Справа № 308/13724/18
Іменем України
25 вересня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді Джуги С.Д.,
суддів - Кожух О.А., Собослоя Г.Г.,
з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі), в інтересах якого діє адвокат Штефанюк Іван Матвійович, та ОСОБА_2 (особа, яка не брала участі у справі), в інтересах якого діє адвокат Батрин Максим Віталійович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 вересня 2022 року у складі судді Деметрадзе Т.Р. у справі за позовом Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве до Ужгородської міської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення, витребування земельної ділянки,
У листопаді 2018 року Закарпатська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве звернулася в суд з позовом до Ужгородської міської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення, витребування земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на обліку квартирно-експлуатаційному відділі м. Мукачеве знаходиться земельна ділянка загальною площею 18,47 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право постійного користування якою посвідчується державним актом від 4 травня 1981 року.
Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 15 липня 2014 року №218 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 18,47 га військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 .
Проте, під час виготовлення технічної документації із землеустрою на військове містечко № НОМЕР_1 встановлено, що на частину земельної ділянки виготовлено документи, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0912 га з кадастровим номером 2110100000:35:001:0132.
Так, рішенням Ужгородської міської ради від 15 жовтня 2010 року №1609 затверджено проект відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та надано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0912 га в районі АДРЕСА_3 .
Незважаючи на те, що Міністром оборони України рішення про надання згоди про надання у приватну власність частини земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_1 площею 0,0912 га в районі АДРЕСА_4 , не приймалось, органу місцевого самоврядування квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачеве земельна ділянка не передавалася, Ужгородська міська рада своїм рішенням від 15 жовтня 2010 року №1609 фактично вилучила вказану земельну ділянку із володіння (користування) Міністерства оборони України.
У позовній заяві також заначено, що військовий прокурор Ужгородського гарнізону листом від 21 листопада 2018 року №1/2520 вих-18 звернувся до Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве як органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах, з проханням повідомити, чи вживалися ними заходи щодо скасування рішень Ужгородської міської ради та витребування з незаконного володіння громадян земельних ділянок, які входять до складу військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , на користь Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве.
На вказане звернення КЕВ м. Мукачеве повідомив, що з відповідними позовами до суду не звертався та просить вступити на захист порушених інтересів держави.
З врахуванням наведеного, позивач просив суд визнати недійсним та скасувати рішення Ужгородської міської ради від 15 жовтня 2010 року №1609 про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та надання у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0912 га в районі АДРЕСА_3 , а також державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №328957, виданого на підставі вказаного рішення; витребувати земельну ділянку площею 0,0912 га з кадастровим номером 2110100000:35:001:0132, що входить до складу земельної ділянки площею 18,47 га військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , на користь держави в особі Міністерства оборони України з незаконного володіння ОСОБА_3 .
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 вересня 2022 року позов Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве - задоволено частково.
Витребувано земельну ділянку площею 0,0912 га з кадастровим номером 2110100000:35:001:0132, що входить до складу земельної ділянки площею 18,47 га військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , на користь держави в особі Міністерства оборони України з незаконного володіння ОСОБА_3 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 (особа, яка не брала участі у справі), в інтересах якого діє адвокат Батрин Максим Віталійович, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом УМНО Митровцій Ю.Ю. 07.11.2012 за реєстровим №2839, ще з 2012 року власником спірної земельної ділянки був ОСОБА_2 , відтак, на думку апелянта, ОСОБА_3 не є стороною у спорі про витребування земельної ділянки щодо якої з 2012 року не має жодних прав, відтак не є належним відповідачем у справі, що є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначає про відсутність підстав для втручання в мирне володіння майном. Вказує, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту та пропущено строки позовної давності для звернення з даним позовом. Вважає, що прокурор, пред'являючи даний позов, не навів обставин, за яких він уповноважений звертатися до суду, відтак, на думку апелянта, ним не дотримано вимоги встановлені ст.23 Закону України «Про прокуратуру», а саме порядок звернення прокурора до суду в інтересах держави. Вказує, що висновок комплексної земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи №1052/1053 від 31.08.2020 є неналежним та недопустимим доказом у справі та не може братися до уваги судом, з огляду на пропуск позивачем процесуального строку на подання відповідного доказу.
У відзиві на апеляційну скаргу Закарпатська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість, а апеляційне провадження закрити на підставі п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство оборони України просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість, а апеляційне провадження закрити на підставі п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість, а апеляційне провадження закрити на підставі п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення або оспорювання саме її прав (ст.4 ч.1, ст.19 ЦПК України), зазначене стосується як права на позов, так і права на апеляцію.
Згідно із ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
З матеріалів справи вбачається, що за рішенням виконкому Ужгородської міської Ради депутатів трудящих від 09.01.1953 №001 за Мукачівським квартирно-експлуатаційним відділом в безстрокове та безкоштовне користування закріплено земельну ділянку загальною площею 50,61 га в межах плану, що додається. Вказане право постійного користування посвідчується державним актом №1 від 04.05.1981.
Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 15 липня 2014 року №218 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 18,47 га військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 .
Витягом з рішення V сесії V скликання Ужгородської міської ради від 15.10.2010 №1609 затверджено проект відведення земельних ділянок та надано в приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд в районі АДРЕСА_3 - ОСОБА_3 , мешканцю АДРЕСА_5 - земельну ділянку, площею 0,0912 га поз. 9.
З листа військової прокуратури Ужгородського гарнізону від 21.11.2018 №1/2520 вих-18 вбачається, що при виготовленні технічної документації із землеустрою на військове містечко № НОМЕР_1 було виявлено, що на частину земельних ділянок виготовлено документи, що посвідчують право власності громадян на 25 земельних ділянок на підставі рішень Ужгородської міської ради 2010 року. Окрім цього прокурор просив надати інформацію про вжиті заходи щодо скасування рішень Ужгородської міської ради та витребування земельних ділянок за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно листа КЕВ м. Мукачеве від 22.11.2018 №2402, при погодженні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлено, що частину земельної ділянки площею 3,5 га Ужгородська міська рада четвертої сесії п'ятого скликання своїм рішенням від 18.07.2008 №790 надала дозвіл на підготовку проекту відведення земельної ділянки площею 3,5 га зі складу земель для індивідуальної житлової забудови. Згодом прийнято рішення про надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських споруд 25 громадянам, які згодом виготовили документи, що посвідчують право власності на земельні ділянки. Окрім цього КЕВ м. Мукачеве просив прокурора виступити на захист інтересів КЕВ м. Мукачеве щодо позитивного вирішення питання.
В доданій до матеріалів позовної заяви інформаційній довідці від 26.07.2018 №1483 КЕВ м. Мукачеве зазначено, що на обліку в КЕВ рахується військове містечко № НОМЕР_1 , яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 . Загальна площа військового містечка становить 18,47 га з первісною вартістю 8094142 грн. Таким чином, вартість 0,0912 га даної земельної ділянки 39966,74 гривень.
Згідно висновку експерта №1052/1053 від 31.08.2020 за результатами проведення комплексної земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи встановлено, що земельна ділянка, відведена рішенням Ужгородського міськвиконкому від 09.01.1953 року №001 (державний акт №1 від 04.05.1981) під розміщенням військової частини за адресою АДРЕСА_2 , відносилась до земель оборони. Земельна ділянка за кадастровим номером №2110100000:35:001:0132 частково накладається на землі, надані у безстрокове користування Мукачівської КЕЧ, для державних потреб, площа накладання становить - 0,0912 га.
Задовольняючи частково заявлений позов, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для витребування спірної земельної ділянки на користь держави в особі Міністерства оборони України із незаконного володіння відповідача ОСОБА_3 .
Однак з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд з огляду на таке.
Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.ст. 4, 5 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає, права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. З аналізу даної норми слідує, що відповідач - це особа, на яку вказує позивач в позовній заяві, як на порушника своїх прав. Тому, саме позивач визначає до кого пред'явити позов. Якщо позивач помилиться (неправильно зазначивши сторону) і притягне відповідачем особу, яка його прав не порушила або не повинна відповідати за позовом з інших причин, суд у такому позові відмовляє.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
При цьому, суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року справі №461/6793/15-ц (провадження № 61-15551св18).
Пред'являючи даний позов в якості співвідповідача позивач зазначив ОСОБА_3 . Інших осіб, в порядку ст. 51ЦПК України судом першої інстанції до справи у якості співвідповідачів не залучалося.
Подаючи апеляційну скаргу як особа, яка не брала участі у розгляді справи ОСОБА_2 , вказує на те, що ухваленим судовим рішенням судом порушено його законні права та інтереси.
З такими доводами апеляційної скарги погоджується колегія суддів, оскільки вони підтверджуються матеріалам справи та ґрунтуються на законі.
Згідно договору купівлі - продажу від 07.11.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Митровцій Ю.Ю за реєстровим №2839, відповідач ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купив земельну ділянку за кадастровим номером №2110100000:35:001:0132.
Таким чином на момент пред'явлення позивачем позову (28.11.2018 р.) та ухвалення судом першої інстанції рішення (05.09.2022 р.) відповідач ОСОБА_3 не був власником спірної земельної ділянки, а власником такої був ОСОБА_2 , а відтак саме він, а не ОСОБА_3 повинен був бути відповідачем (співвідповідачем) у даній справі.
Вказане свідчить про те, що даний позов пред'явлено до неналежного відповідача, що є безумовною підставою для відмови у його задоволенні.
Суд не вправі встановлювати факти, робити висновки по суті спору за неналежного суб'єктного складу учасників та вирішувати питання про права і обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, а тому дійшов передчасного висновку про задоволення заявленого позову.
Як передбачено п. 4 ч. 3. ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Оскільки справу судом першої інстанції розглянуто у неналежному суб'єктному складі і вирішено про права та інтереси апелянта ОСОБА_2 , якого не було залучено до участі у справі, в апеляційного суду відсутні повноваження щодо залучення до розгляду справи співвідповідача в порядку ст. 51 ЦПК України, а відтак виходячи з повноважень апеляційного суду, рішення суду першої інстанції згідно з п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову з вищенаведених підстав, що не перешкоджає позивачу звернутися з новим позовом, правильно визначивши суб'єктний склад сторін.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 48, 51, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 (особа, яка не брала участі у справі), в інтересах якого діє адвокат Батрин Максим Віталійович, задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У позові Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве до Ужгородської міської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення, витребування земельної ділянки, відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 06 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: