Справа № 752/23478/25
Провадження №1-кс/752/8253/25
іменем України
29.09.2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000001150 від 12.09.2025 року, -
прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 26 вересня 2025 року звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділом СУ ГУ НП в м. Києві проводится досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000001150 від 12.09.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розглядати клопотання за його відсутності, підтримав вимоги клопотання, просив його задовольнити.
19.09.2025 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що не раніше 14.09.2021 (більш точно часу в ході досудового розслідування невстановлена) знаходячись на території Вінницької області (більш точно адреса в ході досудового розслідування невстановлена) у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману (шахрайство), із використанням електронно обчислювальної техніки, під приводом продажу побутової техніки, інших товарів, на створених ним інтернет сайтах «techport.net.ua» та «tehnotop.net.ua» з неіснуючими товарами.
В подальшому, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на шахрайське заволодіння грошовими коштами громадян, з використанням електронно обчислювальної техніки, ОСОБА_4 за допомогою особистої комп'ютерної техніки розмістив інформацію на інтернет-сайтах «techport.net.ua» та «tehnotop.net.ua» про наявну у продажі побутову техніку, інших товарів, не маючи при цьому у розпорядженні вказаного майна та не маючи реального наміру виконання умов оголошень.
Також з'ясовано, що у своїй протиправній діяльності група осіб створила декілька сайтів («tehnotop.net.ua», «techport.net.ua», «elastic.com.ua» та інші) з продажу неіснуючої побутової техніки. Під час відвідування даних сайтів потенційні покупці (жертви) здійснювали оплату за обраний товар шляхом перерахування грошових коштів з власних платіжних карток на реквізити платіжних карток, які зазначались шахраями на зазначених сайтах. В свою чергу, реквізити банківських платіжних карток на сайті вказувались тих осіб, які зареєстровані на криптобіржах та які на момент замовлення жертвою товару виставляли на криптобіржах інформацію про намір продажу криптовалюти USDT (тобо бажаючих провести обмінну операцію з купівлі-продажу криптовалюти). Таким чином, використовуючи Р2Р (з картки на картку) транзакції та подальші операції з купівлі криптовалюти, група шахраїв отримувала на свої підконтрольні облікові записи криптобірж викрадені кошти громадян України у вигляді криптовалюти USDT.
На даний час встановлено, що загальну сума збитків потерпілим від злочинної діяльності ОСОБА_4 сягає більше 15 мільйонів гривень.
У ході досудового розслідування встановлено, що за період протиправної діяльності (з 2021 по 2024 рр.) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснював легалізацію доходів отриманих злочинним шляхом (шахрайство), придбавши рухоме та нерухоме майно, а саме:
1. Однокімнатна квартира, за адресою: АДРЕСА_1 (яку оформив на свого батька - ОСОБА_5 );
2. Однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 (яку оформив на свою співмешканку - ОСОБА_6 )
3. Автомобіль марки «BMW X6M» 2023 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 (яку оформив на свого батька - ОСОБА_5 ).
Так відповідно до інформації отриманої в ході тимчасового доступу до речей і документів що знаходяться у володіні Державної податкової служби України встановлено відсутність офіційних доходів ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , які б надали змогу придбати зазначене майно у законний спосіб.
На даний час органом досудового розслідування встановлено, що зазначене майно було фактично куплене ОСОБА_4 за грошові кошти, отримані злочинним шляхом (шахрайством) та з метою приховання своєї злочинної діяльності оформлено на близьких осіб.
Окрім цього, встановлено що відповідно до інформаційної бази Національної поліції України наявні факти притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності під час керування ним транспортним засобом BMW X6M», 2023 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , та відсутність фактів притягнення батька до адміністративної відповідальності під час керування вказаним транспортним засобом, що свідчить про фіктивність реєстрації його на батька та фактичне користування ним ОСОБА_4 .
Окрім цього квартира за адресою: АДРЕСА_2 , була придбана за 115 000 доларів США, що відповідає сумі зняття грошових коштів з власного гаманця ОСОБА_4 в день купівлі квартири.
Постановою від 16.09.2025 року слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 вищеаказане майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
На переконання суду в даному випадку прокурор дотримався вказаних вимог закону, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Звертаючись з клопотанням про арешт вилученого майна, прокурор зазначив, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.
Так відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов'язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.
Доводи клопотання та додані до нього матеріали, на думку суду, містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, воно відповідає вимогам статті 98 КПК України та є речовим доказом по кримінальному провадженню.
З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170 - 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, внесене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000001150 від 12.09.2025 року - задовольнити.
Накласти арешт на майно, зокрема:
• автомобіль марки «BMW X6M» держномер НОМЕР_2 2023 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5 ,
• квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя