Справа № 163/1265/25 Провадження №33/802/642/25 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.
Доповідач: Подолюк В. А.
13 жовтня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Бойка В'ячеслава Володимировича на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 04 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1(один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот пять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 01 червня 2025 року о 00:53 год. в селі Машів по вулиці Центральній,6 керував механічним транспортним засобом - мотоблоком KENTAVR, в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із таким рішення суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Бойко В.В. подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про його скасування через необґрунтованість і незаконність та закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не відповідають вимогам чинного законодавства і складені з порушеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735. Більше того, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не був роздрукований на місці події, а отже не був вручений ОСОБА_1 . Разом з тим, звертає увагу, що відеозапис події, який був долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, є недопустимим доказом, оскільки не містять кваліфікований електронний підпис. Окрім того, вказує, що ОСОБА_1 ніколи не отримував посвідчення водія та не мав права керувати транспортним засобом, а тому місцевий суд не був у праві застосувати до нього позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки він такого права взагалі не мав.
ОСОБА_1 та його захисник Бойко В.В. будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи телефонограмою (а.с.72), в судове засідання 13.10.2025 року не з'явилися.
Водночас, від захисника Бойка В.В. надійшло клопотання, в якому останній просить проводити розгляд апеляційної скарги за його відсутності, а також відсутності ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги положення ст.268 КУпАП, апеляційний суд вважає, що справу можливо розглядати у відсутності ОСОБА_1 та його захисника Бойка В.В.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у діях особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 347725 від 01.06.2025 року, за змістом якого ОСОБА_1 керуючи механічним транспортним засобом - мотоблоком KENTAVR, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Від надання будь-яких пояснень відмовився (а.с.1-2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с.3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у КНП «Любомльське ТМО» Любомльської міської ради (а.с.4);
- рапортом поліцейського роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП капрала поліції Карпука А., з якого зокрема вбачається, що під час несення служби 01.06.2025 року в ході вільного патрулювання близько 00 год. 53 хв., було виявлено механічний транспортний засіб «KENTAVR» (без номерного знака), який рухався в період дії комендантської години під керуванням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході спілкування з останнім було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «Alcotest Drager» та в медичному закладі у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Після цього, було складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с.5);
- довідкою старшого інспектора ВОНС в м. Ковель УПП у Волинській області ДПП старшого лейтенанта поліції Таран О. від 02.06.2025 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має повторності адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та згідно відомостей «ІПНП», «НАІС» не отримував посвідчення водія та не являється позбавленим права керування (а.с.6).
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доводиться і відеозаписами представленими працівниками поліції, з яких окрім іншого вбачається, що ОСОБА_1 керував механічним транспортним засобом - мотоблоком KENTAVR був зупинений працівником поліції. В подальшому ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки в працівника поліції були підстави вважати, що у ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп'яніння, роз'яснивши його порядок та процедуру, однак на місці зупинки (події) транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Після цього, було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
Доводи сторони захисту про відсутність свідків під час огляду ОСОБА_1 , як підстави для скасування постанови, апеляційний суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи працівником поліції застосовувались технічні засоби відеозапису під час огляду ОСОБА_1 , інформація якого на цифровому носії (DVD диску) долучена до матеріалів справи, а відтак присутність свідків не вимагається.
Посилання сторони захисту, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи не можутть слугувати доказом у справі, оскільки вони не підписані електронним цифровим підписом, що суперечить ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», не ґрунтуються на законі.
Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» не поширюється на спірні правовідносини щодо надання працівником поліції відеозапису, здійсненого за допомогою технічного приладу (відеореєстратора) при фіксуванні адміністративного правопорушення, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.
Згідно ст.5 цього Закону, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що відеозаписи, здійснені працівниками поліції за допомогою технічних приладів при фіксуванні адміністративного правопорушення не є електронним документом, як і не є документом взагалі, як помилково вважає захисник, а тому положення ст.7 наведеного вище Закону щодо необхідності електронного цифрового підпису на нього не розповсюджуються.
Крім того, такі твердження сторони захисту суперечать положенням ст.251 КУпАП, згідно якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - ухиленні особи, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння, оскаржувана постанова судді в цій частині є законною та мотивованою.
Разом з тим, апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, а саме - у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки судом при накладенні адміністративного стягнення не було враховано наступного.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Пленум Верховного суду України в абз.3 п.28 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно із ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З довідки старшого інспектора ВОНС в м. Ковель УПП у Волинській області ДПП старшого лейтенанта поліції Таран О. від 02.06.2025 року (а.с.6), яка міститься в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно відомостей «ІПНП», «НАІС» не отримував посвідчення водія.
Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції в повному обсязі не дотримався вищевказаних вимог закону та рекомендацій, що містяться у вказаній постанові ПВСУ, оскільки застосував до нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке до нього не може бути застосоване через те, що він немає такого права.
А тому, постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 04 вересня 2025 року в даній справі в частині накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 слід змінити шляхом виключення з її мотивувальної та резолютивної частин слів і чисел: «з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік».
В решті оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Бойка В'ячеслава Володимировича задовольнити частково.
Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 04 вересня 2025 року, в частині накладення адміністративного стягнення змінити.
Виключити з мотивувальної та резолютивної частин постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 04 вересня 2025 року слова і цифри: «з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік».
В решті постанову судді в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копію постанови, у відповідності до ст. 295 КУпАП, протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.
Суддя
Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк