Справа № 274/5420/24
Провадження № 1-кп/0274/431/25
"13" жовтня 2025 р. м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участі
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бердичівського міськрайонного суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2024 року за № 1202406048000587 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичів, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, не працюючого, який має інвалідність ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, -
31.05.2024 близько 17 год. між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які знаходились поблизу магазину «Фора», що розташований за адресою: пл. Привокзальна, 1а, м. Бердичів, Житомирська область, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин винник словесний конфлікт.
В цей час та місці ОСОБА_6 , не маючи наміру умисно заподіяти ОСОБА_7 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, маючи можливість передбачити настання зазначеної шкоди для здоров'я ОСОБА_7 та не передбачивши її, двома руками штовхнув ОСОБА_7 в область грудної клітини, від чого останній впав на асфальтобетонне покриття, вдарившись при цьому лівою рукою.
Внаслідок падіння ОСОБА_7 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лівої променевої кістки, яке відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, яке не є небезпечним для життя, але призвело до тривалого розладу здоров'я.
Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_6 визнається винуватим, передбачена ст. 128 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні на початку судового розгляду свою вину заперечував, вказуючи, що до цих подій вони з потерпілим товаришували близько 2 років. Якось він взяв у потерпілою речі в борг, за які в подальшому розрахувався, а потерпілий продовжував безпідставно вимагати в нього 20000 гривень, у зв'язку з чим вони почали конфліктувати. В той день навесні 2024 року він приїхав з міста Вінниці до міста Бердичева та йшов додому, коли біля магазину «Фора», що в районі залізничного вокзалу, до нього підійшов потерпілий та вдарив його в груди, після чого почався конфлікт. Він намагався втекти, але потерпілий його наздогнав та схопив за руку, від чого вони обоє впали. Після дослідження судом усіх доказів, обвинувачений визнав свою вину та вказав, що він дійсно штовхнув потерпілого в груди від чого той впав. Просив суворо його не карати. Цивільний позов визнав частково на суму 3000 гривень.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який суду показав, що з обвинуваченим вони раніше товаришували. Потім обвинувачений взяв у нього в борг речі, за які не розрахувався повністю. В кінці травня 2024 року приблизно о 17-18 год. поблизу магазину «Фора», що на Привокзальній площі в м. Бердичеві, він побачив обвинуваченого, з яким у нього почалась словесна суперечка щодо боргу. В ході суперечки обвинувачений штовхнув його двома руками в груди, від чого він впав. На наступний день він звернувся до лікаря, де йому діагностували перелам руки зі зміщенням. Заперечив, що він бив обвинуваченого та бігав за ним. Цивільний позов підтримав в повному обсязі. Після травми він лікувався близько 6 місяців, не мав можливості працювати, крім того його очікує оперативне втручання з приводу отриманого тілесного ушкодження. Обвинувачений не відшкодував йому жодної копійки. Щодо міри покарання, просив покарати обвинуваченого посередньо;
- показаннями свідка ОСОБА_8 , який суду показав, що знає обвинуваченого та потерпілого, з обома у нього дружні стосунки. Події відбувалися в 2024 році в післяобідній час поблизу магазину «Фора», який знаходиться на площі Привокзальній в м. Бердичеві, коли він був очевидцем того, як обвинувачений та потерпілий сварилися через борг, шарпали один одного за одяг. Потім потерпілий впав. Потерпілий не бив обвинуваченого та не бігав за ним, все відбувалося в одному місці. Також спростував те, що обвинувачений падав на землю. Він спостерігав за конфліктом від початку до кінця. Від чого впав обвинувачений наразі він не пам'ятає, але з ним проводили слідчий експеримент, під час якого він відтворював події. Після ознайомлення свідка з протоколом проведення слідчого експерименту з його участю, останній підтвердив, що обвинувачений штовхнув потерпілого в груди обома руками;
- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.06.2024 з додатками у вигляді медичних довідок, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_7 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, повідомив, що 31.05.2024 близько 17:00 між ним та ОСОБА_6 виник конфлікт з приводу боргу, під час якого ОСОБА_6 відштовхнув його руками, від чого він втратив рівновагу та впав, отримавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої променевої кістки зі зміщенням (а.п. 69-71);
- даними протоколу огляду місця події від 10.06.2024 з додатком у вигляді фототаблиці, в ході проведення якого було оглянуто ділянку місцевості, де відбувався конфлікт - поруч з магазином «Фора, що за адресою м. Бердичів, площа Привокзальна, 1а, на яку вказав ОСОБА_7 , яка має бетонне покриття, а також бордюр з переходом на асфальтове покриття (а.п. 72-73);
- даними висновку експерта від 11.06.2024 № 145, відповідно до якого у ОСОБА_7 виявлене тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лівої променевої кістки. Виявлене тілесне ушкодження відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як таке, що не є небезпечними для життя, але призвело до тривалого розладу здоров?я. Виявлене тілесне ушкодження утворилося внаслідок падіння на витягнуту руку, що не виключається можливим в термін та за обставин, як зазначено в постанові. На тілі потерпілого виявлено як мінімум одне місце прикладання сили (а.п. 74);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 10.06.2024 з додатком у вигляді фототаблиці, в ході проведення якого потерпілий ОСОБА_7 розповів про події, що сталися з ним 31.05.2024 близько 17 год. поруч з магазином «Фора» за адресою: пл. Привокзальна, 1а, м. Бердичів. За допомогою манекена показав на місце, де стояв він та обвинувачений ОСОБА_6 , яким чином ОСОБА_6 штовхнув його в груди обома руками та як він впав після поштовху на ліву руку, напрямок в якому він пішов після конфлікту (а.п. 75-80);
- даними висновку експерта від 11.06.2024 № 146, згідно якого, враховуючи локалізацію та характер виявлених тілесних ушкоджень, експерт вважав, що спричинення їх за обставин, на які вказує потерпілий ОСОБА_7 при проведенні слідчого експерименту від 10.06.2024 за його участю, не виключається можливим (а.п. 81);
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.06.2024, в ході проведення якого свідок ОСОБА_9 на пред?явлених для впізнання чотирьох фотознімках впізнав ОСОБА_6 , як особу, яка штовхнула чоловіка, від чого останній впав (а.п. 82-85);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 11.06.2024 з додатком у вигляді фототаблиці, в ході проведення якого свідок ОСОБА_10 розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення та на місці за допомогою манекена показав місце, де стояв ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , як ОСОБА_6 штовхнув потерпілого двома руками в груди, в якому положенні лежав потерпілий після падіння (а.п. 86-91);
- даними висновку експерта від 17.06.2024 № 155, відповідно до якого, враховуючи локалізацію та характер виявлених тілесних ушкоджень, експерт вважав, що спричинення їх за обставин, на які вказує свідок ОСОБА_9 при проведенні слідчого експерименту від 11.06.2024 за його участю, не виключається можливим (а.п. 92);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 14.06.2024 з додатком у вигляді фототаблиці, в ході проведення якого свідок ОСОБА_8 розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення та на місці за допомогою манекена показав місця, де стояв ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , показав як ОСОБА_6 обома руками штовхнув потерпілого ОСОБА_7 в груди, в якому положенні лежав потерпілий після поштовху, впавши на ліву руку (а.п. 93-98);
- даними висновку експерта від 18.06.2024 № 159, відповідно до якого, враховуючи локалізацію та характер виявлених тілесних ушкоджень, експерт вважав, що спричинення їх за обставин, на які вказує свідок ОСОБА_8 при проведенні слідчого експерименту від 14.06.2024 за його участю, не виключається можливим (а.п.99);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 24.06.2024 з додатком у вигляді фототаблиці, в ході проведення якого ОСОБА_6 розповів про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення та на місці показав, як саме вони з потерпілим ОСОБА_7 стояли по відношенню один до одного, показав як саме штовхнув потерпілого ОСОБА_7 обома руками в груди, зазначивши, що після поштовху потерпілий впав на ліву руку. За допомогою манекена показав в якому положенні лежав потерпілий після падіння (а.п. 100-104).
Судом було досліджено усі процесуальні джерела доказів, які були надані учасниками судового провадження. Будь-яких заяв або клопотань про долучення, дослідження або перевірку інших доказів, учасниками судового провадження подано не було. Учасники висловили одностайну позицію про можливість закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами.
