах суми позову 142301156,20 грн.
Заборонено державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначеним Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», (нотаріусам (приватним та державним); громадянин України, які мають вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідають кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебувають у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав - виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації; державними та/або приватними виконавцями - у разі накладення таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону) вчиняти дії щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ) ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_8 ) ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_9 );
Заборонено всім та будь-яким суб'єктам державної реєстрації, в тому числі державним реєстраторам, визначеним Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (нотаріусам (державним та приватним); особам, які перебувають у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації (Міністерство юстиції України та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації) вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осі6, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань щодо внесення змін до відомостей щодо корпоративних прав, належних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_9 );
Заборонено реєстраторам державного реєстру обтяжень рухомого майна, визначеним наказом Міністерства юстиції України № 57/5 від 07.07.2006 “Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна» (державні, приватні нотаріуси та їх помічники, державні та приватні виконавці, податкові керуючі, а також адміністратор Державного реєстру обтяжень рухомого майна (державне підприємство “Національні інформаційні системи») та його філії) вчиняти дії щодо внесення записів про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження, яке належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_9 ).
02.10.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_6 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 в частині зняття арешту з грошових коштів на пенсійному рахунку по справі №910/13325/21, у якій просить з урахуванням відсутності відповіді та зняття арешту Відділом примусового виконання рішень департаменту ДВС МЮУ з пенсійного рахунку ОСОБА_5 , просимо, скасувати арешт на грошові кошти ОСОБА_5 , що знаходяться на пенсійному рахунку № НОМЕР_10 , відкритий у АТ «Ощадбанк», накладений на підставі Постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 по справі № 910/13325/21.
В обґрунтування клопотання заявник зазначає наступне.
Відділом примусового виконання рішень департаменту ДВС МЮУ відкрито виконавче провадження № 76817925 від 20.01.2025 за заявою фонду гарантування вкладів фізичних осіб про виконання постановою південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 по справі № 910/13325/21 та арештовано майно та грошові кошти на рахунках ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 є пенсіонером, арештований рахунок № НОМЕР_10 , відкритий на ім'я ОСОБА_5 у АТ «Ощадбанк» є пенсійним, про що свідчить Довідка АТ «Ощадбанк».
Заявник зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX 3) припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
02.04.2025 року адвокатом Волковою М. в інтересах ОСОБА_5 було подано заяву про зняття арешту з грошових коштів на пенсійному рахунку, накладеного у виконавчому провадженні № 76817925 від 20.01.2025 року. Заяву було розписано на Заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича
На сьогоднішній день ані на поштову, ані на електронну адресу адвоката, ані на адресу Дєордієва Валерія Захарійовича не надійшло відповіді на зазначену заяву, арешт з пенсійного рахунку знято не було.
В судовому засіданні 08.10.2025 представник ОСОБА_5 та представник ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 доводи та вимоги клопотання підтримали.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заперечував щодо задоволення клопотання.
Розглянувши клопотання ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову, колегія судів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання з огляду на наступне.
Відповідно ч.1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
З огляду на те, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Заявник відповідного клопотання про скасування заходів до забезпечення позову повинен обґрунтувати та довести належними доказами, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.
Тобто, скасування заходів забезпечення позову з огляду на приписи ст. 145 ГПК України пов'язано зі зміною чи припиненням підстав для забезпечення позову і не передбачає можливості перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову на предмет її правомірності, обґрунтованості, тощо.
Водночас, в силу положень ч. 1 ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування. Тобто обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.
Заявник зазначає, що відділом примусового виконання рішень департаменту ДВС МЮУ відкрито виконавче провадження № 76817925 від 20.01.2025 за заявою фонду гарантування вкладів фізичних осіб про виконання постановою південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 по справі № 910/13325/21 та арештовано майно та грошові кошти на рахунках ОСОБА_5 . ОСОБА_5 є пенсіонером, арештований рахунок № НОМЕР_10 , відкритий на ім'я ОСОБА_5 у АТ «Ощадбанк» є пенсійним, про що свідчить Довідка АТ «Ощадбанк».
Колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника застосовується лише за певних визначених законом умов, зокрема у разі: 1) відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3) виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Крім того, застосування порядку звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника вимагає від виконавця винесення відповідної постанови, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
Отже, за наведеними нормами Закону України «Про виконавче провадження» кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, можуть бути об'єктом звернення стягнення за виконавчим документом, а виконавець має повноваження звернути стягнення на такі кошти боржника, однак лише за певних умов: якщо у боржника відсутні інші кошти та/або об'єкти для стягнення, якщо стягнення за виконавчим документом має характер періодичних платежів, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати. Застосування такого порядку оформлюється виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у межах звернення стягнення на ці кошти боржника здійснюються у межах дозволених законом розмірів. При цьому, під зверненням стягнення у розумінні положень розділу IX Закону України "Про виконавче провадження" слід розуміти саме списання (відрахування) коштів, що є заробітною платою, пенсією, стипендією та іншим доходами боржника.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) зазначила про те, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
У постанові від 20.04.2022 у справі №756/8815/20, на яку посилається заявник у касаційній скарзі та суди попередніх інстанцій, Велика Палата Верховного Суду надала правовий висновок, що «…державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з'ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів».
Суд зауважує, що зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки відповідно до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку із накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку з забороною, встановленою законом.
У разі, якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, або боржник не довів належність арештованих коштів до пенсійних, то дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їх подальше списання не можна вважати протиправними.
Враховуючи викладене, помилковим є твердження заявника, що саме на суд покладено обов'язок зняття арешту з грошових коштів на пенсійному рахунку, оскільки, судом був накладено арешт у межах суми звернення стягнення. Сам факт накладення арешту на рахунок не є тотожним зверненню стягнення на кошти, що на ньому перебувають. Наявність арешту лише блокує розпорядження коштами, однак не передбачає автоматичного списання пенсій чи інших соціальних виплат, що охороняються законом.
По - друге, як роз'яснено колегією суддів вище, саме на виконавця покладений обов'язок у знятті арешту з рахунку боржника, за умовами, що заявник повинен надати докази для з'ясування правового режиму арештованого банківського рахунку або за умови надання такої інформації про рахунок банком або боржником (див. постанови Верховного Суду від 14.08.2024 у справі №338/1125/23 та від 10.01.2025 у справі №755/9274/23).
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Колегія суддів зазначає, що доводи заявника викладених в заяві про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 в частині зняття арешту з грошових коштів на пенсійному рахунку, за своєю суттю є запереченнями на дії виконавця та не можуть виступати в якості вмотивованої підстави для скасування існуючих заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 в частині зняття арешту з грошових коштів на пенсійному рахунку.
Керуючись ст.ст. 145, 232 - 235, 281 ГПК України, суд -
Відмовити ОСОБА_6 у задоволені клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 в частині зняття арешту з грошових коштів на пенсійному рахунку.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до статей 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 13.10.2025.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
Суддя Савицький Я.Ф.