07 жовтня 2025 р. Справа № 120/2745/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Слободонюка М.В.,
за участю секретаря судового засідання: Шаповал Д.І.
представника позивача: адвоката Головчука В.А.
представників відповідачів: Яремчук І.Л., Черпітяк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС ГК"
до: Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України
про: визнання протиправними та скасування рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС ГК" (далі також ТОВ «АЛЕКС ГК», позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН № 12052547/32102409 від 14.11.2024, №12097139/32102409 від 25.11.2024, №12097140/32102409 від 25.11.2024, №12097141/32102409 від 25.11.2024 та зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 6 від 08.10.2024, №9 від 18.10.2024, № 12 від 18.10.2024, №13 від 21.10.2024.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на протиправність прийнятих контролюючим органом рішень щодо відмови в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою від 10.03.2025 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, сторонам встановлені строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
На адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву від ГУ ДПС у Вінницькій області та ДПС України, в яких відповідачі просять у задоволенні вимог позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень представник ГУ ДПС у Вінницькій області зіслався на те, що товариство направило Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та надано копії документів. Однак за результатами розгляду наданих платником документів Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області винесено рішення про надання платникові повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Зазначає, що платником надано неповний перелік документів на підтвердження усіх обставин проведеної господарської операції, на підставі якої були складені спірні податкові накладні, у зв'язку з чим Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області винесено рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Представник відповідача 1, спростовуючи доводи позивача, вказав, що заявник фактично просить суд перебрати на себе функцію контролюючого органу в частині дослідження документів та визначення права позивача на реєстрацію спірної податкової накладної, що на думку органу ДПС є неправомірною вимогою та не може бути задоволена.
Представник ДПС України в обґрунтування свого відзиву вказав, що позовна вимога щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручання в дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим, проектом нормативно-правового акта. На думку відповідача 2, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.
Від позивача у свою чергу надійшли відповіді на відзив, у яких останній заперечує проти висловлених відповідачами аргументів, вважаючи свій позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення. Крім того, у своїх заявах позивачем заявлено вимогу щодо розподілу понесених судових витрат в тому числі витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000 грн. за результатами розгляду цієї справи.
Також судом з'ясовано, що разом із відзивом на позовну заяву представником ГУ ДПС у Вінницькій області подано письмове клопотання про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, у задоволенні якого ухвалою суду від 01.04.2025 було відмовлено.
Надалі, 28.08.2025 від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшли додаткові пояснення по справі, а також клопотання про здійснення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 09.09.2025 клопотання представника відповідача 1 було задоволено та подальший розгляд цієї справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 22.09.2025.
У зв'язку з необхідністю витребування додаткової інформації та доказів, в судовому засіданні 22.09.2025 була оголошена перерва до 07.10.2025.
В ході судового розгляду справи судом заслуховувалися пояснення представників сторін, досліджувались письмові докази та матеріали.
Так, загалом представник позивача під час судового розгляду справи підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Своєю чергою, представники відповідачів в процесі розгляду справи проти позову заперечували з підстав, наведених у відзиві та додаткових письмових поясненнях, просили суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС ГК» як юридична особа зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ: 32102409) та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області.
Основними видом економічної діяльності позивача згідно статуту та КВЕД є: 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 10.11 - Виробництво м'яса; 46.32 - Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; 46.38 - Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 47.11 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем - ТОВ «АЛЕКС ГК» та Філією «МХП Логістика» Приватного акціонерного товариства «МХП» був укладений договір зберігання майна та надання послуг / виконання робіт № 19/02 від 19.02.2024, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання у зберіганні продукції/наданні послуг «МХП».
Так, на виконання умов цього договору 15 березня, 19, 21, 23 квітня 2024 року позивачем прийнято на зберігання від філії «МХП ЛОГІСТИКА» приватного акціонерного товариства «МХП» м'ясо механічної обвалки курчат-бройлерів заморожене ВQF (палета - 840 кг) загальною кількістю 93 812,5 кг.
Також 10 березня 2024 року позивачем прийнято на зберігання від філії «МХП ЛОГІСТИКА» ПрАТ «МХП» тушку курчат-бройлерів для розроб, н/ф зам (нефас блок 15 кг) загальною кількістю 19 830 кг.
Вказані обставини підтверджуються долученими позивачем до матеріалів позову доказами: договором зберігання майна та надання послуг/виконання робіт №19/02 від з додатками до нього, видатковими накладними, деклараціями виробника, актами приймання-передачі продукції (т. 1 а.с. 42-60).
Проте, як зазначено позивачем та з'ясовано в судовому засіданні, в процесі зберігання відповідної м'ясної продукції на відповідних виробничих площах ТОВ «АЛЕКС ГК» (в холодильних камерах), внаслідок порушення температурного режиму частина продукції частково втратила свої споживчі якості.
Зокрема, відповідно до акта комісійної перевірки продукції від 01.10.2024 за результатами комісійної перевірки холодильних камер ТОВ «АЛЕКС ГК», які розташовані за адресою: Вінницька область, Вінницький район, селище Славне, вул. Тиха, буд.102, в яких зберігається продукція, згідно номенклатури: м'ясо механічної обвалки курчат- бройлерів заморожене ВQF арт. 7507, встановлено що продукція у кількості 82 339,4 кг частково втратила свої споживчі якості внаслідок порушення температурного режиму зберігання.
У той же час, відповідно до експертних висновків випробувального центру Вінницької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №005560п/24 та №005559п/24 від 09.10.2024 (т. 1 а.с. 94-96) м'ясо механічної обвалки курчат-бройлерів заморожене за мікробіологічними показниками відповідає наказам Міністерства охорони здоров'я України: №548 від 19.07.2012 «Про затвердження Мікробіологічних критеріїв для встановлення показників безпечності харчових продуктів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 03.08.2012 за №1321/21633; №695 від 06.08.2013 «Про затвердження Параметрів безпечності м'яса птиці», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.08.2013 за №1364/23896; №256 від 03.05.2006 «Про затвердження Державних гігієнічних нормативів 137 90 «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs та Sr у продуктах харчування та питній воді», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17.07.2006 за №845/12719.
У свою чергу, філія «МХП ЛОГІСТИКА» ПрАТ «МХП» вбачаючи наявність вини позивача у неналежному виконанні договірних зобов'язань за умовами укладеного договору заявило вимогу останньому про відшкодування заподіяної шкоди шляхом компенсації вартості м'ясної продукції, яка частково втратила свої властивості.
Зокрема, Філією «МХП ЛОГІСТИКА» ПрАТ «МХП» направлено позивачу претензії від 25.09.2024 (вих. 25/09), №2 (вих. №10/10) від 10.10.2024, №3 (вих. №21/10) від 21.10.2024, №4 (вих. №28/10) від 28.10.2024 про відшкодування вартості м'яса механічної обвалки курчат-бройлерів замороженого ВQF, яке частково втратило свої споживчі властивості.
У свою чергу позивачем компенсовано філії «МХП ЛОГІСТИКА» ПрАТ «МХП вартість м'яса механічної обвалки курчат-бройлерів замороженого ВQF, яке частково втратило свої споживчі властивості, що підтверджується платіжними інструкціями: №2272 від 18.10.2024, №2274 від 23.10.2024, №2283 від 28.10.2024.
В подальшому, 30 грудня 2024 року між філією «МХП ЛОГІСТИКА» ПрАТ «МХП» та позивачем складено акт приймання-передачі у власність продукції №01: м'яса механічної обвалки курчат-бройлерів заморожене ВQF, яке частково втратило свої споживчі властивості кількістю 82339,4 кг загальною вартістю 790458,24 грн.(т. 1 а.с. 93).
Поряд із цим 07.10.2024 між позивачем (Постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АФЕ-ІНВЕСТ» (Покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 125, за умовами якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, які встановлені цим договором, передати у власність Покупця товар (ММО кур-бр зам. арт 7507), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на визначених у договорі умовах (т. 1 а.с. 97).
Так, на виконання взятих на себе зобов'язань 08, 18, 21 жовтня 2024 року позивачем поставлено ТОВ «АФЕ-ІНВЕСТ» м'ясо механічної обвалки курчат-бройлерів заморожене ВQF 7507, що підтверджується видатковими накладними: №93 від 08.10.2024; №98, №99 від 18.10.2024, №100 від 21.10.2024, товарно-транспортними накладними: № Р93 від 08.10.2024; №Р98, №99 від 18.10.2024; №Р100 від 21.10.2024; актами приймання-передачі товару: №93 від 08.10.2024 та №98/99 від 18.10.2024, №100 від 21.10.2024; рахунками на оплату: №91 від 08.10.2024; №98, №99 від 18.10.2024; №100 від 21.10.2024; платіжними інструкціями: №2849 від 08.10.2024, №2958 від 21.10.2024; №2980 від 22.10.2024; №2981 від 23.10.2024; №2999 від 24.10.2024; №3013 від 25.10.2024; №3019 від 25.10.2024; №3022 від 28.10.2024; №3032 від 29.10.2024; актом звіряння розрахунків за період з 01.10.2023 по 31.10.2024 (т. 1 а.с. № 98-125).
За наслідками здійсненої відповідних господарських операцій з ТОВ «АФЕ-ІНВЕСТ» та за фактом виникнення податкових зобов?язань, ТОВ «АЛЕКС ГК» було складено та за допомогою програми електронного документообігу направлено до контролюючого органу для реєстрації в ЄРПН наступні податкові накладні:
- №6 від 08 жовтня 2024 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, 377674 грн. 78 коп., в тому числі ПДВ 62945 грн. 80 коп.;
- №9 від 18 жовтня 2024 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, 377698 грн. 36 коп., в тому числі ПДВ 62949 грн. 73 коп.;
- №12 від 18 жовтня 2024 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, 377736 грн. 67 коп., в тому числі ПДВ 62956 грн. 11 коп.;
- №13 від 21 жовтня 2024 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, 379609 грн. 13 коп., в тому числі ПДВ 63268 грн. 19 коп. (т. 1 а.с. 126-129).
Відповідно до квитанцій від 30 жовтня, 01, 05, 08 листопада 2024 року, наявних у матеріалах справи, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Підставою для зупинення реєстрації зазначено те, що обсяг постачання товару/послуги 0207, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Водночас позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначених в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Згідно Повідомлення N 9 від 31.10.2024, № 10 від 05.11.2024, № 11 від 11.11.2024 позивач надав пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, детально описавши обставини реалізації продукції до ТОВ «АФЕ-ІНВЕСТ» та підстави складання відповідних податкових накладних.
Втім, за результатами розгляду наданих платником податків документів, Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області направлено позивачу повідомлення № 12020354/32102409 від 06.11.2024, № 12035363/32102409 від 11.11.2024, № 12035365/32102409 від 11.11.2024, № 12063800/32102409 від 18.11.2024 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно якого, позивачу запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.
Зокрема, у графі “додаткова інформація» зазначено про те, що в акті приймання передачі ТМЦ від ПАТ «МХП» відсутня дата та вартісні показники; відсутній акт приймання-передачі з контрагентом; не надано акту звірки /картку рахунку 361 розгорнуту по розрахунках з контрагентом відповідною датою та сумою; не надано товарно-транспортні накладні на зберігання від ПАТ «МХП; відсутнє документальне підтвердження оприбуткування ТМЦ по бухгалтерському обліку; не надано сертифікатів відповідності.
Позивачем 07, 15, 19 листопада 2024 року подано додаткові пояснення з підтверджуючими документами про здійснення господарських операцій зі своїм контрагентом, що підтверджується повідомлення від 07.11.2024 №11, від 15.11.2024 №12, від 19.11.2024 №13 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з квитанцією про прийняття повідомлення.
У вказаних додаткових поясненнях позивач повідомив, що у зв'язку з неналежним виконанням умов договору зберігання №19/02 від 19.02.2024, укладеного з ПрАТ «МХП» щодо зберігання продукції в холодильних складах, ПрАТ «МХП» була виставлена претензія №25/09 від 25.09.2024 до ТОВ «АЛЕКС ГК» щодо відшкодування завданих збитків. В подальшому пошкоджена продукція за актом приймання-передачі була передана на баланс товариства. За таких обставин, щоб відшкодувати збитки завдані ПрАТ «МХП» позивач здійснило реалізацію продукції згідно договору купівлі-продажу № 125 від 07.10.2024 укладеного з ТОВ «АФЕ-ІНВЕСТ», в підтвердження чого надало відповідні первинні бухгалтерські та розрахункові документи. Також в цих поясненнях позивачем викладено обставини отримання продукції на склад, її зберігання та транспортування, а також підтвердження її якості відповідними деклараціями виробника. Крім того повідомлено, що сторони не мають претензій одна до одної, що підтверджено підписаним актом звірки. Додатково позивач вказав, що усі податкові зобов'язання з ПДВ по спірним податковим накладним враховані в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 року та сплачено суму ПДВ до бюджету.