Суд критично оцінює первісні показання обвинуваченого, який вказував, що потерпілий вдарив його в груди та через дій самого потерпілого той впав на землю і зламав руку. В кінці судового розгляду обвинувачений визнав, що саме він штовхнув потерпілого в груди обома руками, крім того ця обставина підтверджується і іншими доказами, зокрема показаннями потерпілого, свідка ОСОБА_8 , даними протоколів слідчих експериментів з обвинуваченим, потерпілим та свідками.
Оцінивши наведені докази, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує його дії за ст. 128 КК України, як спричинення необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, який є нетяжким, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, розлучений, не працює, має інвалідність ІІ групи, позитивно характеризується за місцем проживання, на спеціалізованому обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, а також обставини, які пом'якшують, обтяжують його покарання.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Суд не визнає обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, які зазначені в обвинувальному акті, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Приймаючи таке рішення суд виходить з того, що за увесь час судового розгляду обвинувачений не відшкодував потерпілому навіть частину спричиненої матеріальної та/або моральної шкоди, навіть не вибачився, вину свою визнав лише в кінці судового розгляду після дослідження усіх доказів, а до цього перекладав свою вину на потерпілого. За вказаних обставин суд не вбачає в його поведінці щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину.
З урахуванням наведеного, зважаючи на характер суспільно небезпечного діяння, вчиненого обвинуваченим, приймаючи до уваги його особу, який має інвалідність ІІ групи та санкцію статті, за якою суд визнає його винуватими, позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покарані, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений санкцією статті. Разом з тим, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, приймаючи до уваги особу винного, який не має судимостей, врешті вину свою визнав, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без відбування покарання, звільнивши його з випробуванням із іспитовим строком. На переконання суду саме такий захід примусу зможе забезпечити досягнення мети покарання і буде відповідати загальним засадам призначення покарання, є необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним так і іншими особами.
Потерпілим в межах кримінального провадження заявлено цивільний позов до обвинуваченого, відповідно до якого потерпілий просить стягнути 2156,86 грн. матеріальної шкоди та 40000 грн. моральної шкоди.
Згідно норми ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій у результаті кримінального правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
На підтвердження матеріальної шкоди до цивільного позову долучено квитанції на придбання лікарських засобів на загальну суму 2377,59 грн. та медичну довідку про отримане тілесне ушкодження. Разом з цим, жодного доказу на підтвердження того, що ці лікарські засоби були придбанні за призначенням лікаря для лікування саме зламаної руки, до позову не долучено. У суду виникають обґрунтовані сумніви в тому, що такі лікарські засоби як: Нокамен (призначені для нормалізації сечовивідної системи), Подафеб (ліки від подагри), активоване вугілля, Метафора (атнидіабетичний засіб), Престілол (таблетки від тиску), Вазиліп (таблетки від холестерину), були придбані та використані потерпілим у зв'язку з отриманим тілесним ушкодженням, тобто такі витрати були ним здійсненні у зв'язку з протиправними діями обвинуваченого. За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди, у зв'язку з недоведеністю причинного зв'язку між подією злочину і придбаними лікарськими засобами.
Частина 1 с т. 1167 ЦК України визначає загальні підстави відшкодування моральної шкоди: моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини у заподіянні такої шкоди.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Заслухавши пояснення потерпілого щодо зазнання ним моральних страждань, дослідивши позов в цій частині, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості й тим, що потерпілому завдано моральної шкоди, яка полягає в тяжкості перенесених травм, вимушених змін у життєвих стосунках та звичках, зважаючи на доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог потерпілого щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000 грн. Разом з цим, витрати на майбутні оперативні втручання у зв'язку з отриманою травмою не відносяться до моральної шкоди та можуть бути стягнуті потерпілим в цивільному порядку після понесення фактичних витрат.
Даних про речові докази матеріали кримінального провадження не містять.
Процесуальні витрати в справі відсутні.
Даних про заходи забезпечення кримінального провадження в матеріалах справи відсутні.
Зважаючи на відсутність клопотань та призначене покарання, суд не вбачає підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_6 - не застосовувати.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в якості відшкодування моральної шкоди 20000 (двадцять тисяч) гривень.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Бердичівському міськрайонному суді Житомирської області.
Суддя ОСОБА_1