01 жовтня 2025 року м.Дніпросправа № 160/29260/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Головко О.В., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі № 160/29260/24 (суддя Голобутовський Р.З.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Крістал Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання чинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Крістал Плюс» (далі позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.10.2024 №364-рл;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач) видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Крістал Плюс" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 55.
Позовна заява обґрунтована тим, що розпорядження відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки підстави, вказані у спірному розпорядженні, суперечать нормам ч.15 ст.3 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481/95-ВР). Позивач зазначив, що подані ним до податкового органу документи є достатніми для отримання ліцензії та такими, що складено з дотриманням усіх вимог законодавства, а у відповідача були відсутні законні підстави для відмови у видачі ліцензії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року позовні вимоги позивача були задоволені у повному обсязі. Так, суд:
- визнав протиправним та скасував розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.10.2024 №364-рл;
- зобов'язав Головне управління ДПС у Дніпропетровській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Крістал Плюс" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 55.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неналежну оцінку доказів, неправильний аналіз норм законодавства, що регулює спірні відносини, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у додатках до заяви ТОВ «Торгівельний дім Крістал Плюс» на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним був відсутній акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, що залишено судом поза увагою. Спірне розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.10.2024 №364-рл є таким, що винесене виключно на законних підставах у межах повноважень та у законний спосіб.
Крім того, відповідач наполягає, що право видачі чи відмови у видачі ліцензії належить виключно податковому органу, як контролюючому органу відповідно до функціональних та дискреційних повноважень щодо розгляду питання ліцензування суб'єктів господарювання. Зобов'язання судом ГУ ДПС у Дніпропетровській області видати ТОВ «Торгівельний дім "Крістал Плюс» ліцензію на право торгівлі пальним за місцем роздрібної торгівлі пальним є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Позивач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Крістал Плюс" є суб'єктом господарської діяльності. Основним видом діяльності за кодами КВЕД Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Крістал Плюс" (код ЄДРПОУ 40258070) за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
02.10.2024 позивач звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із заявою за вих. №32150/АП про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
До заяви позвач надав наступні документи:
- платіжна інструкція №311 від 11.06.2024;
- витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12.11.2009 у справі №2-529/09;
- дозвіл Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №0219.21.12;
- дозвіл Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №0218.21.12;
- державний акт на право постійного користування землею серія 1-ДП №001417;
- договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28 квітня 2023 року, з актом прийому-передачі;
- технічний паспорт об'єкта: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд.55, із кваліфікаційним сертифікатом відповідального виконавця.
21.10.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято розпорядження №364-рл, яким відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 55. Так, у вказаному розпорядженні зазначено про те, що контролюючим органом виявлено відсутність акту вводу в експлуатацію об'єкта або закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, передбачених ст.15 Закону України №481/95-ВР.
Вважаючи таке розпорядження протиправним та незаконним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування та зобов'язання відповідача видати йому ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 55.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене розпорядження, дійшов висновків, що відповідач не мав законних підстав для відмови позивачу у видачі ліцензії. Суд зазначив, що оскільки при влаштуванні АГЗП позивач не здійснював будь-яких будівельних робіт, при цьому його обладнання розміщено на бетонному майданчику, без улаштування фундаменту, а інша споруда, являє собою тимчасову споруду, розміщену без фундаменту, то розміщення таких АГЗП не потребує документів, що дають право на їх будівництво, та, відповідно, вони не підлягають прийняттю в експлуатацію в розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважав, що таким є саме зобов'язання відповідача видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Крістал Плюс" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 55, і такий спосіб не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу у спірному випадку.
Колегія судів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
За приписами статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481) роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Відповідно до ч.ч.35, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43 ст.15 Закону №481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п'ять років.
Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам).
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Частинами 47 та 49 статті 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Отже, для здійснення господарської діяльності, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, суб'єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений статтею 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». У цьому переліку, крім іншого, визначено документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою та акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.
Підставою для відмови у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним стало невиконання вимог статті 15 Закону № 481/95-ВР в частині долучення до заяви про видачу ліцензії акту вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до частини другої статті 39 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).
Згідно з правовим висновком Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 823/1850/16, розміщення виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного заправника газом відноситься до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю.
У постанові від 8 червня 2022 року у справі № 340/3135/20 Верховний Суд зробив висновок, що правомірною є відмова у видачі ліцензії суб'єкту господарювання на роздрібну торгівлю пальним у разі неподання таким суб'єктом акта вводу в експлуатацію об'єкта, акта готовності об'єкта до експлуатації або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а саме - стаціонарного заправного комплексу.
Водночас, установлення на бетонний майданчик АЗС, які виконані як цілісний заводський виріб і для їх установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту, не є будівництвом, а тому при розміщені такої АЗС не виникає обов'язку щодо прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва.
Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року по справі № 640/19955/19.
Підсумовуючи викладені висновки, Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2022 року у справі № 580/2513/21 зазначив, що для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб'єкт господарювання зобов'язаний подати до ліцензійного органу акт вводу в експлуатацію об'єкта, акт готовності об'єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта щодо виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного АЗС, проте такий обов'язок не виникає, якщо АЗС розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту.
Отже для визначення того, чи відноситься АГЗП, що належить позивачу, до об'єкту будівництва у розумінні містобудівного законодавства та чи потребує введення в експлуатацію, необхідно визначити вид цього АГЗП.
Судом першої інстанції у рішенні зазначено, що АГЗП модульного типу ТОВ “Торгівельний дім “КРІСТАЛ ПЛЮС» відноситься до модульних АГЗП, тобто до автомобільних газозаправних пунктів з наземним розташуванням резервуарів для зберігання газу, улаштування яких здійснювалось без проведення будівельних робіт, оскільки обладнання та споруди розміщені без фундаменту та без підземного розміщення резервуарів.
Проте, в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження таких висновків суду. До заяви, яка направлялася відповідачу про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, таких документів також долучено не було.
Дозволи Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, на які посилався позивач та суд першої інстанції, також не містять інформації про вид та тип АГЗП, з якого буде реалізовуватись пальне.
З акту прийому-передачі до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28 квітня 2023 року, вбачається, що це об'єкт нерухомого майна з інженерними мережами та комунікаціями: будівля нежитлова, блок пункт автозаправний з 3-ма паливно-роздавальними колонками та огорожа (а.с. 21).
Технічний паспорт (а.с. 22-23) відображає таку ж інформацію стосовно об'єкта.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання» автомобільна газозаправна станція СВГ (АГЗС) - це комплекс, призначений для заправки газобалонних автомобілів скрапленим вуглеводневим газом, до складу якого входять споруди та обладнання допоміжного призначення (будинки та приміщення для сервісного обслуговування автомобілів, водіїв та пасажирів та інші допоміжні будинки);
автомобільний газозаправний пункт СВГ (АГЗП) - це комплекс, призначений для заправки газобалонних автомобілів скрапленим вуглеводневим газом, в складі якого не передбачаються будинки та приміщення для обслуговування автомобілів, водіїв та пасажирів та інші допоміжні будинки.
Згідно із ДБН В.1.1-7 «Автозаправні станції. Основи проектування та будівництва» АЗС класифікуються за потужністю та технологічними рішеннями, зокрема, АГЗС - Автозаправна станція зріджених вуглеводневих газів пропан-бутан з резервуарами від 20 м до 100 куб. м., АГЗП - автогазозаправний пункт зріджених газів з надземними резервуарами до 10 куб. м або з підземними до 20 куб. м.
Відповідно до пункту 3.38 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» модульна автозаправна станція - автозаправна станція з наземним розташуванням резервуарів для зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту; характеризується розосередженим розташуванням ПРК та резервуара зберігання палива.
В таблиці 10.9 ДБН Б.2.2-12:2019 зазначено, що заправки з роздільним (модульним) наземним резервуаром ємністю до 80 м куб., включно (наземне розташування) відносяться до типу В (середніх АЗС).
На пропозицію суду подати додаткові докази, зокрема паспорти резервуарів, які будуть використовуватися на АЗС, позивач не відреагував, таких доказів суду не надав.
Відтак, немає можливості із доказів, що подавалися позивачем, за відсутності характеристик резервуарів для зберігання пального, документального підтвердження яким чином вони встановлюються, зробити висновки, що паливно-заправний пункт, зазначений позивачем у заяві, відповідає ознакам модульної автозаправної станції та, що для отримання ліцензії не потребує отримання акту вводу в експлуатацію об'єкта, акту готовності об'єкта до експлуатації чи сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта щодо виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного АЗС.
Є безпідставними висновки суду, що Пункт автозаправний з 3-ма паливно-роздавальними колонками за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд.55 є тимчасовою металевою спорудою, для установлення якої не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, фундаменту, оскільки в технічному паспорті, на який суд посилається, таких характеристик об'єкта не наведено.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним через відсутність документів, перелік яких визначено Законом, діяв правомірно. Спірне розпорядження ГУ ДПС у Дніпропетровській області №364-рл від 21.10.2024 є законним і обгрунтованим, і колегія суддів не встановила підстав для його скасування. Відповідно, підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.
Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.
Розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись п.2 ч.1 ст.315, п.2, 3 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі № 160/29260/24 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Крістал Плюс»» - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя О.В. Головко
суддя О.О. Круговий