Втім, за результатами розгляду таких документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Вінницькій області 14.11.2025 прийнято рішення №12052547/32102409, та 25.11.2024 прийняті рішення №12097139/32102409, №12097140/32102409, №12097141/32102409 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних ТОВ «АЛЕКС ГК» від 08.10.2024 №6, від 18.10.2024 №9, №12, від 21.10.2024 №13.
Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних відповідно до згаданих рішень, стало: «ненадання / часткове надання письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
Позивач оскаржив вищезазначені рішення до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних центрального рівня - ДПС України, яка своїми рішеннями від 29.11.2024 №73199/32102409/2, від 13.12.2024 №75534/32102409/2, від 13.12.2024 №75521/32102409/2, від 16.12.2024 №75991/32102409/2 скарги позивача залишила без задоволення, а оскаржувані рішення Комісії регіонального рівні про відмову у реєстрації податкових накладних - без змін.
Отже, незгода позивача із рішенням контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних № 6 від 08.10.2024, №9 від 18.10.2024, № 12 від 18.10.2024, №13 від 21.10.2024 в ЄРПН спонукала його звернутися до суду із цим адміністративним позовом.
Визначаючись стосовно заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.
За правилами абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на час складення спірних податкових накладних) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
На виконання означених вимог податкового законодавства позивач склав і подав на реєстрацію до ЄРПН спірні податкові накладні.
За змістом пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165 в редакції, чинній станом на дату зупинення реєстрації спірних податкових накладних).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів “б» і “в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Кодексу).
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність») встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (п. 8, 9 Порядку № 1165).
Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Абзац другий пункту 25 Порядку N 1165 встановлює, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (пункт 26 Порядку N 1165).
Із процитованих норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.
Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації направлених позивачем податкових накладних слугувало те, що платник податку відповідає вимогам пункту 1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій".
Так, відповідно до пункту 1 додатку 3 до Порядку №1165, до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено наступне: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
У направлених позивачу квитанціях було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без деталізації того, які саме документи слід надати.
Як вже зазначалося судом вище, повідомленнями № 9 від 31.10.2024, № 10 від 05.11.2024, № 11 від 11.11.2024 позивач надав пояснення та копії документів щодо 4-х податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.
06, 11, 18 листопада 2024 року позивач отримав повідомлення контролюючого органу про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно яких позивачу запропоновано надати додаткові документи на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.
07, 15, 19 листопада 2024 року позивач надав додаткові пояснення та відповідні докази, що підтверджується відповідними повідомленнями №№11, 12, 13 та квитанціями про їх направлення до контролюючого органу.
Проте, за результатами розгляду додатково поданих пояснень і документів відповідачем 1 були прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року N 520 (тут і далі в редакції, чинній станом на час подання платником податків повідомлення про надання пояснень і копій документів та прийняття податковим органом оскаржуваних рішень).
Відповідно до пункту 2 Порядку N 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пункт 4 Порядку N 520 встановлює, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно із пунктом 5 Порядку N 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року N 19 "Зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", який набрав чинності з 08 березня 2023 року, пункт 9 Порядку N 520 викладено у наступній редакції:
"Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року N 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за N 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року N 261).
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту".
Пункт 10 Порядку N 520 з 08 березня 2023 року також було викладено у новій редакції: "Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства".
Відповідно до пункту 12 Порядку N 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року N 19 також було затверджено форми Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток 1) та Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток 2).
Отже, з аналізу наведених вище норм (з урахуванням внесених до них змін) слідує, що з метою вирішення питання про наявність / відсутність підстав для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з 08 березня 2023 року було встановлено наступний алгоритм взаємодії платника податків та контролюючого органу.
За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН пункт 4 Порядку N 520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку N 520.
Якщо платник податків скористався правом подання письмових пояснень та копій документів, то за результатами розгляду останніх комісія регіонального рівня приймає одне із трьох наступних рішень:
1) рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН якщо надані платником податків документи та письмові пояснення підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування;
2) про направлення Повідомлення якщо наданих платником податків документів та письмових пояснень недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування. При цьому зміст форми указаного Повідомлення (Додаток 2 до Порядку N 520) свідчить, що у ньому мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податків;
3) рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку N 520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній / розрахунку коригування.
У випадку направлення платнику податків Повідомлення, такий платник має право подати контролюючому органу додаткові пояснення та копії документів, зазначені у Повідомленні, за результатами розгляду яких комісія регіонального рівня приймає одне з рішень: 1) про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН; 2) про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. Реалізація такого права має бути здійснена протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Неподання платником податків додаткових пояснень та копій документів, зазначених у Повідомленні, або їх неповне подання протягом означеного строку має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
При цьому із змісту пункту 10 Порядку N 520 та форми Рішення (Додаток 1 до Порядку N 520) слідує, що комісія регіонального рівня у випадку, якщо подані платником податків пояснення / додаткові пояснення та копії документів не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, проставляє відмітку у графі "надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства".
У випадку ж ненадання платником податків у встановлені строки додаткових пояснень і копій документів, встановлених абзацом шостим пункту 9 Порядку N 520, комісія регіонального рівня проставляє відмітку у графі "ненадання / часткове надання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку".
У постанові від 24 березня 2025 року у справі N 140/32696/23 Верховний Суд виснував, що якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
У справі, що розглядається, перевіривши встановлені обставини та долучені до матеріалів справи докази, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
У постанові від 03 листопада 2021 року у справі N 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку N 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Так, за змістом квитанцій відповідачем не визначено чіткого переліку документів, які необхідно було подати позивачеві для здійснення реєстрації поданої податкової накладної.
Крім того, у квитанціях не конкретизовано, чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, які визначені пунктом 11 Порядку N 1165.
Таким чином, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу.
Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі N 815/2985/18, від 10.04.2020 у справі N 819/330/18 висловлено правову позицію, згідно якої недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Як вбачається з фактичних обставин справи, позивач двічі надав пояснення на вимогу контролюючого органу шляхом направлення повідомлень та долучення відповідних первинних бухгалтерських документів, відтак у податкового органу були відсутні підстави для відмови у реєстрації податкових накладних, а у разі, якщо податковий орган дійшов висновку, що подані позивачем документи не дають підстав для реєстрації податкових накладних, він мав обґрунтувати підстави неврахування поданих позивачем документів.
В судовому засіданні із пояснень представників відповідачів було з'ясовано, що основним спірним моментом у цій справі є те, що позивачем до контролюючого органу не було надано належних доказів на підтвердження набуття у власність продукції, яка в подальшому була реалізована ТОВ «АФЕ-ІНВЕСТ».
Зокрема, контролюючим органом зроблено висновок, що на момент виписки спірних податкових накладних ТОВ «АЛЕКС ГК» фактично не набуло права розпорядження відповідною продукцією, яка тим більше була відсутня у власності останнього, адже навіть сам акт приймання передачі у власність продукції був складений між Філією «МХП ЛОГІСТИКА» ПрАТ «МХП» та позивачем лише 30.12.2024, тобто уже після складання податкових накладних.
У контексті наведеного суд враховує, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції як такої.
Судом досліджено надані позивачем до контролюючого органу письмові пояснення, а також копії первинних та бухгалтерських документів з яких можливо зробити висновок про те, що та продукція, яка позивачем була реалізована ТОВ «АФЕ-ІНВЕСТ», набута в розпорядження позивача після часткової втрати нею своїх споживчих властивостей під час неналежного зберігання в холодильних приміщеннях позивача, та за яку Філія «МХП ЛОГІСТИКА» ПрАТ «МХП» заявило про відшкодування її вартості шляхом виставлення відповідних претензій.
Наразі матеріали справи не містять відомостей чи інформації про те, що право на вказану продукцію за позивачем оспорювалося чи оспорюється сторонами правочину, а відповідачами у свою чергу не надано належних доказів про отримання у власність такої продукції у незаконний спосіб.
Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2023 року по справі N 460/8040/20 висловлено позицію про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Разом з тим, за змістом спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних оцінка документам, що фактично подані ТОВ «АЛЕКС ГК» - відсутня.
Суд також звертає увагу на те, що оскільки зміст господарських правовідносин є предметом дослідження в ході проведення податкової перевірки, то в межах спірних правовідносин у контролюючого органу відсутні правові підстави для відмови у реєстрації спірних податкових накладних з підстав наявності чи відсутності певних документів.
Суд іще раз наголошує, що податкове зобов'язання, як і обов'язок скласти податкову накладну, кореспондує з правилом "першої події" (п. 187.1 ст. 187 ПК України).
В даному випадку позивачем надано контролюючому органу усі первинні та інші документи, з якими пов'язуються обставини складання податкових накладних за правилом "першої події". Також суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.
Верховним Судом сформульовано висновок (постанови від 12 листопада 2019 року у справі N 816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі N 360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі N 360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі N 824/245/19-а, від 06 липня 2023 року у справі N 140/1986/22), відповідно до якого здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Тобто податковий орган під час виконання повноважень щодо моніторингу податкових накладних має аналізувати первинні документи у взаємозв'язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями, але не має права здійснювати аналіз господарських операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності). Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.
Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також правомірність складання позивачем податкових накладних, суд доходить висновку, що оскаржувані рішення контролюючого органу № 12052547/32102409 від 14.11.2024, №12097139/32102409 від 25.11.2024, №12097140/32102409 від 25.11.2024, №12097141/32102409 від 25.11.2024 є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо вимог позивача про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд враховує наступне.
Відповідно до п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
При цьому, згідно з нормами п. п. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні ТОВ «АЛЕКС ГК» № 6 від 08.10.2024, №9 від 18.10.2024, № 12 від 18.10.2024, №13 від 21.10.2024.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23.07.2002, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 9689,60 грн. (як за чотири вимоги немайнового характеру) належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Вінницькій області та ДПС України в рівних частинах.
Щодо стягнення з відповідачів понесених витрат на професійну правничу допомогу, яка заявлена у розмірі 25000 грн., суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).
Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас в силу вимог частини 7 статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов'язані із наданням правової допомоги.
Судом встановлено, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано ордер серії АВ №1185582, договір № 1ТА від 02.01.2025 про надання правничої допомоги, рахунок № 1ТА-1 від 24.02.2025 на суму 25000 грн., платіжна інструкція №2443 від 13.03.2025 про оплату вартості правничої допомоги в сумі 10000 грн., Акт №1ТА-1 від 26.03.2025 виконання робіт (надання послуг) на суму 25000 грн., Детальний опис робіт (надання послуг) виконаних адвокатом № 1ТА-1 від 26.03.2025.
В той же час, відповідач заперечує щодо відшкодування витрат на правову допомогу, вказуючи на те, що заявлений розмір судових витрат є неспівмірний зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт. Тому, просить зменшити витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас при вирішенні питання щодо обґрунтованості цих витрат суд зважає на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), згідно якої суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі N 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18).
З огляду на викладене, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ТОВ «АЛЕКС ГК» у зв'язку з розглядом цієї справи через призму критеріїв, встановлених частиною п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, керуючись принципом справедливості та виходячи із фактичного обсягу наданих адвокатами послуг правової допомоги, характером та предметом даного спору, приходить до висновку про можливість зменшення розміру витрат в даній справі до 8000 грн. Суд вважає, що така сума компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу в повній мірі відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності.
Таким чином, за результатами розгляду справи на користь позивача належить стягнути понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 9689,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань обох відповідачів в рівних частках.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області № 12052547/32102409 від 14.11.2024, №12097139/32102409 від 25.11.2024, №12097140/32102409 від 25.11.2024, №12097141/32102409 від 25.11.2024.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС ГК" (код ЄДРПОУ 32102409) № 6 від 08.10.2024, № 9 від 18.10.2024 № 12 від 18.10.2024, № 13 від 21.10.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС ГК" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 4844,80 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС ГК" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 4844,80 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС ГК" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. (чотири тисячі гривень).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС ГК" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. (чотири тисячі гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 10.10.2025.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС ГК" (вул. Тиха, 102, селище Славне, Вінницький район, Вінницька область, 23211, код ЄДРПОУ: 32102409);
Відповідач 1: Головне управління ДПС у Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150);
Відповідач 2: Державна податкова служба України (місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович