09 жовтня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4848/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЯДО" звернулось з позовом до суду, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000443/2 від 30.08.2024 року; №UA408000/2024/000485/2 від 27.09.2024 року; №UA408000/2024/000486/2 від 27.09.2024 року; №UA408000/2024/000488/2 від 30.09.2024 року.
1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою суду від 28.10.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви.
04.11.2024 позивачем подано заяву про усунення недоліків позову та платіжну інструкцію про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 07.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
2.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
2.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товарів за митними деклараціями №24UA408020043537U1, №24UA408020047996U3, №24UA408020048006U0, №24UA408020048470U7, які ввозились на митну територію України, було визначено їх митну вартість за основним методом за ціною контракту. На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару митному органу надано документи, які підтверджують митну вартість товару та містять, з точки зору позивача, об'єктивні відомості про складові митної вартості товару. Натомість, митним органом відмовлено в оформлені товару за заявленою митною вартістю в результаті чого прийнято оскаржувані рішення.
2.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач подав відзив, у якому проти задоволення даного позову заперечив. Посилаючись на положення Митного кодексу України, вказував, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення. Зазначив, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а додатково подані документи не спростовують такі розбіжності та невідповідності. Відповідач також зазначив, що метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовано, адже заявлена митна вартість митним органом не визнана. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів не застосовано у зв'язку з відсутністю інформації у митного органу щодо операцій імпорту в Україні ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Метод визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний. Надавши пояснення щодо обставин спірних відносин, відповідач наполягав на законності та обґрунтованості прийнятих щодо позивача митним органом рішень. У зв'язку з наведеним просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
19.05.2022року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» (Позивач, Покупець за контрактом) та ADOPEN PLASTIK VE INSAAT SANAYI ANONIM SIRKETI (Пластикова і будівельна промислова анонімна компанія "АДОПЕН") (Республіка Туреччина, Продавець за контрактом, надалі за текстом - АДОПЕН) укладено контракт міжнародної поставки №13 (надалі за текстом - Контракт №13).
За умовами Контракту №13 «Продавець продає, а Покупець купує Товар згідно інвойсів. » (п.1.1.).
Відповідно до п.4.1. Контракту №13 Ціна на Товар, що постачається, визначається сторонами в Доларах США. Ціна за одиницю Товару, що постачається, вказана в інвойсах до даного Контракту і являється незмінною.
Товар за Контрактом №13 - профіль ПВХ в асортименті; захисну плівку і плівку для ламінування для ПВХ профілів; фурнітуру віконну і дверну в асортименті; двері ПВХ а також аксесуари до них; покриття для підлоги, а також покриття для даху з ПВХ; сировину для виготовлення ПВХ профілів (суміші ПВХ (біла, коричнева, чорна, сіра, Soft чорна, Soft сіра)), а також компоненти для виготовлення даних сумішей (імпакт, титан діоксид, стабілізатор, крейда, ПВХ); технічну оснастку і обладнання для виготовлення ПВХ продукції, а також їх частини; різноманітну рекламну продукцію (на платній або безоплатній основі); на безоплатній основі техоснастку і фурнітуру, призначену для виробництва і продажу вікон, дверей і конструкцій з ПВХ та металопластикового профілю; інші зразки продукції.
Відповідно п.3.1. Контракту №13 Кількість, асортимент, вартість Товару та базові умови поставки обумовлюються для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсах. Поставка Товару здійснюється частинами (партіями) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс 2010».
На виконання умов Контракту №13 Продавцем був поставлений товар Покупцю, а саме профілі призначені для вікон та дверей з ПВХ на загальну суму 36 669,58 доларів США, згідно інвойсу №Y012024000000733 від 21.08.2024р.
З метою митного оформлення вищевказаного Товару, 30.08.2024року позивачем через свого представника ТОВ «ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» подано електронну митну декларацію за №24UA408020043537U1. Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту, також включено витрати позивача, не включені до ціни Товару) на суму 1 611 423,67грн. (36 669,58доларів США по курсу 41,19 грн. за 1 долар США та транспортно-експедиторські витрати у розмірі 101 000,00грн.), в тому числі за кодами УКТ ЗЕД: O Товар №1: 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ) - на суму 39 121,63доларів США (1,70доларів США/кг) (а.с. 56).
До митної декларації №24UA408020043537U1 декларантом подані наступні документи: пакувальний лист б/н від 21.08.2024; рахунок-фактура (інвойс) Y012024000000733 від 21.08.2024; автотранспортна накладна А №002280 від 21.08.2024; сертифікат про походження товару В 1230165 від 22.08.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 1715 від 21.08.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №54 від 21.08.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода №2 від 06.10.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №13 від 19.05.2022; договір про надання послуг митного брокера №1605/22 від 16.05.2022; договір (контракт) про перевезення №010622 від 01.06.2022; договір (контракт) про перевезення Заявка №235 до договору №01062 від 19.08.2024.
За результатами розгляду зазначених вище документів митним органом відмовлено в оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000443/2 від 30.08.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001342 (а.с.51, 60).
У рішенні вказано, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- згідно з положеннями ч.18 ст.58 МКУ «При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу. В графі 9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов'язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв'язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов'язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр.9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв'язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз'яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано;
- товар постачається на умовах FCA TR ANTALYA. Згідно з умовами FCA продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. В рахунку на оплату від 21.08.2024 №1715 та довідці про транспортні витрати від 21.08.2024 №54 зазначена вартість лише міжнародного транспортного перевезення та експедиторських послуг. Так, виникає питання щодо документального підтвердження включення всіх вище перелічених складових до митної вартості товару. Документів з цього приводу не надано;
- в CMR від 21.08.2024 A №002280 перевізником зазначено P.E. «KOROVSKIY M.V.». Рахунок на оплату від 21.08.2024 №1715 та довідка про транспортні витрати від 21.08.2024 №54 виставлені ТзОВ «Чемпіон транс». Документального підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, не надано;
- рахунок на оплату від 21.08.2024 №1715 та довідка про транспортні витрати від 21.08.2024 №54 містять відомості щодо вартості експедиційних послуг по ін. території (1000,00 грн. - додані до митної вартості товару) та на території України (3309,99грн - не додані до митної вартості товару). Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили критерій розподілу експедиторських послуг на до/після кордону України, не надано.
У рішенні зазначено, що згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 53 МКУ та враховуючи положення п.1 ч.5 ст.54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, згідно з наведеним переліком.
Для підтвердження митної вартості, заявленої у митній декларації декларантом додатково було подано листи з додатками ТОВ "МАЯДО", виписки з бухгалтерських та банківських документів, видаткові накладні, податкові накладні, копії експортних декларацій, тощо.
Однак митним органом повідомлено декларанта, що додатково подані документи не спростовують розбіжності та невідповідності складових митної вартості товару.
Відбулась процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний. Згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів за основу для визначення митної вартості товарів взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару за МД№UА408020/2024/032388 від 21.06.2024.
Також, на виконання умов Контракту №13 Продавцем був поставлений товар Покупцю, а саме профілі призначені для вікон та дверей з ПВХ на загальну суму 34 071,51доларів США, згідно інвойсу № Z012024050000112-113 від 21.09.2024р.
З метою митного оформлення вищевказаного Товару, 27.09.2024року Позивачем через свого представника ТОВ «ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» подано електронну митну декларацію за №24UA408020047996U3. Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту, також включено витрати Позивача, не включені до ціни Товару) на суму 1 508 035,82грн. (34 071,51доларів США по курсу 41,20 грн. за 1 долар США та транспортно-експедиторські витрати у розмірі 104 000,00грн.), в тому числі за кодами УКТ ЗЕД: O Товар №1: 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ) - на суму 35 875,82 доларів США (1,60 доларів США/кг); O Товар №2: 4006 90 00 90 (Вироби з невулканізованої гуми для ущільнення вікон та дверей) - на суму 719,44 доларів США (4,2320 доларів США/кг) (а.с.70).
До митної декларації №24UA408020047996U3 декларантом подано наступні документи: пакувальний лист Б/н від 21.09.2024; рахунок-фактура (інвойс) Z012024050000112-113 від 21.09.2024; автотранспортна накладна A №002289 від 21.09.2024; сертифікат про походження товару B1530474 від 23.09.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1980 від 21.09.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №62 від 21.09.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода №2 від 06.10.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №13 від 19.05.2022; договір про надання послуг митного брокера №1605/22 від 16.05.2022; договір (контракт) про перевезення №010622 від 01.06.2022; договір (контракт) про перевезення Заявка № 237 до договору № 010 від 18.09.2024.
За результатами розгляду зазначених вище документів митним органом відмовлено в оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000485/2 від 27.09.2024року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001469 (а.с.65,75).
У рішенні вказано, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- згідно з положеннями ч.18 ст.58 МКУ «При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу. В гр.9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов'язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв'язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов'язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр.9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв'язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз'яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано; товар постачається на умовах FCA TR ANTALYA. Згідно з умовами FCA продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. В рахунку на оплату від 21.09.2024 №1980 та довідці про транспортні витрати від 21.09.2024 №62 зазначена вартість лише міжнародного автоперевезення та експедиційних послуг. Так, виникає питання щодо документального підтвердження включення всіх перелічених вище складових до митної вартості товару. Документів з цього приводу не надано;
- в CMR від 21.09.2024A №002289 перевізником зазначено TODORASHKO OLEKSANDR. Рахунок на оплату від 21.09.2024 №1980 та довідка про транспортні витрати від 21.09.2024 №62 виставлені ТзОВ «Чемпіон Транс». Документального підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, не надано;
- рахунок на оплату від 21.09.2024 №1980 та довідка про транспортні витрати від 21.09.2024 №62 містять відомості щодо вартості експедиційних послуг по ін. території (4000,00 грн. - додані до митної вартості товару) та на території України (4288,90 грн - не додані до митної вартості товару). Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили критерій розподілу експедиторських послуг на до/після кордону України, не надано.
У рішенні зазначено, що згідно з ч. 2, 3, 4 ст.53 МКУ та враховуючи положення п.1 ч.5 ст.54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, згідно з наведеним переліком.
Для підтвердження митної вартості, заявленої у митній декларації декларантом додатково було подано листи з додатками ТОВ "МАЯДО", виписки з бухгалтерських та банківських документів, видаткові накладні, податкові накладні, копії експортних декларацій, тощо.
Однак митним органом повідомлено декларанта, що додатково подані документи не спростовують розбіжності та невідповідності складових митної вартості товару.
Відбулась процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний. Згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів за основу для визначення митної вартості товарів взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару за МД№UА408020/2024/042022 від 21.08.2024.
Також, на виконання умов Контракту №13 Продавцем був поставлений товар Покупцю, а саме профілі призначені для вікон та дверей з ПВХ на загальну суму 32 710,67доларів США, згідно інвойсу № Z012024050000114 від 21.09.2024р.
З метою митного оформлення вищевказаного Товару, 27.09.2024року позивачем через свого представника ТОВ «ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» подано електронну митну декларацію за №24UA408020048006U0. Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту, також включено витрати Позивача, не включені до ціни Товару) на суму 1 451 957,64грн. (32 710,67доларів США по курсу 41,20 грн. за 1 долар США та транспортно-експедиторські витрати у розмірі 104 000,00грн.), в тому числі за кодами УКТ ЗЕД: O Товар №1: 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ) - на суму 35 234,42 доларів США (1,54доларів США/кг) (а.с. 86 зворот).
До митної декларації №24UA408020048006U0 декларантом подані наступні документи: пакувальний лист б/н від 21.09.2024; рахунок-фактура (інвойс) Z012024050000114 від 21.09.2024; автотранспортна накладна А №002290 від 21.09.2024; сертифікат про походження товару В 1530475 від 23.09.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 1981 від 21.09.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №61 від 21.09.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода №2 від 06.10.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №13 від 19.05.2022; договір про надання послуг митного брокера №1605/22 від 16.05.2022; договір (контракт) про перевезення №010622 від 01.06.2022; договір (контракт) про перевезення Заявка №238 до договору №010622 від 18.09.2024.
За результатом розгляду зазначених вище документів митним органом відмовлено в оформлені товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000486/2 від 27.09.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001470 (а.с.80, 90 зворот).
У рішенні вказано, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- згідно з положеннями ч.18 ст.58 МКУ «При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу. В гр.9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов'язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв'язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов'язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр.9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв'язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз'яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано;
- товар постачається на умовах FCA TR ANTALYA. Згідно з умовами FCA продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. В рахунку на оплату від 21.09.2024 №1981 та довідці про транспортні витрати від 21.09.2024 №61 зазначена вартість лише міжнародного автоперевезення та експедиційних послуг. Так, виникає питання щодо документального підтвердження включення всіх перелічених вище складових до митної вартості товару. Документів з цього приводу не надано;
- в CMR від 21.09.2024A №002290 перевізником зазначено TODORASHKO OLEKSANDR. Рахунок на оплату від 21.09.2024 №1981 та довідка про транспортні витрати від 21.09.2024 №61 виставлені ТзОВ «Чемпіон Транс». Документального підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, не надано;
- рахунок на оплату від 21.09.2024 №1981 та довідка про транспортні витрати від 21.09.2024 №61 містять відомості щодо вартості експедиційних послуг по ін. території (4000,00 грн. - додані до митної вартості товару) та на території України (4288,90 грн - не додані до митної вартості товару). Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили критерій розподілу експедиторських послуг на до/після кордону України, не надано.
У рішенні зазначено, що згідно з ч.2, 3, 4 ст.53 МКУ та враховуючи положення п.1 ч.5 ст.54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, згідно з наведеним переліком.
Для підтвердження митної вартості, заявленої у митній декларації декларантом додатково було подано листи з додатками ТОВ "МАЯДО", виписки з бухгалтерських та банківських документів, видаткові накладні, податкові накладні, копії експортних декларацій, тощо.
Однак митним органом повідомлено декларанта, що додатково подані документи не спростовують розбіжності та невідповідності складових митної вартості товару.
Відбулась процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний. Згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів за основу для визначення митної вартості товарів взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару за МД№UА408020/2024/042022 від 21.08.2024.
Також, на виконання умов Контракту №13 Продавцем був поставлений товар Покупцю, а саме профілі призначені для вікон та дверей з ПВХ, на загальну суму 33 637,80доларів США, згідно інвойсу № Y012024000000808 від 23.09.2024р.
З метою митного оформлення вищевказаного Товару, 30.09.2024року позивачем через свого представника ТОВ «ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» подано електронну митну декларацію за №24UA408020048470U7. Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту, також включено витрати Позивача, не включені до ціни Товару) на суму 1 488 747,13грн. (33 637,80доларів США по курсу 41,16 грн. за 1 долар США та транспортно-експедиторські витрати у розмірі 104 000,00грн.), в тому числі за кодами УКТ ЗЕД: O Товар №1: 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ) - на суму 36 164,13доларів США (1,60доларів США/кг) (а.с. 100 зворот).
До митної декларації №24UA408020048470U7 декларантом подано наступні документи: пакувальний лист Б/н від 23.09.2024; рахунок-фактура (інвойс) Y012024000000808 від 23.09.2024; автотранспортна накладна A №002291 від 23.09.2024; сертифікат про походження товару B1530476 від 24.09.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1982 від 23.09.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №63 від 23.09.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода №2 від 06.10.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №13 від 19.05.2022; договір про надання послуг митного брокера №1605/22 від 16.05.2022; договір (контракт) про перевезення №010622 від 01.06.2022; договір (контракт) про перевезення Заявка №239 до договору №010622 від 19.09.2024.
За результатами розгляду зазначених вище документів митним органом відмовлено в оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000488/2 від 30.09.2024року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001477 (а.с.95, 104 зворот).
У рішенні вказано, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- згідно з положеннями ч.18 ст.58 МКУ «При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу. В гр.9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов'язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв'язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов'язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр.9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв'язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз'яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано;
- товар постачається на умовах FCA TR ANTALYA. Згідно з умовами FCA продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. В рахунку на оплату від 23.09.2024 №1982 та довідці про транспортні витрати від 23.09.2024 №63 зазначена вартість лише міжнародного автоперевезення та експедиційних послуг. Так, виникає питання щодо документального підтвердження включення всіх перелічених вище складових до митної вартості товару. Документів з цього приводу не надано;
- в CMR від 21.09.2024 A №002290 перевізником зазначено P.E. KOROVSKIY M.V Рахунок на оплату від 23.09.2024 №1982 та довідка про транспортні витрати від 23.09.2024 №63 виставлені ТзОВ «Чемпіон Транс». Документального підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, не надано;
- рахунок на оплату від 23.09.2024 №1982 та довідка про транспортні витрати від 23.09.2024 №63 містять відомості щодо вартості експедиційних послуг по ін. території (4000,00 грн. - додані до митної вартості товару) та на території України (4268,35 грн - не додані до митної вартості товару). Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили критерій розподілу експедиторських послуг на до/після кордону України, не надано.
У рішенні зазначено, що згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 53 МКУ та враховуючи положення п.1 ч.5 ст.54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, згідно з наведеним переліком.
Для підтвердження митної вартості, заявленої у митній декларації декларантом додатково було подано листи з додатками ТОВ "МАЯДО", виписки з бухгалтерських та банківських документів, видаткові накладні, податкові накладні, копії експортних декларацій, тощо.
Однак митним органом повідомлено декларанта, що додатково подані документи не спростовують розбіжності та невідповідності складових митної вартості товару.
Відбулась процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний. Згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів за основу для визначення митної вартості товарів взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару за МД №UА408020/2024/042022 від 21.08.2024.
Судом встановлено, що згідно оскаржуваних рішень заявлена декларантом митна вартість товарів була фактично скорегована митним органом, в результаті чого сума митних платежів збільшилась.
Не погоджуючись із зазначеними вище рішеннями про коригування митної вартості позивач звернувся до суду з цим позовом.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).
Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частиною першою та другою статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
За змістом статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: ) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2 та 3 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Витребування документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Поряд з цим витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 02.06.2015 року по справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі №809/1884/16, від 14.08.2018 року у справі №826/5868/16.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності.
Варто відзначити, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (частина четверта статі 9, частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Однак у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи частини третьої статті 53 МК України).
Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного 19.05.2022 року між ТОВ "МАЯДО" (Позивач, Покупець за контрактом) та ADOPEN PLASTIK VE INSAAT SANAYI ANONIM SIRKETI Контракту міжнародної поставки №13, позивачу поставлено товар згідно інвойсів №Y012024000000733 від 21.08.2024р., №Z012024050000112-113 від 21.09.2024р., №Z012024050000114 від 21.09.2024р., №Y012024000000808 від 23.09.2024р.
Згідно вищевказаних інвойсів продавцем виставлено рахунки на оплату за товар, в яких зазначено умови поставки даної партії товару.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначення позивачем в митній декларації вартості товару саме за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
З приводу посилань відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що зв'язок між продавцем та покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов'язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості, а документальне підтвердження щодо впливу такого взаємозв'язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє, то такі суд оцінює як безпідставні, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 12-15 ст. 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
У статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року вказано, що для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.
Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під зазначені критерії.
Згідно з пунктом 2а статті 1 вказаної Угоди під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною для цілей пункту 1, те, що покупець і продавець пов'язані між собою в рамках змісту статті 15, саме по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинно бути надано обґрунтована можливість для відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.
Відповідно до ч.18 ст.58 МК України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Зміст наведених правових норм в сукупності з положеннями статті 53 МК України свідчать про наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, митний орган обґрунтовував наявність впливу взаємопов'язаності покупця та продавця на заявлену митну вартість товару виключно тим, що за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов'язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості.
Однак виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого ресурсу продажу товару, тотожного заявленому до митного оформлення, за ціною вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою для визнання недостовірними та неправдивими відомостей щодо митної вартості товару та відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Крім того, відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, з яких конкретно джерел митний орган отримав цінову інформацію щодо подібних товарів, не ідентифіковано імпортерів та відповідно товар, який досліджувався митним органом при аналізі цінової інформації.
Навіть за умови обґрунтованого встановлення митним органом різниці в ціні, вказане свідчить лише про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред'явлено товари.
Водночас суд зауважує та погоджується з доводами позивача відносно того, що в силу приписів ч. 13 ст. 58 МК України митний орган не надав письмових обґрунтувань про наявність впливу пов'язаності продавця та покупця на визначення митної вартості товару, що і не спростовується відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Недотримання вказаної норми, в свою чергу, призводить до відсутності у декларанта можливості подати відповідь та докази відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну.
Тобто, відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів в обхід встановленого законом порядку одразу ж констатував про наявність впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну оцінюваних товарів.
В той час як за змістом ч.14 ст.58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у ч.12 цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Відтак, суд вважає обґрунтованою позицію позивача з приводу того, що оскільки відповідачем в ході проведення митного контролю не було наведено жодних обґрунтувань щодо впливу взаємозв'язку між продавцем та покупцем на заявлену митну вартість товару то, відповідно, взаємозв'язок між продавцем та покупцем повинен вважатися таким, що не вплинув на митну вартість товару.
Окрім цього виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних товарів згідно з аналізу цінової інформації митного органу не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач на виконання вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин митного законодавства не надав обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, а з урахуванням вимог ст. 58 МК України вважається, що взаємовідносини, зазначені у ч.12 цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 25.05.2021 р. у справі №200/7957/20-а, від 11.11.2021 р. у справі №200/6403/20-а, від 27.01.2022р. у справі №200/6413/20-а, від 28.04.2023р. у справі №200/9362/20-а.
Стосовно тверджень відповідача, що в оскаржуваному рішенні товар постачається на умовах FCA, згідно з якими продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. При цьому, відповідно до розрахунку до МД до митної вартості додано вартість транспортування. Таким чином, виникає питання щодо включення вище перелічених складових до митної вартості товару. Документів з цього приводу не надано.
З даного приводу суд зауважує, що митним органом вірно зазначено, що до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Таким чином, ці витрати до витрат покупця при визначені митної вартості не входять, тому вони вірно і не включені до митної вартості імпортованого товару.
Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, як в редакції з 01.01.2000, так і в редакції з 01.01.2010 передбачають, зокрема такі умови поставки товарів як FCA (Free Carrier (...named place)) Франко перевізник (...найменування місця).
Відповідно до ст.А6 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати від 01.01.2010 року продавець зобов'язаний з урахуванням застережень статті Б.6.: - нести всі витрати, пов'язані з товаром до моменту його поставки відповідно до пункту А.4., податки та інші збори, витрати на виконання митних формальностей, що підлягають оплаті під час експорту.
Згідно п.А.4. Продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, вказаній покупцем або обраному продавцем відповідно до статті А.3а), у названому місці у встановлену дату або в обумовлений термін.
Постачання вважається виконаним: а) якщо назване місце поставки знаходиться у приміщенні продавця: коли товар завантажений у транспортний засіб перевізника, вказаного покупцем або іншою особою, яка діє від його імені.
Оскільки, місце поставки Анталія, Туреччина знаходиться у приміщенні Продавця, то витрати пов'язані з завантаженням товару вже включенні у митну вартість товару та додатково до вартості не включаються.
Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з перевіркою товару (наприклад, перевіркою якості, розмірів, ваги, кількості), необхідної для постачання товару відповідно до статті А.4. Продавець зобов'язаний за свій рахунок оплатити витрати, пов'язані з упаковкою, необхідною для перевезення товару (за винятком випадків, коли в цій галузі торгівлі зазвичай прийнято відправляти обумовлений контрактом товар без упаковки). Останнє здійснюється тією мірою, коли обставини, що стосуються транспортування (наприклад, способи перевезення, місце призначення), були відомі продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка має бути маркована належним чином (стаття А9).
У ст.58 Митного кодексу України не зазначено, що витрати продавця включаються до митної вартості товару. У вказаній статті у ч.10 визначається тільки, що витрати покупця включаються до митної вартості.
Відповідно до ч.11 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.
Тож, декларантом вірно не включено витрати продавця до митної вартості товару. І у митного органу не може виникати питання щодо включення таких витрат до митної вартості товарів, оскільки це є прямим порушенням закону.
Відтак, твердження відповідача з даного приводу суд вважає безпідставними, оскільки такі фактично не мали впливу на правильність визначення позивачем митної вартості товару за першим методом за ціною договору.
Окрім того, суд вважає, що довідка експедитора про понесені ним витрати на транспортування є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Суд зауважує, що залучення експедитором третьої особи перевізника повністю відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Щодо зауважень відповідача про зазначення у транспортних накладній (CMR) безпосереднім перевізником інших компаній, ніж ті від якої надана довідка про вартість транспортування, суд зазначає наступне.
Згідно Договору надання ТЕП Заявка - форма доручення Замовника, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення (групи однотипних перевезень) а саме: вид, найменування, розміри, вага вантажу; сума, що підлягає сплаті Виконавцю; пункти відправлення та призначення вантажу; найменування Вантажовідправника та Вантажоодержувача; дата завантаження та розвантаження або термін перевезення; тип, кількість, державні номери транспортних засобів; умови перевезення; особливі вказівки Замовника; інші умови, узгоджені Сторонами.
У наданих Заявках на транспортно-експедиційні послуги у графі Перевізник зазначаються безпосередні перевізники. Таким чином, жодних розбіжностей немає, як про це зазначає відповідач. Оскільки, у заявці чітко передбачено, ким буде здійснено перевезення вантажу.
Враховуючи норми Митного кодексу України та Наказу №599, позивачем надано всі належні документи, що підтверджують витрати на транспортування, в тому числі довідка про транспортні витрати, рахунок-фактура, акт надання послуг.
Згідно наданих довідок про транспортні витрати, понесені транспортні витрати на транспортування товару до кордону України включені до митної вартості товару відповідно до п. 10 ст. 58 МК України.
Згідно приписів частини 2 статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2019 року у справі №810/1479/16 наголосив, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митними деклараціями до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару за ціною договору, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.
Зазначене свідчить про безпідставність та незаконність оскаржуваних у цій справі рішень.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Крім цього, з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано резервний метод визначення митної вартості. В оскаржуваних рішеннях зазначено, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість у МД №UА408020/2024/032388 від 21.06.2024 та №UА408020/2024/042022 від 21.08.2024
Наведене дає суду додаткові підстави для висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товару.
5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Оскільки, позов задоволено повністю, суд на підставі ч.1 ст.139 КАС України присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 8714,02грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000443/2 від 30.08.2024 року; №UA408000/2024/000485/2 від 27.09.2024року; №UA408000/2024/000486/2 від 27.09.2024року; №UA408000/2024/000488/2 від 30.09.2024року.
3.Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯДО" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 8714,02 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» (вул.Промислова, 38, смт.Велика Димерка Броварський р-н Київська обл., 07442 ЄДРПОУ 35843786);
Відповідач - Чернівецька митниця (вул.Руська, 248-М, м.Чернівці, 58023 ЄДРПОУ 43971359).
Суддя В.О. Кушнір