09 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 333/3971/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького районного суду запорізької області від 05 серпня 2025 року (суддя Мінгазов Р.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції
третя особа Інспектор 1 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області лейтенант поліції Іващенко Аліна Костянтинівна
про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4606233 від 28.04.2025 та закрити провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Рішенням Запорізького районного суду запорізької області від 05 серпня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що поліцейський не мав права вимагати пред'явлення документів без визначених законом підстав для зупинення транспортного засобу. Також зазначає про порушення процедури розгляду справи, зокрема, не перенесення розгляду справи за клопотанням позивача у зв'язку з поганим самопочуттям
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Інспектором 1 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області лейтенантом поліції Іващенко Аліною Костянтинівною 28.04.2025 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4606233, згідно з якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн у зв'язку з вчиненням останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, не пред'явлення на вимогу поліцейського для перевірки документи, визначені в пункті 2.1 ПДР України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Частиною 1 статті 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, 28.04.2025 о 20:35:43 у м. Запоріжжя, вул. Шкільна, 46, був зупинений транспортний засіб VOLKSWAGEN CARAVELLE, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після зупинки транспортного засобу водій ОСОБА_1 не пред'явив на вимогу поліцейського для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Надаючи оцінку правомірності винесеної постанови, суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 2.1 «ґ» ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Згідно з п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується з обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи, а тому суд апеляційної інстанції не вважає слушними доводи позивача, що поліцейський не мав права вимагати пред'явлення документів.
При цьому суд звертає увагу апелянта, що предметом спору в цій справі є постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП, а не дії поліцейського щодо незаконного зупинення транспортного засобу.
Колегія суддів повторно звертає увагу апелянта, що згідно з п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відтак, після зупинки транспортного засобу позивач мав обов'язок пред'явити на вимогу поліцейського документи, передбачені п. 2.1 ПДР. Не надання таких документів є підставою для притягнення водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності.
Доводи позивача, що документи не були надані у зв'язку з раптовим погіршенням стану здоров'я, суд не знаходить слушними, адже з відеодоказів, наданих відповідачем, вбачається, що позивач перебував у свідомості, спілкувався телефоном з третіми особами, а також з поліцейськими, що свідчить про відсутність об'єктивних перешкод для пред'явлення документів.
Також суд апеляційної інстанції не вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення поліцейським процедури розгляду справи, адже такі доводи спростовуються відеодоказами, наданими відповідачем до суду першої інстанції та дослідженими під час апеляційного розгляду справи.
При цьому безпідставними є доводи позивача про неправомірну відмову у перенесенні розгляду справи, оскільки постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 121-3, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев'ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП, виноситься поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення (пункт 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853).
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання оскаржуваної постанови протиправною.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 286, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького районного суду запорізької області від 05 серпня 2025 року в адміністративній справі № 333/3971/25 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 09 жовтня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров