Справа № 308/13724/18
25 вересня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді Джуги С.Д.,
суддів - Кожух О.А., Собослоя Г.Г.,
з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі), в інтересах якого діє адвокат Штефанюк Іван Матвійович, та ОСОБА_2 (особа, яка не брала участі у справі), в інтересах якого діє адвокат Батрин Максим Віталійович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 вересня 2022 року у складі судді Деметрадзе Т.Р. у справі за позовом Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве до Ужгородської міської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення, витребування земельної ділянки,
У листопаді 2018 року Закарпатська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве звернулася в суд з позовом до Ужгородської міської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення, витребування земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на обліку квартирно-експлуатаційному відділі м. Мукачеве знаходиться земельна ділянка загальною площею 18,47 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право постійного користування якою посвідчується державним актом від 4 травня 1981 року.
Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 15 липня 2014 року №218 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 18,47 га військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 .
Проте, під час виготовлення технічної документації із землеустрою на військове містечко № НОМЕР_1 встановлено, що на частину земельної ділянки виготовлено документи, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0912 га з кадастровим номером 2110100000:35:001:0132.
Так, рішенням Ужгородської міської ради від 15 жовтня 2010 року №1609 затверджено проект відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та надано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0912 га в районі АДРЕСА_3 .
Незважаючи на те, що Міністром оборони України рішення про надання згоди про надання у приватну власність частини земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_1 площею 0,0912 га в районі АДРЕСА_4 , не приймалось, органу місцевого самоврядування квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачеве земельна ділянка не передавалася, Ужгородська міська рада своїм рішенням від 15 жовтня 2010 року №1609 фактично вилучила вказану земельну ділянку із володіння (користування) Міністерства оборони України.
У позовній заяві також зазначено, що військовий прокурор Ужгородського гарнізону листом від 21 листопада 2018 року №1/2520 вих-18 звернувся до Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве як органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах, з проханням повідомити, чи вживалися ними заходи щодо скасування рішень Ужгородської міської ради та витребування з незаконного володіння громадян земельних ділянок, які входять до складу військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , на користь Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве.
На вказане звернення КЕВ м. Мукачеве повідомив, що з відповідними позовами до суду не звертався та просить вступити на захист порушених інтересів держави.
З врахуванням наведеного, позивач просив суд визнати недійсним та скасувати рішення Ужгородської міської ради від 15 жовтня 2010 року №1609 про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та надання у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0912 га в районі АДРЕСА_3 , а також державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №328957, виданого на підставі вказаного рішення; витребувати земельну ділянку площею 0,0912 га з кадастровим номером 2110100000:35:001:0132, що входить до складу земельної ділянки площею 18,47 га військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , на користь держави в особі Міністерства оборони України з незаконного володіння ОСОБА_3 .
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 вересня 2022 року позов Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве - задоволено частково.
Витребувано земельну ділянку площею 0,0912 га з кадастровим номером 2110100000:35:001:0132, що входить до складу земельної ділянки площею 18,47 га військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , на користь держави в особі Міністерства оборони України з незаконного володіння ОСОБА_3 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі), в інтересах якого діє адвокат Штефанюк Іван Матвійович, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуваним рішенням порушено його законні права, оскільки він згідно договору купівлі - продажу від 16.11.2023 року є власником спірної земельної ділянки. Указує, що законодавство не наділяє право заступника прокурора (тодішнього заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону) звертатися з позовом до суду в інтересах держави. Зазначає, що прокурор, звертаючись з даним позовом, пропустив строки позовної давності для його подання та не навів обставин, за яких він уповноважений звертатися до суду, відтак, на думку апелянта, ним не дотримано вимоги встановлені ст.23 Закону України «Про прокуратуру». Стверджує, що обраний прокурором спосіб захисту шляхом витребування земельної ділянки у державну власність з чужого незаконного володіння не є ефективним. Зазначає, що врахована судом першої інстанції позиція, наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 по справі №359/3373/16-ц, не підлягає застосуванню у даному випадку, оскільки вони не є релевантними, адже у цій справі Міністерство оборони України не є власником спірної земельної ділянки та не може пред'являти віндикаційний позов. Вважає, що сумнівними є твердження позивача стосовного того, що оспорювана земельна ділянка відносить до земель оборони на підставі державного акту, який не містить ні серії, ні реєстраційного номеру бланка державного акта. Вказує, що висновок комплексної земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи №1052/1053 від 31.08.2020 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки вона проведена у рамках кримінального провадження та була здійснена без надання належних матеріалів експерту.
У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство оборони України просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість, а апеляційне провадження закрити на підставі п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу Закарпатська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість, а апеляційне провадження закрити на підставі п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість, а апеляційне провадження закрити на підставі п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
У п.3 ч.1ст.362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
З матеріалів справи вбачається, що за рішенням виконкому Ужгородської міської Ради депутатів трудящих від 09.01.1953 №001 за Мукачівським квартирно-експлуатаційним відділом в безстрокове та безкоштовне користування закріплено земельну ділянку загальною площею 50,61 га в межах плану, що додається. Вказане право постійного користування посвідчується державним актом №1 від 04.05.1981.
Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 15 липня 2014 року №218 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 18,47 га військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 .
Витягом з рішення V сесії V скликання Ужгородської міської ради від 15.10.2010 №1609 затверджено проект відведення земельних ділянок та надано в приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд в районі АДРЕСА_3 - ОСОБА_3 , мешканцю АДРЕСА_5 - земельну ділянку, площею 0,0912 га поз. 9.
З листа військової прокуратури Ужгородського гарнізону від 21.11.2018 №1/2520 вих-18 вбачається, що при виготовленні технічної документації із землеустрою на військове містечко № НОМЕР_1 було виявлено, що на частину земельних ділянок виготовлено документи, що посвідчують право власності громадян на 25 земельних ділянок на підставі рішень Ужгородської міської ради 2010 року. Окрім цього прокурор просив надати інформацію про вжиті заходи щодо скасування рішень Ужгородської міської ради та витребування земельних ділянок за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно листа КЕВ м. Мукачеве від 22.11.2018 №2402, при погодженні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлено, що частину земельної ділянки площею 3,5 га Ужгородська міська рада четвертої сесії п'ятого скликання своїм рішенням від 18.07.2008 №790 надала дозвіл на підготовку проекту відведення земельної ділянки площею 3,5 га зі складу земель для індивідуальної житлової забудови. Згодом прийнято рішення про надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських споруд 25 громадянам, які згодом виготовили документи, що посвідчують право власності на земельні ділянки. Окрім цього КЕВ м. Мукачеве просив прокурора виступити на захист інтересів КЕВ м. Мукачеве щодо позитивного вирішення питання.
В доданій до матеріалів позовної заяви інформаційній довідці від 26.07.2018 №1483 КЕВ м. Мукачеве зазначено, що на обліку в КЕВ рахується військове містечко № НОМЕР_1 , яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 . Загальна площа військового містечка становить 18,47 га з первісною вартістю 8094142 грн. Таким чином, вартість 0,0912 га даної земельної ділянки 39966,74 гривень.
Згідно висновку експерта №1052/1053 від 31.08.2020 за результатами проведення комплексної земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи встановлено, що земельна ділянка, відведена рішенням Ужгородського міськвиконкому від 09.01.1953 року №001 (державний акт №1 від 04.05.1981) під розміщенням військової частини за адресою АДРЕСА_2 , відносилась до земель оборони. Земельна ділянка за кадастровим номером №2110100000:35:001:0132 частково накладається на землі, надані у безстрокове користування Мукачівської КЕЧ, для державних потреб, площа накладання становить - 0,0912 га.
Апелянт ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що оскаржуване рішення суду від 05 вересня 2022 року порушує його права та законні інтереси.
Дані доводи не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 351/592/18 (провадження № 61-2990св20) зазначено, що «аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина друга статті 362 ЦПК України)».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц (провадження № 61-13912св20) вказано, що «рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги».
Матеріалами справи доведено, що згідно договору купівлі - продажу від 07.11.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Митровцій Ю.Ю за реєстровим №2839, відповідач ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купив земельну ділянку за кадастровим номером №2110100000:35:001:0132.
Згідно договору купівлі - продажу від 16.11.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов О.І. за реєстровим №1001, ОСОБА_2 продав, а апелянт ОСОБА_1 купив земельну ділянку за кадастровим номером №2110100000:35:001:0132.
Таким чином на момент пред'явлення позивачем позову (28.11.2018 р.) та ухвалення судом першої інстанції рішення (05.09.2022 р.) власником спірної земельної ділянки був ОСОБА_2 . Натомість апелянт ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку, після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору.
Суд апеляційної інстанції згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.
Такий правовий висновок висловлений Великою Платою Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц (провадження № 14-242цс18)
На момент розгляду даної справи судом першої інстанції та ухвалення рішення по суті спору, апелянт не був власником спірної земельної ділянки, не міг бути залучений до участі у справі і набути статусу учасника справи, а оскаржуваним рішенням від 05 вересня 2022 року не могло вирішуватися і не вирішувалося питання про його права та обов'язки.
Таким чином оскаржуваним рішенням від 05 вересня 2022 року не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки апелянта ОСОБА_1 , оскільки він не був учасником спірних правовідносин між сторонами у справі, в оскаржуваному рішенні не міститься жодних суджень про права та обов'язки апелянта у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч.1 п.3, ч.2 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
За наведених обставин апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ч.1 п.3, ч.2 ст.362, ст.381 ЦПК України, апеляційний суд
постановив :
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі), в інтересах якого діє адвокат Штефанюк Іван Матвійович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 вересня 2022 року у справі за позовом Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве до Ужгородської міської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення, витребування земельної ділянки, - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 06 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: