Справа №750/13620/25
Провадження №3/750/4187/25
13 жовтня 2025 року Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Самусь Л.В., розглянувши у ході підготовки до розгляду матеріли, які надійшли від управління патрульної поліції в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч.1 ст. 173-2 КУпАП
до Деснянського районного суду м. Чернігова надійшов протокол про адміністративне правопорушення, складений 21.09.2025 поліцейським взводу №1 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП капралом поліції Ребенком А.Г., відносно ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу серії ВАД №728494 від 21.09.2025, ОСОБА_1 21.09.2025 о 21 год. 19 хв., за місцем свого проживання, а саме у кв. АДРЕСА_2 (маючи ознаки алкогольного сп'яніння) вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру: ображав нецензурною лайкою, та фізичного характеру, які полягали в стусанах, штовханнях та ляпасах, чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Зазначений протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, де передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Так, за приписами ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім інших обов'язкових реквізитів, зазначається, зокрема, суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Диспозиція ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого (в редакції Закону №3733-ІХ від 22.05.2024).
Згідно положень п.3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», згідно яких домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ст. 1 Закону).
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п.17 ст. 1 Закону).
Проте, з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вбачається, що суть адміністративного правопорушення викладена без дотримання п.14,17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а саме, у вказаному протоколі не зазначено про завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 , а зазначено лише про завдання фізичного болю та психологічних страждань.
Тобто, викладена у протоколі щодо ОСОБА_1 фабула правопорушення не відповідає диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП, як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який, відповідно до ст. 251 КУпАП, є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Наведені порушення закону є істотними і не можуть бути усунуті в судовому засіданні, що позбавляє суд можливості всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи та вирішити її у відповідності до закону.
У зв'язку з викладеним, вказаний протокол не відповідає наведеним вимогам, що є перешкодою для розгляду справи по суті, тому матеріали підлягають поверненню на доопрацювання органу, який склав відповідний протокол.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 268, 283, 256 КУпАП,
Повернути адміністративний матеріал за ч.1 ст. 173-2 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 на доопрацювання начальнику управління патрульної поліції в Чернігівській області.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Самусь