справа № 274/4039/25
провадження № 2/0274/1710/25
Рішення
Іменем України
10.10.2025 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 згідно якого просить суд стягнути з відповідача 414000 грн боргу за договором позики від 15.08.2022 року.
В обґрунтування позову вказує, що 15.08.2022 року між ним та відповідачем був укладений договір позики (розписка), відповідно до умов якого він передав у власність відповідачу грошові кошти у розмірі 10000 доларів США, що еквівалентно 414000 грн по курсу НБУ станом на 09.06.2025, зі строком повернення 15.08.2023. Проте у визначений договором строк, відповідач позику не повернув, чим порушує його права.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 17.06.2025 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи (а.с.15).
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 27.08.2025 за клопотанням представника відповідача витребувано інформацію: чи перебуває відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у складі Збройних Сил України та чи проходить військову службу (а.с.31).
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 16.09.2025 закрито підготовче засідання у справі (а.с.39).
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 10.10.2025 року в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Горлова Є.С. про зупинення провадження у справі відмовлено.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, звернулася із заявою про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача.
Відповідач та представник відповідача адвокат Горлов Є.С. в судове засідання не з"явилися, причину неявки суду не повідомлено.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що згідно розписки від 15.08.2022 ОСОБА_2 отримав у борг від ОСОБА_1 кошти в сумі 10000 доларів США. З вказаної розписки також вбачається, що ОСОБА_2 зобов'язується повернути вказані грошові кошти до 15.08.2023 (а.с.10).
Станом на 09.06.2025 офіційний курс долара США становив 41,40 грн, що підтверджується інформаційною довідкою АТ КБ "Приватбанк" (а.с.11).
Згідно ч.2 ст.509, ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з положеннями статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності до ч.1 та ч.3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Отже, положення норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Таким чином, наявність оригіналу розписки у позикодавця згідно з положеннями статті 545 ЦК України свідчить, що зобов'язання з повернення позики позичальником не виконано.
Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Великої палати Верховний Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464-3790/16-ц за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладання, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Згідно зі статтею 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).
Згідно зі статтею 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором позики від 15.08.2022 року на користь позивача підлягає стягненню борг в розмірі 414000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4140,00 грн. судового збору.
Керуючись ст.12-13,76-81,89,141,211,247,258,263-265,2354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 15.08.2022 в розмірі 414000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 4140,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 10 жовтня 2025 року
Суддя : Т.М. Вдовиченко