Справа № 309/2530/24
Іменем України
18 вересня 2025 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого Собослой Г.Г.
суддів Джуга С.Д., Кожух О.А.
з участю секретаря Ормош О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2024 року у справі №309/2530/24 (Головуючий: Сідей Я.Я.), -
У жовтні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Лукачко І.Й. звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення, мотивуючи тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 24.08.2017 року позивач та відповідач успадкували по 1/2 частці квартири, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Після реєстрації квартири відповідач розпоряджається спільною власністю на власний розсуд, змінила замки на вхідних дверях та перешкоджає позивачу у користуванні належним йому майном.
У зв'язку з наведеним, позивач просив винести рішення, яким зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні майном шляхом вселення позивача у належну йому квартиру та стягнути судові витрати по справі.
Рішенням Хустського районного суду від 30 жовтня 2024 року позов ОСОБА_2 , в особі представника адвоката Лукачко Івана Йосиповича до ОСОБА_1 про усунення перешкод у праві користування житловим приміщенням (вселення) задоволено.
Вселено ОСОБА_2 у житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1 211 гривень 20 копійок.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, так як позивач і відповідачка є власником по частині квартири АДРЕСА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину, ніхто з них у спірній квартирі не проживає, мають постійне місце проживання іншому житлі. Однак, позивач у ході розгляду справи не доведено порушення відповідачем права позивача щодо користування квартирою, оскільки достатніх та переконливих доказів того, що саме відповідач будь - яким чином перешкоджає проживати та користуватися квартирою суду не надано.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Лукачко І.Й. який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи вона та її представник ОСОБА_3 були належним чином повідомлені, про що свідчить довідка про причини повернення поштового відправлення у зв'язку з відсутністю відповідачки за вказаною адресою її місця проживання. А представник ОСОБА_3 була повідомлена про розгляд справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення і їх неявка не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.
Встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 серпня 2017 року, виданого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь С.І., зареєстрованого в реєстрі № 6529, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 успадкував 1/2 частку житлової квартири АДРЕСА_2 . 1/2 частки вказаної квартири успадковано відповідачем ОСОБА_1 .
Право власності на належну частку квартири позивачем зареєстровано 24.08.2017 року, що стверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 95484608.
Згідно відповідей Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області від 07.08.2023 р. та 24.04.2024 р. позивач ОСОБА_2 звертався до органів поліції (повідомлення ЄО № 42880від 02.08.2023 р., № 3347 від 18.04.2024 р.) щодо прийняття заходів відносно ОСОБА_1 , яка чинить перешкоди у користуванні спільною квартирою. Після розгляду даної заяви ОСОБА_2 надано відповідь та рекомендовано звернутись до суду, тому що в цій ситуації вбачаються ознаки цивільно-правових відносин.
Спір між сторонами виник щодо наявності / відсутності перешкод у користуванні вказаною квартирою та вселення у квартиру, яка по частки належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції із посиланням на вимоги ст..ст. 319,321,358 ЦК України, ст.41 Конституції України обґрунтовано вважав, що позивач фактично на даний час у спірній квартирі не проживає, не має можливості потрапити до неї, із врахуванням, що відповідач заперечує проти задоволення позову, що у свою чергу свідчить про вчинення дій, які перешкоджають у користуванні житлом і вимоги позивача підлягають задоволенню.
При постановленні рішення, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин обґрунтовано задовольнив заявлені позовні вимоги.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Хустського районного суду від 30 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29 вересня 2025 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